Рішення № 54408067, 10.12.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 462/3512/15 Головуючий у 1 інстанції: Галайко Н.М.

Провадження № 22-ц/783/6619/15 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

Категорія:30

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2015 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого судді: Ванівського О.М.,

суддів: Богонюка М.Я., Берези В.І.,

при секретарі: Жукровській Х.І.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 23 липня 2015 року,-

в с т а н о в и л а:

В травні 2015р. Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» звернулось в суд із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.10.2011 року в м. Львів на вул. Перфецького-Кульпарківська сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого в ТДВ «СК «Індіго» автомобіля НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля НОМЕР_2 під керування ОСОБА_2. Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 23.11.2011 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП та притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу. 18 грудня 2010р. між ТДВ «СК «Індіго» (страховик) та ОСОБА_4 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 206-03369-10 згідно якого позивач прийняв на себе зобов'язання відшкодувати збитки, що може зазнати страхувальник у результаті пошкодження, знищення або втрати транспортного засобу «Mitsubishi» д. н. НОМЕР_4. 26 жовтня 2011 року страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодуванні й надав всі необхідні документи. ТДВ «СК «Індіго» на виконання умов договору страхування, на підставі Страхового акту № 15340/206 від 25.06.2012 року, Страхового акту № 15570/206 від 06.06.2012 року, рахунку № 48 від 12.01.2012 року та розрахунків сум страхового відшкодування перерахувала на рахунок, визначений страхувальником, страхове відшкодування у розмірі 20 458 (двадцять тисяч чотириста п'ятдесят вісім гривень) 50 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 2698 від 06.06.2012 року та платіжним дорученням № 3045 від 25.06.2012 року. У відповідності зі ст. 993 ЦК України і ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, що страхувальник (чи інша особа, що одержала страхове відшкодування) має до особи, відповідальної за заподіяні збитки. Із врахуванням наведеного просив задовольнити його позовні вимоги.

Рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 23 липня 2015 року в задоволенні позову Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовлено.

Дане рішення оскаржило Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго».

В апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що у нього не було можливості надати суду документів, які посвідчують право власності на транспортний засіб ВАЗ д.н.з.НОМЕР_3, так як оригінали документів знаходяться саме у власника даного автомобіля. Крім того, зазначає, що навіть якби в матеріалах справи був оригінал полісу обов'язкового страхування, то це б не було підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки в справі відсутні докази звернення відповідача до страховика з заявою про настання страхового випадку. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Сторони в судове засідання повторно не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, а тому відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності та без фіксації судового засідання технічними засобами, згідно ч.2 ст.197 ЦПК України. На думку колегії суддів матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Згідно ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення даним вимогам закону не відповідає.

Положеннями ст. 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їхнє підтвердження; які правовідносини сторін випливають зі встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвалюючи оскаржуване рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суду поліс обов'язкового страхування ВЕ/1742000 в НАС «Оранта» цивільно-правової відповідальності водія транспортного засобу ВАЗ 21093, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_5 за третім типом договору, без якого неможливо з'ясувати, хто саме повинен відшкодувати позивачу страхову виплату, а також не надано доказів звернення ВАТ «НАСК «Оранта» до ОСОБА_2.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Цивільне законодавство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст.10 ЦПК України. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що між ТДВ «СК «Індіго» ОСОБА_4 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №206-03369-10 від 18.12.2010 року, відповідно до якого було застраховано автомобіль марки «Mitsubishi», державний номерний знак НОМЕР_4 (а.с.5-6).

21.10.2011 року у м. Львові на перехресті вулиць Перфецького-Кульпарківська, ОСОБА_2 керуючи автомобілем «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_3 здійснив дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої було пошкоджено транспортний засіб «Mitsubishi» державний номерний знак НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_6, внаслідок чого транспортні засоби отримали пошкодження.

Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 23.11.2011 року (а.с.16) ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Як вбачається з матеріалів справи 26.10.2011 року страхувальник звернувся до ТДВ «СК «Індіго» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодуванні й надав всі необхідні документи (а.с.7-8). ТДВ «СК «Індіго» на виконання умов договору страхування, на підставі Страхового акту №15340/206 від 25.06.2012 року, Страхового акту №15570/206 від 06.06.2012 року (а.с.9,10), рахунку №48 від 12.01.2012 року та розрахунків сум страхового відшкодування перерахували на рахунок (а.с.12,13), визначений страхувальником, страхове відшкодування в розмірі 20458 грн. 50 коп., що стверджується платіжним дорученням №2698 від 06.06.2012року та платіжним дорученням №3045 від 25.06.2012 року (а.с.14,15).

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

На вищенаведені положення закону суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для стягнення виплаченого страхового відшкодування з відповідача.

Як вбачається із відповіді ВАТ «НАСК «Оранта» від 12.10.2012р.(а.с.17), остання повідомляє, що відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/1742000 було застраховано цивільно-правову відповідальність водія транспортного засобу ВАЗ 21093, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_5 за третім типом договору, тобто на дату настання ДТП відповідальність була застрахована лише власника транспортного засобу, а саме ОСОБА_7, а тому у ВАТ «HACK «Оранта» відсутні підстави для здійснення виплати страхового відшкодування.

Враховуючи вищенаведені положення закону та надаючи правову оцінку зібраним у справі доказам, колегія суддів приходить до висновку, що позивач зазнав матеріальних збитків в розмірі 20458,50 грн. внаслідок вчинення ДТП, яке мало місце 21.10.2011р., вчиненої з вини відповідача, а тому має право на регресний позов до водія ОСОБА_2 про стягнення з останнього суми виплаченого страхового відшкодування.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст.88, 303, п.2 ч.1 ст.307, 309, ч.2 ст.314, ст.316, ст.317, ст.319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго»- задовольнити.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 23 липня 2015 року- скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» (п/р 2650301899115 в від.№6 ЦФ ПАТ Кредобанк», МФО 325365, код ЄДРПОУ: 33831166) суму виплаченого страхового відшкодування 20 458 (двадцять тисяч чотириста п'ятдесят вісім гривень) 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» (п/р 2650301899115 в від.№6 ЦФ ПАТ Кредобанк», МФО 325365, код ЄДРПОУ: 33831166) судовий збір в сумі 365,40грн..

Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий : О.М.Ванівський

Судді: М.Я.Богонюк

В.І. Береза