Ухвала суду № 54429818, 21.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2015 р.

справа П/811/198/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В. (доповідач)

судді Головко О.В. Ясенова Т.І.

розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Світловодської об’єднаної Державної податкової інспекції на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.03.2015 у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «ВК і К» до Світловодської об’єднаної Державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ВКіК» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Світловодської об’єднаної державної податкової інспекції, в якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0004491500 від 03.09.2014.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.06.2014 позов задоволений.

В апеляційній скарзі податкова інспекція просить постанову суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує що суд не надав належної оцінки обставинам, викладеним в актах перевірки ТОВ «Інтро груп» та ТОВ «Універсальний маркетинг» стосовно реальності ведення господарської діяльності.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:

Згідно акту №363/2200/13745730 від 19.08.2014 позапланової виїзної перевірки ПП «ВКіК» з питань взаємовідносин із ТОВ «Інтро груп» в січні 2014 року та ТОВ «Універсальний маркетинг» в березні 2014 року, проведеної Світловодською ОДПІ, позивачем укладались угоди без мети настання реальних наслідків.

Світловодською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0004491500 від 03.09.2014, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість основний платіж 80249гр, штрафні санкції 43201гр, а всього 123450гр.

Між ПП «ВКіК» та ТОВ «Інтро груп» укладений договір №6-10/13 від 03.10.2013 поставки м’яса яловичини глибокої заморозки. Згідно рахунків, посвідчень якості, ветеринарних свідоцтв, експертних висновків, товарно-транспортних накладних, видаткових накладних, податкових накладних, - на адресу позивача поставлена м’ясна продукція на суму 459522гр. За придбаний товар позивач повністю розрахувався, в тому числі сплатив податок на додану вартість.

Між ПП «ВКіК» та ТОВ «Універсальний маркетинг» укладені договори №20/08-Вк від 20.08.2012 та №230414 від 01.01.2014про надання маркетингових послуг. Згідно акту про надання послуг, звіту про дослідження споживчих уподобань на ринку м’ясної продукції, податкової накладної, - надано послуг на 21964гр96коп. За отримані послуги позивач повністю розрахувався, в тому числі сплатив податок на додану вартість.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами, товар та послуги яких використані у власній господарській діяльності.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового Кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Акт перевірки не містить жодних зауважень щодо змісту конкретних первинних документів на предмет їх відповідності вимогам закону.

За таких обставин слід дійти висновку, що під час здійснення перевірки та судового розгляду справи позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження факту здійснення господарських операцій.

В акті перевірки відсутні посилання на те, що відповідні суми податку на додану вартість, які були включені позивачем до складу податкового кредиту, не були включені ТОВ «Інтро груп» та ТОВ «Універсальний маркетинг» до складу своїх податкових зобов'язань та не сплачені до державного бюджету.

Актом перевірки не спростовується той факт, що ТОВ «Інтро груп» та ТОВ «Універсальний маркетинг» зареєстровані у встановленому порядку як платники податку на додану вартість, які мали право виписувати та надавати податкові накладні.

Крім того, на день розгляду справи не існує судових рішень, вироків суду, які б були підтвердженням фіктивної діяльності ТОВ «Інтро груп» та ТОВ «Універсальний маркетинг», визнання недійсними їх установчих документів, та злочинної діяльності посадових осіб цих підприємств.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з викладеного, слід погодитись з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивач належним чином визначив показники податкової звітності з податку на додану вартість за операціями з ТОВ «Інтро груп» та ТОВ «Універсальний маркетинг».

В обґрунтування правомірності податкового повідомлення-рішення податкова інспекція посилається на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтро груп» №1018/26-55-22-07/38488873 від 03.04.2014, складений ДПІ в Печерському районі м.Києва та акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Універсальний маркетинг» №468/26-58-22-01-17/37024053 від 30.04.2014, складений ДПІ в Солом’янському районі м.Києва.

Однак, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань. За умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Відповідно до пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА №984 від 22.12.2010, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. В разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а в разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пункту 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА №984 від 22.12.2010, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Таким чином, податковий орган встановлює наявність або відсутність порушень, допущених платником податків, виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків. Акт перевірки іншої особи ніяким чином не стосується позивача та не може бути доказом порушення ним податкового законодавства.

Оскільки позивач надав всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участі контрагента, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання на підставі цивільно-правових угод товарів для здійснення господарської, отримання послуг, які є в потребі платника податків для здійснення власної господарської діяльності, окружний суд дійшов правильного висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту на підставі розрахунків, проведених за наслідками господарських операцій з контрагентами.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись пунктом 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Світловодської об’єднаної Державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.03.2015 – без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова