Постанова № 54429350, 17.12.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 грудня 2015 року № 826/22726/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Приватного підприємства «ОПТ Постач ЛЗА»

до

третяособа

Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві

Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м.Києві

про

визнання протиправними дії, зобов’язати вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ОПТ Постач ЛЗА» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві (далі по тексту - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м.Києві (далі по тексту – третя особа), в якому просить визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів від 22 липня 2015 року № 22072015.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/22726/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 20 жовтня 2015 року.

Судове засідання 20 жовтня 2015 року судом відкладене, у зв'язку із залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м.Києві.

У судовому засіданні 02 листопада 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов у повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечив. Третя особа участі уповноваженого представника не забезпечила, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлялась належним чином.

Керуючись приписами частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об’єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Між Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві та ПП «ОПТ Постач ЛЗА» 22 липня 2015 року укладено договір № 22072015 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання електронних податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу державної податкової служби засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Листом Державної податкової інспекції Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 15 серпня 2015 року № 19185/10-26-53-11-02-08 позивача повідомлено про розірвання договору про визнання електронних документів від 22 липня 2015 року, у зв’язку з порушенням істотних умов Договору.

Позивач вважає протиправними дії Державної податкової інспекції Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві, оскільки одностороннє розірвання договору про визнання електронних документів відбулось за відсутності правових підстав.

Укладений між сторонами договір про визнання електронних документів від 22 липня 2015 року № 22072015 виник у сфері оподаткування з приводу реалізації органом податкової служби своїх владних повноважень, тобто є адміністративним договором; водночас адміністративний договір заснований на загальних нормах зобов'язального права, що врегульовані Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином, адміністративний договір може бути розірвано або за згодою сторін, або за рішенням суду, або у випадках, встановлених у самому договорі.

Обставини справи свідчать, що договір про визнання електронних документів розірвано відповідачем в односторонньому порядку, відповідно, в даному випадку слід керуватись нормами договору про можливість його розірвання.

Так, відповідно до пункту 4 розділу 6 договору про визнання електронних документів передбачено, що орган державної податкової служби має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку не надання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником податків місця реєстрації.

Виходячи з умов договору про визнання електронних документів відповідач має право розірвати договір в односторонньому порядку виключно у двох випадках: 1) не надання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; 2) зміна позивачем місця реєстрації.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 19 червня 2015 року позивачем було змінено місцезнаходження ПП «ОПТ Постач ЛЗА».

Так, місцезнаходженням юридичної особи - ПП «ОПТ Постач ЛЗА» зазначається: 02660, м.Київ, вулиця Колекторна, будинок 3а.

Як вже зазначалось, 22 липня 2015 року між Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві та ПП «ОПТ Постач ЛЗА» укладено договір № 22072015 про визнання електронних документів.

Так, як вбачається зі спірного договору від 22 липня 2015 року позивачем зазначено місцезнаходження ПП «ОПТ Постач ЛЗА» за адресою: 02660, м.Київ, вулиця Колекторна, будинок 3а.

Контролюючим органом, відповідно до квитанції № 2, зазначений документ одержаний податковим органом та прийнятий відповідно.

У свою чергу, листом Державної податкової інспекції Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 15 серпня 2015 року № 19185/10-26-53-11-02-08 позивача повідомлено про розірвання договору про визнання електронних документів від 22 липня 2015 року, у зв’язку з порушенням істотних умов Договору, а саме позивачем зазначено про відсутність позивача за податковою адресою.

Так, згідно пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Податковою адресою підприємства, переданого у довірче управління, є місцезнаходження довірчого власника.

При цьому, у відповідності до статті 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.2003 №755-IV (далі по тексу – Закон №755), місцезнаходження юридичної особи – адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі – виконавчий орган).

В свою чергу, відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України (частина 1 статті 17 Закону №755).

В Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться такі відомості щодо юридичної особи як місцезнаходження юридичної особи (частина 2 статті 17 Закону №755).

Водночас, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості (стаття 18 Закону №755).

У відповідності до інформації з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28 серпня 2015 року місцезнаходження ПП «ОПТ Постач ЛЗА» - 02660, м.Київ, вулиця Колекторна, будинок 3а, яка відповідає адресі останнього, зазначеній у розділі 7 даного договору. Крім того, вказані відомості, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мають статус підтверджених.

Зазначена адреса підприємства підтверджується і договором суборенди нежилих приміщень від 18 червня 2015 року № 1/16, актом приймання-передачі нежилих приміщень від 18 червня 2015 року.

Відтак, відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, не доведено законність та правомірність оскаржуваного рішення, не надано доказів на спростування доводів позивача, зокрема доказів, на підставі яких, контролюючим органом розірвано в односторонньому порядку договір про визнання електронних документів.

Разом з цим, суд зазначає, що відповідно до пункту 10.13 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року № 462), зареєстрований в Міністерстві юстиції України від14 травня 2014 р. за N 503/25280 (далі по тексту – Порядок № 1588) у разі зміни місцезнаходження суб'єкта господарювання - платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду:

- у такому випадку контролюючий орган за попереднім місцезнаходженням одночасно із зняттям з обліку юридичної особи - платника податків за основним місцем обліку здійснює взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку згідно із розділом VII цього Порядку без подання заяви платником податків та з урахуванням особливостей, визначених пунктами 10.14 - 10.21 цього розділу;

- до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) - з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

Аналіз вищезазначених приписів свідчить, що змінивши місцезнаходження, позивач протягом звітного року продовжує звітувати в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням, тобто в даному випадку в ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС міста Києва.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про протиправність дій контролюючого органу щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів від 22 липня 2015 року № 22072015, укладеного між ПП «ОПТ Постач ЛЗА» та Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПП «ОПТ Постач ЛЗА» підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 – 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Приватного підприємства «ОПТ Постач ЛЗА» задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів від 22 липня 2015 року № 22072015.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «ОПТ Постач ЛЗА» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1218 грн. (одну тисячу двісті вісімнадцять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник