Постанова № 54402744, 17.12.2015, Таращанський районний суд Київської області

Справа № 379/1650/15-а

2-а/379/134/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2015 року Таращанський районний суд Київської областів складі:

головуючого: Бабоїд О.М.,

за участю секретаря: Різник Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області, третя особа Управління пенсійного фонду України в Таращанському районі про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вищеназваним позовом, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо видачі йому довідки про грошове забезпечення за роботу в ІІ-й зоні небезпеки м. Чорнобиль за період з 21.05.1986 року по 29.05.1986 року без урахування виплати заробітної плати, подвійного окладу в чотирикратному розмірі та вихідного дня 25.05.1986 року (неділя) та збереженого окладу та 15% надбавки за роботу в зоні радіоактивного зараження; зобовязати провести перерахунок та видати довідку про заробітну плату за роботу в II- й зоні небезпеки м. Чорнобиль в період з 21.05 по 29.05.1986 року з урахуванням вихідного дня 25.05.1986 року ( неділя) в подвійному та чотирикратному розмірі збереженого окладу та 15 % надбавки за роботу в зоні радіоактивного зараження. ОСОБА_2 допустити до негайного виконання. Звільнити від сплати судового збору відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що не погоджується з рішенням відповідача про відсутність підстав для перерахунку заробітної плати та видачі довідки, вважає його необґрунтованим та таким, що не відповідає положенням ряду нормативно-правових актів колишнього СРСР.

В судове засідання позивач не зявився, про день, час та місце розгляду справи належно повідомлений, проте надав заяву, в якій просить розглядати справу у його відсутність, позов підтримує та просить суд задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи належно повідомлений, про причини неявки в судове засідання не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутність та заперечення суду не надав.

Представник третьої особи в судове засідання не зявився про день, час та місце розгляду справи належно повідомлений, про причини неявки в судове засідання не повідомив, проте на адресу суду надійшло заперечення, в якому позовні вимоги не визнав в повному обсязі та просить відмовити у їх задоволенні, мотивуючи тим, що першим документом після аварії на Чорнобильській АЕС, який визначав умови оплати праці громадян, що виконували роботи в 30-кілометровій зоні, була постанова ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_2 СРСР, ОСОБА_2 Міністрів СРСР і ВЦ РПС від 07.05.1986р. №524-156 (аналогічна постанова ОСОБА_2 Міністрів УРСР від 08.05.1986р. №168).

Ці документи дозволяли керівникам підрозділів проводити оплату праці робітників, безпосередньо зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС по підвищеним до 100% тарифним ставкам (відрядним розцінкам) і посадовим окладам. Конкретні розміри підвищення вказаних тарифних ставок (розцінок) і окладів встановлювалися з урахуванням складності і терміновості виконуваних робіт.

Військовослужбовцям військових частин і органів Комітету державної безпеки СРСР, а також особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, що виконували службові обовязки в зоні ЧАЕС, передбачалося виплачувати посадові оклади за військовим або спеціальним званням у подвійному розмірі.

17.05.1986 року ОСОБА_2 Міністрів СРСР прийнято розпорядження № 964, згідно з яким оплата праці працівникам підприємств, розташованих у зоні ЧАЕС провадилась у III зоні небезпеки - у 5-кратному, II - у 4-х кратному, І - у 3-х кратному розмірі в порівнянні з встановленими нормами.

Оплата праці працівників і службовців, відряджених у зону Чорнобильської АЕС згідно з постановою ОСОБА_2 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 року №665-195 (постанова ОСОБА_2 Міністрів УРСР і Укрпофради від 10.06.1986 року №207-7) здійснювалася на роботах в III, II, І зонах небезпеки відповідно в 4-х,3-х і двох кратному розмірах понад середньомісячну заробітну плату, виходячи «із тарифної ставки (окладу), встановленої за основним місцем роботи», тобто без їх підвищення на 100%.

ОСОБА_3 Міністрів України СРСР від 23.05.1986 року № 1031-р на військовослужбовців, начальницький і рядовий склад органів внутрішніх справ, зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аврії на ЧАЕС, було розповсюджено порядок і розміри підвищеної оплати праці, передбачені розпорядженням ОСОБА_3 Міністрів СРСР від 17.05.1986 року №964-рс. При цьому грошове забезпечення в підвищених розмірах виплачувати виходячи з посадових окладів, а особам офіцерського і начальницького ряду також з окладів за військове або спеціальне звання, тобто в одинарному розмірі. ОСОБА_4 законів про працю Української PCP на працівників органів внутрішніх справ не поширювалися, в тому числі й щодо режиму робочого часу, додаткової оплати за роботу у вихідні дні, святкові і неробочі дні, надурочні і нічні години, тощо. Виплата премії у розмірі 60% повинна бути документально підтверджена.

Що стосується додаткової оплати праці за роботу в нічний час та вихідні і святкові дні під час ліквідації аварії на ЧАЕС, то вона проводилась лише тим працівникам, умови оплати праці яких регламентуються ОСОБА_4 Законів про працю України, дія якого на осіб рядового і начальницького складу не поширюється. На них поширювалась дія п. 40 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою ОСОБА_3 Міністрів СРСР від 23.10.05.1973 року № 778, яким було встановлено ненормований робочий час для осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 року № 936, доплата громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями (далі - підприємства) та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності без утворення юридичної особи, установами, організаціями та військовими частинами відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Судам необхідно враховувати, що вказана доплата не входить до структури заробітної плати, а є соціальною гарантією, виплата якої компенсується підприємствам управліннями праці та соціального захисту населення.

При вирішенні справи просить суд врахувати норми ст. 99,100 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 є пенсіонером і перебуває на обліку в УПФУ в Таращанському районі Київської області та отримує пенсію як особа, яка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році першої категорії, також є інвалідом ІІ групи із захворюванням, повязаним з наслідками Чорнобильської катастрофи, що відповідачем та третьою особою не заперечується та підтверджується посвідченням серії А № 078543, виданим Київською облдержадміністрацією 23.01.1996 року та вкладкою до посвідчення.

Згідно довідки, виданої Управлінням державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області № М-181 від 09.09.2015 року вбачається, що за роботу в населеному пункті м. Чорнобиль за період з 21.05.1986 року по 29.05.1986 року позивачу виплачена заробітна плата в сумі 156,77 крб з урахуванням коефіцієнта 4 відповідно до ОСОБА_2 Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10.06.1986 року № 207-7.

12.10.2015 року позивач звернувся до Управлінням державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області з письмовою заявою з проханням провести перерахунок заробітної плати за період виконання службових обовязків в зоні відчуження в звязку з аварією на Чорнобильській АЕС відповідно до ряду законодавчих актів та видати йому довідку про підвищену заробітну плату відповідно до законодавства, так як довідка видана 09.09.2015 року не відповідає вимогам законодавства і при перерахунку пенсії значно занижує її розмір.

13.11.2015 року відповідач видав довідку № М-242, яка носить лише інформаційний характер та підтверджує зайнятість позивача, в період з 21.05.1986 року по 29.05.1986 року, включно, на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та право на державну пенсію на пільгових умовах.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституція України у статті 46 встановлює, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначений Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до статті 70 цього закону громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право захищати свої законні інтереси у відповідних державних, судових органах.

Згідно з листом Міністерства праці та соціальної політики України від 13 квітня 2001 року № 03-3/1652-018-2 «Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували роботи, повязані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» вказано, що листом Держкомпраці УРСР від 13 червня 1989 року № 10-769 ОСОБА_2 Міністрів СРСР зняла гриф «секретно» з постанов ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_2 СРСР, ОСОБА_2 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156, ОСОБА_2 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195, ОСОБА_2 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29 грудня 1987 року № 1497-378, розпоряджень від 3 вересня 1986 року № 1767-рс і від 11 грудня 1986 р. № 2488-рс. Повідомлялось також, що розсекречуються прийняті до виконання постанови ОСОБА_2 Міністрів УРСР від 8 травня 1986 року №168-5, від 10 червня 1986 р. №207-7, розпорядження ОСОБА_2 Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 року №530-рс, від 16 грудня 1986 року №694-рс, від 6 січня 1988 р. №12-рс та листи Держкомпраці УРСР, якими доводились зазначені рішення ОСОБА_2 Міністрів УРСР: №4с від 9 травня 1986 року, №58с від 11 червня 1986 року, №132с від 16 вересня 1986 року, №179с від 25 грудня 1986 року, №8с від 22 січня 1988 року. Знято гриф секретності з низки інших нормативних актів, повязаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

