Рішення № 54421899, 18.12.2015, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/8806/15-ц

2/310/4895/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

18 грудня 2015 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

у складі: головуючого - судді Петягіна В.В.

при секретарі Уставицькій Н.М.

з участю представника позивача, адвоката Полянчук С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердянськ цивільну справу за позовом ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення суми за договором позики

В С Т А Н О В И В:

08.09.2015 року ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_3 звернувся з позовом, якій уточнив 12.11.2015 року до ОСОБА_4, у якому просив стягнути з ОСОБА_4, на користь ОСОБА_3 суму позики в розмірі 240000 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 15600.0 грн., а також понесені у справі судові витрати.

В позові зазначено, що 26.05.2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений договір позики, згідно якого ОСОБА_4 отримав 10000 доларів США, та зобов'язався повернути їх в місячний термін після повідомлення. 04.08.2013 року ОСОБА_3, направив ОСОБА_4 письмо-вимогу про повернення позики, але в місячний термін ОСОБА_4 не повернув борг. У зв'язку невиконанням ОСОБА_4 договору позики, просив задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні представник позивача, адвокат Полянчук С.О. підтримала позовні вимоги та пояснила суду, що до теперішнього часу ОСОБА_4 не повернув борг у розмірі 10000 доларів США, згідно розписки від 26.05.2011 року, тому просила стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму позики в розмірі 240000 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 15600.0 грн., а також понесені у справі судові витрати. Не заперечувала проти постановлення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив, не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, заперечень проти позову не надав.

Згідно зі ст.ст.169, 224 ЦПК України суд, за згодою позивача, розглядає справу за відсутності відповідача на підставі наявних у ній даних та доказів, постановляє заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов"язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.2 ст. 1047 ЦК України підтвердженням укладання договору позики та його умов може бути розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

У судовому засіданні доведено, що 26.05.2011 року між ОСОБА_3, та ОСОБА_4 був укладений договір позики, згідно якого ОСОБА_4 отримав 10000 доларів США, та зобов'язався повернути їх ОСОБА_3 в місячний термін після повідомлення. Договір позики викладений у вигляді розписки (а.с.2).

04.08.2013 року ОСОБА_3 направив ОСОБА_4 письмо-вимогу про повернення позики, що підтверджено описом листа та квитанцією про відправлення (а.с.3).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Факт того, що ОСОБА_3 04.08.2013 року направив ОСОБА_4 письмо-вимогу про повернення позики, не підтверджує факт того, що ОСОБА_4 отримав цю вимогу про повернення боргу. Так як у суді не доведено, що ОСОБА_4 знав про вимогу з боку ОСОБА_3 про повернення боргу, він не міг згідно умов договору, викладених у розписки, повернути борг.

Таким чином встановлено, що ОСОБА_4 не порушував умови договору позики, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Так як судом було прийнято рішення про відмову в задоволенні позову, заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1, який належить на праві власності ОСОБА_4, які були застосовані на підставі ухвали суду від 07.10.2015 року, підлягають скасуванню.

Керуючись ст. ст. 11, 10, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення суми за договором позики.

Скасувати заходи забезпечення позову у вигляді арешту на житловий будинок АДРЕСА_1, який належить на праві власності ОСОБА_4.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою протягом 10 днів з дня оголошення рішення, особами відсутніми у судовому засіданні з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

СуддяВ. В. Петягін