Ухвала суду № 54425300, 17.12.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/814/15-ц

Провадження № 22-ц/779/2694/2015

Категорія 47

Головуючий у 1 інстанції Ничик Г.І. Г. І.

Суддя-доповідач Меленко О.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Меленко О.Є.

суддів Васильковського В.М., Девляшевського В.А.

секретаря Яковин М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Городенківської районної державної адміністрації, Корнівської сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну частку (пай), визначення її розміру та виділення з резервного фонду земельного запасу Корнівської сільської ради, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Городенківського районного суду від 26 серпня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Городенківського районного суду від 26 серпня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Городенківської районної державної адміністрації, Корнівської сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну частку (пай), визначення її розміру та виділення з резервного фонду земельного запасу Корнівської сільської ради - відмовлено.

На дане рішення ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на неналежну оцінку судом доказів та порушення норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що суд першої інстанції помилково посилався на Указ Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 року. Оскільки такий указ стосується членів колективних сільгосппідприємств, сільгоспкооперативів та пенсіонерів, які раніше в них працювали.

Разом з тим, право на земельну частку (пай) виникло в її матері ОСОБА_5 на підставі ст. 6 Земельного кодексу України від 13.03.1992 року, оскільки вона була пенсіонером, і раніше працювала в сільському господарстві

У зв'язку з цим, апелянт вважає, що суд неправильно застосував норми матеріального права, та прийшов до невірного висновку, що при житті в ОСОБА_5 не виникло права на земельну частку.

З цих підстав, рішення суду першої інстанції, апелянт просила скасувати, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В судове засідання сторони, будучи належно повідомленими про розгляд справи, не з'явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 вказувала на те, що її мати ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, за життя набула право на земельну частку (пай), оскільки з 1949 року була членом колгоспу, і вийшла на пенсію по досягненню пенсійного віку. Однак під час процесу розпаювання та приватизації в с. Корнів, її матір не було включено в списки на виділення земельної частки, і як наслідок, не видано сертифікат на право на земельну частку (пай). ОСОБА_2 вважала, що оскільки за життя її матері належало майнове право, то до неї як до спадкоємця перейшло це право.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту. Оскільки ОСОБА_5 вибула з с. Корнів 17.02.1975 року, а державний акт на право колективної власності на землю Спілці селян власників «Дністер» с. Корнів був виданий 29.12.1999 року, то ОСОБА_5 не набула права на земельну частку (пай) в спілці селян «Дністер».

З таким висновком погоджується і колегія суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області.

Так, з матеріалів справи вбачається, що з січня 1949 року по 1971 рік ОСОБА_5 працювала в колгоспі «Радянське Прикарпаття», а з 20 квітня 1972 року їй була призначена пенсія по старості довічно. Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, від 22.12.1997 року, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)",- право на земельну частку (пай) мають, в тому числі, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Згідно ст.2 зазначеного вище Закону України,- основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

У відповідності з п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" невнесення до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

У відповідності до абз.3 п.1 Указу Президента України №720/95 від 08.08.1995 р. "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Крім того, як передбачено пунктами 2, 3 та 4 Указу Президента України №720/95 від 08.08.1995 р. "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" при паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними. Вартість земельної частки (паю) для кожного підприємства, кооперативу, товариства визначається виходячи з грошової оцінки переданих у колективну власність сільськогосподарських угідь та кількості осіб, які мають право на земельну частку (пай). Розміри земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах визначаються виходячи з вартості земельної частки (паю) та середньої грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь для даного підприємства, кооперативу, товариства. Розмір земельної частки (паю) обчислюється комісіями, утвореними у підприємствах, кооперативах, товариствах з числа їх працівників. Рішення щодо затвердження обчислених цими комісіями розмірів земельної частки (паю) по кожному підприємству, кооперативу, товариству окремо приймається районною державною адміністрацією.

Згідно повідомлення Корнівської сільської ради №195 від 28.10.2014 року ОСОБА_5 вибула з с. Корнів 17.02.1975 року. Державний акт на право колективної власності на землю спілці селян власників «Дністер» с. Корнів Городенківського району Івано-Франківської області серія ІФ 04-09-1/000015 був виданий 29.12.1999 року. Таким чином, мати позивача ОСОБА_5 померла до часу видачі вказаного державного акту, а отже не набула майнового права на земельну частку. Більше того, матеріали справи не містять, а позивач не надала будь яких доказів, ні в суді першої інстанції, ні в засіданні Апеляційного суду, які б підтверджували той факт, що померла ОСОБА_5 була членом Спілки селян власників «Дністер».

За змістом ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія судів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Городенківського районного суду від 26 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.Є. Меленко

Судді: В.М. Васильковський

В.А. Девляшевський