Ухвала суду № 54405717, 18.12.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

№ 760/22278/15-к

(№1-кс/760/8069/15)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18. 12. 2015 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Бобровник О. В., при секретарі Яковенко Н. К., за участю детектива Плюшкіна А. Ю., прокурора Кривенко В. В., захисника ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Першого відділу Підрозділу детективів Плюшкіна А. Ю., погоджене прокурором, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні Кривенко В. В. - про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Гардабані, Грузія, азербайджанцю, громадянину Республіки Грузія, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3,

у кримінальному провадженні за № 420150501110000062 від 05.11.2015 року, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Детектив Національного бюро Першого відділу Підрозділу детективів Плюшкін А. Ю. звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Детектив обґрунтовуючи клопотання, посилається на те, що Першим відділом Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 420150501110000062 від 05.11.2015 року за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, у пособництві в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади.

Досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_3 з метою отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, вступив в злочинну змовою зі службовою особою, яка займає відповідальне становище, - суддею Сєверодонецького міського суду Луганської області ОСОБА_12, за винесення відповідно до наданого останньому влади відповідного судового рішення в інтересах ОСОБА_7.

13.07.2015 ОСОБА_7 звернувся до Сєверодонецького МВ ГУМВС України в Луганській області для постановки на облік, у зв'язку з його достроковим звільненням з виправної колонії.

Прокуратурою м. Сєверодонецьк Луганської області до Сєверодонецького міського суду Луганської області було внесено подання щодо вирішення питань, що виникають при виконанні вироку суду (в порядку ст.ст. 537, 539 КПК України) про визначення строку фактично невідбутої частини засудженим ОСОБА_7 частини покарання за вироком Сєверодонецького міського суду від 15.03.2012 року та надання дозволу органам внутрішніх справ на етапування останнього до Старобільського слідчого ізолятору управління ДПтС України в Луганській області, яке надійшло на розгляд судді Сєверодонецького міського суду Луганської області ОСОБА_12.

Після отримання вказаного подання у судді ОСОБА_12 виник умисел на отримання неправомірної вигоди від останнього за винесення рішення про відмову у задоволенні внесеного прокуратурою м. Сєверодонецьк Луганської області подання, у зв'язку з чим суддя ОСОБА_12 запропонував своєму знайомому, з яким перебуває у довірливих стосунках, ОСОБА_3 підійти до ОСОБА_7 та запропонувати допомогу у вирішення вказаного питання з визначенням неправомірної вигоди за вчинення таких дій суддею ОСОБА_12 в розмірі 2000 доларів США.

Отримавши пропозицію від ОСОБА_3 щодо можливості винесення суддею ОСОБА_12 позитивного рішення на його користь, погодився прийняти зазначену пропозицію за умови відстрочки в терміні надання неправомірної вигоди, у зв'язку з чим суддя ОСОБА_12 забезпечив в поверненні прокуратурою м. Сєверодонецьк Луганської області подання до прокуратури для усунення недоліків, винісши ухвалу від 04.11.2015 про задоволення клопотання прокурора прокуратури м. Сєверодонецька про повернення подання та доданих до нього матеріалів.

Крім того, суддя ОСОБА_12, попередньо повідомивши ОСОБА_3, запропонував через останнього ОСОБА_7 подати клопотання про зняття арешту з майна в порядку ст. 174 КПК України з транспортного засобу - автомобіля марки «Volkswagen» моделі «Sharan», д.н.з. НОМЕР_3, на який було накладено арешт на підставі вироку Сєверодонецького міського суду від 15.03.2012, яким передбачалася конфіскація 1/2 частини майна ОСОБА_7.

За винесення рішення про задоволення вказаного клопотання суддя ОСОБА_12 через ОСОБА_3 висловив пропозицію ОСОБА_7 у наданні неправомірної вигоди в розмірі 2000 доларів США, на що останній погодився.

В подальшому, відповідно до раніше укладених домовленостей, 15.11.2015 приблизно о 11.00 год. ОСОБА_7, зустрівшись біля будинку № 8 по вул. Космонавтів в м. Сєверодонецьку Луганської області з ОСОБА_3, передав останньому для подальшої передачі судді ОСОБА_12 неправомірну вигоду в розмірі 800 доларів США за винесення судового рішення на користь ОСОБА_7 стосовно відмови у задоволенні подання, яке буде подано прокуратурою м. Сєверодонецьк Луганської області, та задоволенні поданого в подальшому клопотання про зняття арешту з транспортного засобу - автомобіля марки «Volkswаgen» моделі «Sharan», д.н.з. НОМЕР_3.

Крім того, відповідно до раніше укладених домовленостей, 17.11.2015 приблизно о 15.00 год. ОСОБА_7, зустрівшись з ОСОБА_3, передав останньому для подальшої передачі судді ОСОБА_12 неправомірну вигоду в розмірі 200 доларів США за винесення судового рішення на користь ОСОБА_7 стосовно відмови у задоволенні подання, яке буде подано прокуратурою м. Сєверодонецьк Луганської області, та задоволенні поданого в подальшому клопотання про зняття арешту з транспортного засобу - автомобіля марки «Volkswаgen» моделі «Sharan», д.н.з. НОМЕР_3.

При цьому, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_3 про неможливість надання усієї частини з визначеної суддею ОСОБА_12 суми неправомірної вигоди та можливість надання усієї суми після зняття арешту з транспортного засобу - автомобіля марки «Volkswаgen» моделі «Sharan», д.н.з. НОМЕР_3 та подальшого його продажу, на що ОСОБА_3 повідомив його про необхідність подання такого клопотання до Сєверодонецького міського суду Луганської області для прийняття по ньому рішення суддею ОСОБА_12.

При кожному отриманні від ОСОБА_7 неправомірної вигоди, ОСОБА_3 повідомляв суддю ОСОБА_12 та після безпосередньої зустрічі з останнім, той розподіляв отриману неправомірну вигоду між собою та ОСОБА_3.

Погодившись на вказану пропозицію, висловлену ОСОБА_3, ОСОБА_8 забезпечив внесення 23.11.2015 до Сєверодонецького міського суду Луганської області його матір'ю ОСОБА_9 клопотання про зняття арешту з вказаного транспортного засобу, яке надійшло на розгляд до судді ОСОБА_12, який 04.12.2015 виніс ухвалу про задоволення вказаного клопотання та зняття арешту з транспортного засобу - автомобіля марки «Volkswаgen» моделі «Sharan», д.н.з. НОМЕР_3, тим самим вчинивши дію на користь ОСОБА_7 з використанням наданої влади, попередньо одержавши за вчинення такої дії неправомірну вигоду.

В подальшому, з метою одержання іншої ненаданої частини неправомірної вигоди в розмірі 3000 доларів США, після внесення 23.11.2015 прокуратурою м. Сєверодонецьк Луганської області подання щодо вирішення питань, що виникають при виконанні вироку суду (в порядку ст.ст. 537, 539 КПК України) про визначення строку фактично невідбутої частини засудженим ОСОБА_7 частини покарання за вироком Сєверодонецького міського суду від 15.03.2012 та надання дозволу органам внутрішніх справ на етапування останнього до Старобільського слідчого ізолятору управління ДПтС України в Луганській області, суддя ОСОБА_12 призначив розгляд вказаного судового засідання на 16.12.2015, про що повідомив ОСОБА_3, при цьому вказав останньому про необхідність повідомлення ОСОБА_7 щодо передачі неправомірної вигоди в розмірі 3000 доларів США до початку судового засідання з метою забезпечення винесення ним рішення про відмову у задоволенні подання прокуратури.

Після повідомлення ОСОБА_3 ОСОБА_7 про необхідність передачі іншої ненаданої частини неправомірної вигоди в розмірі 3000 доларів США, заздалегідь домовившись про час та місце зустрічі, останній, зустрівшись приблизно о 08.00 год. 16.12.2015 з ОСОБА_3 передав останньому для подальшої передачі судді ОСОБА_12 неправомірну вигоду в розмірі 3000 доларів США за винесення судового рішення на користь ОСОБА_7 стосовно відмови у задоволенні поданого 23.11.2015 прокуратурою м. Сєверодонецьк Луганської області подання щодо вирішення питань, що виникають при виконанні вироку суду (в порядку ст.ст. 537, 539 КПК України).

Після одержання неправомірної вигоди для передачі, ОСОБА_3 повідомив суддю ОСОБА_12 та останній, 16.12.2015, будучи впевненим в одержанні через ОСОБА_3 неправомірної вигоди в розмірі 3000 доларів США, з використанням наданої влади в інтересах ОСОБА_7 виніс ухвалу про відмову у задоволенні поданого 23.11.2015 прокуратурою м. Сєверодонецьк Луганської області подання щодо вирішення питань, що виникають при виконанні вироку суду (в порядку ст.ст. 537, 539 КПК України).

У відповідності з вимогами кримінального процесуального Закону щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перевіривши всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування виняткового запобіжного заходу та обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, повністю підтверджується матеріалами досудового розслідування, а зокрема: протоколами допиту свідків ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11; протоколом огляду місця події від 16.12.2015 року.

16.12.2015 року о 16 год. 25 хв. ОСОБА_3 затримано у порядку, передбаченому ст. 208 КПК України.

17.12.2015 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Таким чином, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна.

У разі перебування ОСОБА_3 на волі, існують об'єктивні ризики, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки він може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Наявність зазначених ризиків обґрунтовується відсутністю у підозрюваного ОСОБА_3 міцних соціальних зав'язків в місці його постійного проживання на території України та відсутністю постійного місця роботи.

В зв'язку із зазначеним детектив просив про задоволення клопотання.

Відповідно до ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

В судовому засіданні детектив підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання та просили застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, якого, на їх думку, буде достатньо для досягнення мети застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, якими детектив обґрунтовує доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання детектива є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що Першим відділом Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро Україниздійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 420150501110000062 від 05.11.2015 року за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, у пособництві в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади.

Досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_3 з метою отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, вступив в злочинну змовою зі службовою особою, яка займає відповідальне становище, - суддею Сєверодонецького міського суду Луганської області ОСОБА_12, за винесення відповідно до наданого останньому влади відповідного судового рішення в інтересах ОСОБА_7.

13.07.2015 ОСОБА_7 звернувся до Сєверодонецького МВ ГУМВС України в Луганській області для постановки на облік, у зв'язку з його достроковим звільненням з виправної колонії.

Прокуратурою м. Сєверодонецьк Луганської області до Сєверодонецького міського суду Луганської області було внесено подання щодо вирішення питань, що виникають при виконанні вироку суду (в порядку ст.ст. 537, 539 КПК України) про визначення строку фактично невідбутої частини засудженим ОСОБА_7 частини покарання за вироком Сєверодонецького міського суду від 15.03.2012 року та надання дозволу органам внутрішніх справ на етапування останнього до Старобільського слідчого ізолятору управління ДПтС України в Луганській області, яке надійшло на розгляд судді Сєверодонецького міського суду Луганської області ОСОБА_12.

Після отримання вказаного подання у судді ОСОБА_12 виник умисел на отримання неправомірної вигоди від останнього за винесення рішення про відмову у задоволенні внесеного прокуратурою м. Сєверодонецьк Луганської області подання, у зв'язку з чим суддя ОСОБА_12 запропонував своєму знайомому, з яким перебуває у довірливих стосунках, ОСОБА_3 підійти до ОСОБА_7 та запропонувати допомогу у вирішення вказаного питання з визначенням неправомірної вигоди за вчинення таких дій суддею ОСОБА_12 в розмірі 2000 доларів США.

Отримавши пропозицію від ОСОБА_3 щодо можливості винесення суддею ОСОБА_12 позитивного рішення на його користь, погодився прийняти зазначену пропозицію за умови відстрочки в терміні надання неправомірної вигоди, у зв'язку з чим суддя ОСОБА_12 забезпечив в поверненні прокуратурою м. Сєверодонецьк Луганської області подання до прокуратури для усунення недоліків, винісши ухвалу від 04.11.2015 про задоволення клопотання прокурора прокуратури м. Сєверодонецька про повернення подання та доданих до нього матеріалів.

Крім того, суддя ОСОБА_12, попередньо повідомивши ОСОБА_3, запропонував через останнього ОСОБА_7 подати клопотання про зняття арешту з майна в порядку ст. 174 КПК України з транспортного засобу - автомобіля марки «Volkswagen» моделі «Sharan», д.н.з. НОМЕР_3, на який було накладено арешт на підставі вироку Сєверодонецького міського суду від 15.03.2012, яким передбачалася конфіскація 1/2 частини майна ОСОБА_7.

За винесення рішення про задоволення вказаного клопотання суддя ОСОБА_12 через ОСОБА_3 висловив пропозицію ОСОБА_7 у наданні неправомірної вигоди в розмірі 2000 доларів США, на що останній погодився.

В подальшому, відповідно до раніше укладених домовленостей, 15.11.2015 приблизно о 11.00 год. ОСОБА_7, зустрівшись біля будинку № 8 по вул. Космонавтів в м. Сєверодонецьку Луганської області з ОСОБА_3, передав останньому для подальшої передачі судді ОСОБА_12 неправомірну вигоду в розмірі 800 доларів США за винесення судового рішення на користь ОСОБА_7 стосовно відмови у задоволенні подання, яке буде подано прокуратурою м. Сєверодонецьк Луганської області, та задоволенні поданого в подальшому клопотання про зняття арешту з транспортного засобу - автомобіля марки «Volkswаgen» моделі «Sharan», д.н.з. НОМЕР_3.

Крім того, відповідно до раніше укладених домовленостей, 17.11.2015 приблизно о 15.00 год. ОСОБА_7, зустрівшись з ОСОБА_3, передав останньому для подальшої передачі судді ОСОБА_12 неправомірну вигоду в розмірі 200 доларів США за винесення судового рішення на користь ОСОБА_7 стосовно відмови у задоволенні подання, яке буде подано прокуратурою м. Сєверодонецьк Луганської області, та задоволенні поданого в подальшому клопотання про зняття арешту з транспортного засобу - автомобіля марки «Volkswаgen» моделі «Sharan», д.н.з. НОМЕР_3.

При цьому, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_3 про неможливість надання усієї частини з визначеної суддею ОСОБА_12 суми неправомірної вигоди та можливість надання усієї суми після зняття арешту з транспортного засобу - автомобіля марки «Volkswаgen» моделі «Sharan», д.н.з. НОМЕР_3 та подальшого його продажу, на що ОСОБА_3 повідомив його про необхідність подання такого клопотання до Сєверодонецького міського суду Луганської області для прийняття по ньому рішення суддею ОСОБА_12.

При кожному отриманні від ОСОБА_7 неправомірної вигоди, ОСОБА_3 повідомляв суддю ОСОБА_12 та після безпосередньої зустрічі з останнім, той розподіляв отриману неправомірну вигоду між собою та ОСОБА_3.

Погодившись на вказану пропозицію, висловлену ОСОБА_3, ОСОБА_8 забезпечив внесення 23.11.2015 до Сєверодонецького міського суду Луганської області його матір'ю ОСОБА_9 клопотання про зняття арешту з вказаного транспортного засобу, яке надійшло на розгляд до судді ОСОБА_12, який 04.12.2015 виніс ухвалу про задоволення вказаного клопотання та зняття арешту з транспортного засобу - автомобіля марки «Volkswаgen» моделі «Sharan», д.н.з. НОМЕР_3, тим самим вчинивши дію на користь ОСОБА_7 з використанням наданої влади, попередньо одержавши за вчинення такої дії неправомірну вигоду.

В подальшому, з метою одержання іншої ненаданої частини неправомірної вигоди в розмірі 3000 доларів США, після внесення 23.11.2015 прокуратурою м. Сєверодонецьк Луганської області подання щодо вирішення питань, що виникають при виконанні вироку суду (в порядку ст.ст. 537, 539 КПК України) про визначення строку фактично невідбутої частини засудженим ОСОБА_7 частини покарання за вироком Сєверодонецького міського суду від 15.03.2012 та надання дозволу органам внутрішніх справ на етапування останнього до Старобільського слідчого ізолятору управління ДПтС України в Луганській області, суддя ОСОБА_12 призначив розгляд вказаного судового засідання на 16.12.2015, про що повідомив ОСОБА_3, при цьому вказав останньому про необхідність повідомлення ОСОБА_7 щодо передачі неправомірної вигоди в розмірі 3000 доларів США до початку судового засідання з метою забезпечення винесення ним рішення про відмову у задоволенні подання прокуратури.

Після повідомлення ОСОБА_3 ОСОБА_7 про необхідність передачі іншої ненаданої частини неправомірної вигоди в розмірі 3000 доларів США, заздалегідь домовившись про час та місце зустрічі, останній, зустрівшись приблизно о 08.00 год. 16.12.2015 з ОСОБА_3 передав останньому для подальшої передачі судді ОСОБА_12 неправомірну вигоду в розмірі 3000 доларів США за винесення судового рішення на користь ОСОБА_7 стосовно відмови у задоволенні поданого 23.11.2015 прокуратурою м. Сєверодонецьк Луганської області подання щодо вирішення питань, що виникають при виконанні вироку суду (в порядку ст.ст. 537, 539 КПК України).

Після одержання неправомірної вигоди для передачі, ОСОБА_3 повідомив суддю ОСОБА_12 та останній, 16.12.2015, будучи впевненим в одержанні через ОСОБА_3 неправомірної вигоди в розмірі 3000 доларів США, з використанням наданої влади в інтересах ОСОБА_7 виніс ухвалу про відмову у задоволенні поданого 23.11.2015 прокуратурою м. Сєверодонецьк Луганської області подання щодо вирішення питань, що виникають при виконанні вироку суду (в порядку ст.ст. 537, 539 КПК України).

У відповідності з вимогами кримінального процесуального Закону щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перевіривши всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування виняткового запобіжного заходу та обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, повністю підтверджується матеріалами досудового розслідування, а зокрема: протоколами допиту свідків ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11; протоколом огляду місця події від 16.12.2015 року.

Встановлено, що 16.12.2015 року о 16 год. 25 хв. ОСОБА_3 затримано у порядку, передбаченому ст. 208 КПК України.

Також встановлено, що 17.12.2015 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Таким чином ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Вбачається, що у разі перебування ОСОБА_3 на волі, існують об'єктивні ризики, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки він може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Наявність зазначених ризиків обґрунтовується відсутністю у підозрюваного ОСОБА_3 міцних соціальних зав'язків в місці його постійного проживання на території України та відсутністю постійного місця роботи.

Встановлено, що ОСОБА_3 не є громадянином України /посвідка на тимчасове проживання серія ТР150618/, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_3, що знаходиться поряд з тимчасово окупованою територією України, яка контролюється представниками незаконних збройних формувань (на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» та Постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 №254-VІІІ «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької області та Луганської областей тимчасово окупованими територіями»

Крім того, характер та обставини вчинення злочину ОСОБА_3, системне вчинення останнім дій, спрямованих на одержання неправомірної вигоди, вказують на ризики, передбачені п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема на його намір та можливість, в силу свого становища, тиснути на свідків у кримінальному провадженні, що негативним чином впливатиме на їх намір та можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування, іншим чином перешкоджати встановленню істини.

З наведеного вище вбачається, що наявні беззаперечні підстави вважати, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, тому стосовно підозрюваного ОСОБА_3 необхідним єобрання виключно найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Вказаний строк достатній для встановлення та допиту всіх осіб, віднайдення речей та документів, які мають відношення до вказаного кримінального провадження, встановлення інших обставин щодо вказаної події.

Зважаючи на зазначене вище, враховуючи відомості про особу підозрюваного, характер вчиненого кримінального правопорушення, вбачається, що в разі обрання ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу, останній завдяки своєму становищу негативно впливатимена хід досудового слідства у даному провадженні, безпосередньо впливатиме на учасників кримінального провадження, переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду.

Таким чином, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а тому необхідним є застосування до підозрюваного саме виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 вчинений без застосування насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, за яке підозрюється ОСОБА_3, дані про особу підозрюваного, не здатність застави у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, є необхідним визначити останньому, як альтернативу, розмір застави - 1000 мінімальних заробітних плат, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного декілька обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 192-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, рахувати з 16 год. 25 хв. 16. 12. 2015 року.

Дата закінчення дії ухвали про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - 16 год. 25 хв. 13. 02. 2016 року.

Розмір застави визначити у межах 1000 мінімальних заробітних плат в сумі 1 218 000 грн. (один мільйон двісті вісімнадцять тисяч гривень) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва: Банк УДК м. Києва, МФО 820019, депозитний рахунок 37319001004186, отримувач Солом'янський районний суд міста Києва, Код ЄДРПОУ 02896762, та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

- прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із зареєстрованого місця проживання, а саме: АДРЕСА_1, без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти та повідомити усно і письмово детектива, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, строк дії яких встановити протягом 60 днів з моменту внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюванийОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кривенко В. В.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: Бобровник О. В.