Рішення № 54419325, 05.11.2015, Нововодолазький районний суд Харківської області

Стр. 32

Номер провадження 2/631/348/15

Номер справи 631/607/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 листопада 2015 року ОСОБА_1

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Покальчука Ю.М.

при секретарі Євсюковій О.В.

позивача ОСОБА_2

прокурора Власенко В.І.

представника відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні селища ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Валківського РВ ГУМВС України в Харківській області, Валківського міжрайонного прокурора Харківської області, третьої особи Державної казначейської служби України, про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями та діями органів досудового слідства та прокуратури

В С Т А Н О В И В:

До Нововодолазького районного суду Харківської області з позовом звернулася ОСОБА_2 до Валківського РВ ГУМВС України в Харківській області, Валківського міжрайонного прокурора Харківської області, третьої особи Державної казначейської служби України, про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями та діями органів досудового слідства та прокуратури.

В судовому засіданні позивач в обґрунтування своїх позовних вимог пояснила суду, що 16 листопада 2007 року відповідною постановою в.о. Валківського міжрайонного прокурора Харківської області юриста 1 класу ОСОБА_5 у відношенні неї, заступника начальника Валківського відділення «ОСОБА_6 Аваль» ОСОБА_2, порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України. 12 лютого 2008 року, після перекваліфікації 22 січня 2008 року інкримінованого їй злочину (з ч.2 ст.364 КК України на ч.2 ст.366 КК України), старший слідчий Валківської міжрайонної прокуратури Харківської області юрист 3 класу ОСОБА_7 своєю постановою притягнув її в якості обвинуваченої у вказаній вище кримінальній справі та предявив позивачці обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 366 КК України. 12 лютого 2008 року, старшим слідчим Валківської міжрайонної прокуратури Харківської області юристом 3 класу ОСОБА_7 винесено постанову про відсторонення позивача, як обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, від займаної нею на той час посади заступника начальника Валківського відділення «ОСОБА_6 Аваль». Вказана постанова слідчого санкціонована Валківським міжрайонним прокурором Чехуновим Д.М. і на підставі цієї постанови її ОСОБА_2, заступника начальника відділення з питань роздрібного бізнесу Валківського відділення «ОСОБА_6 Аваль», відсторонено від роботи без збереження заробітної плати з 18 лютого 2008 року до скасування постанови слідчого прокуратури.

12 лютого 2008 року Валківським міжрайонним прокурором Харківської області молодшим радником юстиції ОСОБА_8 затверджено складений старшим слідчим Валківської міжрайонної прокуратури Харківської області юристом 3 класу ОСОБА_7 обвинувальний висновок щодо позивача, і кримінальну справу по її обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, передано до Валківського районного суду Харківської області для розгляду по суті.

В подальшому кримінальна справа із Валківського районного суду Харківської була передана для розгляду до Богодухівського районного суду Харківської області, який відповідною ухвалою від 18 травня 2010 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 22 липня 2010 року, повернув справу Валківському міжрайонному прокурору Харківської області для організації додаткового розслідування. Після проведення додаткового розслідування, відповідною постановою старшого слідчого Валківської міжрайонної прокуратури Харківської області ОСОБА_9 від 23 вересня 2010 року дії позивача перекваліфіковані з ч. 2 ст. 366 КК України на ч. 1 ст. 366 КК України, в цей же день позивачу предявлене нове обвинувачення і кримінальна справа з обвинувальним висновком по звинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, знову передана до Валківського районного суду, Харківської області. Ухвалою від 02 жовтня 2013 року дану кримінальну справу повернуто Валківському міжрайонному прокурору Харківської області для організації додаткового розслідування з підстав суттєвого порушення органом досудового розслідування кримінально-процесуального законодавства, зокрема: порушення кримінальної справи у відношенні позивача некомпетентною особою. Після спроби прокурором оскарження в апеляційному порядку ухвала Валківського районного суду, Харківської області, від 02 жовтня 2014 року про повернення кримінальної справи прокурору для організації додаткового розслідування, набрала законної сили, позаяк прокурор до початку розгляду справи в апеляційному суді, 05 грудня 2013 року відкликав свою апеляцію. Після повернення справи із апеляційної інстанції 26 січня 2014 року, до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220140000042 внесені відомості щодо вчинення позивачем, заступником начальника Валківського відділення «ОСОБА_6 Аваль» ОСОБА_2, кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України. А вже 18 квітня 2014 року слідчий Валківського РВ ГУМВС України в Харківській області (з обслуговування Валківського та Коломацького районів) лейтенант міліції ОСОБА_3 своєю постановою скасував постанову старшого слідчого Валківської міжрайонної прокуратури Харківської області ОСОБА_7 від 12 лютого 2008 року про відсторонення позивача від посади, і наказом регіонального директора Харківської обласної дирекції AT «ОСОБА_6 Аваль» від 14 травня 2014 року позивачку допущено до роботи на посаді заступника начальника відділення з питань роздрібного бізнесу Валківського відділення AT «ОСОБА_6 Аваль». А ще пізніше, після проведення досудового слідства, постановою слідчого Валківського РВ ГУМВС України в Харківській області лейтенантом міліції ОСОБА_3 від 25 квітня 2014 року вказане кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_2 закрите у звязку із відсутністю у діянні складу злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

Позивач в судовому засіданні акцентує увагу суду, що таким чином незаконне кримінальне переслідування у відношенні неї тривало з 16 листопада 2007 року по 25 квітня 2014 року, тобто 6 років 5 місяців та 9 днів.

Крім того позивач в своїх поясненнях вказує, що внаслідок незаконного притягнення її до кримінальної відповідальності, з 18 лютого 2008 року по 14 травня 2014 року, тобто 6 років 2 місяці і 25 днів, вона, ОСОБА_2, заступник начальника відділення з питань роздрібного бізнесу Валківського відділення «ОСОБА_6 Аваль», була відсторонена від роботи без збереження заробітної плати, та майже весь цей час позивач була такою, у відношення до якої був застосований запобіжний захід - підписка про невиїзд.

Позивач зазначила, що в ході досудового розслідування незаконно порушеної кримінальної справи по звинуваченню її у вчиненні службового злочину, за адресою місця її проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 працівниками Валківського РВ ГУМВС України в Харківській області та старшим слідчим Валківської міжрайонної прокуратури Харківської області проводився обшук, що завдало великих душевних страждань як позивачці особисто, так і її рідним. Незаконним притягненням позивача до кримінальної відповідальності, незаконним відстороненням від посади та незаконним обшуком позивачу завдано значної матеріальної та моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню за рахунок державного бюджету. Страждання, заподіяні позивачеві внаслідок незаконних дій органів досудового слідства та прокуратури призвели до погіршення стану її здоровя, позбавлення можливостей реалізації їй звичок і бажань, повязаних із професійною діяльністю та повсякденним життям, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Позивач в судовому засіданні вказує на те, що незаконним притягненням її до кримінальної відповідальності, обшуком та відстороненням від посади їй завдано значної моральної шкоди, яку позивач оцінює в розмірі триста пятдесят тисяч гривень.

Завдана позивачеві моральна шкода незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури полягає в тому, що внаслідок моральних страждань відбулося порушення її нормальних життєвих зв'язків, повязаних із здійсненням нею своєї професійної діяльності та стосунків в повсякденному житті із оточуючими людьми, колишніми колегами, сусідами, знайомими, і навіть, рідними, що вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя.

Представник відповідача Валківського РВ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_3, який діє в суді на підставі доручення, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та звернувся до суду з заявою про те, що в діях Валківського РВ ГУМВС України в Харківській області відсутня будь-яка вина, а в обґрунтування своїх висновків пояснив, що 16 листопада 2007 року постановою в.о. Валківського міжрайонного прокурора Харківської області юриста 1 класу ОСОБА_5 у відношенні, заступника начальника Валківського відділення «ОСОБА_6 Аваль» ОСОБА_2, порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

