Ухвала суду № 54428482, 17.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 листопада 2015 року

справа № 808/2065/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Чепурнова Д.В. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 травня 2015 року у справі № 808/2065/15 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових сплавів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

10.04.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод кольорових сплавів” звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом (далі – позивач, ТОВ “ЗЗКС”) до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі – відповідач, СДПІ), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000314200 від 19.11.2014 на суму 9020,60 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07 травня 2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод кольорових сплавів” задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 19 листопада 2014 №0000314200.

Не погодившись з вищевказаною постановою відповідач подав апеляційну скаргу, мотивуючи тим, що судом першої інстанції під час винесення судового рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, повністю не встановлені всі обставини справи та не досліджені докази, які мають значення для встановлення обставин справи, а тому просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, у період часу з 24.10.2014 по 27.10.2014 фахівцями відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ “Запорізький завод кольорових сплавів” (ЄДРПОУ 31549003) з питання своєчасності сплати до бюджету узгодженого грошового зобов’язання з авансового внеску з податку на прибуток у вересні 2014 року, за результатами якої складено акт №345/28-04-42/31549003 від 29.10.2014 (далі – акт перевірки).

У висновках акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення п.п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, а саме: сплачено залишок узгодженої суми грошового зобов'язання з авансового внеску з податку на прибуток в розмірі 90 206 грн. 01.10.2014, а не по граничному терміну сплати 30.09.2014, тобто із затримкою до 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати грошового зобов'язання, фактично на 1 календарний день.

На підставі матеріалів перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення – рішення від 19.11.2014 №0000314200, яким позивача зобов’язано сплатити штраф у розмірі 9 020 грн. 60 коп. за платежем: авансові внески з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, 30 11023300, код сплати 131.

Не погодившись зі спірним податковим повідомленням – рішенням позивач оскаржив його у судовому порядку.

Вирішуючи спір у справі та задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач несвоєчасно повідомив про проведення перевірки, чим порушив право платника бути присутнім при проведенні перевірки, що тягне за собою визнання незаконним проведення перевірки.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до п. 57.1 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації. Платники податку на прибуток щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації. У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Судом першої інстанції, досліджуючи податкові декларації і уточнюючі податкові декларації з податку на прибуток за 2013 рік, правильно та обґрунтовано зроблено висновок, що позивачем задекларовано суму податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 114 498 грн., яку платник погасив платежем по коду “податок на прибуток” у розмірі 124 000 грн.(платіжне доручення від 25.09.2014 №135), та задекларовано суму податкових зобов'язань по авансовим внескам з податку на прибуток у розмірі 57 252 грн. та пеню за недоплату по авансовим внескам у розмірі 1 780 грн., які погашено за рахунок наявної переплати по авансовим внескам з податку на прибуток у розмірі 186 506 грн.

Граничним строком сплати суми податкового зобов'язання по авансовому внеску з податку на прибуток за вересень у розмірі 103 244 грн. є 30.09.2014.

Станом на 30.09.2014 у ТОВ “Запорізький завод кольорових сплавів” була наявна переплата по авансовим внескам з податку на прибуток у розмірі 127 536,00 грн., якої було достатньо для погашення авансового внеску з податку на прибуток за вересень 2014 року у розмірі 103 244,00 грн. (по строку платежу 30.09.2014).

Згідно з відповіддю на заперечення та рішення про розгляд скарги, СДПІ по КОР “Авансові внески з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів” проведено наступні нарахування: 26.09.2014 - значиться сума переплати 186 506 грн.; 26.09.2014 - нараховано згідно уточнюючої декларації 114 498 грн.; 26.09.2014 - нараховано згідно уточнюючої декларації 57 252 грн.; 26.09.2014 - нараховано платником самостійно суму штрафу згідно уточнюючої декларації 1 718 грн.; 30.09.2014 - сума переплати становить 13 038 грн.”.

Як зазначалося вище, суму збільшення податкових зобов'язань у розмірі 114 498 грн. проведено по рядку 24 уточненої декларації, який уточнює виключно податкові зобов'язання з податку на прибуток та не має відношення до уточнення податкових зобов'язань з авансових внесків з податку на прибуток.

Без сумнівів, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що СДПІ необґрунтовано нараховано суму податкових зобов'язань по КОР “Авансові внески з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів” у розмірі 114 498 грн., так як нарахування податкових зобов'язань у розмірі 114 498 грн. здійснювалось платником по податку на прибуток. Суд приходить до висновку, що здійснене СДПІ (на власний розсуд) нарахування суми податкових зобов'язань по КОР “Авансові внески з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів” у розмірі 114 498 грн. призвело до зменшення наявної переплати на цю суму, а як наслідок і до недоплати авансового внеску з податку на прибуток за вересень 2014 року. Якщо таке нарахування не було б проведене наявної переплати було б достатньо для погашення податкових зобов'язань по авансовому внеску з податку на прибуток за вересень 2014 року.

Відповідно до п.п. 14.1.115 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Згідно з п. 87.1 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Платник податків має право, на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом (п.п. 17.1.10 Податкового кодексу України).

Аналізуючи норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції вірно акцентував увагу, що податкова не мала права спрямовувати переплату в рахунок погашення податкових зобов'язань, які виникнуть у майбутньому, без заяви платника податків, і так само не мала права зменшувати наявну переплату по авансовим внескам з податку на прибуток, без заяви платника податків (за наявності листа позивача від 30.04.2014 №169 про здійснення зарахування надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 648 414 грн. в рахунок сплати авансового платежу з податку на прибуток за квітень 2014 року - лютий 2015 року),оскільки на момент подання уточнюючої декларації 26.09.2014 переплата по податку на прибуток 25.09.2014 року була збільшена ще на 124 000, а отже цієї суми було достатньо для погашення податкових зобов’язань з податку на прибуток у розмірі 114 498 грн., які виникли у підприємства у зв’язку з поданням зазначеної вище уточнюючої податкової декларації.

Крім того, відповідно до акту перевірки від 29.10.2014 №345/28-04- 42/31549003 перевірку проведено з 24.10.2014 по 27.10.2014 на підставі повідомлення про запрошення від 20.10.2014 № 76/28-04-42-00 та наказу СДПІ від 20.10.2014 № 548.

Зазначені повідомлення про запрошення та наказ було отримано представником ТОВ “ЗЗКС” 28.10.2014 (тобто, вже після її проведення).

Відповідно до п.79.1 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з п.79.2 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Підпунктом 17.1.6 Податкового кодексу України визначено платник податківмає право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Отже, відповідач несвоєчасно повідомив про проведення перевірки, чим порушив право платника бути присутнім при проведенні перевірки, що тягне за собою визнання незаконним проведення перевірки.

Таким чином, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушень законодавства з боку позивача не встановлено, а відповідач так і не довів суду правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

Керуючись ст. п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 травня 2015 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: О.М. Панченко