Рішення № 54428900, 24.11.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2а

Справа № 22-Ц-796/ 10362/15р. Головуючий в 1-ій інстанції - Зінченко С.В.

Доповідач-Барановська Л.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2015р. колегія суддів судової палати в цивільних справах

Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого- Барановської Л.В.

Суддів- Музичко С.Г., Побірченко Т.І.

при секретарі Мікітчак А.Л.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу

за апеляційною скаргою ПАТ «Кисневий завод» на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 03.10.2014 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ПАТ «Кисневий завод » про стягнення заробітної плати та компенсації за затримку розрахунку при звільненні.

Заслухавши доповідь судді Барановської Л.В., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів-

В с т а н о в и л а:

В квітня 2014 р. позивач звернувся до суду з даним позовом до ПАТ «Кисневий завод».

Просив стягнути з останнього на свою користь суму невиплаченої при звільненні заробітної плати в розмірі 324745,00 грн. та стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати.

Зазначав, що 12.12.2013 р. він був звільнений з посади голови правління відповідача і при звільненні з зазначеної посади з ним не були проведені відповідні розрахунки по заробітній платі, передбачені чинним законодавством України, чим було порушено його законні права та інтереси.

Таким чином, у зв'язку з тим, що відповідач несвоєчасно виплатив заробітну плату, позивач вважає, що вправі вимагати стягнення з відповідача невиплаченої при звільненні заробітної плати та компенсації у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати.

Рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 03.10.2014р. позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Кисневий завод» на користь ОСОБА_6 324754 грн. 00 коп. заборгованості по заробітній платі і компенсації за невикористану відпустку та 223584 грн. 36 коп. компенсації за затримку розрахунку при звільненні.

В решті вимог -відмовлено.

Стягнуто з ПАТ «Кисневий завод» в дохід держави 3654 грн. 00 коп. судових витрат.

В апеляційній скарзі ПАТ «Кисневий завод» просить скасувати рішення суду, в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що суд не дав належної оцінки доказам, неповно з»ясував обставини справи.

Рішенням Апеляційного суду м.Києва від 18.11.2014р. рішення районного суду змінено.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.06.2015р. рішення Апеляційного суду м.Києва від 18.11.2014р. в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні скасовано та в цій частині справа передана на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В судові засідання апеляційної інстанції позивач по справі не з»являється, повідомлений про час та місце розгляду справи за адресою, що мається в матеріалах справи. У відповідності до вимог ст. 77 ЦПК України не повідомив суд про зміну свого місця проживання ( перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Апеляційна скарга ПАТ «Кисневий завод» в частині стягнення на користь ОСОБА_6 компенсації за затримку розрахунку при звільненні підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_6 згідно наказу від 01.06.2012 р. №153 працював у відповідача на посаді голови правління.

Наказом від 12.12.2013 р. №356 звільнений з посади за власним бажанням.

Перевіряючи рішення суду першої інстанції відповідно до ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.06.2015 р. встановлено, що позивач по справі був керівником підприємства, мав всі права та повинен був виконувати всі обов'язки, що пов'язані з трудовою діяльністю Голови Правління, мав всі підстави та повноваження щодо проведення розрахунків з працівниками, що звільняються.

Відповідно до довідки №381 від 17.11.2014р. ПАТ «Кисневий завод» про обіг грошових коштів за період з 01.06.2013 р. по 12.12.2013 р. обіг грошових коштів майже за пів року становив більше 15 млн. гривень, тобто кошти для проведення всіх необхідних розрахунків у відповідача були.

В день свого звільнення позивачем (він же керівник підприємства) не було надано розпорядження щодо проведення з ним остаточного розрахунку, не було підписано жодного фінансового та банківського документу на зняття готівки з розрахунку підприємства для проведення з ним остаточного розрахунку в день звільнення.

Таким чином вини підприємства не встановлено у затримці розрахунку при звільненні позивача з посади. На день звільнення 12.12.2013 р. ОСОБА_6 працював, був керівником підприємства і мав всі підстави та повноваження щодо проведення розрахунків з працівником, що звільняється; на день звільнення ОСОБА_6 виконував обов'язки уповноваженого органу власника підприємства на підставі Статуту, трудового договору, мав всі підстави та повноваження щодо проведення розрахунків з працівником, що звільняється, однак не виконав своїх прямих зобов'язань з власної ініціативи, порушив норми чинного трудового законодавства.

Також встановлено, що перше звернення в адресу відповідача щодо виплати, зокрема грошової суми за затримку розрахунку при звільненні мало місце в березні 2014 р. У своїй заяві ОСОБА_6 не вказав ні час свого прибуття до ПАТ «Кисневий завод» для проведення готівкового розрахунку, ні реквізити банківської установи у разі безготівкового розрахунку; не зазначив засоби зв'язку за якими з ним можна зв'язатись (місце проживання, телефон). Фактів відмови відповідача від виплати остаточного розрахунку з позивачем після його звільнення не надано, винні дії відповідача, що призвели до несвоєчасного розрахунку з позивачем останнім не доведені і цього не встановлено судом.

Не надавши відповідачу зворотніх засобів зв'язку позивач фактично позбавив відповідача можливості виконати свої обов'язки .

Крім того, як вбачається з матеріалів справи позивач звільнений з роботи 12.12.2013 р., а з даним позовом до суду звернувся в квітні 2014 р.

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне відмовити в частині вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів за затримку розрахунку при звільненні.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія-

В и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ПАТ «Кисневий завод» задовольнити частково.

Рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 03.10.2014р. в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_6 до ПАТ «Кисневий завод» в цій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді