Ухвала суду № 54428069, 10.12.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а

Апеляційне провадження № 22-ц/796/13971/2015 Головуючий в суді 1 інстанції - П'ятничук І.В.

Доповідач - Ящук Т.І.

У Х В А Л А

10 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Ящук Т.І.

суддів Немировської О.В., Чобіток А.О.

при секретарі Сірій О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, яка подана її представником ОСОБА_2, на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_4 про припинення права власності на 1/3 частину житлового будинку та визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення порушень прав власника, виселення, вселення, зобов'язання не чинити перешкоди у виконанні будівельних робіт і користуванні належною власністю, зобов'язання вчинити дії по демонтажу обігрівальних та сантехнічних приладів та відшкодування моральної шкоди,

встановила:

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про припинення права власності на 1/3 частину житлового будинку та визнання права власності задоволено.

Припинено право власності ОСОБА_1 на 1/3 частину будинку за адресою: АДРЕСА_1, яка складається з приміщення 1-5 площею 10,9 кв.м., приміщення 1-6 площею 10,9 кв.м., приміщення 1-7 площею 9,0 кв.м., а всього площею 30,8 кв.м. та 1/3 частину огорожі, що складає 37/100.

Вирішено присудити (виплатити) на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за припинення права власності на 1/3 частину будинку за адресою: АДРЕСА_1, яка буде внесена на депозитний рахунок суду ОСОБА_3 в розмірі 167 805 грн.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину будинку за адресою: АДРЕСА_1, яка складається з приміщення 1-5 площею 10,9 кв.м., приміщення 1-6 площею 10,9 кв.м., приміщення 1-7 площею 9,0 кв.м., а всього площею 30,8 кв.м. та 1/3 частину огорожі, що складає 37/100.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 1678 грн. судового збору.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення порушень прав власника, виселення, вселення, зобов'язання не чинити перешкод у виконанні будівельних робіт і користуванні належною власністю, зобов'язання вчинити дії по демонтажу обігрівальних та сантехнічних приладів та відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, а зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі, посилаючись на незаконність, необґрунтованістьрішення, порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заявив клопотання про призначення у справі повторної судової будівельно-технічної експертизи.

Представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання.

Вислухавши думку представника позивача, відповідача та її представника, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що по справі необхідно призначити повторну судову будівельно-технічну експертизу, оскільки вирішення вказаних питань експертами є необхідним для повного і всебічного з'ясування обставин справи.

В силу ст. 143 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань в галузі науки, мистецтва, техніки або ремесла.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

В клопотанні про призначення повторної експертизи представник відповідача посилається на те, що висновком КНДІСЕ від 02.11.2009 року було встановлено, що дійсна вартість 1/3 частини будинковолодіння АДРЕСА_1 на час складання висновку становила 726 210 грн., що суттєво відрізняється від висновку експертизи, покладеного в основу оскаржуваного рішення.

Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначала, що нею було замовлено оцінку 1/3 частини спірного будинку, і у висновку ТОВ «Українська експертна група» від 13.05.2015 року оцінювач оцінив вказану частину будинку у 768 893 грн.

В свою чергу експерт ОСОБА_6, який проводив оцінку по ухвалі суду, зазначив, що дійсна вартість 1/3 частини будинку за адресою, АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, без врахування ринкової вартості земельної компоненти на момент складання висновку становить 167 805 грн. Тобто у своєму висновку експерт ОСОБА_6 не врахував земельного компоненту.

Колегія суддів вважає зазначені доводи такими, що дають підстави для проведення повторної судової будівельно-технічної експертизи, оскільки, як вбачається з свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.02.2000 року ( а.с. 195, том 1 ), ОСОБА_1 є власником 1/3 частини жилого будинку по АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці, площею 700 кв.м.

Відповідно до п.3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 № 1440, ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Згідно з п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 року (зі змінами), під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до ст. 381 ЦК України садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями. У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.

Керуючись ст.ст. 143, 144, 150, 303, 304, 307, 317, 218 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити.

Призначити по справі повторну судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

На вирішення експертизи поставити питання:

1. Яка дійсна ( ринкова) вартість жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1?

2. Яка дійсна ( ринкова) вартість 1/3 частини жилого будинку за адресою АДРЕСА_1, яка складається з приміщення 1-5, площею, 10,9 кв.м., приміщення 1-6, площею 10,9 кв.м. , приміщення 1-7 площею 9,0 кв.м., а всього площею 30,8 кв.м. та 1/3 частини огорожі, що належить ОСОБА_1.

Оплату за проведення експертизи покласти на ОСОБА_1 ( проживає АДРЕСА_2).

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України.

В розпорядження експертів надати матеріали даної цивільної справи.

На час проведення експертизи провадження по справі зупинити.

Ухвала в частині зупинення провадження може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : Судді: