Рішення № 54428951, 10.12.2015, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" грудня 2015 р.Справа № 921/1053/15-г/6

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

Розглянув справу

за позовом Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" (вул. Микільсько-Слобідська, 2б, оф. 287, м. Київ, 2, Лівобережна Частина Києва, м. Київ, 02002)

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

про cтягнення заборгованості в сумі 20 313,20 грн.

Представники сторін не з'явилися.

Суть справи:

Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" звернулась в господарський суд Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 про cтягнення заборгованості в сумі 20 313,20 грн., з яких: 12 825 грн. - заборгованість за договором, 2 068,88 грн. - пені; 295,52 грн. - 3 % річних; 5 123,80 грн. інфляційних нарахувань.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах, в тому числі у зв'язку із неявкою учасників спору.

Про час і місце слухання справи позивач повідомлявся у встановленому законом порядку. Про його обізнаність свідчать, крім іншого, надіслані на адресу суду письмове клопотання від 28 жовтня 2015 року та телеграма про перенесення судового засідання.

Відповідач в судове засідання без зазначення причин жодного разу не з'явився, витребувані документи, у т.ч. відзив на позов, не представив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, в порядку передбаченому ст. ст. 64, 87 ГПК України, пунктом 2.6.7 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації № 28 від 20.02.2013 року (повідомлення про вручення з відміткою адресата про отримання кореспонденції наявні у матеріалах справи).

При даних обставинах, зважаючи на неявку учасників спору без зазначення причин та доказів, що вказують на причини такої неявки, неподання пояснень щодо предмету спору, недотримання приписів ст. 22 ГПК України щодо зобов'язання осіб, які беруть участь у справі добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи, за правилами ст. 75 ГПК України, за наявними у ній документами.

У відповідності до ч.7 ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, технічна фіксація (звукозапис) судового засідання не здійснювалася, у зв'язку з відсутністю представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

14 лютого 2013 року між Приватною організацією «Українська ліга авторських і суміжних прав» (далі - УЛАСП), яка здійснює колективне управління майновими правами суб'єктів авторського та суміжних прав та підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір №КБР-46/02/13.

Згідно з п.п. 2.1, 2.3, 2.6 вказаного договору, УЛАСП (позивач) надав користувачу (відповідачу) дозвіл (невиключне право) на використання в комерційній діяльності музичних творів, а користувач брав на себе зобов'язання перераховувати на користь УЛАСП винагороду (роялті) в сумі 675 грн. щомісячно, не пізніше, як за 5 (п'ять) днів до початку місяця, за який здійснюється платіж, та надавати УЛАСП Акти про виплату роялті (п.2.5 договору)..

Пунктом 2.4. договору передбачено обов'язок користувача не пізніше 20-ого числа місяця наступного за звітним кварталом надавати УЛАСП звіт про використані твори за формою наведеною у додатку № 3.

Протягом п'яти днів з дати припинення використання творів, в порядку п. 3.3. договору користувач зобов'язувався письмово повідомити про це УЛАСП.

Строк дії договору визначено п. 5.1 договору, згідно якого правочин набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.01.2014 року, а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій, та будь-яких інших зобов'язань до їх повного виконання.

Пунктом 5.2. передбачено, що у випадку, якщо жодна з сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії договору протягом місяця до настання зазначеної в п.5.1. дати припинення дії договору, дія договору вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах. Таке повідомлення має бути надіслане засобами поштового зв'язку (рекомендованим листом), при цьому належним доказом повідомлення є квитанція відділу поштового зв'язку із зазначенням вказаних в договорі поштових реквізитів сторони, на адресу якої направлено листа.

За твердження позивача, про припинення в тому чи іншому обсязі публічного використання творів відповідно до п. 3.3. договору, а також про припинення дії договору в порядку п. 5.2 договору відповідач не повідомляв, тому позивач вважає що публічне виконання творів відбувалось протягом всього часу, а договір є чинним до 31 грудня 2015 року.

Як вбачається з доданих до позовної заяви платіжних документів, на виконання умов договору, за період з 14 лютого 2013 р. по 28 лютого 2014 р. відповідач здійснив 13 платежів на загальну суму 8 775, 00 грн.

В подальшому користувач жодних платежів не здійснював.

Не виконання відповідачем зобов'язання по сплаті роялті стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про відновлення його порушених прав.

Відповідно до змісту позову та розрахунку позовних вимог заборгованість користувача за основним зобов'язанням за період з березня 2014 року по вересень 2015 року включно складає (675х19) 12825 грн.

У зв'язку з порушенням виконання грошового зобов'язання, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з врахуванням втрат від інфляції та 3% річних, розмір яких за період з 24 лютого 2014 року по 27 серпня 2015 року становить 5123,80 грн. та 295,52 грн. відповідно.

Крім того, у разі прострочення користувачем виконання грошового зобов'язання, п. 2.6. договору передбачено право УЛАСП нарахувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період, за кожен день такого прострочення.

Заявлена до стягнення пеня, нарахована позивачем за шість місяців на суму помісячного платежу з дати прострочення виконання зобов'язання, за період з 24 лютого 2014 року по 01 вересня 2015 року становить 2 068,88 грн.

З'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Поданими доказами, не запереченими відповідачем належним чином, доведено обґрунтованість заявлених вимог.

Так, за змістом ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .

Відповідно до ст.ст. 418,420,424,433 ЦК України, об'єктами права можуть бути і музичні твори.

Їх використання (передання) здійснюється за плату на підставі договору, ст.ст.426,443,445 ЦК України, ст.ст.32,33,45,47 Закону України "Про авторське право і суміжні права". При цьому, суб'єкти авторського і суміжних прав можуть управляти своїми правами і через організацію колективного управління.

Такою організацією зокрема є позивач у справі, котра на платній основі надає суб'єктам господарювання невиключне право на використання в комерційній діяльності музичних творів.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, стаття 525 ЦК України, встановлює недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає настання правових наслідків порушення зобов'язання такі як зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 230 ГК України, ст. 549 ЦК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Згідно із ч.2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з умов договору №КБР-46/02/13 від 14 лютого 2013 року, позовної заяви та доданих до неї документів, обґрунтованою є вимога про стягнення з відповідача 12825 грн. основного боргу, нарахованого за період з березня 2014 року по вересень 2015 року включно за несплату винагороди за використання музичних творів, колективне управління правами на які здійснював позивач.

Доказів на підтвердження протилежного, як то: передбаченого п.3.3 договору письмового повідомлення позивача про припинення виконання творів, про припинення дії договору (п.5.2 правочину) чи сплату роялті за вказаний період, відповідач (незважаючи на неодноразове відкладення розгляду справи) не надав.

Відповідно до змісту згаданих вище норм цивільного та господарського законодавства, п.2.6 договору і поданого позивачем розрахунку, повному задоволенню підлягають також вимоги щодо стягнення з відповідача 2 068,88 грн. пені та 295,52 грн. 3% річних.

З огляду на терміни виникнення зобов'язань відповідача по оплаті роялті, поданий заявником розрахунок, роз'яснення дані в п. 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17 грудня 2013 року, та інші обставини справи, вимоги про стягнення інфляційних втрат слід задовольнити частково в розмірі 4519,14 грн.

В стягненні 604,66грн. інфляційних нарахувань необхідно відмовити.

У зв'язку із викладеним, оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача, пропорційно до задоволених вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4-3, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

1. Стягнути Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1)

на користь Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" (вул. Микільсько-Слобідська, 2б, оф. 287, м. Київ, 2, Лівобережна Частина Києва, м. Київ, 02002, код 37396233)

12 825 (дванадцять тисяч вісімсот двадцять п'ять) грн. основного боргу; 2 068 (дві тисячі шістдесят вісім) грн. 88 коп. пені; 295 (двісті дев'яносто п'ять) грн. 52 коп. - 3 % річних; 4 519 (чотири тисячі п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 14 коп. інфляційних нарахувань та 1181 (одну тисячу сто вісімдесят одну) грн. 74 коп. сплаченого судового збору.

Видати наказ.

2. В задоволенні вимоги про стягнення інфляційних нарахувань в сумі 604 (шістсот чотири) грн. 66 коп. відмовити.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.

Дата підписання: 16 грудня 2015 року.

Суддя І.П. Шумський