12 лютого 2008 року, після перекваліфікації 22 січня 2008 року вказаного злочину з ч.2 ст.364 КК України на ч.2 ст.366 КК України, старший слідчий Валківської міжрайонної прокуратури Харківської області юрист 3 класу ОСОБА_7 своєю постановою притягнув ОСОБА_2 в якості обвинуваченої у вказаній кримінальній справі та предявив їй обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.366 КК України. Того ж дня, тобто 12 лютого 2008 року, старшим слідчим Валківської міжрайонної прокуратури Харківської області ОСОБА_7Ю, винесено постанову про відсторонення ОСОБА_2, як обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.366 КК України, від займаної останньою на той час посади, заступника начальника Валківського відділення «ОСОБА_6 Аваль». Вказана постанова старшого слідчого міжрайонної прокуратури санкціонована Валківським міжрайонним прокурором Харківської області молодшим радником юстиції ОСОБА_8 та на підставі цієї постанови наказом першого заступника директора з питань корпоративного бізнесу ХОД «ОСОБА_6 Аваль» від 15 лютого 2008 року, ОСОБА_2 було відсторонено від роботи без збереження заробітної плати з 18 лютого 2008 року. 12 липня 2008 року Валківським міжрайонним прокурором Харківської області молодшим радником юстиції ОСОБА_8 затверджено складений старшим слідчим Валківської міжрайонної прокуратури Харківської області юристом 3 класу ОСОБА_7 обвинувальний висновок щодо ОСОБА_2, і кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбачено ч.2 ст.366 КК України, передано до Валківського районного суду Харківської області для розгляду по суті.

В подальшому кримінальна справа із Валківського районного суду Харківської області була передана для розгляду до Богодухівського районного суду Харківської області. 22 липня 2010 року ухвалою апеляційного суду Харківської області, вказана кримінальна справа була повернута Валківському міжрайонному прокурору Харківської області для організації досудового розслідування. Після проведення додаткового розслідування, постановою старшого слідчого Валківської міжрайонної прокуратури Харківської області ОСОБА_9 від 23 вересня 2010 року дії ОСОБА_2 було перекваліфіковано з ч.2 ст.366 КК України на ч.1 ст.366 КК України, в цей же день ОСОБА_2 предявлено нове обвинувачення і кримінальна справа з обвинувальним висновком по звинуваченні ОСОБА_2 у вчиненні вказаного злочину знову передано до Валківського районного суду, Харківської області.

02 жовтня 2013 року ухвалою Валківського районного суду, Харківської області кримінальну справу знову повернуто Валківському міжрайонному прокурору Харківської області для організації додаткового розслідування з підстав суттєвого порушення кримінально-процесуального законодавства, зокрема порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 некомпетентною особою.

Після повернення справи із апеляційної інстанції, 26 січня 2014 року вказана кримінальна справа була направлена до Валківського РВ ГУМВС України в Харківській області (з обслуговування Валківського та Коломацького районів). Того ж дня, тобто 26 січня 2014 року відомості зазначені у вказаній кримінальній справі, щодо неправомірних дій ОСОБА_2 передбачених ч.1 ст.366 КК України були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014220240000042 та розпочате досудове розслідування. 18 квітня 2014 в ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженні слідчий СВ Валківського РВ ГУМВС України в Харківській області (з обслуговування Валківського та Коломацького районів) лейтенант міліції ОСОБА_3 своєю постановою скасував постанову старшого слідчого Валківської міжрайонної прокуратури Харківської області ОСОБА_7 від 12 березня 2008 року про відсторонення ОСОБА_2 від посади, на підставі якої наказом регіонального директора Харківської обласної дирекції AT «ОСОБА_6 Аваль» від 14 травня 2014 ОСОБА_2 допущено до роботи на посаді заступника начальника відділення з питань роздрібного бізнесу Валківського відділення ТА «ОСОБА_6 Аваль».

В подальшому, в ході проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження, постановою слідчого СВ Валківського РВ ГУМВС України в Харківській області (з обслуговування Валківського та Коломацького районів) лейтенанта міліції ОСОБА_3 від 25 квітня 2014 року, вказане кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_2 закрите у звязку із відсутністю у її діях складу злочину, передбачено ч.1 ст.366 КК України.

Підводячи послідовний та логічний підсумок свого виступу, представник відповідача зазначає, що на його думку таким чином фактично досудове розслідування СВ Валківського РВ ГУМВС України в Харківській області (з обслуговування Валківського та Коломацького районів) розпочалось з 26.01.2014 року та тривало до моменту винесення постанови про закриття кримінального провадження, а саме до 25.04.2014 року, тобто досудове розслідування Валківським РВ тривало 89 днів, а не 6 років 5 місяців 9 днів, як стверджує ОСОБА_2, при цьому запобіжний захід у вигляді відсторонення від посади ОСОБА_2В тривало 82 дні. За період досудового розслідування СВ Валківського РВ ГУМВС України в Харківській області (з обслуговування Валківського та Коломацького районів) будь яких дій передбачених п.1 ст.1 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 01.12.1994 року в редакції від 13.04.2012 року, а саме: незаконне засудження, незаконне повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття під варту, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян посадовими особами СВ Валківського РВ ГУМВС України в Харківській області не застосовувались.

Резюмуючи свої позовні вимоги позивачка вказала, що поза всяким сумнівом всі перераховані нею втрати немайнового характеру мали місце в її випадку. Незаконним притягненням до кримінальної відповідальності за статтею, що передбачає кримінальну відповідальність за службовий злочин, предявленням обвинувачення у вчиненні службового підроблення були зганьблені її честь і гідність, завдано непоправної шкоди престижу та її ділової репутації як службової особи, депутата міської ради та особи, що бере активну участь у громадському житті територіальної громади. У звязку з незаконним притягненням до кримінально відповідальності, відстороненням від посади та перебуванням під «підпискою про невиїзд» впродовж понад 6 років були майже повністю паралізовані всі можливі та нормальні життєві звязки позивачки. Позивача було повністю усунуто від здійснення нею професійної діяльності, внаслідок чого вона була взагалі позбавлена можливості десь працювати та отримувати будь-які доходи, адже позивач весь час залишалася бути такою, що працює в Валківському відділенні Харківської обласної дирекції AT «ОСОБА_6 Аваль», де весь цей час і перебувала її трудова книжка. Позивач акцентує увагу учасників процесу, що під час перебування під слідством і судом її стан здоровя був близьким до критичного. Існувала реальна загроза її життю через загострення існуючих хвороб та виникнення нових. Так, в 2008-2014 роках, вона сім раз перебувала на лікарняних з діагнозами: гіпертонічна хвороба II ступеню, атеросклеротичний кардіосклероз, гіпертонічний криз СН II А ст., атеросклероз аорти та гіпертрофія міокарда лівого шлунку серця, пролабіювання мітрального клапана 1 ступеню з мі тральною регургітацією 0-1 ступеню, трикуспідальна регургітація 0-1 ступеню, ознаки легеневої гіпертензії. Що стосується „інших негативних наслідків незаконних дій органу досудового розслідування та прокуратури, то на думку позивачки найбільш непоправним серед них слід назвати страх, який залишиться з нею назавжди - це страх громадянина перед власною державою. Адже всі вище зазначені незаконні дії органів досудового слідства та прокуратури не були наслідком слідчої помилки: десятки працівників міліції та прокуратури були задіяні у привселюдній безсоромній нарузі над правами позивача, гарантованими Конституцією України, використовуючи свої повноваження для незаконного переслідування її як службової особи та громадського діяча. В позивача на все життя залишиться гірке усвідомлення абсолютної незахищеності пересічного українця, якого працівники правоохоронних органів з будь-яких мотивів можуть запросто знищити як особу (фізично), так і особистість (морально). Саме з вищевказаних міркувань позивачка виходила, визначаючи розмір завданої їй моральної (немайнової) шкоди, яку вона оцінює в щонайменше 350000 (триста пятдесят тисяч) гривень 00 копійок. З врахуванням інтенсивності, тривалості та глибини сприйняття всіх психотравмуючих факторів, що супроводжували її незаконне переслідування, позивач наголошує, що вона ні за яких би обставин не погодилася б відчути пережитий моральний і душевний біль вдруге ні за вищевказану ні за будь-яку іншу, навіть і більшу, суму. Неодноразові звернення до компетентних органів щодо компенсації завданої шкоди в порядку, визначеному Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», бажаних результатів не дали, а тому позивач вимушена була звернутися до суду із даним позовом.

Крім того позивач просить суд врахувати, що до майнової шкоди, завданої їй вона відносить витрати в сумі 3400 гривень 00 копійок та 4000 гривень 00 копійок, понесені позивачкою на оплату послуг адвоката, згідно відповідного договору, укладеного між позивачкою та адвокатом ОСОБА_10 а також адвокатом ОСОБА_11 Копії вказаних договорів та відповідних квитанцій про сплату вищевказаних сум позивачка зобовязалася надати в судовому засіданні, але не надала і в даній частині позов залишився не обґрунтований та недоведений документально.

Представник відповідача, Валківської міжрайонної прокуратури Харківської області, ОСОБА_12 який діє в суді на підставі доручення, в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та пояснив суду, що дійсно прокуратурою було ініційоване питання про порушення кримінальної справи у відношення позивачки, а також проведення всього комплексу процесуальних дій повязаних з проведенням досудового розслідування, що в кінцевому своєму етапі знайшло правове вираження в закритті кримінального провадження в звязку з відсутністю в діях позивача - ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.366 КК України. Представник відповідача ОСОБА_12 визнаючи в судовому засіданні позовні вимоги позивачки частково повідомив наступне, що він в повній мірі розуміє та не знімає з досудового слідства відповідальність за прийняті процесуальні рішення органом прокуратури, в чому визнає провину, але що стосується відшкодування моральної та матеріальної шкоди, то він просить суд прийняти виважене та обґрунтоване судове рішення і зменшити суму моральної та матеріальної шкоди, яку на його думку значно завищила позивач в своєму позові.

Представник третьої особи, Державної казначейської служби України, ОСОБА_4 яка діє в суді на підставі доручення, в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю та пояснила суду, що незважаючи на правову позицію прокурора, який визнав протиправність дій органів прокуратури, вона як представник третьої особи позов не визнає і вважає, що всі слідчі дії які мали місце в ході досудового розслідування по відношенні до позивачки ОСОБА_2 були законні, які жодним чином не порушили її прав, а також не завдали позивачці ні матеріальних збитків, а ні моральної шкоди чи страждань. ОСОБА_4 пояснила, що вона висловлює офіційну правову позицію Державної казначейської служби України, а прийняте остаточне рішення про припинення та закриття кримінального провадження стосовно позивачки для Державної казначейської служби України не має правового значення.

Відповідно до вимог ст.ст.8,10,11 ЦПК України, приймаючи в увагу принцип змагальності, надання доказів, а також доведеності їх з боку учасників процесу, суд вирішує позов в межах заявлених вимог, проаналізувавши свідчення позивача, відповідачів,а також третьої особи окремо, а також в сукупності з іншими доказами, дослідивши матеріали цивільної справи, суд віддає перевагу доводам сторони позивача та вважає за необхідне задовольнити позов частково.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна особа зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд, у відповідності до вимог ст.212 ЦПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги той факт, що цивільно-правові відносини сторін, в цивільному судовому процесі базуються на позиції вини, то суд приймаючи дане судове рішення виходить з того, що в діях відповідачів в повній мірі встановлена та доведена вина, а також причинно-наслідковий зв'язок між діями правоохоронних органів та негативними наслідками які настали по відношення до позивачки ОСОБА_2, в діях якої будь-які признаки вини взагалі відсутні. Крім того суд приймаючи процесуальне рішення по справі керується нормою матеріального права ст.1176 ЦК України відповідно якої шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

П.1 ст.1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 01 грудня 1994 року в редакції від 13 квітня 2012 року передбачено, що підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян. В попередніх редакціях вказаного пункту Закону, що діяв на час притягнення позивача до кримінальної відповідальності, відшкодуванню підлягала шкода, завдана внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

При цьому, згідно п.2 ст.2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку: закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину.

За правилами, визначеними п.п.1,4,5 ст.3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, громадянинові відшкодовуються: заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги; моральна шкода.

Згідно вимог, закріплених в ст.4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1,3,4 і 5 ст.3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Розмір сум, які передбачені п.1 ст.3 цього Закону і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення.

Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Згідно п.8 та п.9 положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства Юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 3 березня 1996 року №-6/5/3/41, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 06 березня 1996 року за №-106/1131, розмір сум, які передбачені п.1 ст.3 Закону і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення.

Розмір цих сум обчислюється виходячи з середньомісячного заробітку громадянина до вчинення щодо нього незаконних дій з заліком заробітку (інших відповідних доходів), одержаного за час відсторонення від роботи (посади), відбування кримінального покарання або адміністративного стягнення у вигляді виправних робіт.

Середньомісячний заробіток для визначення розміру відшкодування шкоди обчислюється: для робітників і службовців - у порядку, передбаченому постановами Кабінету Міністрів України від 08.02.95p. N 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" та від 16.05.95p. N 348 "Про внесення змін і доповнень до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95p. N-100", при цьому обчислення середньомісячного заробітку провадиться з дотриманням передбаченого законодавством коригування втраченого громадянином заробітку. Згідно вимог п.2 Вищевказаного порядку обчислення середньої заробітної плати, обчислення середньої заробітної плати провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, а працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку, у відповідності до вимог якого в інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку, не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

П.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.95 із змінами, внесеними постановою ВСУ №5 від 25.05.01 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди дає наступне визначення поняття «моральної шкоди»: „Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У відповідності до вимог чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної) інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків .

Суд заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вирішує позов в межах заявлених вимог, на підставі наявних в матеріалах доказів і вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного:

Беручи до уваги ту обставину, що з 18 лютого 2008 року по 14 травня 2014 року, тобто 6 років 2 місяці і 25 днів позивач була відсторонена від посади і в цей період не мала заробітку, розмір втраченого нею заробітку внаслідок незаконного відсторонення її від посади слід вираховувати, виходячи із встановленого їй посадового окладу згідно штатного розпису у розмірі 2566 гривень 00 копійок на місяць і в звязку з цим загальний розмір втраченого позивачкою заробітку складає 188464 гривні 39 копійок, яка складається із суми заробітної плати за 73 повні місяці її відсторонення, заробітної плати, що не доплачена в лютому 2008 році, заробітної плати, що підлягає сплаті за травень 2014 року за мінусом коштів, що були нараховані та виплачені в квітні та червні 2008 року. Так, позивачеві підлягає до сплати: 1) за повні 73 місяці її відсторонення -187318 гривень 00 копійок (2566 гривень 00 копійок (місячний посадовий оклад) х 73 (повні місяці відсторонення з березня 2008 року по квітень 2014 року) = 187318 гривень 14 копійок); 2) 1423 гривні 67 копійок заробітної плати, що не доплачена в лютому 2008 році (2566 гривень 00 копійок (місячний посадовий оклад) - 1142 гривень 33 копійки (нарахованих і сплачених в лютому 2008 року) = 1423 гривні 67 копійок); 3) 1080 гривень 40 копійок заробітної плати, за травень 2014 року (135 гривень 05 копійок (середньо денний заробіток в травні 2014 року, виходячи із того, що в травні 19 робочих днів) х 8 ( кількість робочих днів за період з 01 травня 2014 року по14 травня 2014 року, включно ) = 1080 гривень 40 копійок). При цьому, із загальної суми 189822 гривні 07 копійок (187318 гривень 00 копійок + 1423 гривні 67 копійок + 1080 гривень 40 копійок) слід вирахувати 200 гривень 00 копійок (нарахованих і виплачених позивачці в березні 2008 року) та 1157 гривень 68 копійок (нарахованих і виплачених в червні 2008 року).З огляду на вищевикладене загальний розмір втраченого позивачем заробітку складає 188464 гривні 39 копійок (189822 гривні 07 копійок - 200 гривень 00 копійок - 1157 гривень 68 копійок = 188464 гривні 39 копійок).

В частині позовних вимог на відшкодування витрат на правову допомогу та компенсації втрати частини доходів, суд вважає за необхідне в задоволенні даної вимоги відмовити, а в інших частинах позовних вимог позов задовольнити частково, стягнувши майнову шкоду у виді втраченого заробітку позивача, а також задовольнити позов в частині відшкодування моральної немайнової шкоди, зменшивши суму на відшкодування самої моральної шкоди.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.3,8,24,41,55,56,64,68 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, ст.ст.1166,ст.1167,1176,ст.1190 ЦК України, ст.ст.3-14,15,57-62,208,209,213-215,218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути за рахунок державного бюджету України з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_2 майнову шкоду у виді втраченого заробітку в сумі сто вісімдесяти вісім тисяч чотириста шістдесят чотири гривні тридцять девять копійок.

Стягнути за рахунок державного бюджету України з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі двохсот тисяч гривень.

В іншій частині позовних вимог в задоволенні позову відмовити.

Сторони які беруть участь у справі зможуть ознайомитися з повним текстом рішення 10 листопада 2015 року.

Копію рішення надати усім учасникам цивільного процесу для відома.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області, через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення, шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Суддя Покальчук Ю.М.