КОПІЯ
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
______________
Справа № 676/5367/15-ц
Провадження № 22-ц/792/2192/15
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2015 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого судді Корніюк А.П.,
суддів: П'єнти І.В., Талалай О.І.,
секретар Дубова М.В.
за участю: представників апелянта Громика І.М., Пантилея М.М., позивачки ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Державного вищого навчального закладу «Кам'янець-Подільський індустріальний коледж» на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 15 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Державного вищого навчального закладу «Кам'янець-Подільський індустріальний коледж» про визнання недійсним трудового контракту в частині терміну дії, визнання контракту безстроковим трудовим договором, скасування наказів про не продовження контракту і про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
В серпні 2015 року ОСОБА_3 звернулася із позовом, в якому просила визнати недійсним укладений між сторонами контракт з педагогічним працівником від 01 вересня 2014 року в частині терміну дії контракту з 01 вересня 2014 року по 01 вересня 2015 року, визнати контракт з педагогічним працівником від 01 вересня 2014 року безстроковим трудовим договором та визнати недійним і скасувати п.3 Наказу відповідача №140/1 від 30 червня 2015 року в частині не продовження з позивачем контракту на наступний термін, мотивуючи свої вимоги тим, що 30 червня 2015 року ДВНЗ «Кам'янець-Подільський індустріальний коледж» їй було вручено попередження за №156 про звільнення з посади викладача суспільних дисциплін з 01 вересня 2015 року у зв'язку із закінчення терміну дії контракту. Позивач зазначає, що з 02 вересня 1999 року по 01 вересня 2003 року знаходилася із відповідачем у трудових відносинах на підставі контракту, а з 01 вересня 2003 року по 01 вересня 2014 року - на умовах безстрокового трудового договору, а 01 вересня 2014 року під тиском адміністрації установи змушена була укласти трудовий контракт терміном на 1 рік по 01 вересня 2015 року. ОСОБА_3 вважає, що зазначений вище контракт в частині визначення строку дії та наказ №140/1 від 30 червня 2015 року про не продовження з позивачем трудового контракту є незаконними, оскільки зайнята позивачем посада, викладача суспільних дисциплін, не впливає на характер наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів позивача, як працівника.
10 вересня 2015 року позивач подала заяву щодо збільшення розміру позовних вимог, а саме: просила суд визнати недійсним та скасувати наказ відповідача №76/2 від 31 серпня 2015 року про звільнення з роботи, поновити її на посаді викладача суспільних дисциплін вищої категорії ДВНЗ «Кам'янець-Подільський індустріальний коледж» на умовах безстрокового трудового договору з 31 серпня 2015 року та стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 вересня 2015 року по дату винесення судового рішення по справі.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 15 жовтня 2015 року позов задоволено. Визнано недійсним укладений між ОСОБА_3 та ДВНЗ «Кам'янець-Подільський індустріальний коледж» контракт з педагогічним працівником від 01 вересня 2014 року в частині терміну дії контракту з 01 вересня 2014 року по 01 вересня 2015року, визнано контракт з педагогічним працівником від 01 вересня 2014 року безстроковим трудовим договором, визнано недійсним та скасовано п. 3 наказу ДВНЗ «Кам'янець-Подільський індустріальний коледж» №140/1 від 30 червня 2015 року, визнано недійсним та скасовано наказ ДВНЗ «Кам'янець-Подільський індустріальний коледж» №76/2 від 31 серпня 2015 року про звільнення ОСОБА_3 та поновлено її на посаді викладача суспільних дисциплін вищої категорії ДВНЗ «Кам'янець-Подільський індустріальний коледж» на умовах безстрокового трудового договору з 31 серпня 2015 року. Стягнуто з ДВНЗ «Кам'янець-Подільський індустріальний коледж» на користь ОСОБА_3 2439,04грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01 вересня 2015 року по 15 жовтня 2015 року. Рішення в частині поновлення ОСОБА_3 та в частині стягнення середнього заробітку в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання. Вирішено питання щодо судового збору.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу. ДВНЗ «Кам'янець-Подільський індустріальний коледж» вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам законодавства і фактичним обставинам справи. Апелянт зазначає, що з часу прийняття на роботу і до звільнення позивачка працювала на підставі контракту, після закінчення строку дії якого її було звільнено. В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що суд не в повній мірі визначився з характером спірних правовідносин, не звернув уваги, що між сторонами у справі було укладено строковий трудовий договір у формі контракту, а позивача віднесено до категорії працівників, які на підставі закону можуть працювати за договором, у якому строк його дії може встановлюватися угодою сторін, тому помилковим є висновок суду про наявність правових підстав для визнання контракту таким, що укладений на невизначений строк. Також апелянт зазначає, що укладений строковий договір був погоджений сторонами, про що свідчать їх підписи і позивачка була ознайомлена з умовами контракту та терміном його дії. Апелянт вважає, що позов до суду був поданий з пропуском строку звернення за вирішенням трудового спору відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України, тому і просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Представники апелянта апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі і просять її задовольнити, скасувавши рішення суду першої інстанції.
Позивачка та її представник апеляційну скаргу не визнали і просять її відхилити, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1, ч. 1 та ч. 2 ст. 307 і ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції правильно встановив, що ОСОБА_3 перебувала із ДВНЗ «Кам'янець-Подільський індустріальний коледж» в трудових відносинах з 02 вересня 1999 року по 01 вересня 2015 року. 02 вересня 1999 року між сторонами було укладено контракт з педагогічним працівником строком по 01 вересня 2001 року, термін дії якого наказами відповідача № 103/1 від 03 липня 2003 року, № 98/1 від 01 липня 2008 року, № 105/1 від 22 червня 2013 року № 110/1 від 24 червня 2014 року неодноразово продовжувався і останнім наказом термін дії контракту з ОСОБА_3 продовжено до 01 вересня 2015 року. Разом з тим, 01 вересня 2014 року між сторонами укладено контракт із педагогічним працівником з терміном до 01 вересня 2015 року. Суд правильно виходив з того, що відповідачем не вказано обставин, що роблять неможливим укладення трудового договору з позивачем на невизначений строк і прийшов до вірного висновку, що контракт, який укладений між ОСОБА_3 та ДВНЗ «Кам'янець-Подільський індустріальний коледж» 01 вересня 2014 року в частині його дії є недійсним, що позивачка після переукладення договору набула статус постійного працівника, яка прийнята на роботу на невизначений строк і не могла бути звільнена на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. І, як наслідок, наказ №140/1 від 30 червня 2015 року в частині не продовження з ОСОБА_3 контракту та наказ № 76/2 від 31 серпня 2015 року щодо звільнення ОСОБА_3 є незаконним та підлягають скасуванню із поновленням позивачки на посаді викладача суспільних дисциплін вищої категорії Державного вищого навчального закладу «Кам'янець-Подільський індустріальний коледж» та стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01 вересня 2015 року по 15 жовтня 2015 року включно в сумі 2439,04 грн. (1676,94 грн. (середньомісячна заробітна плата) /22 робочих дні в місяць = 76,22 грн. (середньоденна зарплата) х 32 дні = 2439,04 грн.).
Дійшовши такого висновку, суд обґрунтовано посилався на відповідні норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 КЗпП України строковий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України. (ч. 3 ст. 21 КЗпП України).
Як вбачається із положень ст. 54 Закону України «Про освіту» педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору, в тому числі за контрактом. Прийняття на роботу науково-педагогічних працівників здійснюється на основі конкурсного відбору.
Законодавством про освіту визначена сфера обов'язкового застосування контракту лише для керівників навчальних закладів, що є у загальнодержавній власності. При обов'язковому укладанні контракту виключена можливість укладання іншого виду трудового договору.
Зазначеним вище Законом також передбачено можливість укладання контракту (строкового трудового договору) із науковими та науково - педагогічними працівниками навчальних закладів 3 та 4 рівня акредитації, що стверджується п.10 Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 24 грудня 2002 р. № 744.
У відповідності до п. 5.3.9. галузевої угоди між Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України та ЦК Профспілки освіти і науки, молоді та спорту України на 2011-2015 роки зазначено, що контрактну форму трудового договору необхідно спрямовувати на створення умов для виявлення ініціативності працівника, враховуючи його індивідуальні здібності, правову і соціальну захищеність. Вважати обов'язковим надання додаткових порівняно з чинним законодавством пільг, гарантій та компенсацій для працівників з якими укладено контракт. Трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених ч.2 ст. 23 КЗпП України, вважати такими, що укладені на невизначений строк.
Пункт 2 ч.1 ст.36 КЗпП України передбачає можливість припинення трудового договору у зв'язку з закінченням його строку.
На цій підставі може бути припинений тільки строковий трудовий договір, укладений як строковий відповідно до закону. Якщо ж строковий трудовий договір укладено всупереч правилам ст.23 КЗпП України, то умова про строк є незаконною. Трудовий договір у такому разі вважається укладеним на невизначений строк, і він не може бути припинений у зв'язку з закінченням строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 та ч. 2 ст. 39-1 КЗпП України трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, вважаються такими, що укладені на невизначений строк, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, тобто щодо строкових трудових договорів, укладених у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника, та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Згідно ст. 235 КЗпП України в разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, що розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Висновки суду узгоджуються з матеріалами справи.
Відповідно до наказу № 38/2 від 27 серпня 1999 ОСОБА_3 прийнята по переводу на посаду викладача суспільних дисциплін по першій кваліфікаційній категорії Кам'янець - Подільського індустріального технікуму.
02 вересня 1999 року між ОСОБА_3 та Кам'янець - Подільським базовим індустріальним технікумом укладено контракт з педагогічним працівником, відповідно до якого ОСОБА_3 зарахована на посаду викладача категорії з предмету філософії строком з 01 вересня 1999 року по 01 вересня 2001 року.
Вподальшому відповідач зазначений контракт з позивачкою неодноразово продовжував, а саме: 03.07.2003 року на підставі наказу № 103/1 продовжено дію контракту до 01.09.2008 року, 01.07.2008 року на підставі наказу №98/1 продовжено термін дії контракту до 01.09.2013 року, 22.06.2013 року на підставі наказу № 105/1 продовжено термін дії контракту до 01.09.2014 року, 24.06.2014 року на підставі наказу № 110/1 продовжено термін дії контракту до 01.09.2015 року.
Крім того, 02.09.2014 року між ДВНЗ «Кам'янець-Подільський індустріальний коледж» та ОСОБА_3 укладено контракт з педагогічним працівником терміном з 01 вересня 2014 року до 01 вересня 2015 року.
Згідно із ч. 1 п. 3 наказу № 140/1 від 30.06.2015 року адміністрація коледжу не продовжила контракту із ОСОБА_3 30 червня 2015 року позивач отримала письмове попередження № 156 від 30 червня 2015 року про звільнення її з роботи з 01 вересня 2015 року у зв'язку з закінченням терміну дії контракту.
Наказом № 76/2 від 31.08.2015 року ОСОБА_3 звільнено з посади викладача суспільних дисциплін, з роботи у зв'язку із закінченням терміну дії контракту.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права є безпідставними, виходячи із слідуючого.
Відповідно до ст. 9 КЗпП України умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.
Згідно роз»яснень, що викладені в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" передбачено, що трудовий договір на визначений строк укладається лише в разі, коли трудові відносини на невизначений строк не може бути встановлено з урахуванням характеру роботи або умов її виконання або інтересів працівника.
Пунктом 7 зазначеної вище постанови роз'яснено, що контракт є особливою формою трудового договору і укладається, коли його застосування відповідає законодавству. Власник або уповноважений ним орган може вимагати від працівника, який працює за трудовим договором, укладення контракту тільки в тому разі, коли він відноситься до категорії працівників, які згідно із законодавством працюють за контрактом. Порушення цих вимог є підставою для визнання відповідно до ст. 9 КЗпП України недійсними умов праці за контрактом, які погіршують становище порівняно з законодавством України.
З огляду на зазначені положення закону, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, правильно визначивши, які правовідносини випливають із встановлених обставин справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач уклав з позивачем контракт як строковий трудовий договір без жодних правових підстав, оскільки робота на посаді викладача вищої категорії спеціальних дисциплін за своїм характером може бути встановлена на невизначений строк. Також. укладення строкового контракту з позивачем суттєво погіршило правове становище ОСОБА_3, оскільки відповідно до трудового законодавства позивач повинен працювати за безстроковим трудовим договором.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки ОСОБА_3 пропущено строк для звернення до суду з відповідними позовними вимогами є безпідставними.
Згідно ч.1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Відповідно до п. 7.4 контракту з педагогічним працівником від 01 вересня 2014 року, що укладений між сторонами визначено, що за два місці до закінчення терміну дії контракту, він може бути продовжений чи укладений на новий термін. Аналогічний пункт із аналогічним текстом міститься в контракті з педагогічним працівником від 02 вересня 1999 року. (а.с. 6 -8).
Колегія суддів вважає, що ОСОБА_3 не пропустила строк для звернення до суду на оскарження контракту з педагогічним працівником від 01 вересня 2014 року в частині терміну дії контракту з 01 вересня 2014 року по 01 вересня 2015 року та в частині визнання контракту з педагогічним працівником від 01 вересня 2014 року безстроковим трудовим договором, оскільки про порушене своє право, а саме щодо не продовження його дії, дізналася лише 30 червня 2015 року, отримавши попередження про звільнення (а.с. 4), а з відповідними позовними вимогами звернулася 14 серпня 2015 року (а.с.1 - 3).
Порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування рішення, судом першої інстанції не допущено.
Підстав в межах доводів апеляційної скарги для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Державного вищого навчального закладу «Кам'янець-Подільський індустріальний коледж» відхилити.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 15 жовтня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий (підпис) А.П. Корніюк
Судді (підпис) І.В. П'єнта
(підпис) О.І.Талалай
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду А.П. Корніюк
_____________
Головуючий у першій інстанції - Стельмах Д.В. Справа № 22ц/792/2192/15
Доповідач - Корніюк А.П. Категорія № 53
Судове рішення № 54409075, Апеляційний суд Хмельницької області було прийнято 14.12.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 676/5367/15-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: