Рішення № 54425358, 17.12.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 340/448/15-ц

Провадження № 22-ц/779/2686/2015

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Данилюк М. П.

Суддя-доповідач Меленко О.Є.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Меленко О.Є.

суддів Васильковського В.М., Девляшевського В.А.

секретаря Яковин М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ТзОВ «Кредекс фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника ТзОВ «Кредекс фінанс» Яворського Р.І. на заочне рішення Верховинського районного суду від 19 жовтня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

В липні 2015 року ТзОВ «Кредекс фінанс» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_2 були укладені кредитні договори. Зокрема №406/2961SFPRP7 від 19.07.2011 року на суму 6 927,7 грн. на строк до 19.07.2014 року; та №405/2961SFPRP7 від 19.07.2011 року на суму 6 752,59 грн. на строк до 19.07.2014 року.

Згідно договорів факторингу від 19.06.2013 право вимоги по кредитних договорів набули ТОВ «Фінансова компанія «Бізнес Фінанс» і ТОВ «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів», а за договорами факторингу від 08.05.2015 - ТОВ «Кредекс Фінанс».

Відповідно до умов договору відповідач зобов'язувався повернути кредити у визначені терміни згідно графіку повернення заборгованості, однак належним чином умови договорів не виконував у внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 10 523,1 грн., яку позивач просив стягнути з боржника (ОСОБА_2)

Заочним рішенням Верховинського районного суду від 19 жовтня 2015 року в задоволенні позову ТзОВ «Кредекс фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено.

На дане рішення представник ТзОВ «Кредекс фінанс» Яворський Р.І. подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, та порушення норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що виконання чи невиконання обов'язку повідомляти боржника про відступлення права грошової вимоги не позбавляє фактора права вимоги, яке він придбав за договором факторингу. Крім того, згідно ст. 1082 ЦК України у разі не надання боржнику доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Однак відповідач не надав доказів виконання зобов'язання за кредитним договором на користь первісного кредитора. Таким чином, зобов'язання за кредитним договором не припинені.

З цих підстав, заочне рішення суду першої інстанції апелянт просив скасувати, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Кредекс фінанс» задовольнити в повному обсязі.

Сторони, будучи належно повідомленими про розгляд справи, до суду не з'явилися. Представник ТОВ «Кредекс фінанс» направив суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано суду доказів, що ОСОБА_2 був належним чином повідомлений первинним кредитором про перехід прав у зобов'язанні до нового кредитора, а тому підстав для задоволення позову не вбачається.

Однак погодитись з таким висновком суду, колегія суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області не може, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до заяв/анкет позичальника № 406/2961SFPRP7 від 19.07.2011 року та кредитного договору з обслуговування кредитної картки та страхування життя позичальника № 406/2961SFPRP7 від 19.07.2011 року та № 405/2961SFPRP7 від 19.07.2011 року та кредитного договору з обслуговування кредитної картки та страхування життя позичальника № 405/2961SFPRP7 від 19.07.2011 року ОСОБА_2 отримав кредити: на суму 6927,70 грн., строк, на який наданий кредит - 36 місяців, з фіксованою процентною ставкою за користування кредитом 0,0001% річних, комісія за надання кредиту 440,40 грн., комісія за обслуговування кредиту 208,00 грн. з датою повернення кредиту 19.07.2014 року (а.с.6-8) та на суму 6752,59 грн., строк, на який наданий кредит - 36 місяців, з фіксованою процентною ставкою за користування кредитом 0,0001% річних, комісія за надання кредиту 440,00 грн., комісія за обслуговування кредиту 203,00 грн. з датою повернення кредиту 19.07.2014 року (а.с.9-10) .

На підставі договору факторингу право вимоги по кредитних договорах 19.06.2013 набули ТОВ «Фінансова компанія «Бізнес Фінанс» і ТОВ «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів».

ТОВ «Кредекс Фінанс» набуло права вимоги за вищевказаними кредитними договорами на підставі договору факторингу від 08.05.2015 року, укладеним з ТОВ «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів».

Відповідно до умов укладених договорів, ОСОБА_2 зобов'язувався повернути кредити у визначені терміни згідно графіків повернення заборгованості, однак належним чином умови договорів не виконував, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в сумі 10 523, 1 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно положень ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Спеціальним договором, по суті спрямованим на передачу права вимоги, є договір факторингу.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Положеннями ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом наведеної статті, в разі заміни кредитора у зобов'язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання, а його місце займає новий кредитор. При цьому зміст зобов'язання, тобто обсяг прав та обов'язків його сторін залишається незмінним.

Обсяг цих прав (сума заборгованості, права на стягнення відсотків, штрафних санкцій тощо) та умови визначаються на момент переходу цих прав до нового кредитора.

В силу дії ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Витягами з реєстру заборгованостей за договором факторингу №1/15-ФКю від 08.05.2015 підтверджується факт передачі від ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ТОВ «Кредекс фінанс» права вимоги за кредитними договорами №406/2961SFPRP7 та №405/2961SFPRP7 від 19.07.2011 року. Згідно вказаних витягів загальна сума заборгованості ОСОБА_2 і права вимоги, що відступається, становить 10 523,1 грн. (а.с. 3-4).

Суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що не виконання ні банком, ні фактором вимог ст. 517 ЦК України, а саме не повідомлення боржника про перехід до нового кредитора прав у зобов'язанні є підставою для відмови в позові.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання обов'язку перед ним.

Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість, колегія суддів приходить до висновку про стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.

Зазначене не суперечить правовій позиції Верховного Суду України від 23.09.2015 року,

що висловлена ним за результатами розгляду справи № 6-979цс15.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів Апеляційного суду приходить до висновку, що рішення судом першої інстанції постановлене з порушенням вимог процесуального права із неправильним застосуванням матеріального права, а тому воно підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

На підставі вищенаведеного та ст.ст. 514, 516, 1077 ЦК України, керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316 , 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ТзОВ «Кредекс фінанс» Яворського Р.І. - задовольнити.

Заочне рішення Верховинського районного суду від 19 жовтня 2015 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ТзОВ «Кредекс фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» заборгованість за кредитними договорами №406/2961SFPRP7 та №405/2961SFPRP7 від 19.07.2011 року в розмірі 10 523,1 грн. та 511 грн. 56 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.Є. Меленко

Судді: В.М. Васильковський

В.А. Девляшевський