Ухвала суду № 54431481, 09.12.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року Справа № 876/9448/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2015 року про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Львівської митниці про визнання незаконним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

У вересні 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів ДМС України, Львівської митниці, в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати наказ ДМС України № 1821-к від 29.08.2011 р. в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1, старшого інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці; 2) поновити позивача на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці; 3) стягнути з Львівської митниці на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2012 року адміністративний позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ ДМС України № 1821-к від 29.08.2011 р. «по особовому складу Львівської митниці» в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1, старшого інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці. Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці. Стягнено з Львівської митниці на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 29.08.2011 р. по 13.03.2012 р. в розмірі 23188,73 грн.. Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та в частині стягнення заробітної плати у межах суми за один місяць в розмірі 3547,53 грн. звернено до негайного виконання.

02.04.2012 року Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи № 2а-10269/11/1370 за вищевказаною постановою суду, про поновлення ОСОБА_1 на посаді та про стягнення з Львівської митниці на користь ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 3547,53 грн. (а.с. 136, 180-182 Т.1).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 року вказану вище постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2012 року залишено без змін.

16.03.2015 року Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 2а-10269/11/1370 про стягнення з Львівської митниці на користь ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 19641,20 грн. (а.с. 6 Т.2), який подано для виконання до ГУ ДКС України у Львівській області.

Однак, листом № 15-08/3475 від 08.04.2015 року ГУ ДКС України у Львівській області вказаний виконавчий лист повернуло стягувачу ОСОБА_1, з причин того, що Львівська митниця не знаходиться на розрахунково-касовому обслуговуванні та немає відкритих рахунків, проте має відкриті рахунки Львівська митниця ДФС. Також вказано, що зазначений виконавчий лист буде підлягати виконанню ГУ ДКС України у Львівській області після здійснення судом заміни боржника у виконавчому провадженні (а.с. 9 Т.2).

21 квітня 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся в Львівський окружний адміністративний суд із заявою, в якій просив замінити боржника у виконавчому провадженні із Львівської митниці на Львівську митницю ДФС щодо виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2012 року в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилався на те, що Львівська митниця припинила свою діяльність 21.08.2013 року шляхом реорганізації у Львівську митницю Міндоходів, яка припинила свою діяльність 16.04.2015 року шляхом реорганізації у Львівську митницю ДФС. Львівська митниця ДФС не була стороною в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, а тому не можливо виконати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2012 року у справі № 2а-10269/11/1370 в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Львівська митниця ДФС у суді першої інстанції подала заперечення на заяву про заміну сторони виконавчого провадження, просила відмовити у задоволенні такої заяви.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2015 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Замінено сторону (боржника) у виконавчому провадженні з Львівської митниці (ідентифікаційний код 35775617) на правонаступника - Львівську митницю ДФС (ідентифікаційний код 39420875).

З цією ухвалою суду першої інстанції від 31.08.2015 року не погодилася Львівська митниця ДФС та оскаржила її в апеляційному порядку.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що на даний час не відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2а-10269/11/1370 про стягнення з Львівської митниці на користь ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 19641,20 грн., а тому не може здійснюватись заміна сторони виконавчого провадження. На думку апелянта, суд першої інстанції задовольняючи заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні допустив порушення ч.5 ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» та ч.1 ст.264 КАС України.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати ухвалу суду від 31.08.2015 року і прийняти нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явились в засідання суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави та межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з врахуванням наступного.

Статтею 264 КАС України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником. Питання про заміну сторони виконавчого провадження суд розглядає в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, що звернулися з поданням (заявою) та осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 8 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. У разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником.

Суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження та примусового виконання рішень інших органів (посадових осіб). Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтями 2 і 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, а у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконується органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.

При цьому, згідно ч.2 ст.3 вказаного Закону, рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до п.3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затв. постановою КМ України від 03.08.2011 р. № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів.

Пунктом 6 вказаного Порядку передбачено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб заяву про виконання такого, оригінал виконавчого документа та інші передбачені документи.

Таким чином, із змісту наведених правових норм зумовлюється висновок про те, що примусове виконання рішень суду та інших органів здійснює не тільки державна виконавча служба, а здійснюють інші органи у випадках, передбачених законодавством. При цьому, рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються виключно органами Казначейства.

З врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апелянта про те, що виконавчий лист № 2а-10269/11/1370 про стягнення з Львівської митниці на користь ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 19641,20 грн. слід подавати спочатку до органу ДВС, який повинен вирішувати питання про відкриття виконавчого провадження.

Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначає, що вказаними вище правовими нормами визначено, що виконавче провадження являє собою сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб). Такі дії провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. В разі, якщо примусове виконання судового рішення здійснюється органами Казначейства, то постанова про відкриття виконавчого провадження не виноситься, а виконавче провадження полягає в сукупності дій органу Казначейства передбачених вказаним вище Порядком № 845.

Таким чином, є безпідставними доводи апелянта про те, що виконавче провадження буде існувати лише тоді коли орган ДВС винесе постанову про відкриття виконавчого провадження.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи щодо виконання виконавчого листа № 2а-10269/11/1370 від 16.03.2015 року, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість доводів заявника ОСОБА_1 про необхідність заміни сторони виконавчого провадження.

При цьому, суд першої інстанції об'єктивно встановив, що Львівська митниця ДФС є правонаступником Львівської митниці, яка являється боржником у виконавчому провадженні щодо виконання вказаного вище виконавчого листа № 2а-10269/11/1370 від 16.03.2015 року.

Одночасно, суд апеляційної інстанції враховує, що при вирішенні справи слід керуватись принципом верховенства права, відповідно до якого права особи, в тому числі право на отримання результатів виконання судового рішення, визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

З врахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що оскаржена ухвала суду першої інстанції від 31.08.2015 року винесена за результатами всебічного і об'єктивного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2015 року про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Львівської митниці про визнання незаконним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 14.12.2015 року.