Ухвала суду № 54429590, 18.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №712/9141/15-а Головуючий у 1- й інстанції Токова Світлана Євгенівна Суддя - доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

18 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання: Самсонова М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, заяву Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про виправлення описки в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області про оскарження рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

13.11.2015 року Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області звернулося до суду з заявою про виправлення описки в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2015 року, якою просили виправити описку в резулятивній частині шляхом виключення абзацу: «Стягнути судові витрати з управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області у розмірі 1339,80 гривень».

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що питання щодо виправлення описки не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності із ч.1 ст. 169 КАС України суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Із матеріалів справи вбачається, 10.08.2015 року позивач звернулася до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області (далі - Управління), в якому просила суд визнати неправомірною відмову Управління у призначенні пенсії за вислугу років та зобов'язати Управління призначити з 22.06.2015 року пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ).

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.09.2015 р. у цій справі позовні вимоги задоволено: визнано незаконним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах Черкаської області від 01.07.2015 року (протокол №41/1) про відмову ОСОБА_2 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст.55 Закону № 1788-ХІІ, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах Черкаської області призначити ОСОБА_2 пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст.55 Закону № 1788-ХІІ з 22.06.2015 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Управлінням Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області подано апеляційну скаргу. Разом з тим апелянтом надано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2015 року за даною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та задоволено клопотання про звільнення від сплати судового збору частково, відстрочено Управлінню Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області сплату судових витрат до ухвалення судового рішення у справі.

28.10.2015 року у справі ухвалено судове рішення, а саме ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2015 року, якою апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 вересня 2015 р., залишено без задоволення, постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 вересня 2015 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області про оскарження рішення та зобов`язання вчинити певні дії, залишено без змін, стягнуто судові витрати з Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області у розмірі 1339,80 грн. (тисяча триста тридцять дев`ять грн. 80 коп.) на розрахунковий рахунок - 31211206781007, код ЄДРПОУ - 38004897, МФО банку - 820019, отримувач - УДКСУ у Печерському районі, банк - ГУДКСУ у м. Києві, призначення платежу - судовий збір, Код 22030001.

Вважаючи стягнення судових витрат опискою, 13.11.2015 року Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області звернулося до суду з заявою про виправлення описки в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2015 року, якою просили виправити описку в резулятивній частині шляхом виключення абзацу: «Стягнути судові витрати з управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області у розмірі 1339,80 гривень».

Заяву обґрунтовано наступним: по-перше, в своєму позові ОСОБА_2 не ставить питання щодо стягнення з управління судових витрат на свою користь; по-друге, позов був поданий позивачем 10.08.2015 року, на той момент Управління ПФУ в м. Черкасах Черкаської області, відповідно до п. 18 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» Пенсійний фонд України, його підприємства, установи, організації були звільнені від сплати судового збору. Тому, вважають, що у суду були відсутні підстави у стягненні судового збору з управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області в сумі 1339,80 гривень.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір», як зазначає у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору. (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2014 року № 36722122, від 15 квітня 2014 року № 38331796, від 29 липня 2014 року № 39942890).

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Крім того, звільнення окремих суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору у зв'язку із внесенням змін до Закону України «Про судовий збір» згідно із Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, не відповідає п. 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України, згідно з яким основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що відображено також у п. 3 ч. 1 ст. 7 КАС України, оскільки таке звільнення може розцінюватися, як надання окремим учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими. Саме з цим законодавець пов'язує закріплення на законодавчому рівні обов'язку сплати судового збору для суб'єктів владних повноважень та виключення їх з переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Посилання заявника, що в своєму позові ОСОБА_2 не ставить питання щодо стягнення з управління судових витрат на свою користь не заслуговують на увагу з наступних підстав.

Частиною 1 та 3 статті 9 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Пунктом 7 ст. 9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем (апелянтом) є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Тобто судовий збір, зараховується до Державного бюджету України, а не на користь позивача у справі.

Посилання заявника, що у суду були відсутні підстави у стягненні судового збору з управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області в сумі 1339,80 гривень, оскільки позов був поданий позивачем 10.08.2015 року, коли Управління ПФУ в м. Черкасах Черкаської області, відповідно до п. 18 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» Пенсійний фонд України, його підприємства, установи, організації були звільнені від сплати судового збору також не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

У ст.58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи (згідно рішення Конституційного Суду України від 09.02.999 року у справі N 1-7/99 - лише фізичної особи).

До конкретного факту чи випадку необхідно застосовувати закон, який діяв у момент, коли трапився цей випадок або мав місце даний факт.

Отже, так як апеляційну скаргу подано 21.09.2015 року, коли вже набрали чинності зміни до Закону України "Про судовий збір", згідно ч. 2 ст. 4 якого за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при подані позовної заяви, а за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень або юридичною особою, розмір ставки судового збору складає 1 розмір мінімальної заробітної плати, то судом апеляційної інстанції ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2015 року правильно стягнуто з суб'єкта владних повноважень судовий збір 1339 грн.,80 коп.(1218х110%)

Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області зауважень на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2015 року про відкриття апеляційного провадження щодо відстрочення Управлінню Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області сплату судових витрат до ухвалення судового рішення у справі не надавалось.

Таким чином, у судовому рішенні від 28.10.2015 року апеляційним судом не було допущено описки, тому у задоволенні заяви Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про виправлення описки слід відмовити.

Повний текст ухвали виготовлено 18.12.2015 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про виправлення описки в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області про оскарження рішення та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Епель О.В.

Кобаль М.І.