Постанова № 54417882, 17.12.2015, Городнянський районний суд Чернігівської області

справа № 732/1653/15-п

провадження № 3/732/705/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2015 року м. Городня

Суддя Городнянського районного суду Чернігівської області Березовський О.Д., за участі секретаря Марченко Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня справу, що надійшла з Городнянського відділення поліції Менського відділу поліції ГУ НП України в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, індивідуальний ідентифікаційний номер платника податків - НОМЕР_1, фізичної особи підприємця, голови фермерського господарства «Іванович і КО», проживаючого за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_3,

за ст. 122-2 КпАП України,-

В С Т А Н О В И В :

Інспектором Городнянського відділення поліції Менського відділу поліції ГУ НП України в Чернігівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АП1 № 162770 від 25.11.2015 року. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що 19.10.2015 року, близько 23 години 00 хвилин, на автодорозі Р-13 Чернігів-Городня-Сеньківка ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_2, та не зупинився на вимогу працівника міліції з дотриманням вимог цих Правил, чим порушив вимоги п. 2.4. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність згідно ст. 122-2 КпАП України.

Правопорушник ОСОБА_1 в судовому засіданні винним себе у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КпАП України, не визнав, з протоколом про адміністративне правопорушення не згоден та не підтвердив обставих, викладених в цьому протоколі. Вказав, що 19 жовтня 2015 року, близько 23 години 45 хвилин, він їхав на своєму автомобілі НОМЕР_2, з м. Чернігова до матері в с. Смичин Городнянського району. Доїхавши до перехрестя, що знаходиться навпроти приміщенням школи в с. Смичин, він з'їхав з центральної дороги та повернув праворуч на ґрунтову дорогу, оскільки по цій вулиці десь метрів за 200-300 від повороту мешкає його матір. Він заїхав на подвір'я матері, зупинив машину та вийшов з неї і в цей час до подвіря підїхав автомобіль з увімкненими проблисковими маячками. Спочатку він не зрозумів що сталось, думав до матері приїхала швидка, а коли підійшов ближче, то побачив, що це був службовий автомобіль працівників ДАІ і з нього вийшли два працівники міліції ( ОСОБА_3 та ОСОБА_4В.). Останні звинуватили його в тому, що він не зупинився на їх вимогу. Він заперечив це, оскільки не бачив щоб його хтось зупиняв та пояснив, що коли він звертав з головної дороги на другорядну, то бачив, що на узбіччі біля приміщення «сільпо», десь метрів за 50-70 від повороту, в який він заїхав, стояв вантажний автомобіль з увімкненою аварійною сигналізацією. Якщо ж службовий автомобіль працівників міліції стояв за вантажівкою, то він обєктивно не міг його бачити. Працівників міліції біля вантажівки він теж не бачив. Якщо б він бачив працівників міліції, то зупинився, оскільки підстав порушувати Правила дорожнього руху у нього не було. Коли він підійшов до працівників ДАІ та поцікавився, що трапилось, то у відповідь почув запитання «Чого не зупинився?» та відразу отримав струмінь сльозогінного газу в обличчя, після чого йому почали заламувати руки. Він вирвався та побіг до хати матері, але біля порогу його з ніг знову збили працівники міліції та знову намагались заламати руки. Він почав кричати «Вбивають!», на крик з будинку вибігла мати та покликала його брата, які й допомогли йому вирватись від міліціонерів. Після чого він зайшов в будинок та почав вмиватись. Звертає увагу на те, що коли він їхав по ґрунтовій дорозі, то позаду машини підіймалась курява, у машині все гуркотіло, він погано чує та було погано видно хто їде за ним позаду, можливо його й переслідували працівники ДАІ, але він їх не бачив. Наполягає на тому, що до цього працівники міліції його не зупиняли і він від них не тікав. Підтверджує той факт, що на даний час на розгляді в Городнянському районному суді знаходиться адміністративна справа відносно нього за ст. 185 КпАП України, а також відкрито кримінальне провадження за фактом нанесення ним працівникам міліції тілесних ушкоджень за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 345 КК України. Його скарга щодо перевищення службових повноважень працівниками міліції та вчинення працівниками міліції по відношенню до нього неправомірних дій перевірена прокуратурою Чернігівської області та він отримав висновок від 08.12.2015 року про відсутність порушень в діях працівників міліції.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_5 по суті правопорушення пояснив, що він працює охоронцем в Смичинській ОСОБА_6 ст.. Графік його роботи з 21 години вечора до 05 години ранку. 19.10.2015 року він чергував у школі та до нього зайшов односелець ОСОБА_7, щоб домовитись з приводу майстрування дверей. Вийшовши вдвох з приміщення школи на вулицю, вони стояли на ґрунтовій дорозі десь метрів за 70-80 від центральної дороги. Перебуваючи на вулиці, побачили, що по центральній дорозі проїхало декілька вантажівок, які зупинялись на декілька хвилин, а потім їхали далі. З цікавості він разом з ОСОБА_7 підійшли ближче до перехрестя, щоб подивитись, що там відбувається. Коли підійшли ближче, то побачили, що біля приміщення «сільпо» стоїть вантажівка кабіною в напрямку м. Городня, а поруч біля кабіни стояв міліціонер та перевіряв документи у водія. Вантажівка знаходилась від перехрестя десь за 5-6 метрів, за нею стояв службовий автомобіль ДАІ, який був без увімкнених проблискових маячків. В цей час зі сторони Чернігова проїхав автомобіль ( як потім з'ясувалось це був автомобіль ОСОБА_1І.) та не доїхавши до вантажівки водій повернув праворуч. Десь секунд через 10-15, включивши проблискові маячки та сирену, з місця зірвався службовий автомобіль ДАІ та попрямував за машиною ОСОБА_1. Особисто він не бачив щоб працівники міліції тоді жезлом кого-небудь зупиняли.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 по суті правопорушення пояснив, що 19 жовтня 2015 року, десь близько 23 години, він пішов до приміщення Смичинської ЗОШ, де працює охоронцем ОСОБА_5. З останнім він хотів домовитись з приводу майстрування дверей. Поспілкувавшись, ОСОБА_5 пішов його провести та коли вони вдвох стояли на вулиці біля бокового входу до школи, то побачили вантажівку, яка стояла поряд з приміщеннями «сільпо» та сільської ради. Через декілька хвилин зупинилась ще одна вантажівка і вони з цікавості підійшли ближче десь метрів на 50-60 метрів щоб подивитись, що там відбувається. Коли підійшли ближче, то побачили, що стоїть вантажівка і біля кабіни знаходився працівник міліції, службовий автомобіль стояв попереду вантажівки. Через деякий час зі сторони Чернігова проїхав автомобіль «ГАЗ», темного кольору, як він потім дізнався ним керував ОСОБА_1. Останній з центральної дороги повернув праворуч на ґрунтову дорогу до будинку своєї матері. Також він бачив як відразу ж за ним з метою переслідування поїхав службовий автомобіль ДАІ з увімкненими проблисковими маячками та сиреною. Особисто він не бачив, щоб ОСОБА_1 у той момент зупиняли працівники ДАІ та спілкувались з ним.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка старший інспектор поліції Городнянського відділення поліції Менського відділу поліції ГУ НП України в Чернігівській області капітан поліції ОСОБА_4 дав пояснення, що 19 жовтня 2015 року, близько 20 години 00 хвилин, він заступив в рейд з виявлення фактів браконьєрства разом з інспекторами поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_8. Близько 23 години, вони на службовому автомобілі зупинились в центрі села Смичин Городнянського району навпроти школи. У цей час під'їхала вантажівка та зупинилась перед їх автомобілем, водій вантажівки хотів спитати як проїхати до ПП «Сеньківка» та до вантажівки пішов ОСОБА_3. Особисто він вийшов з автомобіля та став між вантажівкою та їх службовим автомобілем. У цей момент з боку села Лашуки Городнянського району з другорядної на головну дорогу виїхав автомобіль «Газель», водій якого не увімкнув лівий покажчик повороту, не перемкнув дальнє світло фар на ближнє, так як на головній дорозі стояла вантажівка з увімкненою аварійною сигналізацією. При цьому вказаний транспортний засіб різко змінював швидкість руху і тому він попросив інспектора Березинець О.М. зупинити вказаний автомобіль жезлом. Водій зупинився навпроти службового автомобілю, після чого він підійшов до транспортного засобу, за кермом якого як потім зясувалось сидів ОСОБА_1. Водій відкрив двері, відштовхнув його та почав ображати. Він представився, повідомив причину зупинки та попросив водія предявити документи, на що той в образливій формі відмовився та відштовхнувши його поїхав. Оскільки водій вів себе неадекватно, від нього чувся запах спиртного, з метою зупинки вказаного водія він швидко сів до службового автомобіля, ввімкнув спеціальні сигнали, проблискові маячки і почав переслідувати даний транспортний засіб. Під час переслідування він у гучномовець десь 4 рази наказував водію зупинитись, що привернути його увагу моргав світлом фар. Переслідування вони почали на автодорозі Р-13, потім ОСОБА_1 повернув на вул. Заводську. Водія вони переслідували десь метрів 200. Не зупиняючись водій ОСОБА_1 на автомобілі «Газель» заїхав у двір, потім вийшов з автомобілю та підійшов до їх службового автомобіля. При цьому прибігли ще якісь люди, витягли його та ОСОБА_8 з салону та почали їх бити. ОСОБА_3 у цей час все ще залишався на центральній дорозі і вони тоді не встигли його забрати, так як переслідували водія ОСОБА_1. Зауважив, що водій «Газель» ОСОБА_1 добре їх бачив, міг чути сирену та гучномовець, але на неодноразові вимоги про зупинку він ніяк не відреагував. Також коли переслідували водія та хотіли його обігнати, то ОСОБА_1 перешкоджав їм це зробити. Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було складено за ст. 122-2 КпАП України саме за те, що останній при його переслідуванні не зупинився на його неодноразові вимоги про зупинку. Вказав, що ОСОБА_1 подав скаргу до обласної прокуратури щодо неправомірних дій працівників міліції, було проведено перевірку та надано висновок від 08.12.2015 року за яким в їх діях порушень не виявлено.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка інспектор дозвільної системи Городнянського відділення поліції Менського відділу поліції ГУ НП України в Чернігівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_8 по суті правопорушення пояснив, що 19.10.2015 року він разом з інспекторами поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у плановому рейді по виявленню порушень правил полювання та браконьєрства. 19 жовтня 2015 року, близько 23 години, вони на службовому автомобілі ДАІ заїхали в с. Смичин Городнянського району зі сторони м. Чернігова. Зупинились в центрі села поблизу будівлі сільської ради та «сільпо», щоб послухати чи не чутно десь пострілів. В їх автомобілі спеціальні сигнали були вимкнені. Він сидів ззаду на пасажирському сидінні, за кермом був інспектор Силенок Д.В., а спереду на пасажирському сидінні ОСОБА_3. В цей час зі сторони м. Чернігова в напрямку м. Городня проїхала вантажівка та зупинилась перед їх автомобілем, увімкнувши аварійний сигнал. ОСОБА_3 вийшов з машини та пішов до вантажівки, щоб зясувати, що трапилось. Він залишився в автомобілі, а ОСОБА_4 вийшов та стояв поряд з їх автомобілем. Сидячи позаду, він помітив світло фар зі сторони м. Городня. В цей час ОСОБА_4 попросив ОСОБА_3 зупинити транспортний засіб, який рухався. ОСОБА_3 жезлом дав вказівку водію зупинитись та автомобіль зупинився на іншій стороні дороги. Інспектор Силенок Д.В. підійшов до автомобіля, відкрились двері і він почав спілкуватись з водієм. Про що саме ОСОБА_4 спілкувався з водієм він не чув, оскільки знаходився в салоні службового автомобіля. Десь через 30 секунд чи хвилину він побачив як почала збільшуватись відстань між зупиненим транспортним засобом та ОСОБА_4, оскільки зупинений автомобіль почав відїжджати від місця зупинки в напрямку міста Чернігова. Після цього ОСОБА_4 підбіг до службового автомобіля та пояснив, що водій веде себе неадекватно, має ознаки алкогольного спяніння, не представився, не пред'явив документи та став тікати. ОСОБА_4 завів двигун, включив проблискові маячки червоного та синього кольору, увімкнув сирену, здійснив розворот і направився за цим автомобілем. При цьому ОСОБА_3 залишився біля вантажівки. Вдвох вони переслідувати вказаний автомобіль спочатку по автодорозі Р-13, а потім водій повернув ліворуч на ґрунтову дорогу, вони теж повернули та поїхали за ним. Інспектор Силенок Д.В. по гучномовцю вимагав щоб водій зупинився, але той не реагував та продовжував їхати далі. Між автомобілями стояла курява, але водій «Газель» міг бачити їх службовий автомобіль, увімкнені проблискові маячки та чути сирену. Водія, як потім зясувалось це був ОСОБА_1, вони переслідували десь 300 метрів. Потім ОСОБА_1 заїхав на якесь подвір'я та зупинився. Вони підїхали через 10-15 секунд і також зупинились навпроти. З автомобілю вийшов ОСОБА_1 та підійшов до їх службового автомобіля, відкрив двері та почав спілкуватись на підвищених тонах. ОСОБА_4 запитував у водія чому той втік з місця зупинки, не предявив документи, не назвався, а також не зупинився на їх вимогу при його переслідуванні, але ОСОБА_1 на це не відреагував.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка поліцейський Городнянського відділення поліції Менського відділу поліції ГУ НП України в Чернігівській області старший сержант поліції ОСОБА_3 по суті правопорушення пояснив, що 19 жовтня 2015 року він спільно з інспекторами поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_4 виїхав в плановий рейд з виявлення браконьєрства та близько 23 години вони зупинились в с. Смичин Городнянського району неподалік будівлі сільської ради навпроти школи. Перед їх службовим автомобілем зупинилась вантажівка. Він пішов до водія, щоб з'ясувати, що сталося, а інспектор Силенок Д.В. стояв між службовим автомобілем та вантажівкою. Потім ОСОБА_4 попрохав його зупинити автомобіль «Газель», який рухався зі сторони м. Городня, але звідки конкретно виїхав даний автомобіль він не бачив, оскільки стояв за дверима вантажівки. Він жезлом наказав водію автомобіля «Газель» зупинитись і той зупинився навпроти службового автомобіля. Він продовжував розмовляти з водієм вантажівки та коли повернуся, то побачив, як водій зупиненого автомобіля, як потім зясувалось це був ОСОБА_1, штовхнув інспектора Силенок Д.В. та поїхав спочатку по центральній вулиці, а потім повернув на вул. Заводська. В цей момент ОСОБА_4 різко сів в службовий автомобіль, увімкнув проблискові маячки синього та червоного кольору, а також сирену і почав переслідувати автомобіль «Газель». Він залишився на місці, але чув звуки сирени та чув як в гучномовець ОСОБА_4 неодноразово вимагав водія автомобіля «Газель» зупинитись.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка інспектор поліції Городнянського відділення поліції Менського відділу поліції ГУ НП України в Чернігівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 пояснив, що ним 25.11.2015 року було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122-2 КупАП. Підставою для складення даного протоколу став висновок за результатами проведеної перевірки по факту викладеному у рапорті інспектора ДПС ВДАІ Городнянського району УМВС області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_4. Зауважив, що на момент вчинення правопорушення ОСОБА_1 на місці вчинення правопорушення особисто його не було, а тому протокол він складав на підставі відповідного висновку. ОСОБА_1 з протоколом він ознайомив та вручив останньому копію протоколу. Місце початку вчинення даного правопорушення автодорога Р-13 Чернігів-Городня-Сеньківка, суть правопорушення ОСОБА_1 керуючи автомобілем не зупинився на вимогу працівника міліції з дотриманням вимог Правил дорожнього руху.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Стаття 122-2 КпАП України передбачає адміністративну відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.

Згідно п. 2.4. Правил дорожнього руху на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил. Також водій повинен : а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КпАП України, досліджені в судовому засіданні матеріали адміністративної справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення за ст. 122-2 КпАП України ( а.с. 2 ), висновок за результатами проведеної перевірки по факту викладеному у рапорті інспектора ДПС ВДАІ Городнянського району УМВС області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_4 ( а.с. 4-5 ), в сукупності з поясненнями допитаних в судовому засіданні як свідків співробітників Городнянського відділення поліції Менського відділу поліції ГУ НП України в Чернігівській області ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_2, які узгоджуються з матеріалами адміністративної справи, дають суду підстави зробити висновок про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КпАП України.

При цьому слід зазначити, що допитані в судовому засіданні за клопотанням ОСОБА_1 свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_7 підтвердили той факт, що вони бачили як службовий автомобіль міліції з увімкненими проблисковими маячками та сиреною переслідував автомобіль під керуванням ОСОБА_1. Разом з тим, сам ОСОБА_1 оспорюючи факт його зупинки співробітниками міліції на центральній вулиці с. Смичин не виключав того, що його дійсно могли переслідувати працівники міліції на службовому автомобілі, підтвердивши при цьому, що останні підїхали з увімкненими проблисковими маячками до його двору не більше ніж через хвилину після його зупинки.

Як встановлено судом в судовому засіданні підставою притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-2 КпАП України являється факт порушення ним вимог п. 2.4. Правил дорожнього руху та не зупинка на вимогу працівника міліції з дотриманням вимог цих Правил. Факт переслідування ОСОБА_1 працівниками міліції на службовому автомобілі з увімкненими спеціальними сигналами, неодноразові вимоги у гучномовець про зупинку та їх ігнорування ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та не спростовані правопорушником. Належних та допустимих доказів, які б спростовували факти викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та ставили під сумнів достовірність пояснень свідків, правопорушником суду не надано. Твердження ОСОБА_1 про те, що він не бачив службовий автомобіль міліції, який переслідував його та не чув неодноразових вимог працівника міліції про зупинку суд розцінює як його захисну позицію, спрямовану на введення суду в оману та уникнення в такий спосіб адміністративної відповідальності за вчинене.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.4. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, а саме не зупинився на вимогу працівника міліції з дотриманням вимог цих Правил, за що передбачена відповідальність згідно ст. 122-2 КпАП України.

Обставин, що помякшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1, судом не встановлено.

При вирішенні питання про призначення адміністративного стягнення, достатнього та необхідного для попередження вчинення ОСОБА_1 аналогічних правопорушень у подальшому, суд враховує конкретні обставини справи і особу правопорушника, а також враховує той факт, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності раніше не притягувався, а тому суд вважає за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі девяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122-2, 221, 251-252, 268, 279-280, 283-285, 294 КпАП України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КпАП України та призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 9 ( девяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 грн. ( сто пятдесят три гривні ).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп. на користь держави, розрахунковий рахунок № 31210206700101, МФО 853592, код 37715958.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КпАП України штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через пятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу.

Відповідно до ст. 308 КпАП України у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КпАП України, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 306 ( триста шість ) гривень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Чернігівської області через Городнянський районний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя О.Д.Березовський