Постанова № 54419427, 11.12.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 грудня 2015 року № 826/24669/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна компанія «Харківобленерго» звернулась до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання незаконною та скасування постанови від 02.11.2015 №2699; зобов'язання вчинити дії щодо відшкодування позивачу недоотриманих коштів внаслідок дії постанови від 02.11.2015 №2699 шляхом збільшення на недоотриману суму суми коштів, яка перераховується на поточний рахунок позивача та, відповідного зменшення на ту саму величину суми коштів, яка перераховується на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання оптового постачальника електричною енергією.

Позов обґрунтовано тим, що оскаржувана постанова прийнята за відсутності підстав визначених Порядком визначення відрахувань коштів на поточні рахунки постачальників електричної енергії за врегульованим тарифом та на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 13.06.2013 №700. Крім того, позивач вказує, що встановлення нульового коефіцієнту відрахування коштів для позивача протягом розрахункового місяця є упередженим та безпідставним встановлено з перевищенням повноважень та є порушенням законодавства України.

Відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи, з яких вбачається, що оскаржувану постанову прийнято відповідно до ст. 1 Закону України «Про електроенергетику», п. 10.1.3 ІВКОР, п. 3.2 Порядку.

Ухвалою від 26.11.2015 залишено без розгляду позовну вимогу Акціонерної компанії «Харківобленерго» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про зобов'язання вчинити дії щодо відшкодування позивачу недоотриманих коштів внаслідок дії постанови від 02.11.2015 №2699 шляхом збільшення на недоотриману суму суми коштів, яка перераховується на поточний рахунок позивача та, відповідного зменшення на ту саму величину суми коштів, яка перераховується на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання оптового постачальника електричною енергією.

В судовому засіданні за згодою сторін відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.10.2015 №2696 установлено алгоритм перерахувань коштів на листопад 2015 року, згідно з яким установам ПАТ "Державний ощадний банк України" належить перераховувати кошти:

а) що надійшли на поточні рахунки із спеціальним режимом використання структурних підрозділів постачальників електричної енергії за регульованим тарифом (далі - ПРТ) як оплата електричної енергії - у повному обсязі на поточні рахунки із спеціальним режимом використання постачальників електричної енергії за регульованим тарифом;

б) з поточних рахунків із спеціальним режимом використання постачальників електричної енергії за регульованим тарифом - на поточні рахунки постачальників електричної енергії за регульованим тарифом та на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії відповідно до нормативів, зазначених у додатку 1 до цієї постанови.

Додатком 1 до постанови від 29.10.2015 №2696 встановлено норматив відрахувань коштів на поточні рахунки постачальників електричної енергії за регульованим тарифом та на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії на листопад 2015, зокрема для АТ «Харківобленерго» у розмірі 14,37% та відсоток відрахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії у розмірі 85,63% (рядок 22 додатку №1).

Також, додатком 2 до постанови від 29.10.2015 №2696 встановлено норматив відрахувань коштів на поточні рахунки постачальників електричної енергії з урахуванням коригуючи коефіцієнтів на листопад 2015 року для АК «Харківобленерго» у розмірі 14,74% (рядок 22 додатку).

В подальшому, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 02.11.2015 №2699, зокрема, рядок 22 додатку 1 до постанови від 29.10.2015 №2696 викладено в наступній редакції: встановлено норматив відрахувань коштів на поточні рахунки постачальників електричної енергії за регульованим тарифом та на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії на листопад 2015, зокрема для АТ «Харківобленерго» у розмірі 100%.

Також, рядок 22 додатку 2 до постанови від 29.10.2015 №2696 викладено в наступній редакції встановлено норматив відрахувань коштів на поточні рахунки постачальників електричної енергії з урахуванням коригуючи коефіцієнтів на листопад 2015 року для АК «Харківобленерго» у розмірі 0,00 %.

Отже, оскаржуваною постановою встановлено «нульовий» алгоритм перерахування коштів для АТ «Харківобленерго» та встановлено 100% норматив відрахування коштів на рахунок ДП «Енергоринок» (оптовий постачальник електроенергії).

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулювання відносини, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі визначено Законом України "Про електроенергетику" 16 жовтня 1997 року N 575/97-ВР (далі - Закон N 575/97-ВР).

Статтею 11 Закону N 575/97-ВР визначено, що органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно ст. 11 Закону N 575/97-ВР основними завданнями національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є, зокрема: участь у формуванні та забезпеченні реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування оптового ринку електроенергії України.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до покладених на неї завдань: бере участь у регулюванні платіжно-розрахункових відносин на ринку електричної енергії, в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до п. 4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 №715/2014 Комісія розробляє і затверджує алгоритми розподілу коштів.

Отже, відповідач наділений повноваженнями розробляти та затверджувати алгоритм розподілу коштів за наявності законодавчо визначених підстав.

Статтею 15 Закону Закон N 575/97-ВР передбачено, що купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких перевищують граничні показники (крім випадків, передбачених цим Законом), та весь її оптовий продаж здійснюються на оптовому ринку електричної енергії України. Функціонування інших оптових ринків електричної енергії в Україні забороняється.

Судом встановлено, що між позивачем та ДП «Енергоринок» укладено договір від 30.04.2008 №4674/01/2/30/04, предметом якого є продаж-купівля електроенергії.

Методологію розрахунку нормативу відрахувань коштів на поточні рахунки постачальників електричної енергії за регульованим тарифом (далі - ПРТ) та на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії з урахуванням Договору між членами Оптового ринку електричної енергії України визначено Порядком визначення відрахувань коштів на поточні рахунки постачальників електричної енергії за врегульованим тарифом та на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 13.06.2013 №700 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2.1.Порядку нормативи відрахувань коштів на поточні рахунки постачальників електричної енергії за регульованим тарифом та на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії на розрахунковий місяць затверджуються НКРЕКП і доводяться до відома ПРТ, оптового постачальника електричної енергії та уповноваженого банку, який обслуговує поточні рахунки із спеціальним режимом використання учасників оптового ринку електричної енергії (далі - Уповноважений банк ОРЕ), до початку розрахункового місяця.

Згідно з п. 2.3. Порядку розрахунковий норматив відрахувань коштів на поточний рахунок ПРТ (НВ п-р) визначається, виходячи з тарифів на передачу електричної енергії, тарифів на постачання електричної енергії, роздрібних тарифів на електричну енергію для споживачів, що мають діяти у розрахунковому місяці, та планових даних на розрахунковий місяць щодо: обсягів корисного відпуску електричної енергії споживачам, обсягів закупівлі електричної енергії поза ОРЕ та цін (тарифів), за якими здійснюватиметься ця закупівля.

Прогнозовані обсяги корисного відпуску електричної енергії споживачам (додаток 1) із зазначенням обсягів закупівлі електричної енергії поза ОРЕ і цін (тарифів), за якими здійснюватиметься ця закупівля, надаються ПРТ до НКРЕКП в електронному та паперовому вигляді не пізніше 25-го (включно) числа місяця, що передує розрахунковому. У випадку, якщо ПРТ доповнює прогнозовані обсяги корисного відпуску електричної енергії споживачам новими або змінює в них старі тарифні групи та відповідно встановлені для них тарифи, НКРЕКП може застосувати їх при розрахунку нормативу.

Пунктом 2.4. Порядку норматив відрахувань коштів на поточний рахунок ПРТ (НВ п з) визначається, виходячи з розрахункового нормативу з урахуванням коригування відповідно до фактичних показників (обсягів корисного відпуску електричної енергії споживачам, обсягів закупленої поза ОРЕ електричної енергії та цін (тарифів), за якими здійснювалася ця закупівля) у місяці, що передував місяцю, попередньому до розрахункового, а також з урахуванням коригуючих коефіцієнтів за розрахунок ПРТ не в повному обсязі за куповану на ОРЕ електричну енергію та за наявність понаднормативних витрат електричної енергії у мережах ПРТ.

Фактичні обсяги корисного відпуску електричної енергії споживачам (додаток 2) із зазначенням обсягів закупівлі електричної енергії поза ОРЕ та цін (тарифів), за якими здійснювалася ця закупівля, а також фактичних та нормативних технологічних витрат електроенергії в мережах у місяці, що передував місяцю, попередньому до розрахункового, надається ПРТ до НКРЕКП в електронному та паперовому вигляді не пізніше 22-го (включно) числа місяця, що передує розрахунковому. У випадку, якщо ПРТ доповнює фактичні обсяги корисного відпуску електричної енергії споживачам новими або змінює в них старі тарифні групи та відповідно встановлені для них тарифи, НКРЕКП може застосувати їх при розрахунку нормативу.

Відповідно до п. 2.5. Порядку у разі відсутності в НКРЕКП інформації, передбаченої пунктами 2.3, 2.4 цього розділу, на дату затвердження нормативів відрахувань коштів відповідною постановою НКРЕКП, а також якщо надана інформація є недостовірною, норматив відрахувань коштів на поточний рахунок такого ПРТ встановлюється на нульовому рівні до усунення ПРТ порушення.

Суд зауважує, що станом на час прийняття оскаржуваної постанови надходження коштів від АК «Харківобленерго» є меншим 100%.

Відповідно до п. 2.7 Порядку коригуючий коефіцієнт за здійснення розрахунків не в повному обсязі за куповану на ОРЕ електричну енергію (К к) визначається, виходячи з відсотка поточної оплати електричної енергії поточного періоду з урахуванням доплат відповідно до довідки ДП "Енергоринок" по надходженню коштів від енергопостачальних компаній за відпущену оптовим ринком електричну енергію, за фактичними даними наростаючим підсумком з початку року до місяця (включно), що передував місяцю, попередньому до розрахункового, підписаної директором (заступником директора) та головним бухгалтером.

Постановою від 29.10.2015 №2696 позивачу здійснено коригування нормативу відрахувань до 14,37%.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для встановлення для позивача «нульового» алгоритму перерахування є неналежне виконання ПРТ фінансових зобов'язань при закупівлі електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії України.

Зокрема, відповідно до довідки ДП «Енергоринок» від 31.10.2015 деякі енергопостачальні компанії неналежно виконують свої зобов'язання перед ДП «Енергоринок» та відповідно до оперативних розрахунків, мають недоплату за куповану електроенергію.

Листом від 30.10.2015 ДП «Енргоринок» повідомила Комісію, що недоплата енергопостачальних компаній, які знаходяться на подекадному режимі розрахунків за електроенергію куповану на ОРЕ у жовтні поточного року, зокрема, позивача, становить 36,6 млн грн..

Відповідно до довідки ДП «Енергоринок» щодо поточної оплати електроенергії енергопостачальними компаніями за 10 місяців за позивачем обліковується просторочена заборгованість 63,7 млн грн.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість позивача перед ДП "Енергоринок" при коефіцієнті зарахування 14,37% мала динаміку на скорочення, а саме скоротились порівняно з червня 2015 року з 215,6 тис грн. до 63,7 млн грн. (коефіцієнт 14,37%). Отже, на думку суду зазначений коефіцієнт 14,37% цілком достатній для скорочення суми заборгованості та була реально відсутня необхідність у застосування "нульового" коефіцієнту.

Крім того, неналежне виконання ПРТ фінансових зобов'язань при закупівлі електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії України відповідно до п. 2.5 Порядку не є підставою для встановлення «нульового алгоритму».

Щодо посилання відповідача на п. 3.2, 3.3 Порядку, суд зазначає наступне.

Так, п. 3.2, 3.3 Порядку визначено, що НКРЕКП встановлює норматив відрахувань коштів на поточний рахунок ПРТ у розмірі, який розраховується відповідно до пункту 4.1 розділу IV цього Порядку за формулою 2, на таких підставах (для ПРТ, яким встановлено 100 %-й норматив відрахувань коштів):

1) за інформацією ДП "Енергоринок", підписаною директором (заступником директора) та головним бухгалтером, яка в одноденний строк надається до НКРЕКП, у разі якщо 2-го банківського дня місяця, наступного за розрахунковим, оплата ПРТ за куповану на ОРЕ електричну енергію становила менше 100 % вартості електроенергії попереднього розрахункового місяця з урахуванням непроведених розрахунків згідно з рішеннями Кабінету Міністрів України, у тому числі розміру неотриманих ПРТ коштів від розпорядника бюджетних коштів для компенсації пільг та субсидій по оплаті електричної енергії, яку споживає населення, що підтверджується актом звірки розрахунків між ПРТ та розпорядником бюджетних коштів.

При цьому, якщо сума заборгованості, що виникла у період дії 100 %-го нормативу відрахувань коштів, станом на 15 число розрахункового місяця є непогашеною (на підставі інформації ДП "Енергоринок", підписаної директором (заступником директора) та головним бухгалтером, яка в одноденний строк надається до НКРЕКП), ця сума заборгованості додатково утримується з поточного рахунку такого ПРТ рівномірними щодобовими сумами до кінця розрахункового місяця (може бути встановлений інший термін) згідно з розділом VI цього Порядку;

2) у разі виникнення простроченої заборгованості ПРТ перед оптовим постачальником електричної енергії за договором реструктуризації заборгованості між ПРТ та ДП "Енергоринок" (на підставі інформації ДП "Енергоринок", підписаної директором (заступником директора) та головним бухгалтером, яка в одноденний строк надається до НКРЕКП);

3) за результатами моніторингу стану розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України відповідно до щоденних даних ДП "Енергоринок" у разі неналежного виконання фінансових зобов'язань енергопостачальника відповідно до договору купівлі-продажу між ПРТ та ДП "Енергоринок";

4) за обґрунтованим зверненням ПРТ щодо зміни нормативу відрахувань коштів на його поточний рахунок.

НКРЕКП може коригувати, у тому числі до нульового рівня, норматив відрахувань коштів на поточний рахунок ПРТ на таких підставах (для ПРТ, яким встановлено норматив відрахувань коштів на їхній поточний рахунок, розрахований відповідно до пункту 4.1 розділу IV цього Порядку за формулою 2):

1) за інформацією ДП "Енергоринок", підписаною директором (заступником директора) та головним бухгалтером, у разі наявності простроченої заборгованості ПРТ перед ДП "Енергоринок", яка неврегульована протягом трьох останніх місяців, що передували місяцю, попередньому до розрахункового, норматив відрахування коштів на поточний рахунок такого ПРТ зменшується на 50 % до повного погашення заборгованості;

2) згідно з інформацією ДП "Енергоринок", підписаною директором (заступником директора) та головним бухгалтером, у разі наявності подальшого зростання простроченої заборгованості енергопостачальника перед оптовим постачальником електричної енергії після застосування заходів, передбачених підпунктом 1 пункту 3.3 розділу III цього Порядку (за відсутності належного обґрунтування);

3) за результатами моніторингу стану розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України відповідно до щоденних даних ДП "Енергоринок" у разі неналежного виконання фінансових зобов'язань енергопостачальника щодо сплати платежів відповідно до договорів купівлі-продажу;

4) за зверненням ДП "Енергоринок", підписаним директором (заступником директора) та головним бухгалтером, у разі виникнення простроченої заборгованості енергопостачальника перед оптовим постачальником електричної енергії, у тому числі за договором реструктуризації заборгованості між ПРТ та ДП "Енергоринок";

5) у разі зміни тарифів на передачу та/або на постачання електричної енергії та/або роздрібного тарифу протягом розрахункового місяця;

6) за обґрунтованим зверненням ПРТ щодо зміни нормативу відрахувань коштів на його поточний рахунок.

Отже, визначені у п. 3.2, 3.3 Порядку підстави для встановлення «нульового» алгоритму визначені для ПРТ, яким встановлено 100 %-й норматив відрахувань коштів. Проте, як зазначено вище, позивачу встановлено норматив відрахувань коштів 14,37%.

Наявності підстав визначених п. 2.5 Порядку відповідачем не доведено та судом не встановлено.

Отже, хоча й відповідач наділений повноваженнями щодо встановлення алгоритму розподілу коштів, проте оскаржуваною постановою позивачу встановлено «нульовий» алгоритм за відсутності визначених Порядком підстав, що вказує на необґрунтованість та протиправність оскаржуваної постанови в частині, що стосується позивача.

Крім того встановлення позивачу "нульового" коефіцієнту матиме наслідком невиконання позивачем інших зобов'язань, як-то сплата податків та виплата заробітної плати, оскільки саме коштами з поточного рахунку позивачем сплачуються вказані зобов'язання.

Наявність порушеного права обґрунтовується позивачем саме неможливістю внаслідок реалізації оскаржуваною постановою виконання зобов'язань по оплаті податкових зобов'язань та заробітної плати.

Отже, постанова від 02.11.2015 №2699 в оскаржуваній частині є передчасною не ґрунтується на дійсній динаміці рівня заборгованості, оскільки відповідач наділений повноваженням щодо встановлення "нульового" алгоритму розподілу коштів виключно за наявності законодавчо визначених підстав, наявність яких судом не встановлена, отже суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним вказаної постанови в частині. що стосується позивача.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з аналізу положень чинного законодавства та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає адміністративний позов АТ «Харківобленерго» таким, що підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 02.11.2015 №2699 в частині унесення змін до рядка 22 додатка 1 та рядка 22 додатка 2 постанови від 29.10.2015 №2696 «Про алгоритм перерахувань коштів на листопад 2015 року».

3. Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда