Рішення № 54433830, 24.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2015Справа №910/25710/15За позовом Приватного акціонерного товариства "Глазер-Юн"

До Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м.Києві

Про захист честі та гідності та стягнення 121 800,00 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Пасічник І.Ю. - директор

Від відповідача не з?явився

Суть спору:

Приватне акціонерне товариство "Глаер - Юн" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м.Києві про захист честі та гідності та стягнення 121 800,00 грн.

Ухвалою суду від 02.10.2015 порушено провадження по справі № 910/25710/15 та призначено до розгляду на 04.11.2015.

04.11.2015 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано клопотання про припинення провадження у справі.

30.10.2015 відділом діловодства суду від представника позивача отримано клопотання про відкладення розгляду справи та додаткові матеріали по справі.

В судове засідання 04.11.2014 представник позивача не з'явився.

В судове засідання 04.11.2014 представник відповідача з?явився, надав усні пояснення по суті справи.

Ухвалою суду від 04.11.2015 відкладено розгляд справи на 24.11.2015.

24.11.2015 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 24.11.2015 представник позивача з'явився, надав суду пояснення по справі. Заперечив проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.

В задоволенні клопотання відмовлено.

У судовому засіданні 24.11.2015 відповідно до ст. 85 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач зазначив, що між Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві та ПрАТ "Глазер-Юн" 18.05.2013 було укладено договір № 180520131 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання електронних податкових документів.

Як вбачається із позовної заяви, 19.01.2015 позивач засобами електронного зв'язку направив відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року. Декларацію не було прийнято, про що було повідомлено позивача.

02.02.2015 позивачем було отримано лист від відповідача, відповідно до якого зазначено про розірвання договору в односторонньому порядку з боку ДПІ у Святошинському районі ДФС м. Києва.

Позивач не погодившись із вище зазначеним звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2015 у справі У 826/1701/15 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Глазер-Юн" задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів 180520131 від 18.05.2013.

Позивач мотивує позовні вимоги тим що в зв'язку із вище зазначеними діями відповідача було підірвано ділову репутацію позивача в зв'язку із чим контрагент позивача розірвав договір постачання картону. Позицію щодо розірвання договору контрагент позивач обґрунтував на неможливості подання звітності та реєстрації податкових накладних.

Як зазначає позивач в зв'язку із діями відповідача було завдано збитків.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

4. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Позивач зазначив, що звертався до відповідача, на підтвердження чого відповідачем надано копію скарги Вих. № 20 від 19.01.2015 .

Відповідачем надано відповідь листом № 1673/10/26-15-14-18 від 04.02.2015 відповідно до якого зазначено що Головним управлінням ДФС у м. Києві розглянуто скаргу ПрАТ "Глазер-ЮН" від 19.01.2015 № 20 на дії посадових осіб ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, та під час перевірки фактів викладених у зазначеній скарзі було встановлено що посадовими особами ДПІ під час прийняття електронної звітності товариства не дотримано окремих вимог нормативно-правових актів.

Позивач зазначив, що 15.06.2015 на адресу відповідача направив лист № 15 відповідно до якого просив відновити електронний договір на подання електронної звітності від 18 травня 2013 року № 180520131.

Вище зазначене відповідачем не спростовано.

Відповідно до п. 4 ст .623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Дослідивши матеріали справи та враховуючи вище зазначене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині упущеної вигоди в розмірі 79 800,00 грн.

Відносно стягнення із відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 42 000 грн.

Відповідно до ст. . 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 .р № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" зазначено під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем не надано доказів відповідно до яких можна б було дійти висновку про понесення витрат немайнового характеру, враховуючи вище зазначене суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги в частині стягнення 42 000 грн. моральної шкоди.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню пропорційно задоволеним вимогам

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути на користь Приватного акціонерного підприємства "Глазер-Юн" (03164, м. Київ, вул. Наумова, буд. 33 кв. 2, код ЄДРПОУ 21563078) з Державного бюджету України упущену вигоду в розмірі 79 800 (сімдесят дев'ять тисяч вісімсот) грн.

3. В іншій частині відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.11.2015.

Суддя Прокопенко Л.В.