Рішення № 54434008, 17.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2015Справа №910/19941/15За позовом Державного публічного акціонерного товариства"Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос-Нафта"

Про стягнення 54 968,05 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Григолінський С.О. - представник

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос-Нафта" про стягнення 54 968,05 грн.

Ухвалою суду від 05.08.2015 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 910/19941/15 та призначено розгляд справи на 26.08.2015.

19.08.2015 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 26.08.2015 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги та подав додаткові матеріали по справі.

В судове засідання 26.08.2015 представник відповідача не з?явився, вимоги ухвали суду від 05.08.2015 не виконав.

Ухвалою від 26.08.2015 розгляд справи відкладено 20.10.2015.

Ухвалою суду від 26.10.2015 відкладено розгляд справи на 17.11.2015.

В судове засідання 17.11.2015 представник позивача з'явився, надав суду додаткові усні пояснення по справі.

В судове засідання 17.11.2015 представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 17.11.2015 р., запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 17.11.2015 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.04.2015 між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна № 14-18-717/126, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно - нежитлові приміщення площею 88,8 кв. м, розміщені за адресою: м. Київ, вул. Мечнікова, 16а, каб. № 516-519, що перебувають на балансі орендодавця, вартість якого визначена згідно із звітом про оцінку майна і становить за експертною оцінкою станом на 31 березня 2015 року 1 130 000,00 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення офісу.

Відповідно до п. 2.1 Договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акта приймання-передачі майна.

Позивач зазначив, що свої зобов'язання за Договором оренди виконав належним чином, та передав відповідачу у користування майно, що підтверджується актом приймання - передачі від 15.04.2015.

Відповідно до п. 3.1. Договору оренди, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (березень 2015 р.) - 16 950,00 грн.

Згідно з п. 3.2. Договору оренди, нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 3.3. Договору оренди, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідач зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.3 Договору оренди).

Згідно з п. 3.6. Договору оренди, орендна плата перераховується Відповідачем Позивачу щомісяця не пізніше 15 числа місяця.

Позивач зазначає, що у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором утворилась заборгованість в розмірі 50 339,96 грн., яку просить стягнути в судовому порядку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України (далі - ГК України) як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ст. 530 ЦК України).

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов укладеного договору виконав свої зобов'язання. Відповідач свої обов'язки щодо своєчасної та повної сплати відповідно до договору не виконав, внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість у розмірі 50 339,96 грн. Крім того, про належне виконання позивачем своїх зобов'язань свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов надання спірних послуг.

З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 50 339,96 грн.

Крім суми основної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 3 401,73 грн., 1 006,80 грн. - штрафу, 170,09 грн. - 3% річних, інфляційні втрати в розмірі 49,47 грн. у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором.

Відповідно до п. 3.7Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується на користь Орендодавця у визначені пунктом 3.6 терміни відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати,

Пунктом 3.8 Договору сторони погодили, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 2 % суми заборгованості.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 611 чинного ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за про розстрочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 3 401,73 грн. Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору. Відповідно до розрахунку позивача розмір штрафу становить 1006,80 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 3401,73 грн. та штрафу в розмірі 1 006,80 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача збитків від інфляції та 3% річних з простроченої суми, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 49,47 грн. - збитків від інфляції та 170,09 грн. - 3% річних, підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос-Нафта" (01030. м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 51-Б, код ЄДРПОУ 30726963) на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16-п, код ЄДРПОУ 30401456) заборгованість в розмірі 50339 (п'ятдесят тисяч триста тридцять дев'ять) грн. 96 коп., пеню в розмірі 3 401 (три тисячі чотириста одну) грн. 73 коп., інфляційні втрати в розмірі 49 (сорок дев'ять) грн. 47 коп., 3 % річних в розмірі 170 (сто сімдесят) грн.. 09 коп., штраф в розмірі 1 006 (одна тисяча шість) грн. 80 коп., судовий збір в розмірі 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн.

3. 3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання повного рішення: 18.11.2015.

Суддя Л..В. Прокопенко