Ухвала суду № 54424812, 09.12.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/774/2440/К/15 Головуючий в першій

Справа № 212/3293/15-ц інстанції ОСОБА_1

Категорія № 59 (1) Доповідач - Ляховська І.Є.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2015 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ляховської І.Є.,

суддів Барильської А.П., Зубакової В.П.,

секретар Маслова К.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Криворізького коледжу економіки та управління Державного вищого навчального закладу "Київський національний економічний університет імені ОСОБА_3" на рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 01 жовтня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Криворізького коледжу економіки та управління Державного вищого навчального закладу "Київський національний економічний університет імені ОСОБА_3" про стягнення заборгованості з виплати соціальної стипендії,

У С Т А Н О В И Л А:

У травні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду із вищезазначеним позовом до Криворізького коледжу економіки та управління Державного вищого навчального закладу "Київський національний економічний університет імені ОСОБА_3" (далі Коледж), в обґрунтування якого зазначила, що у серпні 2010 року вона була зарахована на перший курс Коледжу за спеціальністю «Фінанси і кредит» та надала довідку про те, що вона є особою, батько якої працював на ПАТ «Суха Балка» та має трудовий стаж підземної роботи більше 15 років. У червні 2013 року позивач відрахована з навчального закладу у звязку із закінченням навчання, але з нею не провели розрахунок та не виплатили всі належні їй суми, а саме стипендію в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, відповідно до ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». На підставі цього, уточнивши свої позовні вимоги, просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість з виплати соціальної стипендії за період з червня 2012 року по червень 2013 року в розмірі 4824,80 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 01 жовтня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені, з Коледжу на її користь стягнуто суму не нарахованої та не виплаченої стипендії за період з червня 2012 року по червень 2013 року в розмірі 4824,80 грн. та 243,60 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі Коледж ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на його думку, суд не взяв до уваги, що навчальний заклад є бюджетною установою, яка відповідно до п.п.12 п.1 ст.2 Бюджетного кодексу України є організацією, створеною у встановленому порядку, що повністю утримується за рахунок відповідного державного чи місцевого бюджету і є неприбутковою. Крім того, вважає, що суд неправомірно поклав на Коледж, який є структурним підрозділом ДВНЗ «КНЕУ імені ОСОБА_3», бюджетні зобовязання держави, оскільки бюджетом України на 2012-2013, 2013-2014 роки не передбачено виділення коштів на виконання вимог ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» щодо сплати соціальної стипендії. Також, судом не взято до уваги, що наявність у батька позивача певного стажу підземної роботи не є підставою для призначення стипендії, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України № 882 від 12.07.2004 року «Питання стипендіального забезпечення» визначено виключний перелік осіб, які мають право на нарахування та отримання соціальної стипендії. При цьому, позивач навчалася за спеціальністю «Фінанси і кредит», тому не входить до вказаної категорії осіб.

У запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача просить її відхилити, а рішення суду, як законне та обґрунтоване, на його думку, залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у серпні 2010 року ОСОБА_4 зарахована на перший курс Коледжу за спеціальністю «Фінанси і кредит».

Згідно свідоцтва про народження серії І-КИ № 328946, виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого РВК м.Кривого Рогу від 24 березня 1995 року, батьком позивача є ОСОБА_5 (а.с. 11).

Відповідно до довідки ПАТ «Суха Балка» № 278 від 10 січня 2013 року, ОСОБА_5 працював на ПАТ «Суха Балка» та має загальний стаж підземної роботи 18 років та 1 місяць (а.с. 12).

У січні 2013 року ОСОБА_4 надала довідку про те, що вона є особою, батько якої працював в та має трудовий стаж підземної роботи більше 15 років.

Відповідно до довідки Криворізького коледжу економіки та управління Державного вищого навчального закладу "Київський національний економічний університет імені ОСОБА_3" № 117 від 03 липня 2015 року ОСОБА_6 за період з червня 2012 року по червень 2013 року нарахована та виплачена стипендія у розмірі 10267,60 грн.

У червні 2013 року позивач відрахована з навчального закладу у звязку із закінченням навчання та їй видано диплом встановленого зразка.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_4 посилалась на те, що оскільки стаж роботи її батька у підземних умовах праці складає більш ніж 15 років, вона має право на виплату соціальної стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб відповідно до ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», проте при закінченні нею навчального закладу відповідачем не проведено розрахунок та не виплачено стипендію в розмірі прожиткового мінімуму за період з червня 2012 року по червень 2013 року.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову та стягнув суму не нарахованої та не виплаченої стипендії з моменту предявлення позивачем довідки про стаж роботи її батька у підземних умовах праці та до закінчення навчання.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» шахтарі, що мають стаж підземної роботи не менш як три роки, діти, батьки яких мають стаж підземної роботи не менш як 15 років, діти шахтарів, які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві, шахтарів-інвалідів I та II групи зараховуються поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів з наданням місць у гуртожитках на час навчання та гарантованою виплатою за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб. Зазначена норма права не суперечить положенням ст.3 Закону України «Про вищу освіту», згідно якої держава гарантує особам, які навчаються у вищих навчальних закладах, пільги та соціальні гарантії у порядку, встановленому законодавством.

Як убачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_4 є дочкою особи, яка має стаж підземної роботи більше 15 років, тому їй повинна бути призначена і виплачуватися в період навчання в Коледжі стипендія в розмірі встановленого прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як це визначено вищенаведеною нормою закону.

Статтею 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2012 року становить 1073 грн., з 1 квітня 1094 грн., з 1 липня 1102 грн., з 1 жовтня 1118 грн., з 1 грудня 1134 грн.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2013 року становить 1147 грн., а з 01 грудня 2013 року - 1218 грн.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача перед ОСОБА_4 по виплаті стипендії за період з червня 2012 року по червень 2013 року становить 4581,60 грн.

Даний розрахунок Коледжом не оспорюється, що підтверджує його правильність, оскільки згідно з вимогами частини 1 статті 303 ЦПК України і зважаючи на роз'яснення, викладені в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 р., під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про виплату ОСОБА_4 стипендії відповідно до ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Так, посилання Коледжу на відсутність бюджетних асигнувань на виплату студентам стипендій у розмірі прожиткового мінімуму згідно зі ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» не можуть бути взятими до уваги, оскільки згідно вимог вказаної норми виплата зазначених стипендій не поставлена в залежність від наявності на це коштів у бюджеті чи кошторисі навчального закладу, в якому навчається студент.

Вищевикладеним спростовується й посилання відповідача на те, що дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» залежить від встановленого Кабінетом Міністрів України механізму нарахування та виплати стипендій.

Крім того, положення, визначені в Порядку призначення і виплати стипендій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882, щодо розміру стипендій не можуть бути застосовані до розглядуваного випадку, оскільки пізніше прийнятим Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці», який має вищу юридичну силу по відношенню до зазначеної постанови, встановлено інший більш високий рівень стипендій для категорії студентів з числа дітей шахтарів.

Положеннями ст. 5 вищезазначеного закону Законами України «Про державний бюджет України» на 2012-2013 роки гарантовано зазначеним студентам право на навчання за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів з наданням місць для проживання в гуртожитках на час навчання, також на одержання стипендії у розмірі прожиткового мінімуму. Даний закон не призупинявся та діє до теперішнього часу.

Доводи апеляційної скарги про те, що відсутність бюджетного фінансування позбавляє Криворізький коледж економіки та управління ДВНЗ «Київський НЕУ ім. В.Гетьмана» можливості виплачувати підвищені стипендії, є безпідставними, оскільки такі доводи суперечать практиці Європейського суду з прав людини, викладеній у рішенні в справі «Кечко проти України», згідно з якою реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, а згідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Криворізького коледжу економіки та управління Державного вищого навчального закладу "Київський національний економічний університет імені ОСОБА_3" відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 01 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий І.Є.Ляховська

Судді: А.П.Барильська

ОСОБА_7