Ухвала суду № 54427819, 09.12.2015, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2015 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Винту Ю. М.

Суддів : Одинака О. О., Кулянди М. І.

При секретарі : Чубрей І. І.

За участю: представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини та стягнення додаткових витрат на утримання дитини за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 01 жовтня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернулася до суду позовом до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини та стягнення додаткових витрат на утримання дитини, посилаючись на наступне.

Позивачка 02.10.1994 року зареєструвала шлюб з відповідачем, який було розірвано Герцаївським райсудом Чернівецької області 04.11.2010 року. Від спільного подружнього життя сторони мають двох дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2

Згідно рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області з відповідача стягуються на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі у розмірі 250 грн. на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

Оскільки на даний час відповідач працює по найму на будівництві, а їхньому старшому сину ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 виповнилося 18-ть років, вважала, що відповідно покращився матеріальний стан відповідача.

Старший син - ОСОБА_5 з 01.09.2012 року є студентом Чернівецького політехнічного коледжу, період навчання до 01.07.2016 року, загальна сума оплати за навчання становить 25 080 грн. Вона посеместрово вносила плату за навчання сина в сумі 3 135 грн., що підтверджується відповідними квитанціями від 11.08.2012 року, 17.01.2013 року, 15.08.2013 року, 10.01.2014 року та 19.08.2014 року на суму 3 135 грн. кожна. В тому числі оплата за гуртожиток складає 800 грн. та підготовчі курси згідно квитанції від 05.06.2013р. - 1500 грн.

Просила постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на

________________

№22ц-794/1522/15 р. Головуючий у 1 інстанції: Костишин Н. Я.

Категорія : 48/50 Доповідач : Винту Ю.М.

утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі у розмірі 840,50 грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, а також додаткові витрати в сумі 10565 грн. понесені нею на протязі 2012-2014 років на платне навчання їхнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області від 01.10.2015 року позов задоволено частково. Збільшено розмір аліментів які стягуються з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, за рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 12 січня 2011 року з 250 грн. до 500 грн. щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили. Стягнуто з відповідача на користь позивачки понесені нею додаткові витрати на утримання сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 на суму 8 587 (вісім тисяч п'ятсот вісімдесят сім) грн. 50 коп. за період його навчання з 01 вересня 2012 року по 31 грудня 2014 року у Чернівецькому політехнічному коледжі.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 просить рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 01 жовтня 2015 року в частині стягнення додаткових витрат на навчання старшого сина скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні зазначених позовних вимог. Вважає, що приймаючи рішення по справі в частині стягнення додаткових витрат на навчання сина, суд першої інстанції дав неправильну оцінку зібраним доказам, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Зібраними по справі доказами встановлено, що сторони перебували у шлюбі до 04.11.2010 року, від якого є двоє дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2

Рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області від 12.01.2011 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей стягнуто аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі - по 250 грн. на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття. Судом було видано виконавчий лист, який було звернуто до примусового виконання.

Згідно довідки ВДВС Герцаївського РУЮ у Чернівецькій області №2067/02-28-02 від 22.09.2015 року відповідач ОСОБА_3 станом на 22.09.2015 року заборгованості по аліментах не має.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів відповідно до ст. 182 СК України, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, відсутність непрацездатних батьків, те, що відповідач, з його слів, працює неофіційно та отримує мінливий дохід, бере до уваги обов'язок батьків фінансово забезпечувати дитину в рівних частках.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч. 1 ст.184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Частина 1 ст.192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Матеріалами цивільної справи було встановлено, що позивачка працює старшим контролером-касиром в філії Чернівецького обласного управління AT «Ощадбанк», при цьому її середньомісячний дохід становить 2 954,63 грн. З моменту ухвалення рішення про стягнення аліментів у позивачки збільшились витрати на утримання дитини, оскільки дитина росте, що потребує збільшення витрат на одяг, харчування, тощо.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» прожитковий мінімум на одну дитину віком від 6 до 18 років - 1 455 грн.

В судовому засіданні першої інстанції було встановлено, що відповідач не працює, на обліку в службі зайнятості як безробітний не зареєстрований.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що вимоги ОСОБА_1 підлягали частковому задоволенню - шляхом збільшення розміру аліментів, які підлягають стягненню на утримання дитини до 500 грн. щомісячно.

Відповідно до ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» до передбаченої ст.185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом то що) можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Згідно індивідуального договору №19 ОСОБА_5 навчається в Чернівецькому політехнічному коледжі в м.Чернівці; строк навчання з 01.09.2012 року по 01.07.2016 року; загальна вартість навчання - 25 080 грн., плата вноситься посеместрово до початку кожного семестру в сумі 3 135 грн.

Відповідно до квитанцій, які позивачка долучила до матеріалів справи в суді першої інстанції на обґрунтування своїх вимог, нею оплачено навчання сина за період з 01.09.2012 року по 31.12.2014 року, а саме сплачено по 3 135 грн., 11.08.2012 року, 17.01.2013 року, 15.08.2013 року, 10.01.2014 року та 19.08.2014 року, а також - 1 500 грн. за підготовчі курси 05.06.2013 року, на загальну суму - 17 175 грн.

Таким чином, судом першої інстанції було зроблено правильний висновок, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивачки половину понесених позивачкою додаткових витрат на навчання неповнолітнього сина - 8 587,50 грн.

В задоволенні вимог про відшкодування витрат на оплату проживання сина в гуртожитку, було відмовлено правильно, оскільки вони не є додатковими витратами, визначеними ст.185 СК України.

Таким чином з врахуванням зібраних по справі доказів, судом першої інстанції було зроблено правильний висновок про можливість стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 по 500 грн. щомісячно, та на користь ОСОБА_1 додаткових витрати на навчання сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 на суму 8 587,50 грн.

Відповідно до ст.ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі.

Всупереч вимогам ст.ст.60, 131 ЦПК України, відповідач не надав суду першої інстанції належні та допустимі докази на спростування доводів позивачки про можливість відповідача сплачувати понесені позивачкою додаткових витрат на навчання неповнолітнього сина.

Враховуючи наведене, колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального й процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 01 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий : /підпис/

Судді : /підписи/

Згідно з оригіналом :