Постанова № 54428144, 17.12.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ17 грудня 2015 р. Справа № 804/15246/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Власенка Д.О.

присекретарі судового засідання Гелетій М.Т.

за участю:

представника позивача Бурі Я.В.,

представників відповідача Городничої Н.Г., Коваль В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТ БАНК" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТ БАНК", в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС форми «С» №0000194300 від 07.07.2015 року, яким застосовано до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТ БАНК" штрафну санкцію в розмірі 8 507 028,35 гривень.

На обґрунтування позову підприємство послалось на те, що норма абзацу другого пункту 49.20 статті 49 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - ПК) дозволяє збільшення граничних строків подання податкової декларації у випадку, якщо кінцева дата її подання припадає на вихідний або святковий день, а тому саме від граничного строку подання податкової декларації (операційного (банківського) дня, що настає за вихідним або святковим днем) розпочинається відлік десяти календарних днів, встановлених пунктом 57.1 статті 57 ПК, протягом яких платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та в обґрунтування заявлених вимог зазначив, що оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення є таким, що не відповідає приписам чинного законодавства, порушує права та законні інтереси позивача, а тому просив скасувати його в повному обсязі, виходячи із доводів позовної заяви.

Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, в письмових запереченнях та представники відповідача в судових засіданнях проти позову заперечували з посиланням на матеріали перевірки та стверджували, що оскаржуване рішення винесене у відповідності до норм діючого законодавства, є таким, що відповідає фактичним обставинам справи та просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, дійшов висновку виходячи з наступного.

Судом встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС форми «С» №0000194300 від 07.07.2015 року, яким застосовано до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТ БАНК" штрафну санкцію в розмірі 8 507 028,35 гривень, прийнято на підставі висновків акту від 19.06.2015 №1/28-01-43-14360570 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТ БАНК" (код за ЄДРПОУ 14360570) з питання своєчасного виконання платіжних доручень клієнтів щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету за період 11.03.2015 по 12.03.2015 (далі - акт перевірки).

Відповідно до висновків акту перевірки Перевіркою встановлено порушення: п.8.1 ст.8 Закону України від 05.04.2001 №2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», зі змінами та доповненнями, в частині несвоєчасного виконання ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» платіжних доручень клієнтів по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету за період з 11.03.2015 по 12.03.2015, що призвело до виникнення податкового боргу платників податку - клієнтів банку на загальну суму у 85 070 283.45 грн., а саме: податку на прибуток за 2014 рік, граничний строк сплати - 11.03.2015, що призвело до виникнення податкового боргу по картках особового рахунку платників податків-клієнтів банку, який фактично сплачений 12.03.2015р.

Надаючи правову оцінку правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, зокрема, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з пунктом 49.20 статті 49 ПК якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас вказана норма не містить посилання конкретно на підпункт 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК щодо визначення строків подання податкової декларації, а містить лише загальне поняття - «граничний строк, передбачений цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом».

Натомість пункт 49.20 статті 49 ПК чітко визначає, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

У вказаному пункті статті 49 ПК немає поняття «переноситься», а вжито термін «вважається», що не допускає жодних двозначних трактувань.

Відповідно до пункту 56.21 статті 56 ПК у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Європейська конвенція про обчислення строків (ETS № 76) від 16 травня 1972 року, яка застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, у статті 5 вказує, що при обчисленні строку суботи, неділі та офіційні свята враховуються. Однак, якщо diesadquem (для цілей цієї Конвенції термін «diesadquem» означає день, у який строк спливає) строку, до спливу якого має бути здійснена та чи інша дія, припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом, встановлений строк продовжується на перший робочий день, який настає після них.

Керуючись вищезазначеним, суд дійшов висновку, що у разі якщо останній день строку подання податкової декларації, передбачений підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК, припадає на вихідний або святковий день, граничним строком подання такої декларації є перший після нього робочий день. Тому початок перебігу встановленого пунктом 57.1 статті 57 ПК десятиденного строку для сплати зазначеного у декларації податкового зобов'язання пов'язаний саме із таким робочим днем.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд України при вирішенні спорів по аналогічним правовідносинам, зокрема в Постанові від 09 червня 2015 року по справі № 21-18а15. Відповідно до ст.244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Крім того, аналогічна позиція щодо порядку нарахування пені роз'яснена у листі ДФС від 09.10.2015 року №21492/6/99-99-15-04-02-15 «Про порядок нарахування пені».

Отже, оскільки останній день строку подання Товариством податкової декларації, передбачений підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК, припав на вихідний день (01 березня 2015 року - неділя), граничним строком подання такої декларації є операційний (банківський) день, що настає за вихідним днем - 02 березня 2015 року (понеділок), і саме від цієї дати розпочинається відлік десятиденного строку сплати узгодженого зобов'язання відповідним платником та останнім днем такої сплати є 12 березня 2015 року.

Враховуючи те, що податкове зобов'язання сплачено Товариством 12 березня 2015 року, тобто в межах строку, встановленого пунктом 57.1 статті 57 ПК, у контролюючого органу не було підстав для застосування до Товариства штрафної (фінансової) санкції за зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Крім того, суд звертає увагу, що оскаржуване рішення винесено, зокрема, на підставі п.129.6 ст.129 ПК України. Відповідно до п.129.6 ст.129 ПК України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Аналіз зазначеної норми свідчить, що відповідальність за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачена за наявності обов'язкової умови - вини з боку банку.

Натомість в обґрунтування неможливості виконання платіжних доручень 11.03.2015 року позивачем надано копію сертифіката Дніпропетровської торгово-промислової палати України №3766 від 25.03.2015 року про форс-мажорні обставини, що підтверджуються:

- актом про пожежу від 20.03.2015 року, затвердженого Дніпропетровським міським управлінням ГУ ДСМС України у Дніпропетровській області, за яким пожежа відбулась 11.03.2015 року у приміщенні серверної на першому поверсі №123 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, внаслідок короткого замкнення лінії живлення модулів пам'яті;

- довідкою Жовтневого РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 24.03.2015 року, за якою за фактом пожежі, яка мала місце 11.03.2015 року, у приміщенні Головного офісу ПАТ КБ «ПРИВАТ БАНК» 123 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, приміщення №123 (серверна) в Жовтневому РВ ДМУ матеріал зареєстровано до ЖЄО №4927 від 24.03.2015 року.

Зазначеними документами підтверджується наявність форс-мажорних обставин, що виключають вину з боку позивача та, як наслідок, відповідальність за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", передбачену п.129.6 ст.129 ПК України.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС форми «С» №0000194300 від 07.07.2015 року, яким застосовано до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТ БАНК" штрафну санкцію в розмірі 8 507 028,35 гривень.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, керуючись статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача понесені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 127 605 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТ БАНК" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС форми «С» №0000194300 від 07.07.2015 року, яким застосовано до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТ БАНК" штрафну санкцію в розмірі 8 507 028,35 гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 57) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТ БАНК" (код ЄДРПОУ 14360570 вул. Набережна Перемоги, 50 м. Дніпропетровськ, 49094) понесені позивачем судові витрати в розмірі 127 605 (сто двадцять сім тисяч шістсот п'ять) гривень 43 копійки.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 18 грудня 2015 року

Суддя Д.О. Власенко