Постанова № 54398730, 08.12.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2015 р. Справа№ 910/11557/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Дідиченко М.А.

при секретарі: Захарчук Н.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Польнікова Н.В. ( за довіреністю №153 від 07.07.2015)

від відповідача: Півторак Т.О. ( за довіреністю №220/д/395 від 02.06.2015)

розглянувши апеляційну скаргу Міністерства оборони України

на рішення господарського суду міста Києва від 06.07.2015

у справі № 910/11557/15 (суддя: Босий В.П.)

за позовом публічного акціонерного товариства "Мотор Січ"

до Міністерства оборони України

про стягнення 416 503,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 357 489,37 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.07.2015 року у справі №910/11557/15 позовні вимоги задоволено: стягнути з Міністерства оборони України на користь публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" заборгованість у розмірі 322 643 грн. 84 коп., інфляційні у розмірі у розмірі 93 859 грн. 88 коп.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи належним чином доведено порушення відповідачем умов договору, а саме невиконання грошового зобов'язання по оплаті виконаних робіт, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 322 643,84 грн. та інфляційних у розмірі 34 845,53 грн. у зв'язку із прострочення виконання грошового зобов'язання.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач - Міністерство оборони України звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційну скаргу залишити без задоволення рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги відсутність у відповідача обов'язку оплачувати виконані роботи, оскільки бюджетне зобов'язання щодо оплати наданих послуг, за договором про закупівлю послуг за державні кошти № 294\14\92 від 30.10.2014 року, може бути здійснено виключно в бюджетний період.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2015 року було прийнято до провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні 08.12.2015 року представник відповідача, підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, в позові відмовити.

Представник позивача вказав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 30.10.2014 р. між публічним акціонерним товариством «Мотор Січ» (виконавець) та Міністерством оборони України (замовник) було укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти №294/14/92 ("Договір") (а.с.14).

За умовами зазначеного договору, виконавець зобов'язується надати послуги, щодо капітального ремонтування та переобладнання повітряних літальних апаратів і авіаційних двигунів, код 30.30.6 - згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДКО016-2010 - капітальний ремонт авіаційних двигунів типу ТВ3-117 ВМ (МТ) у терміни та кількості відповідно до специфікації послуг (додаток № 1), а замовник - прийняти і оплатити такі послуги. (п.1.1, 1.2 договору). Виконавець здійснює надання послуг за договором, після отримання від замовника письмового повідомлення про готовність до виконання умов договору, яким замовник визначає обсяги закупівлі послуг, у відповідності до специфікації (додаток № 1). Дане письмове повідомлення є невід'ємною частиною договору. Повідомлення надається замовником не пізніше, ніж за 60 календарних днів до дати завершення робіт, зазначеної у специфікації (додаток № 1). (п. 1.4 договору). Розрахунки проводяться шляхом оплати замовником виконаних та прийнятих послуг протягом 30 банківських днів після отримання замовником документів на оплату згідно п. 4.2. договору (за умови надходження бюджетних коштів на рахунки Міністерства оборони України). (п. 3.8 Договору )

Пунктами 4.2 та 4.3 договору передбачено, що розрахунки за надані послуги здійснюються за фактом надання послуг, протягом поточного бюджетного 2014 року, згідно з чинним законодавством, після отримання замовником документів на оплату: рахунки - фактури; посвідчення Військового представництва (додаток 5); протоколу погодження договірної (фактичної) ціни на закупівлю послуг (додаток 3); акту приймання (форма 4, встановлена наказом МОУ від 24.12.2010 № 690), затвердженого представником замовника - командиром військової частини, що зазначена в наряді, виданому службою забезпечення замовника, на отримання виробів від виконавця; акту приймання послуг, затвердженого виконавцем та замовником (додаток 4).

Замовник повертає рахунки виконавцю без оплати у наступних випадках: а) при перевищенні ціни договору, визначеної п. 3.1. договору; б) при неналежному оформленні документів (відсутності печатки, підписів, невідповідності форми та змісту актів формам, наведеним у додатках до договору, тощо); в) при наданні документів на оплату після закінчення строку дії договору; г) відсутності повного комплекту документів, передбаченого п. 4.2. договору; д) у разі надання послуг без письмового повідомлення замовником про готовність до виконання умов договору, передбаченого п. 1.4. договору. Документи не оформлені встановленим чином повертаються виконавцю для усунення недоліків, розрахунки за даними документами проводяться після усунення недоліків.

За умовами пунктів 5.1, 5.11, 5.13 договору сторонами погоджено, що термін надання послуг: до 25.12.2014 р., згідно зі специфікацією (додаток № 1) після письмового повідомлення замовника, передбаченого п. 1.4 договору, в обсязі послуг зазначених у письмовому повідомленні. Приймання виробів здійснюється представниками замовника (представниками військової частини А1604, А2595) в присутності представників виконавця у термін, який зазначений у специфікації надання послуг, з обов'язковим оформленням виконавцем або представником виконавця акту технічного стану та спільно з представником замовника - акту приймання. Акт технічного стану та акт приймання оформлюється виконавцем (акт приймання - спільно з представниками військової частини (А1604, А2595) протягом 3 робочих днів з дати завершення капітального ремонту виробу, але не пізніше дня передачі виробу представникам військової частини. Після надання послуг, оформлюється акт приймання послуг, що затверджується виконавцем та замовником.

Пунктом 10.2 договору визначено, що договір діє до 31.12.2014 р., а в частині проведення розрахунків, гарантійних зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач виконав роботи, а відповідач прийняв виконані роботи на загальну суму 2 422 643,84 грн., що підтверджується актами приймання послуг за договором, затвердженими 09.02.2015 р.(а.с.55,57).

Відповідач частково розрахувався за виконані роботи, сплативши на користь позивача грошові кошти у розмірі 2 100 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №294/137 від 01.12.2014 р.(а.с.61)

Оскільки відповідач в повному обсязі не виконав свої зобов'язання за договором про закупівлю послуг за державні кошти, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з Міністерства оборони України основного боргу в сумі 322 643,84 грн. та інфляційних втрат в розмірі 34 845,53 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що матеріалами справи належним чином доведено, а відповідачем не спростовано, що роботи з капітального ремонтування та переобладнання повітряних літальних апаратів і авіаційних двигунів були виконані позивачем в строк, визначений п. 5.1 договору, відповідач не в повному обсязі розрахувався у відповідності до умов договору, тому вимоги, щодо стягнення заборгованості і інфляційних є обґрунтованими та доведеними.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, в специфікації до договору сторонами було погоджено здійснення відповідачем капітального ремонту авіаційних двигунів типу ТВЗ - 117 до 25.12.2014 р. в кількості 2 штуки, після отримання від замовника письмового повідомлення про готовність до виконання умов договору. (а.с.30)

31.10.2014 р. позивачем було направлено відповідачу лист вих. № 294/4148 від 31.10.2014 р., яким повідомив про готовність замовника на закупівлю послуг з капітального ремонту авіаційних двигунів.(а.с.31).

У відповідності до актів приймання авіаційного майна №111(а.с. 35-36) та №72 ( а.с. 33,34) позивач на виконання умов договору в строки, визначені договором - до 25.12.2014 р., здійснив капітальний ремонт і переобладнання авіаційних двигунів для військової частини А1604 на авіаційному двигуні ТВ3-117ВМА зав. № 7087894900231 та для військової частини А2595 м. Броди Львівської області на авіаційному двигуні ТВ3-117ВМА зав. №7087892900376.

Зазначені акти приймання авіаційного майна складені належним чином, підписані та скріплені печатками, відповідачем не заперечуються, акт № 111 згідно реквізитів якого (печатки, підпису, дати) військова частина А1604 прийняла відремонтований двигун 17.12.2014 р. та акт приймання авіаційно-технічного майна № 72, згідно реквізитів якого військова частина А2595 прийняла відремонтований двигун 17.12.2014 р. (а.с.33,35)

Як вже зазначалось, 09.02.2015 р. Міністерством оборони України за наслідками виконаних позивачем робіт та переданих на виконання умов п. 4.2 договору документів, було затверджено акти приймання послуг за Договором на загальну суму 2 422 643,84 грн. (а.с.55).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору, в свою чергу відповідач жодних претензій у строки визначені договором, щодо невідповідності наданих послуг умовам договорів не заявляв.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За умовами п. 3.8 договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником виконаних та прийнятих послуг протягом 30 банківських днів після отримання замовником документів на оплату згідно п. 4.2. договору (за умови надходження бюджетних коштів на рахунки Міністерства оборони України).

Як вже було зазначено, відповідач частково розрахувався за виконані роботи, сплативши на користь позивача грошові кошти у розмірі 2 100 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №294/137 від 01.12.2014 р.

Тому, заборгованість відповідача за виконані позивачем роботи становить 322 643,84 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у відповідача існує грошове зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 322 643,84 грн. на підставі договору за виконані роботи.

Крім того, 08.06.2015 р. уповноваженим представником відповідача у справі був підписаний акт виконання умов та документальної звірки взаєморозрахунків за надані послуги за договором, відповідно до якого заборгованість Міністерства оборони України перед Товариством становить 322 643,84 грн.(а.с.147). підписавши акт взаємних розрахунків без зауважень, відповідача вчинив дії, що підтверджують існування правовідносин та виконання зобов'язання за договором.

Зазначена правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України у справі №920/1782/13 від 15.04.2014 р.

Необґрунтованими є доводи апеляційної скарги про те, що позивачем порушено терміни виконання робіт визначені відповідно до п. 5.14 договору, оскільки як видно з матеріалів справи , а саме з листа позивача від 31.10.2014 року замовлені роботи були виконанні в строк до 25.12.2014 року, а своєчасне складання акту приймання послуг (додаток 4) залежить від замовника ( відповідача).

Також, колегія суддів вважає безпідставним посилання скаржника на те, що бюджетне зобов'язання щодо оплати наданих послуг за договором про закупівлю послуг за державні кошти № 294/14/92 від 30.10.2014 року може бути здійснено виключно в бюджетний період, оскільки відповідно до 10.2 договору про закупівлю послуг за державні кошти № 294/14/92 від 30 жовтня 2014 року сторони погодили, що договір діє до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків, гарантійних зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 93 859,88 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання з 12.03.2015 р. по 17.06.2015 р. колегія зазначає на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Твердження відповідача про те, що приписи ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України не застосовуються до прострочення ним виконання грошового зобов'язання колегія суддів не приймає до уваги, оскільки положення п. 7.3 Договору містить конкретизацію виключно нарахування відсотків річних (0%), а не інфляційних втрат.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційні у розмірі у розмірі 93 859,88 грн. є обґрунтованими та доведеними, тому позовні вимоги підлягають задоволенню та стягненню з відповідача та користь позивача заборгованості у розмірі 322 643,84 грн. та інфляційних у розмірі у розмірі 93 859,88 грн.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 06.07.2015 року у справі № 910/11557/15, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення господарського суду міста Києва від 06.07.2015 року у справі № 910/11557/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 06.07.2015 року у справі № 910/11557/15 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/11557/15 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Дідиченко