Ухвала суду № 54407945, 17.12.2015, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/4795/15-ц

У Х В А Л А

судового засідання

17 грудня 2015 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Невойта П.С.

при секретарі с/з ОСОБА_1

за участю представників ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши скаргу ОСОБА_4 з участю заінтересованої особи державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_3 на постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження,-

у с т а н о в и в:

25 червня 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою в якій просив скасувати постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_3 про відмову у відкритті виконавчого провадження № 47117216 від 06.04.2015 року та зобовязати державного виконавця відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 2/466/31/14 від 06.06.2014 року, виданого Шевченківським районним судом м. Львова.

В обґрунтування скарги зазначав, що постановою від 06.04.2015 р. державного виконавця Дзеня В.М. Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції відмовлено у відкритті виконавчого провадження стосовно виконання виконавчого листа № 2/466/31/14, де боржником зазначена ОСОБА_5, виданого 06.06.2014 р. Шевченківським районним судом м. Львова на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 28.03.2014 р. про встановлення порядку користування земельною ділянкою площею 611,3 кв. м. за адресою вул. На Нивах,6 у м.Львові між ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 згідно варіанту № 3 таблиці № 4 висновку № 063/13 додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 04.12.2013 р.

Копію постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 06.04.2015 року відправлено рекомендованим листом 11.06.2015 р., що підтверджується штемпелем на конверті, отримано 16 червня 2015 р.

Постанова державного виконавця містить посилання лише на зміст виконавчого листа № 2/466/31/14 з якого виконавець зробив висновок, що порядок користування земельною ділянкою встановлений судом, відсутні заходи, що слід вжити в примусовому порядку для виконання рішення суду. Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 28.03.2014 р. між ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 згідно варіанту № 3 таблиці № 4 висновку № 063/13 додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 04.12.2013 р. встановлений порядок користування земельною ділянкою площею 611,3 кв.м. за адресою вул. На Нивах,6 у м. Львові. ОСОБА_4 визначено користування земельними ділянками загальною площею 305,65 кв. м. в тому числі: ділянкою площею 264,05 кв. м. та ділянкою площею 41.6 кв. м. Розміри та розташування меж земельної ділянки докладно виписані в резолютивній частині судового рішення та відображені у таблиці експертного висновку.

З метою виконання рішення суду на замовлення скаржника і за його кошти КП «Картограф» витовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки площею 264,05 кв. м. через яку здійснюється захід до належної йому частини будинку. Боржник ОСОБА_5 з іншими боржниками перешкоджають спеціалістам КП «Картограф» у винесенні меж належної ОСОБА_4 земельної ділянки площею 264,05 кв. м. в натуру (на місцевість) та встановленні межових знаків, тому рішення суду та встановлення меж земельної ділянки потребують примусового виконання, що згідно закону має бути забезпечено органом державної виконавчої служби, на який законом покладене відповідне завдання.

02.04.2015 р. від імені ОСОБА_4 була подана заява до Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ з розясненням необхідності примусового виконання судового рішення, виконавчий лист та схема встановлення меж земельної ділянки на місцевості.

Скаржник зазначає, що ст. 13 ЗУ «Про виконавче провадження» надає право органу державної виконавчої служби для примусового виконання судових рішень залучати спеціалістів. Як спеціаліст може бути запрошена будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі. Виконавцем робіт з встановлення меж земельної ділянки(спеціалістом) може бути сертифікований інженер-землевпорядник, що працює у складі юридичної особи або як фізична особа-підприємець. Оскільки технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки площею 264,05 кв. м. по вул. На Нивах,6 виготовлена КП «Картограф», спеціаліст цієї фірми міг бути залучений до примусового виконання судового рішення, координати фірми були вказані у заяві про відкриття виконавчого провадження.

Таким чином рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 28.03.2014 р. не виконується та потребує примусового виконання.

У судове засідання ОСОБА_4 не прбув. Представник ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності від 04.11.2013 року (а.с.22) скаргу підтримала, покликаючись на мотиви викладені у скарзі та письмових поясненнях.

Державний виконавець Дзень В.М. будучи у суді подав письмові заперечення та просив відмовити у задоволенні скарги.

Ознайомившись з матеріалами справи та матеріалами виконавчого провадження, вислухавши пояснення представників, суд вважає, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

З оглянутих матеріалів скарги та пояснень представника ОСОБА_4 ОСОБА_2 установлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 28.03.2014 р. встановлено порядок користування земельною ділянкою площею 611,3 кв. м. за адресою вул. На Нивах,6 у м.Львові між ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 згідно варіанту № 3 таблиці № 4 висновку № 063/13 додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 04.12.2013 р. і таке добровільно не виконується.

Статтею ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У відповідності до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

06.04.2015 року державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_3 виніс постанову про відмову у прийнятті виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/466/31/14 від 06.06.2014 року. При цьому зазначив, що зі змісту виконавчого листа відсутні заходи, що слід вжити у примусовому порядку для виконання рішення суду. Таким чином наявні обставини,що виключають здійснення виконавчого провадження.

З аналізу ст.18,19,21,22,25 Закону вбачається, що державний виконавець зобовязаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк предявлення виконавчого документа до виконання, цей документ відповідає вимогам Закону та предявлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Підстави відмови у відкритті виконавчого провадження встановлені ст.26 Закону. Відмовляючи у відкритті виконавчого провадження заінтересована особа посилалась на п.8ч.1 ст.26 Закону. Вказана норма має відсилочний характер: «інші обставини», що виключають здійснення виконавчого провадження, мають бути передбачені відповідним законом і постанова державного виконавця в обовязковому порядку повинна містити посилання і на конкретні обставини і на конкретний закон, яким вони передбачені.

Державний виконавець в оскарженій постанові, попри вищезазначені порушення, не навів жодної «іншої, передбаченої законом обставини, що виключає здійснення виконавчого провадження» і не здійснив посилання на відповідний закон, що вказує на безпідставність відмови у відкритті виконавчого провадження

Серед заходів примусового виконання рішень п.4 ст.32 Закону вказує на інші заходи, передбачені рішенням. Отже, встановлення порядку користування земельною ділянкою, про що йдеться в резолютивній частині рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 28.03.2014р. і є тими заходами, які повинен вжити державний виконавець оскільки порядок користування земельною ділянкою відбувається не на папері, а на місцевості.

Процедура встановлення порядку користування земельною ділянкою повязана з положеннями інших законодавчих актів. Зокрема, згідно ст.79 ЗК України земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Отже, встановлення порядку користування земельною ділянкою повязано з вимогами ст.79 ЗК України, ЗУ «Про землеустрій» і передбачає винесення в натуру(на місцевість) меж ділянки і закріплення їх межовими знаками.

Згідно вимог ст.2 Закону України «Про землеустрій» встановлення і закріплення на місцевості меж земельних ділянок власників і землекористувачів забезпечується здійсненням землеустрою. Відповідно до ст.20 Закону землеустрій проводиться в обовязковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення та зміни меж обєктів землеустрою.

Серед підстав здійснення землеустрою ст.22 Закону вказує судове рішення. Отже, рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 28.03.2014р. про встановлення порядку користування земельною ділянкою є передбаченою законом підставою здійснення землеустрою в обовязковому порядку( винесенням меж ділянки в натуру(на місцевість).

Стаття 20 Закону України «Про землеустрій» зобовязує власників землі, землекористувачів, у тому числі орендарів, при здійсненні землеустрою забезпечувати доступ розробникам документації із землеустрою до своїх земельних ділянок, що підлягають землеустрою.

Невиконання сторонами спору рішення суду, яке набрало законної сили, має бути забезпечено державним примусом а не слугувати підставою ініціювання нової справи. Національна судова система України запровадила механізм виконання остаточного та обовязкового судового рішення і не передбачає для цього порушення нової справи особою, яка зазнає шкоди від невиконання рішення, що набрало законної сили.

Згідно ст.55 Закону встановлення меж земельної ділянки в натурі(на місцевості) здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі(на місцевості). Межі ділянки закріплюються межовими знаками встановленого зразка. На замовлення ОСОБА_4 для ділянки площею 264,05 кв.м. така документація виготовлена.

Межі ділянки в натурі(на місцевості) має право встановлювати лише сертифікований спеціаліст.

Стаття 13 Закону України «Про виконавче провадження» надає право органу державної виконавчої служби для примусового виконання судових рішень залучати спеціалістів. Як спеціаліст може бути запрошена будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі. Виконавцем робіт з встановлення меж земельної ділянки(спеціалістом) має бути сертифікований інженер- землевпорядник, що працює у складі юридичної особи або як фізична особа-підприємець. Про необхідність залучення такого спеціаліста та його юридична адреса вказано у заяві ОСОБА_4 до виконавчої служби.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобовязаний здійснити заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом

Відповідно до ч. 2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобовязує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

З огляду на вищевикладене, на думку суду скарга є обгрунтованою та підлягає задоволенню, а постанова державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_3 про відмову у прийнятті виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/466/31/14 від 06.06.2014 року не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 383-389 ЦПК України суд, -

у х в а л и в:

скаргу задовольнити.

Скасувати постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_3 про відмову у прийнятті виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/466/31/14 від 06.06.2014 року.

Зобовязати державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_3 відкрити виконавче на підставі виконавчого листа № 2/466/31/14 від 06.06.2014 року, виданого Шевченківським районним судом м. Львова.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м.Львова шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення.

Суддя: ОСОБА_8