Ухвала суду № 54433819, 08.12.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр. Леніна, 5

У Х В А Л А

08.12.2015р. Справа № 905/2720/15

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючий - суддя Харакоз К.С.,

при секретарі судового засідання Колтак Т.М.,

розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 сільської ради Словянського району Донецької області, с.Андріївка, Словянський район, Донецька область,

до відповідачів: 1 Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Донбас в особі ліквідатора ОСОБА_2, м.Словянськ, 2 Відділу державної реєстраційної служби речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Словянського міськрайонного управління юстиції,

про визнання права власності, -

За участю:

представник позивача не з'явились;

представники відповідачів не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 сільська рада Словянського району Донецької області, с.Андріївка, Словянський район, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідачів: 1 Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Донбас в особі ліквідатора ОСОБА_2, м.Словянськ, 2 Відділу державної реєстраційної служби речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Словянського міськрайонного управління юстиції, про визнання права власності.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.10.2015р. порушено провадження по справі.

Дослідивши в судовому засіданні 08.12.2015р. матеріали справи, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі з огляду на наступне.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що на балансі СТОВ «Донбас» перебував житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, який розташований у селі Андріївка Словянського району по вул.Комсомольська, б.31. У відношенні СТОВ «Донбас» була розпочата процедура банкрутства, ліквідатором призначений арбітражний керуючий ОСОБА_2 Вподальшому, на виконання вимог Закону України «Про передачу обєктів права державної та комунальної власності» зазначений будинок був переданий у комунальну власність ОСОБА_1 сільської ради за актом приймання-передачі.

Рішенням №26314814 від 20.11.2015р. Державного реєстратора прав на нерухоме майно Словянського міського управління юстиції у Донецькій області позивачу було відмовлено у державній реєстрації права комунальної власності на житловий будинок, який розташований у селі Андріївка Словянського району по вул.Комсомольська, б.31, у звязку з відсутністю документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є, зокрема, забезпечення права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» місцеві господарські суди, в тому числі - господарський суд Донецької області, розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік справ, які підвідомчі господарським судам:

З огляду на вимоги статей 2, 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам ст.1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Згідно з правовою позицією пленуму Вищого господарського суду України, викладеною в п.3.1 постанови №10 від 24.10.2011 року «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за сукупністю таких умов: участь у спорі суб'єктів господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, та спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Відтак справи, що віднесені до підвідомчості господарських судів, кваліфікуються за сукупністю предметного та суб'єктного критеріїв.

За предметним критерієм до компетенції господарських судів відносяться спори і справи, пов'язані зі здійсненням господарської діяльності.

Поняття господарської діяльності визначено у статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільства виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

За суб'єктним критерієм до компетенції господарських судів відносять спори і справи між юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та в передбачених законом випадках за участі держаних органів, органів місцевого самоврядування, інших осіб.

Проте подана позовна заява не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України щодо предметного та суб'єктного критеріїв, дотримання яких необхідно для розгляду справи господарським судом в позовному провадженні.

Позивачем заявлені вимоги про визнання права власності на житловий будинок, проте як вбачається з матеріалів справи, змісту позову та пояснень наданих позивачем, факти, які б свідчили про оспорення та/або невизнання його права - відсутні, а підставою звернення із позовом до суду стала незгода Позивача із прийнятим відповідачем 2 (Державною реєстраційною службою) рішенням про відмову в державній реєстрації права.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Повноваження державного реєстратора, передбачені цим Законом, з видачі та прийому документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, нотаріуси.

Відповідно до частини другої статті 30 цього Закону дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Суди повинні мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації.

Відповідно до п.8 Постанови пленуму Вищого адміністративного суду України «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» від 20.05.2013 р. №8 спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на відсутність заявлених позовних вимог до відповідача 1, суд приходить до висновку, що дана позовна заява не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, що, в свою чергу, зумовлює припинення провадження на підставі ч.1 ст.80 ГПК України.

На підставі п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі №905/2720/15 за позовом ОСОБА_1 сільської ради Словянського району Донецької області, с.Андріївка, Словянський район, Донецька область, до відповідачів: 1 Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Донбас в особі ліквідатора ОСОБА_2, м.Словянськ, 2 Відділу державної реєстраційної служби речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Словянського міськрайонного управління юстиції, про визнання права власності.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена позивачем сума судового збору підлягає поверненню з державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 22, 49, 78, 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі №905/2720/15 за позовом ОСОБА_1 сільської ради Словянського району Донецької області, с.Андріївка, Словянський район, Донецька область, до відповідачів: 1 Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Донбас в особі ліквідатора ОСОБА_2, м.Словянськ, 2 Відділу державної реєстраційної служби речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Словянського міськрайонного управління юстиції, про визнання права власності припинити.

На підставі п.5 ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 сільській раді Словянського району Донецької області (84192, Донецька область, Словянський район, с.Андріївка, вул.Миру, б.7-б; код ЄДРПОУ 04342045) суму судового збору в розмірі 1218,00грн., перерахованого платіжним дорученням №1056 від 22.09.2015р.

Суддя К.С. Харакоз