Ухвала суду № 54422075, 16.12.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.у.№ 335/4717/15

№ 22-ц/778/6707/15

Головуючий у 1-й інстанції: Бойко О.Ю.

Суддя-доповідач: Поляков О.З.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Спас О.В.,

Полякова О.З.,

Бабак А.М.,

при секретарі: Бабенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» про стягнення безпідставно списаних грошових коштів,-

ВСТАНОВИЛА :

У травні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», в якому просив суд стягнути на його користь безпідставно списані грошові кошти у сумі 16 900, 27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 19.02.2015 року задля отримання грошового переказу ОСОБА_4 звернувся до каси відділення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», де йому стало відомо, що 17.02.2015 року суму його грошового переказу було зменшено на 504, 75 доларів США, що еквівалентно 13 300, 16 грн., шляхом автоматичного списання грошей для погашення простроченої заборгованості за карткою 41**44». Працівники банку не надали обґрунтованих пояснень такого списання грошових коштів та не надали відповідних документів. До теперішнього часу вказана сума грошових коштів так і не була повернута позивачу, чим порушені його права та законні інтереси на майно.

В процесі вирішення даної справи позивач, остаточно уточнивши позовні вимоги, просив суд стягнути з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» 17 396, 47 грн., з яких 13 300, 16 грн. - сума безпідставно списаних грошових коштів, 158, 50 грн. - сума 3 % річних з простроченої суми, 3 937, 81 грн. - сума інфляційних витрат за весь час прострочення.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 жовтня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_4 безпідставно списані грошові кошти у розмірі 13 300, 16 грн., 3 % річних в розмірі 158, 50 грн. та інфляційні витрати за весь час прострочення в розмірі 3 937, 81 грн., а всього стягнути 17 396, 47 грн.

Стягнуто з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в дохід держави судовий збір в сумі 243, 60 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,якщо визнає,що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи 13.02.2015 року на картковий рахунок НОМЕР_2 відкритий позивачем у ПАТ КБ « Приватбанк « на його ім"я надійшов грошовий переказ у розмірі 1200 доларів США.

17.02.2015 року грошові кошти в сумі 504,75 доларів США, що є еквівалентом 13 300,16 грн., без згоди та відома позивача ,були списані з карткового рахунку позивача НОМЕР_2 в рахунок погашення простроченої заборгованості за карткою НОМЕР_1.

Відповідно до ч,1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування . видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Із ч.ч. 2, 3 ст. 1068 ЦК України вбачається обов'язок банку зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документу, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунку або закону. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

У відповідності до вимог ст. 1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

По справі в розумінні вимог ст.ст. 58,59 ЦПК України відсутні належні та допустимі докази,що ОСОБА_4 у 2006 році особисто на своє ім'я відкривав картковий рахунок НОМЕР_1, а також надавав заяву чи анкету на його відкриття та приєднання ним до Умов і Правил надання банківських послуг, затверджених ПАТ КБ «ПриватБанк».\ а. с.76\

Суд першої інстанції розглянувши справу ,вірно встановив характер спірних правовідносин та обґрунтовано прийшов до висновку ,що ПАТ КБ «Приватбанк» безпідставно списав з карткового рахунку НОМЕР_2, відкритого на ім'я ОСОБА_4, грошові кошти в сумі 504,75 доларів США, що є еквівалентом 13 300,16 грн.

Положеннями ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Районним судом правомірно, на підставі вимог ст.625 ЦК України стягнута сума з урахуванням трьох відсотків річних та інфляційних витрат за весь час прострочення, та встановлено, що сума трьох відсотків річних з вказаної суми становить 158,50 грн., а сума інфляційних витрат - 3 937,81 грн.

На підставі вищенаведеного,судова колегія вважає,що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права,які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.307,308,317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» - відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 жовтня 2015 року у цій справі - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: