Ухвала суду № 54428981, 10.12.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2015 року Справа № 876/11004/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

представника позивача Оленич Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Галлак» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2014 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області до Відкритого акціонерного товариства «Галлак» про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

УПФ України в м. Бориславі Львівської області 06.10.2014 року звернулося в суд з адміністративним позовом до ВАТ «Галлак», в якому просило стягнути заборгованість по відшкодуванню витрат на доставку і виплату пенсій, які призначені його працівникам на пільгових умовах за списком №2 за період з липня по вересень 2014 року у розмірі 56 734,01 гривень.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ВАТ "Галлак" на користь УПФ України в м. Бориславі Львівської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат з виплати та доставки пенсій призначених на пільгових умовах за Списком №2 за липень - вересень 2014 року в сумі 56734 грн. 01 коп.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ВАТ «Галлак» оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що з 2006 році на розгляді у судах перебував спір між ВАТ "Галлак" та Управлінням Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області щодо сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по стажу роботи, набутому працівниками товариства до 01.01.1992 року. Оскільки чинним законодавством, яке діяло до 01.01.1992 року не було передбачено відшкодування витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій за рахунок підприємств, пропорційне відшкодування виплат та доставку пільгових пенсій здійснюється з врахуванням трудового стажу, набутого до 01.01.1992 року, тобто до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення", та після його вступу в законну силу.

Апелянт зазначає, що фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій для працівників ВАТ "Галлак" повинні відшкодовуватися підприємством лише за період після 01.01.1992 року тобто після вступу вищевказаного закону в силу, з коштів передбачених на оплату праці працівників, оскільки в ухвалі Вищого адміністративного суду України вказано, що до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за трудовий стаж, набутий працівниками ВАТ "Галлак" до 01.01.1992 року відшкодуванню за рахунок підприємства не підлягають.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечила та просила залишити її без задоволення.

Представник апелянта в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що працівники ВАТ "Галлак" відпрацювали пільговий стаж до 01.01.1992 року та після 01.01.1992 року, згідно довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії та протоколів про призначення пенсії, що підтверджує набуття такими особами пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.

Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2, заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за липень - вересень 2014 року становить 56 734,01 грн.

Доказів погашення заборгованості перед Пенсійним фондом відповідачем суду не представлено.

Задовольняючи адміністративний позов УПФУ у м. Бориславі, суд першої інстанції виходив з правомірності розрахунку боргу в сумі 56 734,01 грн., відшкодування якого відповідачем не здійснено.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважаючи, що він відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз.1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було врегульовано Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до п .п. 1,2 ст. 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених п.п. 1,2 ст. 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 вказаного Закону.

Абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абз. 4 п. 1 ст. 2 цього Закону.

Відповідно до п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Приписами п. 6.4 вказаної Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до вимог п. 6.8 Інструкції визначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з п. 6.10 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Позивач на адресу відповідача надсилав розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" по ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17

Як видно з матеріалів справи, підприємство отримало розрахунки Управління Пенсійного фонду фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які з моменту отримання є узгодженими і обов'язковими для виконання, а оскільки розрахунки відповідач не оскаржив, вони є обов'язковими для виконання.

Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2, заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за липень - вересень 2014 року становить 56 734,01 грн.

Як видно з ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015 року у справі № 867/2563/15 та долученого представником позивача розрахунку сума боргу за липень -вересень 2014 року не увійшла до першого рішення .

Доказів погашення заборгованості перед Пенсійним фондом відповідачем суду не надано.

Аналізуючи наведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про підставність позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій і правомірність задоволення таких вимог судом першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Галлак» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2014 року у справі №813/6820/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

А.І. Рибачук

Ухвала у повному обсязі складена 15.12.2015 року.