Рішення № 54428264, 14.12.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2015 р.Справа № 922/6043/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу", м.Харків, до Валківської міської ради, м.Валки Харківської області, про стягнення 374071,92 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 953 від 16.12.2014р.);

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність № 02-15/1378 від 30.11.2015р.);

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Валківської міської ради Харківської області заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з листопада 2014 року по квітень 2015 року в розмірі 374071,92 грн. Позивач також просить покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 5611,08 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву проти позову заперечував, посилаючись на те, що договір між Валківською міською радою та позивачем був укладений лише на 2014 рік та втратив чинність з 01.01.2015р. Новий договір про надання послуг з теплопостачання на 2015 рік між сторонами не було підписано, у зв'язку з чим, на думку відповідача, позивач мав повідомити про відключення об'єкта споживача від теплопостачання до початку осіннього опалювального періоду 2014 року. Тобто, порушення умов договору було допущено постачальником, а тому заборгованість за договором виникла з вини позивача.

Заперечуючи проти доводів відповідача, представник позивача зазначив, що приміщення відповідача за адресою: м.Валки, вул.Торгова, 5, є приміщенням дитячого садочку, у зв'язку з чим позивач на підставі чинного законодавства не мав права відключити це приміщення від теплопостачання. Представник позивача також зазначив, що згідно ст. 24 Закону України "Про теплопостачання", своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії є одним з основних обов'язків споживача теплової енергії.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

24.02.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (позивачем) та Валківською міською радою (відповідачем) було укладено Договір про надання послуг № 1702/Т14, згідно п. 1.1. якого позивач (теплопостачальна організація) взяв на себе зобов'язання постачати в 2014р. відповідачу (споживачеві) теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

За умовами Договору теплова енергія постачалася позивачем у приміщення споживача - Валківський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) "Веселка", що знаходиться за адресою: м.Валки, вул.Торгова, 5.

Відповідно до п. 4.2. Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно п. 4.4. Договору, споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду самостійно, ініціативним дорученням сплачує теплопостачальній організації вартість зазначеної в додатку 1 до Договору кількості теплової енергії з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно п. 4.5. Договору, остаточний рахунок за спожиту теплову енергію споживач здійснює до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України № 630 від 21.07.2005р., плата за житлово-комунальні послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Факт надання позивачем послуг з теплопостачання в період дії Договору № 1702/Т14 від 24.02.2014р. підтверджується підписаними споживачем (відповідачем) актами виконаних робіт та відомостями обліку теплової енергії та визнається відповідачем.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що після закінчення дії Договору акти виконаних робіт ним не підписувались.

Проте, наявні у матеріалах справи докази свідчать про фактичне отримання Валківською міською радою теплової енергії у 2015 році, тобто після закінчення дії Договору. Такими доказами, зокрема, є двостороннє підписані відомості обліку споживання теплової енергії за січень, лютий, березень та квітень 2015 року, а також підписані відповідачем акти включення теплової енергії від 25.10.2014р. та відключення теплової енергії від 10.04.2015р.

Не зважаючи на фактичне отримання теплової енергії у період опалювального сезону 2014-2015 років, оплата відповідачем за надані послуги була здійснена частково та несвоєчасно, внаслідок чого станом на 18.09.2015р. у нього утворилась заборгованість перед позивачем за період з листопада 2014р. по квітень 2015р. у розмірі 374071,92 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, підписаними відповідачем, відомостями обліку теплової енергії, актами про включення та відключення теплової енергії.

При цьому, судом не приймаються доводи відповідача стосовно відсутності у нього обов"язку сплачувати заборгованість через вітсутність підписаного договору, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачем у період з січня 2015р. по квітень 2015р. продовжували надаватись послуги відповідачу з теплопостачання.

Після закінчення дії Договору ніяких письмових звернень про відключення від теплопостачання від відповідача до позивача не надходило, відповідач без будь-яких зауважень підписував відомості обліку теплової енергії. Також відповідачем був підписаний акт відключення теплової енергії у квітні 2015р. Тобто правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищезазначеного договору, фактично були продовжені.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання", відповідач є споживачем теплової енергії, оскільки є юридичною особою, яка використовує теплову енергію, яка поставляється позивачем у приміщення, що належить відповідачу на праві власності.

Згідно ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

У п. 4 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007р., зазначено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією.

У відповідності до ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Стаття 24 Закону України "Про теплопостачання" визначає основні обов'язки споживача теплової енергії, до яких відносяться своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії, додержання вимог договору та нормативно-правових актів тощо. Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом.

Згідно ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом тощо.

Проте, продовжуючи отримувати теплову енергію, відповідач ухилився від покладених на нього обов'язків по укладенню договору та не здійснив оплату за фактично отриману теплову енергію, незважаючи на неодноразові вимоги позивача.

При цьому, слід зазначити, що зобов'язання по оплаті послуг з централізованого опалення можуть виникати не тільки на підставі договору, а й на підставі законодавчих норм. Підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків також можуть бути і інші юридичні факти (наприклад, факт надання послуг з теплопостачання). Відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг згідно із Законом України "Про житлово-комунальні послуги" і Законом України "Про теплопостачання".

Факт отримання відповідачем послуг з теплопостачання повністю підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, у звязку з чим він, як споживач, зобов'язаний здійснити оплату за фактично отриману теплову енергію.

Крім того, суд приймає до уваги, що приміщення відповідача за адресою: м.Валки, вул.Торгова, 5, до якого постачалась теплова енергія позивачем, є приміщенням дитячого садку, у зв'язку з чим позивач, як теплопостачальна організація, не мав права самовільно відключати це приміщення від теплопостачання та, не отримавши від відповідача будь-яких заяв про відключення від теплопостачання, продовжував поставляти йому теплову енергію.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ч. 7 ст. 276 ГК України, оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

У відповідності до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно ст. 1213 вказаного Кодексу, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, враховуючи, що фактичне споживання теплової енергії відповідачем повністю доведено матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" щодо стягнення заборгованості з оплати за надані послуги є обґрунтованими, такими, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 24 Закону України "Про теплопостачання", ст.ст. 1, 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Валківської міської ради (63002, Харківська область, м.Валки, вул.К.Лібкнехта, буд. 16; код ЄДРПОУ: 04058657; р/р 35415001028628 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (61018, м.Харків, вул.Балакірєва, буд. 3; код ЄДРПОУ: 31555944) -

- борг за надані послуги з теплопостачання за період з листопада 2014 р. по квітень 2015 р. в розмірі 374071,92 грн. (на п/р 26037302003582 в Філії ХОУ АТ "Ощадбанк" м.Харків, МФО 351823);

- витрати зі сплати судового збору в розмірі 5611,08 грн. (на р/р 260053013582 в Філії ХОУ АТ "Ощадбанк" м.Харків, МФО 351823).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.12.2015 р.

Суддя ОСОБА_3