Ухвала суду № 54400440, 18.12.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/10856/15-ц Номер провадження 22-ц/775/925/2015

Категорія 25

Головуючий в I інстанції Лутай А.М.

Доповідач Новосьолова Г.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 року м. Артемівськ

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Новосьолової Г.Г.,

суддів: Гапонова А.В., Новосядлої В.М.

за участю секретаря Зілакової Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА страхування» на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 24 липня 2015 року про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА страхування», про стягнення страхових виплат,

В С Т А Н О В И В :

24 липня 2015 року ухвалою Краматорського міського суду Донецької області відкрите провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА страхування», про стягнення страхових виплат.

Не погодившись з ухвалою суду, приватне акціонерного товариство «Страхова компанія «АХА страхування», подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити ухвалу про повернення позовної заяви у зв'язку з непідсудністю даному суду, мотивуючи свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги відповідач зазначив, що відповідно до вимог ст.109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та статуту місцезнаходження підприємства є: м. Київ, Подільській район, вул. Іллінська, 8, а тому справа підсудна Подільському районному суду м. Київ. Позивачкою подано позовну заяву до Краматорського міського суду Донецької області за місцем її проживання у порядку Закону України «Про захист прав споживачів». Відповідач вважає, що позов подано про стягнення страхового відшкодування у розмірі 93 000 грн., а не про захист прав споживачів. Підставою звернення позивачки до Краматорського міського суду є незгода страхувальника з відмовою страховика у виплаті страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу. Закон України «Про захист прав споживачів» встановлює загальні підстави відповідальності за порушення прав споживача і не дає підстав для його застосування до спірних правовідносин, оскільки правовідносини між сторонами є договірними. Спір виник з приводу розміру виплати страхового відшкодування та має вирішуватись на підставі вимог цивільного процесуального законодавства та Закону України «Про страхування».

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА страхування» підтримала доводи апеляційної скарги та просила ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову про повернення позовної заяви для вирішення питання про підсудність.

Позивачка та представник позивачки у судовому засіданні просили апеляційну скаргу відхилити, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Вислухавши суддю - доповідача, позивачку ОСОБА_1 та її представника, представника приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА страхування», дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що 22 липня 2015 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА страхування», про стягнення страхових виплат.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначає, що 28 листопада 2013 року між сторонами, укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, за умовами якого страхувальником є ОСОБА_1, застрахованим транспортним засобом - автомобіль «Skoda Fabia Classik», державний номерний знак НОМЕР_1, 2010 року випуску, а страховим випадком, зокрема, - викрадення (угон) транспортного засобу під час знаходження в будь-якому місці, в будь-який час. У червні 2014 року було викрадено зазначений автомобіль.

14 листопада 2014 року ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду зобов'язано уповноважених осіб Краматорського МВ УМВС України в Донецької області прийняти та зареєструвати у Єдиному реєстру досудових розслідувань заяву ОСОБА_1 про вчинення злочину. Кримінальне провадження по зазначеній заяві порушено.

29 липня 2014 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача з повідомленням про факт скоєння злочину.

17 жовтня 2014 року відповідач ПАТ «Страхова компанія «АХА страхування» відмовила у виплаті страхового відшкодування.

Таку односторонню відмову відповідача від виконання зобов'язань за договором страхування позивачка вважає безпідставною, виходячи з вимог Закону України «Про захист прав споживачів» просила стягнути на її користь 93 000 гривень страхового відшкодування.

24 липня 2015 року ухвалою Краматорського міського суду Донецької області правильно було відкрите провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА страхування», про стягнення страхових виплат.

Відповідно до ст. 16 Закону України від 7 березня 1996 року "Про страхування", ст. 979 ЦК України договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Отже, за своєю правовою природою договір страхування є договором про надання послуг.

Згідно із Законом України від 12 травня 1991 року "Про захист прав споживачів" цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

А відповідно до п. 22 ст. 1 цього Закону споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

На підставі аналізу зазначених вище правових приписів та з урахуванням п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 р. N 5 "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" можна дійти висновку, що до відносин, які регулюються нормами Закону "Про захист прав споживачів" належать, зокрема, відносини, які виникають при укладенні договору страхування.

Виходячи з встановлених обставин та вимог закону вбачається, що суд першої інстанції обґрунтовано виходив з вимог Закону України «Про захист прав споживачів» та відкрив провадження у справі.

Довід апеляційної скарги про те, що Закон України «Про захист прав споживачів» встановлює загальні підстави відповідальності за порушення прав споживача і не дає підстав для його застосування до спірних правовідносин, оскільки правовідносини між сторонами є договірними, а тому спір виник з приводу розміру виплати страхового відшкодування та має вирішуватись на підставі вимог цивільного процесуального законодавства та Закону України «Про страхування» є безпідставним.

При цьому, апеляційний суд виходив із правової позиції постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі №6-126цс14, зі змісту якої вбачається наступне.

У ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» установлено, що в разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.

Одночасно законодавством, що регулює правовідносини у сфері страхування, визначено, що в разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом (ст. 992 ЦК України).

Згідно з ч. 4 ст. 16 Закону України «Про страхування» однією з істотних ознак договору страхування є визначення в ньому відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов договору.

На підставі викладеного можна зробити висновок, що положення щодо відповідальності страховика, закріплені в Законі України «Про страхування» та гл. 67 ЦК України, є спеціальними нормами права, а в Законі України «Про захист прав споживачів» - загальними.

Розмір неустойки як відповідальність страховика за договором страхування має бути визначено в такому договорі. Якщо ж такий розмір не було визначено сторонами в договорі страхування, то до спірних правовідносин застосовується ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо укладений договір страхування спрямований на задоволення особистих потреб застрахованої особи.

На підставі наведених правових приписів, принципу заборони притягати особу двічі за одне й те саме правопорушення, а також правил застосування конкуренції правових норм, за умови, що укладений договір страхування спрямований на задоволення особистих потреб застрахованої особи, страховик несе відповідальність у вигляді розміру неустойки, визначеного в договорі страхування (у разі відсутності визначення розміру в договорі - у розмірі, визначеному в Законі України «Про захист прав споживачів»).

Оскільки, позивачка ОСОБА_1 звернулась до відповідача приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА страхування» з позовом про стягнення страхових виплат, посилаючись на положення Закону України «Про захист прав споживачів» не ставить питання про відповідальність страхової компанії до вказаних правовідносин суд першої інстанції при відкритті провадження по справі правильно виходив з вимог Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону;

Керуючись ст.ст. 312 ,315 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА страхування» відхилити.

Ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 24 липня 2015 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: