Постанова № 54429620, 10.12.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2015 р. Справа № 592/6356/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: П'янової Я.В. , Зеленського В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Сумської міської ради на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 20.08.2015р. по справі № 592/6356/15-а

за позовом Управління соціального захисту населення Сумської міської ради

до ОСОБА_1

про стягнення тимчасової державної допомоги,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління соціального захисту населення Сумської міської ради, звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, в якому просило: стягнути з відповідача на користь Управління соціального захисту населення Сумської міської ради суму позову у розмірі 17236 грн 32 коп.

Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 20.08.2015 року позов Управління соціального захисту населення Сумської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення тимчасової державної допомоги задоволено частково. Зобов'язано відповідача виплатити на користь Управління соціального захисту населення Сумської міської ради суми тимчасової державної допомоги за період з 01.10.2014 року по 31.03.2015 року, що була сплачена ОСОБА_2 на підставі постанови КМУ від 22.02.2006 року № 189.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління соціального захисту населення Сумської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов . В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції неповністю з'ясовано обставини справи.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Виходячи з приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено судом апеляційної інстанції, що згідно виконавчого листа Ковпаківського районного суду м. Суми від 14.04.2006 №2-778 рішення суду про стягнення аліментів з ОСОБА_1 не виконувалося, у зв'язку з ухиленням останнього від сплати аліментів.

На підставі заяв ОСОБА_2 (колишньої дружини відповідача) від 07.07.2009, від 28.01.2010, від 05.07.2010, від 09.08.2011, від 19.11.2012, від 22.05.2013, від 25.11.2013, від 14.05.2014, від 25.11.2014 та відповідних документів поданих до Управління, їй була призначена тимчасова державна допомога на сина ОСОБА_3 2003 р. н., щомісяця з 01.07.2009 по 31.12.2010, з 01.08.2011 по 31.01.2012, з 01.11.2012 по 31.03.2015. (а.с. 5, 11, 16, 20, 26, 32, 35, 40, 44).

Відповідно до заяви ОСОБА_2 та довідки відділу ДВС від 27.04.2015 №5-278, Управлінням було з'ясовано, що ОСОБА_1 почав сплачувати аліменти з березня 2015 року.(а.с.48,50)

Виплата допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникла дана обставина.

Допомога виплачувалась за період з 01.07.2009 по 31.12.2010, з 01.08.2011 по 31.01.2012. 01.11.2012 по 31.03.2015 в розмірі 17236 грн. 32 коп. (а. с. 52).

До цього часу належна до повернення на рахунок Управління сума в розмірі 17236 грн. 32 коп. не погашена.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з положень ст.181 Сімейного кодексу України та п.12 Порядку призначення виплати тимчасової державної допомоги дітям батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №189 від 22.06.2006 року, згідно яких суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів, особи, яка може утримувати дитину.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Колегією суддів встановлено, що на підставі рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 14.04.2006 року стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку щомісяця, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. На виконання вказаного рішення було видано виконавчий лист. (а.с. 8)

Згідно частин 8, 9 статті 181 Сімейного кодексу України якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 №189 затверджено Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме.

Пунктами 1, 2 вказаного Порядку встановлено, що цей Порядок визначає механізм надання тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання (перебування) їх невідоме.

Тимчасова допомога призначається у разі, коли: - рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення; - стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі; - місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.

Відповідно до пунктів 5, 7 зазначеного Порядку тимчасова допомога призначається і виплачується за місцем проживання (перебування) одного з батьків, який утримує дитину (далі - одержувач), управлінням праці та соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, структурним підрозділом з питань праці та соціального захисту населення виконавчого органу міської, районної у місті ради. Тимчасова допомога призначається кожні шість місяців починаючи з місяця, в якому подані усі необхідні документи. Для призначення допомоги на наступний шестимісячний строк одержувач подає лише заяву, в якій повідомляє про обставини, що можуть бути підставою для продовження виплати допомоги.

Згідно з пунктом 6 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, для призначення тимчасової допомоги одержувач подає органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання (перебування): - заяву за формою, затвердженою Мінсоцполітики; - копію свідоцтва про народження дитини; - довідку про реєстрацію місця проживання (перебування) дитини; - довідку про реєстрацію місця проживання (перебування) одержувача.

Залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково подаються, зокрема, такі документи, як рішення суду (виконавчий лист) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину; довідка державної виконавчої служби, що підтверджує факт несплати аліментів одним з батьків протягом шести місяців, що передують місяцю звернення.

Як слідує з матеріалів справи, на підставі особистих заяв ОСОБА_2 (колишньої дружини відповідача) від 07.07.2009, від 28.01.2010, від 05.07.2010, від 09.08.2011, від 19.11.2012, від 22.05.2013, від 25.11.2013, від 14.05.2014, від 25.11.2014 та відповідних документів поданих до Управління, їй була призначена тимчасова державна допомога на сина ОСОБА_3 2003 р. н., щомісяця з 01.07.2009 по 31.12.2010, з 01.08.2011 по 31.01.2012, з 01.11.2012 по 31.03.2015. (а.с. 5, 11, 16, 20, 26, 32, 35, 40, 44).

До заяви, серед інших документів, ОСОБА_2 було додано Довідки ВДВС, згідно яких зазначено, що у період з 01.07.2009 по 31.12.2010, з 01.08.2011 по 31.01.2012, з 01.11.2012 по 31.03.2015 року відповідач ухилявся від сплати аліментів. (а.с. 8, 13, 18, 22, 23, 28, 29, 37,38, 42, 46)

Відповідно до частини 10 статті 181 Сімейного кодексу України суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку.

Пунктом 10 вказаного Порядку визначено виключний перелік підстав припинення виплати тимчасової допомоги, зокрема, встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду; виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину; досягнення дитиною 18-річного віку; виконання в повному обсязі зобов'язань одного з батьків щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон; влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання; скасування або визнання усиновлення недійсним; усиновлення дитини (чоловіком матері або дружиною батька); відмови від стягнення аліментів; добровільного виконання рішення суду особою, зобов'язаною сплачувати аліменти; скасування в установленому законодавством порядку рішення суду щодо стягнення аліментів; смерті дитини, якій була призначена тимчасова допомога; смерті одного з батьків, зобов'язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим; позбавлення в установленому порядку одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав; відібрання дитини від одного з батьків, який утримує дитину, без позбавлення батьківських прав; встановлення над дитиною опіки чи піклування.

Про виникнення зазначених у цьому пункті обставин одержувач зобов'язаний повідомити у десятиденний строк орган праці та соціального захисту населення.

Виплата тимчасової допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникла одна із зазначених обставин.

Заявою від 02.04.2015 року, ОСОБА_2 просила зупинити виплату з 01.04.2015 року допомоги на дитину, батько якої ухиляється від сплати аліментів, так як батько дитини буде сплачувати заборгованість у квітні. Рішенням Управління від 06.04.2015 року призначено допомогу сім'ям з дітьми по 31.03.2015 року. (а.с. 49)

Рішенням Управління тимчасова допомога була припинена з 01.04.2015 року.

Правовідносини з приводу строків звернення до адміністративного суду унормовані ст. 99 КАС України.

Так, відповідно до вимог ч. 1, 3 вищенаведеної статті Кодексу встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Виходячи із положень вищенаведеної правової норми, колегія суддів дійшла висновку, що в окремих випадках строк звернення до суду може встановлюватися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктами 11, 12 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. N 189 у разі встановлення місця проживання (перебування) одного з батьків і припинення його розшуку орган внутрішніх справ у триденний строк повідомляє про це одержувача, орган праці та соціального захисту населення, посадову особу, яка винесла ухвалу (постанову) про розшук, а також суд за місцем знаходження виконавчого листа. Якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв'язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган праці та соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду першої інстанції 08.07.15 року на підставі заяви ОСОБА_2 від 02.04.2015 року.

Отже, підставою для звернення до суду було виникнення можливості відповідача утримувати свою дитину, що підтверджується матеріалами справи.

Виплата допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникла дана обставина. На виконання даного пункту, рішенням Управління тимчасова допомога була припинена 01.04.2015 року.

Таким чином, початком перебігу строку звернення до суду у даній категорії справ є дата, коли орган праці та соціального захисту населення отримав інформацію про встановлення місця проживання (перебування) одного з батьків і припинення його розшуку.

Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції зазначених обставин не дослідив, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про пропущення позивачем строку для звернення до суду.

Також, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги не шляхом стягнення конкретної суми, а шляхом зобов'язання відповідача виплатити тимчасову державну допомоги, посилаючись на неможливість суду втручатися в дискреційні повноваження Управління соціального захисту населення Сумської міської ради та розраховувати суму виплаченої допомоги.

Так, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Аналізуючи наведене, колегія суддів вважає, що в даному випадку судом не буде здійснено втручання у дискреційні повноваження відповідача, як суб'єкта владних повноважень, оскільки Управлінням соціального захисту населення Сумської міської ради було надано розрахунок від 08.05.2015 року про виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце їх проживання невідоме на ОСОБА_2 на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 Загальна сума сплаченої тимчасової державної склала 17236 грн 32 коп. (а.с. 52)

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення адміністративного позову.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Сумської міської ради задовольнити.

Постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 20.08.2015р. по справі № 592/6356/15-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Управління соціального захисту населення Сумської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення тимчасової державної допомоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, адреса: АДРЕСА_1, на користь Управління соціального захисту населення Сумської міської ради (40035, м. Суми, вул. Харківська,35, Код 26440890 МФО 837013 ГУДКУ в Сумській області р/р 35413011025712) суму сплаченої тимчасової державної допомоги у розмірі 17236 (сімнадцять тисяч двісті тридцять шість ) гривень 32 коп.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Пянова Я.В. Зеленський В.В.