Постанова № 54429045, 18.12.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2015 р. Справа № 804/1433/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Державного підприємства "Дослідне господарство "Руно" Національної академії аграрних наук України про накладення арешту на кошти на рахунки платника податків у банківських установах, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить накласти арешт на кошти Державного підприємства «Дослідне господарство Руно» Національної академії аграрних наук України» на рахунках у банківських установах.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відмовився від допуску до проведення перевірки працівників позивача.

Ухвалою суду від 19.01.2015 року (суддя Ільков В.В.) відкрито провадження у адміністративній справі.

Ухвалою суду від 18.02.2015 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішення у справі № 804/2518/15.

Ухвалою суду від 26.11.2015 року провадження у справі поновлено.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідмолені належним чином; клопотань про відкладення розгляду справи не заявляли. Відповідач не надав суду письмових заперечень на позовну заяву.

Суд дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи встановив наступне.

Позивачем 05.01.2015 року прийнято наказ № 2 «Про проведення позапланової документальної виїзної перевірки ДГ ДП «Руно» за період з 01.10.2010 року по 31.05.2013 року».

Позивачем 12.01.2015 року складено направлення № 2 на проведення перевірки, яке видано ОСОБА_2 та направлення № 1 від 12.01.2015 року на проведення перевірки, яке видано ОСОБА_3

12.01.2015 року працівниками позивача складено Акт № 5/222-00846286 про відмову у допуску посадових (службових) осіб до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДГ ДП «Руно».

Також судом встановлено, що відповідачем оскаржено у судовому порядку наказ № 2 «Про проведення позапланової документальної виїзної перевірки ДГ ДП «Руно» за період з 01.10.2010 року по 31.05.2013 року» від 05.01.2015 року.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015 року по справі № 804/2518/15 позовні вимоги задоволено; визнано протиправним та скасовано наказ позивача № 2 «Про проведення позапланової документальної виїзної перевірки ДГ ДП «Руно» за період з 01.10.2010 року по 31.05.2013 року» від 05.01.2015 року.

Таким чином, у судовому порядку визнано протиправність наказу від 05.01.2015 року № 2 «Про проведення позапланової документальної виїзної перевірки ДГ ДП «Руно» за період з 01.10.2010 року по 31.05.2013 року», а отже не правомірність призначення позивачем перевірки відповідача.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту органами державної податкової служби визначені статтею 94 Податкового кодексу України, у відповідності до пункту 94.2 якої арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов'язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України , за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Отже, норми статті 94 Податкового кодексу України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від предмета такого арешту.

Водночас чинне законодавство послідовно розмежовує порядок накладення адміністративного арешту на майно платника податків, відмінне від коштів, та арешту коштів платника податків.

Адміністративний арешт майна платника податків відповідно до пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України накладається за рішенням керівника органу державної податкової служби, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Натомість арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Жодного рішення податковий орган в такому разі не приймає.

Наведені норми кореспондуються з приписом пункту 94.4 статті 94 Податкового кодексу України, згідно з якою арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Зі змісту цієї норми випливає, що компетенція щодо накладення арешту майна належить органу державної податкової служби, але така компетенція не поширюється на арешт коштів платника податку, який накладається за рішенням лише суду на підставі звернення податкового органу.

При цьому підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у статті 94 Податкового кодексу України . Ці норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків, причому зміст правового регулювання викладається в єдиному контексті.

Аналогічну позицією займає і Вищий адміністративний суд України в листі від 29.04.2013 року № 642/12/13-13 «Щодо застосування адміністративного арешту коштів».

Враховуючи те, що наказ позивача про призначення перевірки визнано протиправним та скасовано у судовому порядку, а також те, що наказ позивача № 2 від 05.01.2015 року слугував єдиною підставою для призначення перевірки відповідача, то останній правомірно відмовився від допуску до перевірки працівників позивача, які не мали законних підстав для проведення перевірки.

За вказаних обставин позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 18.12.2015 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді С.В. Златін С.В. Златін Р.Ю, Ричка