Ухвала суду № 54429558, 03.12.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2015 року Справа № 876/8422/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Гаражного кооперативу «Соколи» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 липня 2015 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Х-АДВАНС» до Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції в Івано-Франківській області, третіх осіб на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: Гаражного кооперативу «Соколи», ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Х-АДВАНС» (далі - ТОВ «Х-АДВАНС») звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання недійсним та скасування рішення №2741353 від 31.05.2013 року державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції в Івано-Франківській області про проведення державної реєстрації прав власності, форма власності: гараж АДРЕСА_1, за громадянином ОСОБА_1, а також зобов'язання Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківської області забезпечити внесення до Державного реєстру прав на нерухоме майно відповідного запису про скасування державної реєстрації речових прав на вказаний гараж. Судом залучено до участі у справі в якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: гаражний кооператив «Соколи» та ОСОБА_1

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 липня 2015 року позов задоволено. Визнано недійсним та скасовано рішення №2741353 від 31.05.2013 року державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції в Івано-Франківській області Соловій Володимира Володимировича про проведення державної реєстрації прав власності форма власності: приватна, розмір частки: 1/1 на гараж, що розташований: АДРЕСА_1 за суб'єктом ОСОБА_1, податковий номер НОМЕР_1, відкриття розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та відкриття реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна. Зобов'язано Реєстраційну службу Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківської області забезпечити внесення до Державного реєстру прав на нерухоме майно відповідний запис про скасування державної реєстрації речових прав на гараж, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1, податковий номер НОМЕР_1.

Із таким судовим рішенням не погодився гаражний кооператив «Соколи» та подав апеляційну скаргу, в якій вказав на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Апелянт, зокрема, зазначив, що гаражний кооператив «Соколи» є діючим підприємством. Суд першої інстанції необгрунтовано вказав про встановлений ним факт законного володіння позивачем земельною ділянкою по АДРЕСА_2, на якій знаходиться гараж, реєстрація майнових прав, на який і є предметом спору. Разом з тим, постановою Вищого господарського суду України у справі № 909/226/13 г встановлено правомірність будівництва гаражів членами гаражного кооперативу «Соколи» на земельній ділянці по АДРЕСА_2. Твердження суду першої інстанції в оскаржуваній постанові про самовільність будівництва гаражів є необгрунтованими. При цьому відсутнє порушення оскаржуваним рішенням прав та законних інтересів позивача. Суд безпідставно не взяв до уваги, що право власності ОСОБА_1 на гараж АДРЕСА_1 не оспорене. Крім того, згідно ухвали Вищого адміністративного суду України у справі № К/800/22802/13 було скасовано постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2013 року у справі № 23370/10/9104, а отже п. 50 рішення ХХХІІІ сесії Івано-Франківської міської ради від 20 лютого 2006 року, яким надано земельну ділянку у власність гаражного кооперативу «Соколи», відновило чинність. Тому на даний момент спірна земельна ділянка перебуває у власності міської ради. Також у судовому рішенні помилково зазначено, що відповідачем повинна була бути здійснена реєстрація об'єкта за умови подання документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. У даному випадку мала місце реєстрація права власності на нерухоме майно, яке член гаражного кооперативу вніс в якості свого пайового внеску при вступі до ГК «Соколи», а тому підстав для оформлення прийняття в експлуатацію немає. Крім того, Івано-Франківським окружним адміністративним судом у порушення норм ст. 156 КАС україни не було зупинено провадженя у даній справі, хоча розгляд даної справи є неможливим до вирішення справи № 909/1345/1, що знаходиться в провадженні господарського суду Івано-Франківської області. Просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. А також апелянт вважає незаконною і просить скасувати ухвалу від 14 липня 2015 року.

ТОВ «Х-АДВАНС» подало заперечення на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, дав їм належну оцінку і з урахуванням норм чинного законодавства вірно вирішив спір.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися повторно, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно інформаційної довідки № 10597512 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна від 10.10.2013 року, 29.05.2013 року державним реєстратором Соловій В.В. проведено державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - гараж АДРЕСА_1. Форма власності приватна, розмір частки 1/1, власник ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 8).

Реєстраційні дії проводилися на підставі наступних документів: заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 3914 від 29.05.2013 року, реєстраційний № 1344715; квитанцій про оплату державного мита від 22.05.2013 року; копій паспорта та картки платника податків ОСОБА_1; копії паспорта представника ОСОБА_3; витягу з угоди про надання послуг адвокатом від 22.04.2013 року; довідки № 71/01-04 від 22.04.2013 року Гаражного кооперативу Соколи про право власності на гараж НОМЕР_2 ряд 1 ділянка 2; витягу із протоколу № 7 від 31.03.2013 року про затвердження списку членів/асоційованих членів гаражного кооперативу Соколи; копії договору оренди землі від 16.03.2006 року; технічного паспорту від 17.04.2013 року на гараж АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 83-102).

Ці обставини також підтверджено карткою прийому зави № 2661231 від 29.05.2013 року (т. 1 а.с. 103-104).

31 травня 2013 року за результатами розгляду заяви та доданих документів відповідачем прийнято рішення № 2741353 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на гараж АДРЕСА_1, на підставі якого видано Свідоцтво про право власності № 4195130 від 31.05.2013 року та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 4203536 від 31.05.2013 року (т. 1, а.с. 113-116).

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_3, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за № 261010002000107 від 25.10.2012 року земельна ділянка площею 6,2207 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1, належить позивачу на праві приватної власності (т. 1 а.с. 9). Цільове призначення даної земельної ділянки - для обслуговування гаражної стоянки автомобілів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що державним реєстратором здійснена реєстрація права власності на гараж НОМЕР_2 всупереч вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та постанови Кабінету Міністрів України № 703 від 22 червня 2011 року «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».

Колегія суддів апеляційного суду зазначені висновки суду вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо обґрунтованості прийнятого рішення державного реєстратора в частині реєстрації прав за суб'єктом ОСОБА_1 на гараж НОМЕР_2.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Відповідно до статті 15 вищезазначеного Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до статті 9 вищезазначеного Закону державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт.

Державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

- відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом);

- відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

- відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

- наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону;

- наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;

3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи;

4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна;

5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації;

6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом;

8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень;

9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 26 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22 червня 2011 року (далі - Порядок) для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з метою проведення реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна надав довідку, видану ГК «Соколи» за № 71/01-04 від 22 квітня 2013 року, якою посвідчено право власності на гараж АДРЕСА_1 що був побудований у 2006 році.

Згідно із статтею 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Одним із шляхів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки є визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Аналогічне положення кореспондується у статті 30 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

ТОВ «Х-АДВАНС» є законним власником земельної ділянки, площею 6,2207 га, на якій розташований гараж НОМЕР_2 і це право посвідчено Державним актом, який наразі є чинним.

Із картки прийому заяви про реєстрацію вбачається, що документи, які б підтверджували речове право ОСОБА_1 на земельну ділянку до Реєстраційної служби не подавалися.

Крім того, в технічному паспорті б/н, виданого 25 квітня 2013 року ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» відсутні відмітки, які б підтверджували факт введення гаражу в експлуатацію.

Незважаючи на те, що будівництво гаражу відбувалось у 2006 році, слід зауважити про обов'язковість прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів до моменту державної реєстрації речових прав на них, яка була визначена і раніше діючими нормативно-правовими актами.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про порушення відповідачем пунктів 4 та 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22 червня 2011 року.

Доводи Гаражного кооперативу «Соколи» щодо необхідності зупинення провадження через неможливість вирішення справи до вирішення господарським судом спору за позовом першого заступника прокурора Івано-Франківської області до Вовчинецької сільської ради, АТВТ «Родон» про скасування рішень, визнання недійсним договору оренди і договору купівлі-продажу земельної ділянки та державного акту на право пласності на земельну ділянку по АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_4, є безпідставними, адже в цій справі предметом оскарження є дії і рішення державного реєстратора, а тому суд оцінює їх законність з врахуванням тих обставин, які існували на час їх вчинення (прийняття).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Гаражного кооперативу «Соколи» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 липня 2015 року в адміністративній справі № 809/1103/14 - без змін.

Ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

В.Я. Макарик

Повний текст виготовлено 8 грудня 2015 року.