Вирок № 54406936, 18.12.2015, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 18.12.2015

Справа № 320/5771/15 к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2015 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Урупи І.В.

при секретарі Литвиненко В.Є.

за участю прокурора ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження № 12015080140000613 за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, розлученого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого:

23.05.1996 р. Мелітопольським міським судом Запорізької області за ст. 141 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна,

07.02.1997 року Мелітопольським міським судом Запорізької області за ст.ст. 141 ч.2,142 ч.2,206 ч.3 КК України до 5 років 9 місяців позбавлення волі, звільнений 02.07.2002 року,

08.10.2003 року Мелітопольським міським судом Запорізької області за ст. 309 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі з випробуванням на 1 рік,

24.02.2006 року Мелітопольським міським судом Запорізької області за ст.15, ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі з випробуванням на три роки,

29.03.2012 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 185 ч.2,3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі,

20.02.2013 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185,71 КК України до 3 років 8 міс. позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 06.02.2014 року на 1 рік 1 міс. 10 днів,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В

04 лютого 2015 року, приблизно о 19 год.40 хв., ОСОБА_2, за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, повторно, з метою заволодіння чужим майном, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя і здоровя потерпілого в момент заподіяння, шляхом поштовху ОСОБА_4, проникли в квартиру АДРЕСА_1, після чого, утримуючи потерпілу відкрито викрали мобільний телефон марки «Ark» IМЕЙ-862444015098400, ІМЕЙ 86244015098418, в корпусі чорного кольору, вартістю 2000 грн., в якому знаходилась сім карта мобільного оператора «Київстар» та сім карта мобільного оператора «Білайн» які не мають майнової цінності, нетбук марки «Packard bell» в корпусі чорного кольору, вартістю 4000 грн., чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на суму 6000 грн.

Такі дії обвинуваченого суд кваліфікує за ст. 186 ч.3 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, із проникненням у житло.

В судовому засіданні ОСОБА_2 вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 186 ч.3 КК України визнав частково та пояснив, що 04.02.2015 року, у вечірній час, він пішов до своєї колишньої дружини, ОСОБА_5, яка проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_6. Оскільки двері підїзду №2 цього будинку були зачинені, та в нього не було ключів, він через вікно потрапив у підїзд та підійшов до квартири ОСОБА_5. Але двері квартири останньої були зачинені, тому він подзвонив ОСОБА_4, яка проживає по сусідству. На її запитання хто прийшов він відповів, що це він, ОСОБА_2. Коли ОСОБА_4 відчинила двері, він відштовхнув її та голосно крикнув. Вона впала, а він зайшов в кімнату сина, де взяв нетбук, та на кухні мобільний телефон. Також він взяв мікрохвильову піч, але залишив її на майданчику біля сходів. З підїзду він також виліз через вікно. Телефон та нетбук по дорозі він продав незнайомому чоловіку за 700 грн. В квартиру ОСОБА_4 він заходив один, ударів їй не наносив, маски на ньому не було, на голові був капюшон.

Вина ОСОБА_2 повністю підтвердилась іншими доказами, зібраними в ході судового розгляду кримінального провадження.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що 04.02.2015 року, приблизно о 19 год., вона прийшла з роботи додому. Приблизно через 30-40 хв. в квартиру подзвонили. Вона відкрила одні двері, а другі, металеві двері, залишалися закритими, та спросила «хто там». ОСОБА_2, який був колишнім чоловіком її сусідки, ОСОБА_5, та раніше проживав по сусідству, сказав, що це він, ОСОБА_6, просив відчинити. Так як вона впізнала ОСОБА_2 за голосом, вона не подивилася у вічко та відчинила двері. Коли вона відчинила металеві двері на порозі стояло два чоловіка, обличчя яких були закриті масками, один був високого зросту, а другий, в якому вона за голосом впізнала ОСОБА_2, був нижчого зросту. Високий чоловік схватив її за волосся та відштовхнув на кухню, де їй рукою наніс удари по шиї та спині. У неї почався приступ астми. Вона звернулася до ОСОБА_2 та попросила його принести з її кімнати інгалятор де також знаходився і мобільний телефон. Високий чоловік залишався в кухні та продовжував утримувати її, а ОСОБА_2 пішов в її кімнату, де взяв інгалятор та кинув їй. Її припинили утримувати, вона скористувалася інгалятором та приступ пройшов. Коли ОСОБА_2 та другий чоловік пішли з квартири, вона встала та виявила, що з її кімнати зник мобільний телефон, а з кімнати сина нетбук, мікрохвильова піч не була викрадена, а залишена на сходовому майданчику. Так як двері підїзду зачиняються на ключ, хлопці залізли в підїзд через вікно. Вона впевнена, що чоловіком нижчого зросту був ОСОБА_6. Він з серпня по грудень 2014 року проживав по сусідству, заходив до неї в квартиру, а тому, коли вона попросила принести з її кімнати інгалятор, він цілеспрямовано пішов у цю кімнату. Крім того, вона впізнала його голос.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона знаходилася у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 та проживала разом з ним АДРЕСА_2 протягом шести місяців. В листопаді 2014 року вони припинили сумісне проживання, ОСОБА_2 виїхав з її квартири, а їх шлюб було розірвано. ОСОБА_4 проживає по сусідству з нею, їх квартири знаходяться поруч. В той час, коли ОСОБА_2 проживав разом з нею, вона підтримувала з потерпілою добрі стосунки, заходила з ним до ОСОБА_4 в гості, вони спілкувалися. Про те, що 04.02.2015 року ОСОБА_4 пограбували, їй стало відомо через два дні. В цей день, приблизно з 16 до 19 год., вона вдома не знаходилися. В квартирі в цей час були її діти, які повідомили, що за час її відсутності в квартиру ніхто не дзвонив, ОСОБА_2 не приходив. Двері в їх підїзд закриваються на замок, але вона ОСОБА_2 ключі не давала. Коли вона 04.02.2015 року поверталася додому, помітила, що у підїзді було розбито вікно. Але коли вона виходила з дому це вікно було ціле.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що його мати проживала в ІНФОРМАЦІЯ_7 і її квартира знаходилася поруч з квартирою ОСОБА_4 Він часто навідував матір та знає, що ОСОБА_2 був чоловіком ОСОБА_5, яка також проживає по сусідству з потерпілою. Про те, що 04.02.2015 року ОСОБА_4 пограбували йому стало відомо від працівників міліції, але, коли він приходив до матері 05.02.2015 року то бачив, що у підїзді було розбито вікно, яке раніше було ціле.

Згідно протоколу огляду місця події 09.02.2015 року було оглянуто квартиру АДРЕСА_3. В ході огляду було встановлено, що вхід в квартиру здійснюється через металеві двері, за якими знаходяться деревяні двері. Квартира має три кімнати, кухню, де знаходиться побутова техніка в тому числі і мікрохвильова піч. (а.с.11-13 )

В ході проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого та потерпілої ОСОБА_2 розповів про свою причетність до скоєння правопорушення, на місті показав як по трубі заліз у вікно підїзду, подзвонив у двері квартири ОСОБА_8, як налякав потерпілу та вона впала на підлогу, в якій кімнаті знаходилися речі потерпілої та де він взяв інгалятор, який приніс ОСОБА_4, де взяв мобільний телефон та нетбук, де стояла мікрохвильова піч, яку він залишив у підїзді, як виліз через вікно підїзду на вулицю. (а.с.108-117)

При одночасному допиті ОСОБА_4 та ОСОБА_2 потерпіла підтвердила причетність ОСОБА_2 та невідомої особи до скоєння відносно неї грабежу. (а.с.144-145)

Доводи обвинуваченого про те, що в квартиру потерпілої він заходив один є необґрунтованими та спростовуються показаннями потерпілої, яка стверджує, що в її пограбуванні разом з ОСОБА_2 приймала участь і інша особа. Показання потерпілої в цій частині є послідовними.

Суд також критично відноситься до показань обвинуваченого про те, що він не мав наміру проникати у квартиру ОСОБА_4, а первісно йшов до ОСОБА_5, дзвонив їй у двері. Ці обставини спростовуються показаннями свідка ОСОБА_5

К показанням потерпілої про те, що з порога квартири на неї було застосовано насильство та їй наносили удари суд відноситься критично. Ці показання обєктивно нічим не підтверджено, висновки експертів щодо наявності у потерпілої тілесних ушкоджень також відсутні.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного.

ОСОБА_2 характеризується задовільно, але раніше неодноразово судимий, скоїв тяжкий злочин під час строку умовно-дострокового звільнення від відбуття покарання, а тому покарання йому слід призначити у вигляді позбавлення волі. Відповідно до ст. 71 КК України к призначеному покаранню слід частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Мелітопольського міськрайонного суду від 20.02.2013 року.

З обвинуваченого слід стягнути на користь держави витрати на проведення судових експертиз.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_2 слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.3 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

Відповідно ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Мелітопольського міськрайонного суду від 20.02.2013 року та остаточно призначити до відбуття ОСОБА_2 покарання у виді 4 (чотирьох) років 3 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 20.05.2015 року.

Речові докази - паперовий пакет з таблицею до протоколу огляду міста події з дактилокартами, що знаходиться у матеріалах кримінального провадження - залишити у матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь держави на р/р 31116115700009, УК у Шевченковському районі м. Запоріжжя 24060300, код банку 813015, код ЄДРПОУ 38025367, ГУДКСУ у Запорізькій області, витрати на проведення судових експертиз: № 127 від 14.05.2015 року в розмірі 491,04 грн.; № 249 від 13.06.2015 року в розмірі 491,04 грн., а всього 982,08 грн.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги в Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку учасники судового провадження мають право отримати в Мелітопольському міськрайонному суді.

Суддя: