Ухвала суду № 54418679, 09.12.2015, Апеляційний суд міста Києва

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

У Х В А Л А

Іменем України

9 грудня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Дзюбіна В.В.

суддів - Беця О.В., Сокуренка Д.М.

при секретарі судового засідання - Сологуб В.І.,

переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою власника майна ТОВ «ТЕКСЛАЙФ» в особі директора ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2015 року,

за участю прокурора - Кіпчарського О.П.

представників власника майна - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2015 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України ЯковлєваС.О., погоджене із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Кіпчарським О.П., в кримінальному провадженні, внесеному 14 березня 2015 р. до ЄРДР під №12015000000000133, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 201-1, ч. 2 ст. 209 КК України, та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «ТЕКСЛАЙФ» (код ЄДРПОУ) №26006019335, №26007019335840, які відкриті в ПАТ КБ «КСГ БАНК» (МФО 380292), який розташований за адресою: Україна, м. Київ, вул. Прорізна, 6, в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, повідомляючи органи усно та письмово про суму коштів, що знаходяться на вказаних рахунках за першим запитом слідчого, на час його надання і на момент оголошення ухвали слідчого судді.

В ухвалі слідчий суддя вказав, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки містить достатньо правових підстав для арешту майна.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді суду першої інстанції представник власника майна ТОВ «ТЕКСЛАЙФ» в особі директора ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвали Печерського районного суду міста Києва від 27.10.2015 року про накладення арешту на кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «ТЕКСЛАЙФ» (код ЄДРПОУ 39224939) п/р №26006019335, п/р №26007019335840 відкриті в ПАТ КБ «КСГ БАНК» (МФО 380292), який розташований за адресою: Україна, місто Київ, вулиця Прорізна, будинок 6. Відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України Яковлєва Є.О. про арешт на кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ТЕКСЛАЙФ» (код ЄДРПОУ 39224939).

В обгрунтування своїх вимог вказує, що ухвала суду незаконна та необґрунтована, постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а застосований арешт не базується на доказах кримінального провадження.

Зазначає, що ТОВ «ТЕКСЛАЙФ» (ЄДРПОУ 39224939) є суб'єктом реального сектору економіки, займається оптовою торгівлею, в основному вживаним одягом та текстильними виробами. ТОВ «ТЕКСЛАЙФ» веде діяльність з 23.05.2014 р., юридичні адреси були у м. Львові, з жовтня 2015 р. після поглинання та диверсифікації бізнесу компанія зареєстрована у м. Запоріжжі, з веденням діяльності у м. Львів та м. Запоріжжя. З початку реєстрації фірми засновником і директором була ОСОБА_3, з 19.10.2015 - ОСОБА_1, а тому твердження про те, що їх заснував і контролює ОСОБА_8 не відповідає дійсності і не базується на доказах.

Крім того представник власника майна в особі директора вказує, що ТОВ «ТЕКСЛАЙФ» ніколи не співпрацювало з жодною юридичною чи фізичною особою, які наведені в оскаржуваній ухвалі, а тому об'єктивно не має і не може мати відношення до них і незаконних фінансових операцій.

Звертає увагу, що у клопотанні слідчого і оскаржуваній ухвалі немає жодних доказів наявності підстав вважати, що гроші на банківському рахунку відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, тобто немає доказів того, що вони набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Крім цього зазначає, що ухвала суду і клопотання слідчого не містять жодного посилання на конкретні докази, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, також не вказано, який саме конкретний розмір шкоди може бути інкримінований ТОВ «ТЕКСЛАЙФ». Ухвалою суду фактично паралізована нормальна господарську діяльність ТОВ «ТЕКСЛАЙФ», оскільки ухвала не містить жодних виключень (крім поступлення коштів на рахунок) тому з арештованих рахунків неможливо провести сплату податків та зборів, інших обов'язкових платежів, а також заробітної плати тощо, що унеможливлює нормальну господарську діяльність і штучно доводить до банкрутства підприємство.

Також звертає увагу суду, що оскаржувану ухвалу було постановлено без виклику володільця рахунку і участі представників, про її наявність стало відомо лише 05.11.2015 р. при заявці в банк на перерахування коштів, а тому відповідно до ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення на підставі чого вважає, що строки апеляційного оскарження не пропущено.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників власника майна ТОВ «ТЕКСЛАЙФ» ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які підтримали вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, позицію прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали судового провадження, колегія суддів вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження та задовольнити апеляційну скаргу представника власника майнаТОВ «ТЕКСЛАЙФ» в особі директора ОСОБА_1

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З апеляційної скарги, доданих до неї документів та матеріалів судового провадження вбачається, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно було розглянуто судом у відсутність власників майна, ухвалу слідчого судді вони отримали лише 05.11.2015 року, а тому строк оскарження ухвали про накладення арешту на майно слід вважати пропущеним з поважних причин.

Кримінальний процесуальний кодекс України вимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер. Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам статті 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися, оскільки невиконання цих вимог робить юридично нікчемними сам процесуальний документ і зводить нанівець зусилля слідчого судді з розв'язання завдань судового контролю за досудовим розслідуванням.

Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна. Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, згідно якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України, та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню (ст. 3 КПК України).

Обов'язковою умовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину (п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України). При цьому обов'язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладає на слідчого, який звернувся з клопотанням про арешт майна, а обов'язок перевірки цих обставин - на слідчого суддю, який розглядає клопотання.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що ні слідчий, ні слідчий суддя не дотрималися вказаних вимог закону.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ГСУ МВС України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12015000000000133 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 201-1, ч. 2 ст. 209 КК України.

В межах зазначеного кримінального провадження слідчий в ОВС ГСУ МВС України Яковлєв С.О., за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Кіпчарським О.П., звернувся з клопотанням про арешт грошових коштів ТОВ «ТЕКСЛАЙФ», посилаючись на те, що кошти, які знаходяться на рахунку товариства є предметом кримінального правопорушення та набуті в результаті вчинення злочину.

В обґрунтування своїх висновків зазначив, що в період 2014-2015 років ОСОБА_9 діючи за попередньою змовою із ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами на території Вінницької, Київської, Львівської, Черкаської, Чернігівської області та міста Києва в порушення ст. ст. 81, 87, 89 ЦК України, ст. ст. 56, 57, 62, 79, 80, 89 ГК України та ст. ст. 8, 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, створили ряд суб'єктів господарської діяльності (юридичних осіб), а саме ТОВ «ТЕКСЛАЙФ» (код ЄДРПОУ 39224939) та інші, з метою прикриття незаконної діяльності, яка направлена на здійснення незаконних фінансово-господарських операцій по переводу безготівкових коштів у готівку з використанням поточних розрахункових рахунків зазначених підприємств, відкритих у ПАТ КБ «КСГ БАНК» (МФО 380292) та інших, формування витрат та податкового кредиту для інших суб'єктів підприємницької діяльності без фактичного здійснення господарських операцій з продажу (придбання) товарів (виконання робіт, надання послуг), документального оформлення безтоварних операцій.

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 205 КК України, а саме створення фіктивних підприємств, здійснили фінансові операції з коштами, які надійшли за начебто виконані роботи (надані послуги) від підприємств реального сектору економіки, які фактично не виконувалися, з метою виводу грошових коштів у тіньовий неконтрольований державою обіг, переведення їх у готівку та їх легалізацію, використовуючи для розміщення, руху та зняття коштів рахунки, які відкриті у ПАТ КБ «КСГ БАНК» (МФО 380292) та інших, вчинили фінансові операції по легалізації (зняттю) зазначених коштів в сумі понад 23 млн. грн., яка у 18 тисяч і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто є особливо великим розміром.

Дії невстановлених осіб, які використовуючи підконтрольні їм фіктивні підприємства здійснюють незаконну діяльність кваліфіковано за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України. З метою встановлення осіб, які причетні до реєстрації та діяльності вищезазначених фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, а також з метою встановлення осіб, які здійснюють вищезазначену незаконну діяльність проведено ряд слідчих дій та оперативно-технічних заходів, за результатами проведення яких встановлено, що групою осіб, до складу якої входять ОСОБА_9, ОСОБА_8 та інші невстановлені особи, створено схему злочинної діяльності, направлену на надання послуг підприємствам реального сектору економіки по незаконному виведенню безготівкових коштів у тіньовий неконтрольований державою обіг та як наслідок умисному ухиленні від сплати податків, заволодіння чужим майном та привласнення державних коштів. Дана незаконна діяльність полягає у документальному оформленні фіктивних господарських взаємовідносин по придбанню товарів/послуг підприємствами реального сектору економіки у вищезазначених фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності. В дійсності, фіктивні суб'єкти підприємницької діяльності ніяких товарів/послуг в адресу підприємств реального сектору економіки не поставляють, а отримані кошти за домовленістю зі службовими особами підприємств реального сектору економіки, шляхом перерахування їх через ланцюг інших фіктивних підприємств, незаконно переводять в готівку та присвоюють через поточні банківські рахунки, відкриті у ПАТ КБ «КСГ БАНК» (МФО 380292) та інших фінансових установах.

Установлено, що ТОВ «ТЕКСЛАЙФ» (код ЄДРПОУ 39224939) та інші підприємства, зареєстровані і контролюються ОСОБА_8, який є співорганізатором злочинної схеми описаної вище. Крім зазначеного, ОСОБА_8 шляхом штучного заниження митної вартості імпортованих товарів, при проведенні їх оформлення в режимі «імпорт», а також шляхом приховування об'єктів від оподаткування при здійсненні реалізації товарно-матеріальних цінностей, та не відображення в податковій звітності з податку на додану вартість, документального оформлення безтоварних операцій, яка діє по теперішній час.

Також установлено, що зазначена група осіб використовуючи підконтрольні фіктивні підприємства з метою прикриття незаконної діяльності, яка направлена на конвертацію безготівкових коштів в готівку в період 2014-2015 років відкрила ряд поточних банківських рахунків суб'єктів підприємницької діяльності, один з яких ТОВ «ТЕКСЛАЙФ» (код ЄДРПОУ 39224939) в ПАТ КБ «КСГ БАНК» (МФО 380292) під № 26006019335, № 26007019335840.

Зазначені рахунки використовуються ТОВ «ТЕКСЛАЙФ» для обготівковування коштів, отриманих в наслідок незаконно проведених фінансово-господарських операцій з підприємствами-контрагентами, їх легалізації, проведення з ними фінансових операції.

Слідчий суддя погодився із вказаними доводами слідчого та задовольнив клопотання в частині накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «ТЕКСЛАЙФ» та зупинення видаткових операцій по даним рахункам.

Однак, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, приймаючи рішення, належним чином не перевірив наявність достатніх доказів, які б вказували на вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 205-1 КК України у відношенні до діяльності ТОВ «ТЕКСЛАЙФ».

Статтею 205 КК України передбачена кримінальна відповідальність за фіктивне підприємництво, яким є створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності.

За статтею 209 КК України передбачена кримінальна відповідальність за вчинення фінансової операції чи правочину з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.

Статтею 205-1 КК України передбачена кримінальна відповідальність за внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання документів, які містять завідомо неправдиві відомості, державному реєстратору.

Таким чином, стверджуючи, що ТОВ «ТЕКСЛАЙФ» має ознаки фіктивності та створене з метою протиправного перерахування коштів, слідчий повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази того, що у осіб, які стоять за придбанням/створенням ТОВ «ТЕКСЛАЙФ», був відсутній намір здійснювати діяльність, зафіксовану в установчих документах і пов'язану з виробництвом товарів, виконанням робіт чи наданням послуг. Однак разом з цим, слідчий жодних доказів, отриманих в результаті проведення слідчих дій, які б підтверджували вказані висновки, слідчому судді не надав. В тому числі не долучив до матеріалів клопотання протоколи допиту власника товариства, працівників товариства, будь-яких інших осіб, які б підтверджували обставини фіктивного підприємництва; чи будь-яких документальних даних, які б могли свідчити про те, що товариство не здійснює діяльність, зазначену в установчих документах та створено для прикриття незаконної діяльності.

Твердження слідчого про те, що через ТОВ «ТЕКСЛАЙФ», обготівковувались грошові кошти з метою мінімізації податкового навантаження та штучного формування податкового кредиту носять абстрактний, абсолютно неконкретизований характер і не мають під собою жодного обґрунтування, а тому не дозволяють дійти висновку, що мала місце подія вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, за участю ТОВ «ТЕКСЛАЙФ».

Також, слідчим не надано наявних підстав вважати, що службовими особами ТОВ «ТЕКСЛАЙФ» було здійснено будь-які незаконні дії, спрямовані на те, щоб унеможливити або утруднити встановлення факту одержання коштів внаслідок предикатного діяння, приховати чи замаскувати «справжній характер» грошових коштів.

Слід також вказати, що представники власника майна у судовому засіданні повідомили, що товариство здійснює реальну господарську діяльність та не має ознак фіктивності. Колегія суддів, при цьому, спростовувати вказані доводи за матеріалами клопотання не має можливості та вважає обґрунтованими твердження апелянта про те, що не підтверджуються жодними належними доказами висновки клопотання слідчого про причетність ТОВ «ТЕКСЛАЙФ до незаконної діяльності.

Так, в кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів, на підтвердження вчинення кримінального правопорушення, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був упевнений в тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати судді упевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків. В даному випадку ключовим поняттям є наявність доказів.

В клопотанні слідчого про арешт грошових коштів на рахунках ТОВ «ТЕКСЛАЙФ» жодного доказу не наведено, а тому існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочинів за участю службових осіб ТОВ «ТЕКСЛАЙФ» в ухвалі слідчого судді, всупереч вимогам кримінального процесуального закону, є недоведеним.

Вимоги закону щодо достатності доказів, які вказують на вчинення злочину, слідчим суддею залишені поза увагою, чим також порушено вимоги ст. ст. 132, 173 КПК України. В ухвалі не наведено посилань на жоден доказ вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 205-1 КК України, та не проаналізовано доводи клопотання в контексті тих обставин кримінального провадження, які мають відношення до діяльності ТОВ «ТЕКСЛАЙФ».

В результаті такого підходу до вирішення клопотання залишилося не з'ясованим слідчим суддею і питання про можливий розмір шкоди, завданої злочином та наявність причинного зв'язку між вчиненим діянням і шкодою, що настала, як того вимагає ч. 2 ст. 173 КПК України.

Ті обставини, що у кримінальному провадженні не повідомлено про підозру жодній особі також підтверджує те, що орган досудового розслідування на даному етапі кримінального провадження не зібрав достатньої сукупності доказів, які б в тій чи іншій мірі доводили існування обґрунтованої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 205-1 КК України.

Беручи до уваги те, що за матеріалами клопотання відсутні достатні докази вчинення злочинів за участю ТОВ «ТЕКСЛАЙФ», в тому числі є недоведеним факт незаконного перерахування коштів на рахунки товариства та їх легалізації шляхом обготівковування, тому наявність підстав вважати, що існує правова підстава для арешту майна цього товариства, взагалі спростовується. Тобто, спростовується той факт, що кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «ТЕКСЛАЙФ» є предметом злочину та набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, а отже висновки слідчого та слідчого судді з цього приводу є помилковими. При цьому слід вказати, що слідчий у клопотанні не обґрунтував своїх висновків з приводу того, яким чином грошові кошти, що знаходилися на рахунках товариства, одночасно набули ознак предмету злочину та вважаються такими, що отримані внаслідок вчинення злочину.

Більше того, ні слідчий, ні слідчий суддя в порушення вимог закону не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Також колегія суддів враховує і надані апелянтом додатки до апеляційної скарги, які вказують на правомірну господарську діяльність ТОВ «ТЕКСЛАЙФ» та відповідно, легальність надходження на рахунки коштів.

Отже, є обґрунтованими доводи представника власника майна ТОВ «ТЕКСЛАЙФ» в особі директора ОСОБА_1 щодо того, що накладаючи арешт на майно товариства, слідчий суддя, в порушення вимог закону, не врахував наслідки арешту майна для третіх осіб і не забезпечив своїм рішенням розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Зокрема суддя не оцінив тих обставин, що на сьогоднішній день ТОВ «ТЕКСЛАЙФ» здійснює законну підприємницьку діяльність, а тому накладення арешту на грошові кошти на рахунках призведе до надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності юридичної особи та суттєво позначиться на інтересах інших осіб.

Враховуючи викладене, слідчий в розумінні вимог ст. 173 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення, що свідчить про порушення вимог КПК України при проведенні процедури розгляду клопотання про арешт майна, неповноту та однобічність судового розгляду.

На підставі викладених обставин, які свідчать про порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді як незаконна підлягає скасуванню, а апеляційна скарга представника власника майна в особі директора ОСОБА_1 задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого, як такого, що внесено до суду за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 117, 167 ч. 2, 170, 171, 173, 395 ч. 3, 404, 405, 407 ч. 3 п. 2, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -

п о с т а н о в и л а:

Поновити власнику майна ТОВ «ТЕКСЛАЙФ» в особі директора ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2015 року.

Апеляційну скаргу власника майна ТОВ «ТЕКСЛАЙФ» в особі директора ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2015 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України Яковлєва С.О., погоджене із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Кіпчарським О.П., в кримінальному провадженні, внесеному 14 березня 2015 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12015000000000133, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 201-1, ч. 2 ст. 209 КК України, та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «ТЕКСЛАЙФ» (код ЄДРПОУ) №26006019335, №26007019335840, які відкриті в ПАТ КБ «КСГ БАНК» (МФО 380292), який розташований за адресою: Україна, місто Київ, вулиця Прорізна, 6, в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, повідомляючи органи усно та письмово про суму коштів, що знаходяться на вказаних рахунках за першим запитом слідчого, на час його надання і на момент оголошення ухвали слідчого судді, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах ГСУ МВС України Яковлєва С.О., погодженого прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Кіпчарським О.П., в кримінальному провадженні, внесеному 14.03.2015 р. до ЄРДР під №12015000000000133, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 201-1, ч. 2 ст. 209 КК України, про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «ТЕКСЛАЙФ» (код ЄДРПОУ) №26006019335, №26007019335840, які відкриті в ПАТ КБ «КСГ БАНК» (МФО 380292), який розташований за адресою: Україна, м. Київ, вул. Прорізна, 6, в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, повідомляючи органи усно та письмово про суму коштів, що знаходяться на вказаних рахунках за першим запитом слідчого, на час його надання і на момент оголошення ухвали слідчого судді, - відмовити.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

В. Д з ю б і н О. Б е ц ь Д. С о к у р е н к о