ОСОБА_2 Кабінету Міністрів СРСР та ВЦРПС «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, повязаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища» від 05 жовтня 1986 року № 665-195 передбачає встановлення за працівниками, направленими для виконання робіт, повязаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища, збереження середньої заробітної плати.

Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови ОСОБА_2 Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови ОСОБА_2 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року № 665-195) провадилась у III, II, І зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Як вже було зазначено, відповідачем при видачі довідки про заробітну плату в зоні відчуження з 21.05.1986 року по 29.05.1986 року враховано 3-кратний розмір тарифної ставки понад середньомісячну заробітну плату з урахуванням зони безпечності 2 (м. Чорнобиль) та 6- годинний робочий день.

ОСОБА_2 Міністрів СРСР і Всесоюзної центральної ради Профспілок від 05 червня 1986 року № 665-195 «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій та установ, занятих на роботах, повязаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганням забруднення навколишнього середовища» (п. 5) (постанова ОСОБА_2 Міністрів УРСР і Укрпрофради в червня 1986 року № 207-7) було дозволено підприємствам залучати працівників на роботи, повязані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження і запобігання забрудненню навколишнього середовища, у вихідні і святкові дні з оплатою у подвійному розмірі.

Оплата роботи у зоні відчуження у святкові дні (частина друга статті 73) та у вихідні провадилась за правилами статті 107 КЗпП Української PCP (322-08) за фактично відпрацьовані у святковий чи вихідний день години із застосуванням показників кратності зокрема, відрядникам - за подвійними відрядними розцінками.

Відповідно до статей 67, 68 КЗпП Української PCP загальним вихідним днем є неділя.

Позивач з 21.05.1986 року по 29.05.1986 року брав участь у заходах ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС. При цьому 25.05.1986 року була неділя вихідний день.

У відповідності до пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_2 (ОСОБА_2 Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07 травня 1986 року, пунктів 1,4 постанови ОСОБА_2 Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05 червня 1986 року, пункту 1 постанови ОСОБА_2 Міністрів УРСР і Української республіканської ОСОБА_2 професійних Спілок № 207-7 від 10 червня 1986 року, оплата за роботу у зонах небезпеки повинна проводитися з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці (посадовий оклад + оклад за спеціальне звання), підвищеної у два рази (наказ МВС СРСР № 0130 від 11 травня 1986 року та № 0189 від 30 червня 1986 року, вказівка МВС СРСР № 35з від 30 травня 1986 року).

Відповідно до п.п. 1 п.1 ОСОБА_2 №207-7 від 10.06.1986 року ОСОБА_2 Міністрів УРСР і Української ОСОБА_5 профсоюзів «Распространили на работников предприятий, организаций и учреждений, независимо от ведомственной подчиненности (включая лиц, временно переведенных и командированных), а также на военнослужащих и военных строителей, занятых на указанных работах, действие пунктов 1 (на период проведения этих работ) и п. 10 постановления ЦК КПСС, Президиума Верховного Совета СССР, Совета Министров СССР и ВДСПС от 7 мая 1986 г. N 524-156 (у0524400-86) (подпункты 1 и 10 пункта 1 постановления Совета Министров УССР от 8 мая 1986 г. №168-5 (168с-86-п) предоставили право руководителям министерств и ведомств и их заместителям производить оплату труда работников, занятых на работах по ликвидации последствий аварии в соответствующих зонах опасности, в размерах, предусмотренных распоряжением Совета Министров СССР от 17 мая 1986 г. N 964 (У0964400-86 )» и «Установили, что оплата труда работников, занятых на работах в третьей, второй и первой зонах опасности, производится соответственно в четырех-, трех- и двукратном размерах, сверх среднемесячной заработной платы, исходя из тарифной ставки (оклада), установленной по основному месту работы».

Відповідно до абзацу другого пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_5 СРСР, ОСОБА_5 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 р. N 524-156 ( у0524400-86 ) та на підставі розпорядження ОСОБА_5 Міністрів СРСР від 3 вересня 1986 р. N 1767 (розпорядження ОСОБА_5 Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 р. N 530-рс ( 530-86-р ) тарифні ставки і посадові оклади працівників, які виконували роботи в районах і на роботах з підвищеною радіоактивністю, підвищувались до 15 %.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу УВС Київської області від 04.10.1986 року позивач брав участь в заходах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, знаходився в 30-ти км зоні (зоні відчуження).

ОСОБА_2 Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07 жовтня 1986 року №153/10-43 встановлено, що працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, заохочення й винагороди нараховувати відповідно до діючих положень на збільшені, згідно з п. 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_2 СРСР, ОСОБА_2 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156, тарифні ставки (відрядні розцінки) і посадові оклади.

Відповідно до розрахунків, зазначених у вказаній довідці, відповідачем при розрахунку оплати праці за дні роботи в зоні відчуження не враховано подвійного розміру окладу, виплаченого позивачу, а також подвійного розміру оплати за роботу у вихідний день і збільшеного окладу за роботи, які виконував позивач в районах і на роботах з підвищеною радіоактивністю, до15 %.

Відповідно до листа Мінпраці, Мінчорнобиля та Мінфіну України від 29.10.1992 року №09-3751/1032/Зк/13-412/308 в разі, якщо робота в зоні відчуження оплачена невірно, без врахування урядових рішень, то повинен бути здійснений перерахунок заробітної плати згідно законодавства. При цьому, визначена таким чином заробітна плата не індексується, не виплачується, а тільки враховується при нарахуванні пенсії.

Відповідно до листа Мінсоцполітики від 09.06.1995 року №224/8.13 передбачено, що підприємства і організації в разі неправильної оплати праці в зоні відчуження повинні зробити перерахунок заробітної плати особам, які в 1986-1987 роках брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Як вбачається з листа відповідача від 13.11.2015 року № М - 242 позивачу було відмовлено в перерахунку, у звязку з тим, що оплата праці осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які виконували службові обовязки з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зонах небезпеки, здійснювалась, виходячи з діючих на той час нормативних документів (постанов і розпоряджень Президії Верховної ОСОБА_2, ОСОБА_2 Міністрів колишнього СРСР та УРСР).

Із даної відповіді неможливо зрозуміти ні порядкупроведеної оплати заробіткуза час виконання обовязків позивачем в зоні ЧАЕС, ні того, як воно повинно бути проведено.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Конвенції про захист заробітної плати, ратифікованої 30 червня 1961 року, Україна прийняла на себе зобовязання заробітною платою рахувати будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах за виконану роботу або послуги працівникові.

Отже, дії Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області з визначення даних про заробітну плату(грошове забезпечення), одержану особою за роботу(службу) в зоні відчуження в 1986 році щодо відмови видати нову Довідку про грошове забезпечення за час роботи в зоні є протиправними.

Частиною 1 статті 11 ОСОБА_4 адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 ОСОБА_4 адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як субєкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій.

Досліджуючи законодавство та судову практику, зокрема постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2013 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014 року за позовом ОСОБА_6, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014 року за позовом ОСОБА_7, суд дійшов висновку, що позивач має право на збільшення окладу до 15%.

Так, відповідно до абзацу другого пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_2 СРСР, ОСОБА_2 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986р № 524-156( у0524400-86) та на підставі розпорядження ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 3 вересня 1986 р. № 1767 ( розпорядження ОСОБА_2 Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 р. № 530-рс ( 530-86-р) тарифні ставки працівників , які виконували роботи в районах і на роботах з підвищеною радіоактивністю, підвищувались до 15%. Дана постанова є єдиним документом, яка регламентує порядок оплати праці, в тому числі військовослужбовців та повинна бути врахована.

Статтею 1 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

У ст. 2 цього ж Закону передбачено, що основна заробітна плата це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Статтею 3 Закону України «Про правонаступництво України» передбачено, що закони та інші нормативні акти відповідних установ СРСР діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України.

Згідно зі статтею 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За таких обставин, враховуючи доведеність з боку позивача роботи в зоні відчуження нарахування йому протягом 1 вихідного дня, суд вважає, що позивачу необхідно зробити перерахунок заробітної плати, оскільки його робота за період ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС повинна бути оплачена із врахуванням зазначених вище постанов, котрі регламентують порядок оплати праці робітників та службовців, що повинна бути підвищена на 100 %, тобто вдвічі та кратності 4 (чотири), подвійною оплатою за роботу у вихідний день, підвищення посадового окладу на 15% за роботу в районах з підвищеною радіоактивністю, отже позов в цій частині підлягає задоволенню.

Третя особа просить застосувати строк позовної давності.

Судом встановлено, що 12.10.2015 року позивач звернувся до відповідача про перерахунок заробітної плати і видачу нової довідки. 13.11.2015 року йому було відмовлено.

Отже, про порушене своє право позивачу стало відомо 13.11.2015 року.

Відповідно до вимог ч.2 ст.99 КАСУ для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, позивач не пропустив строку звернення до суду.

Щодо вимоги позивача допустити негайне виконання рішення суду, то виключний перелік постанов суду, які виконується негайно, зазначено у ст. 256 КАС України, тобто підстав для задоволення вказаної вимоги у суду немає.

Адміністративний позов був поданий особою, що звільнена від сплати судового збору, відтак положення статті 94 КАС України щодо розподілу судових витрат в даному випадку застосуванню не підлягає.

7 листопада 2015 року відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2015 р. № 834 «Питання функціонування органів поліції охорони як територіальних органів Національної поліції та ліквідації деяких територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», було створено Департамент поліції охорони, а також управління і відділи поліції охорони в областях, як територіальні органи Національної поліціїі.

Отже, Управління поліції охорони в Київській області є правонаступником Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2, 8, 9, 10,11, 14, 69, 70-72, 86, 94, 99-100, 122, 128, 159-163, 167, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України; ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ЗУ «Про оплату праці»; ЗУ «Про правонаступництво України»; ОСОБА_2 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 року № 665-195; наказом МВС СРСР №0130 від 11.05.1986 року та № 0189 від 30.06.1986 року; Постановою ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_2 СРСР, ОСОБА_2 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 р. N 524-156 ( у0524400-86 ); розпорядженням ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 3 вересня 1986 р. N 1767 (розпорядження ОСОБА_2 Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 р. N 530-рс ( 530-86-р); суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення-відповідь Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області від 13.11.2015 року № М 242 щодо відмови в перерахунку заробітної плати та видачі довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження з 21.05.1986 року по 29.05.1986 року ОСОБА_1.

Зобовязати Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області /правонаступником якого є Управління поліції охорони в Київській області/ провести перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 21.05.1986 року по 29.05.1986 року та видати відповідну довідку для предявлення її до органів Управління Пенсійного фонду України для нарахування пенсії з урахуванням: посадового окладу в подвійному розмірі та кратності 4 (чотири) відповідно до зони небезпеки (ІІ зона небезпеки), (посадовий оклад -135 крб.); доплати за роботу в зоні відчуження у вихідний день (25 травня 1986 року ) - в подвійному розмірі; та підвищення посадового окладу на 15% за роботу в районах з підвищеною радіоактивністю.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

ОСОБА_2 може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Таращанський районний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її отримання.

Головуючий:ОСОБА_8