Ухвала суду № 54424470, 17.12.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 162/1502/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Глинянчук В.Д. Провадження № 22-ц/773/1847/15 Категорія: 2 Доповідач: Антонюк К. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Антонюк К.І.,

суддів - Лівандовської-Кочури Т.В., Овсієнка А.А.,

при секретарі Кирилюку О.О.,

з участю: відповідача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Приватного акціонерного товариства «Стохід», ОСОБА_1, державного реєстратора реєстраційної служби Любешівського районного управління юстиції Волинської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - регіональне відділення Фонду держмайна України у Волинській області, державний нотаріус Любешівської районної державної нотаріальної контори, виконавчий комітет Любешівської селищної ради, про скасування реєстрації права власності, визнання договору купівлі-продажу недійсним, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Любешівського районного суду Волинської області від 16 листопада 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивачами у даній справі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони: відчуження нерухомого майна, питання про незаконну реєстрацію та договору купівлі-продажу щодо якого, є предметом судового розгляду; вчиняти будь-які дії щодо відключення електроенергії, інших комунальних послуг тощо.

Ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 16 листопада 2015 року вказану заявузадоволено.

Заборонено відповідачу ОСОБА_1 відчужувати нерухоме майно, яке розміщене по вулиці Червоноармійській, 54 селища Любешів Любешівського району Волинської області.

Заборонено відповідачу ОСОБА_1, іншим фізичним або юридичним особам вчиняти дії щодо відключення електроенергії, інших комунальних послуг у приміщеннях по вулиці Червоноармійській, 54 селища Любешів Любешівського району Волинської області.

Не погодившись з ухвалою відповідач ОСОБА_1подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та постановити нову про відмову в задоволені заяви про забезпечення позову.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково виходячи з наступного.

Відповіднодост. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбаченіЦПКзаходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Як убачається з роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами по справі існує спір щодо законності рішення державного реєстратора прав власності на нерухоме майно реєстраційної служби Любешівського районного управління юстиції Волинської області ОСОБА_6 №24541188 від 22.07.2014 року про державну реєстрацію права власності ПрАТ Стохід на обєкт нерухомого майна - нежитлове приміщення за адресою: Волинська область, Любешівський район, смт. Любешів, вулиця Червоноармійська, будинок 54, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна: 412512507231 та договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 08.04.2015 року укладеного між ПрАТ «Стохід» та ОСОБА_1 з приводу купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 96,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська область, Любешівський район, смт. Любешів, вулиця Червоноармійська, будинок 54.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується в висновком місцевого суду в частині заборони відповідачу ОСОБА_1 відчужувати нерухоме майно, оскільки це може дійсно ускладнити виконання рішення. Проте щодо заборони відповідачу ОСОБА_1, іншим фізичним або юридичним особам вчиняти дії щодо відключення електроенергії, інших комунальних послуг колегія суддів вважає, що ні стороною в заяві про забезпечення позову, ні місцевим судом у своїй ухвалі від 16 листопада 2015 року не наведено підстав та причино-наслідкового звязку між необхідністю вжити даний вид забезпечення позову і можливістю невиконання рішення суду.

Крім того, такий вид забезпечення не відповідає предмету позову, з яким звернулась особа до суду.

Суд порушив вимогист. 151 ч.4 ЦПК України, а тому ухвала підлягає скасуванню в частинні заборони відповідачу ОСОБА_1, іншим фізичним або юридичним особам вчиняти дії щодо відключення електроенергії, інших комунальних послугз постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні заяви в даній частині.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала в частині заборони відповідачу ОСОБА_1, іншим фізичним або юридичним особам вчиняти дії щодо відключення електроенергії, інших комунальних послугпостановлена з порушенням норм процесуального права, а тому ухвала в цій частині підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. ст.ст.151-153,307,312-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Любешівського районного суду Волинської області від 16 листопада 2015 року в даній справі скасувати в частині заборони відповідачу ОСОБА_1, іншим фізичним або юридичним особам вчиняти дії щодо відключення електроенергії, інших комунальних послуг у приміщеннях по вулиці Червоноармійській, 54 селища Любешів Любешівського району Волинської області та постановити нову, якою в задоволені заяви ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про забезпечення позову в частині заборони вчиняти дії щодо відключення електроенергії, інших комунальних послуг відмовити.

В решті ухвалу Любешівського районного суду Волинської області від 16 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий

Судді: