Ухвала суду № 54420262, 18.12.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

18 грудня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/4619/15

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Іваненко С.А., розглянувши матеріали адміністративного позову Лохвицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

19 листопада 2015 року Лохвицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 2596,97 грн.

07 грудня 2015 року на запит Полтавського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року від Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області надійшла інформація про місце реєстрації відповідача.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року позовну заяву залишено без руху в зв'язку з невідповідністю останньої вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України. Для усунення недоліків встановлено строк до 15 грудня 2015 року.

Матеріалами справи підтверджено, що ухвала від 07 грудня 2015 року про залишення позовної заяви без руху вручена позивачу 15 грудня 2015 року, що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення рекомендованого відправлення.

Крім того, 16 грудня 2015 року позивачем надано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання даного адміністративного позову, яке обґрунтоване відсутністю коштів на сплату судового збору.

Розглянувши зазначене клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір". Так, положеннями статті 8 зазначеного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У відповідності до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене у позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.

Разом з тим, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за поданий ним позов у встановлений законом порядку, а наведені ним обставини не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір" від 23 січня 2015 року № 2 доведено до відома суддів результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір". У роз'ясненні зазначено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Суд звертає увагу, що у Прикінцевих положеннях Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" № 484-VIII від 22 травня 2015 року, Кабінет Міністрів України зобов'язав забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору є обов'язком позивача, а тому зловживання правом на звільнення, відстрочку чи розстрочку від його сплати є неприпустимим.

З огляду на викладене, клопотання про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим.

Виходячи з викладено, судом встановлено, що позивач у визначений судом строк вимоги ухвали не виконав, недоліки позовної заяви не усунув.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність повернення позовної заяви Лохвицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області .

На підставі викладеного, керуючись пунктом 1 частини третьої та частиною четвертою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Лохвицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - повернути позивачеві.

Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити позивачеві.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.А. Іваненко