Рішення № 54398643, 24.11.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Симона Петлюри, 16 тел. 235-24-26РІШЕННЯ

Іменем України

"24" листопада 2015 р. Справа № 911/4752/15

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства «Стас», м. Броваридо 1) Приватного підприємства фірма «Кентавр», м. Суми 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Гонта», м. Бровари про стягнення 73115,68 грн.за участю представників:

позивача:ОСОБА_1 дов. від 08.10.2015, ОСОБА_2 дов. від 10.11.2015відповідачів:не зявились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чиномсуть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства «Стас» (далі позивач) до Приватного підприємства фірма «Кентавр» (далі перший відповідач), Товариства з обмеженою відповідальністю «Гонта» (далі другий відповідач) про стягнення 73115,68 грн., з яких позивач просить стягнути з ПП фірма «Кентавр» 51721,20 грн. основного боргу, 20145,44 грн. інфляційних втрат, 1049,04 грн. 3% річних та солідарно стягнути з відповідачів 200 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання першим відповідачем своїх зобовязань за договором-заявкою на надання транспортно-експедиційних послуг від 10.11.2014 № 204-101 щодо сплати вартості транспортних послуг, які забезпечені порукою другим відповідачем.

Під час розгляду справи представник позивача подав до суду заяву від 24.11.2015, якою в порядку ст. 22, 78 ГПК України відмовився від позовних вимог в частині заявлених до стягнення сум основного боргу в сумі 9874,08 грн., інфляційних втрат в сумі 20145,44 грн., 3% річних в сумі 1049,04 грн. та просить суд стягнути солідарно з відповідачів 200 грн. основного боргу та стягнути з першого відповідача 41647,12 грн. основного боргу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Враховуючи обставини справи, а також те, що подана позивачем заява від 24.11.2015 про відмову позивача від позову в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 9874,08 грн., інфляційних втрат в сумі 20145,44 грн., 3% річних в сумі 1049,04 грн. не суперечить діючому законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ГПК України, господарський суд вважає за можливе її прийняти, а провадження у справі в цій частині припинити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

За таких обставин, в даному провадженні суд розглядає вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів 200 грн. основного боргу та стягнення з першого відповідача 41647,12 грн. основного боргу

На адресу суду від представника першого відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції, в якому останній просить суд забезпечити проведення судових засідань в режимі відеоконфкренції.

Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 741 Господарського процесуального кодексу України у клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за сім днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь.

Оскільки вказане клопотання надійшло на адресу суду за чотири дні до дня проведення судового засідання, два дні з яких були вихідними, то суд не мав можливості забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції, у звязку з чим подане клопотання залишено без задоволення.

Від представника першого представника на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з тим, що директор товариства відповідача перебуває за кордоном та з метою надання часу для подання відзиву на позовну заяву.

Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи суд відмовляє в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають до господарського суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства. Директор товариства відповідача, який на час розгляду даної справи перебуває за кордоном, за наявності представника, не є єдиним можливим законним представником, за відсутності якого справа не може бути розглянута та відсутність можливості особисто зявитись в судове засідання директора товариства відповідача ніяким чином не позбавляє права законного представника товариства бути присутнім в судовому засіданні без довірителя. Також суд зазначає, що перший відповідач надіслав на адресу суду заяви та пояснення, в яких зазначає в чому полягають заперечення проти позовних вимог, а відтак суд не вбачає підстав для відкладення розгляду даної справи, оскільки матеріалів справи достатньо для вирішення даного спору.

Від представника першого відповідача на адресу суду надійшла заява, в якій останній просить суд: перевірити чи відповідає копія позовної заяви, що отримав перший відповідач тій позовній заяві, що була подана до суду; запропонувати позивачу направити копію позовної заяви з усіма додатками першому відповідачу; витребувати у позивача докази направлення належної копії позовної заяви першому відповідачу; повідомити першого відповідача належним чином про час і місце розгляду справи; у випадку якщо позовна заява (яка подана до суду) все таки відповідає тій, що отримав перший відповідач врахувати, що вона не містить вірної адреси першого відповідача та застосувати п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подану заяву, суд відмовляє в її задоволенні з огляду на наступне.

Щодо перевірки чи відповідає копія позовної заяви, що отримав перший відповідач тій позовній заяві, що була подана до суду, то суд зазначає, що у суду відсутній обовязок перевіряти відповідність копії позовної заяви поданій до суду направленій позовній заяві відповідачу. Крім того, суд звертає увагу першого відповідача на те, що у відповідності до ч. 2 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії. Перший відповідач не був позбавлений можливості ознайомитися з матеріалами даної справи та перевірити чи відповідає його копія позовної заяви тій, що була подана до суду.

Щодо запропонування позивачеві направити копію позовної заяви з усіма додатками першому відповідачу, то суд зазначає, що в матеріалах справи містяться докази, а саме опис вкладення у цінний лист від 07.10.2015, надіслання відповідачу позовної заяви з додатками на юридичну адресу останнього: 40021, м. Суми, вул. Малиновського, 12, а тому відсутні підстави щодо запропонування позивачеві направити копію позовної заяви з усіма додатками першому відповідачу.

Щодо витребування у позивача доказів направлення належної копії позовної заяви першому відповідачу, то відсутні підстави щодо задоволення вказаного клопотання з огляду на те, що в матеріалах справи містяться докази надіслання відповідачу позовної заяви з додатками, а саме опис вкладення у цінний лист від 07.10.2015.

Щодо повідомлення першого відповідача належним чином про час і місце розгляду справи, то суд зазначає, що копія ухвали господарського суду Київської області від 02.11.2015 про порушення провадження у даній справі була надіслана сторонам у справі, зокрема, першому відповідачу 05.11.2015, про що свідчить штамп канцелярії суду на зворотному боці оригіналу ухвали, яка міститься в матеріалах справи. Крім того, суд звертає увагу першого відповідача, що він не був позбавлений можливості ознайомитися з матеріалами даної справи, оскільки як вбачається з поданих до суду заяв та клопотань, останній був обізнаний про перебування даної справи в провадженні судді Подоляка Ю.В. та номеру даної справи.

Також суд звертаємо увагу першого відповідача на те, що судові рішення, зокрема, ухвали, які містяться в матеріалах справ та внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Положеннями п. 1 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд справи проводився у закритому судовому засіданні. Кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом.

Пунктом 2 ст. 5 Закону України «Про доступ до судових рішень» встановлено, що судові рішення вважаються офіційно опублікованими за умови посвідчення органом, який забезпечує ведення Реєстру, відповідності судових рішень оригіналам або електронним копіям судових рішень, внесених до Реєстру.

Оскільки відповідач був обізнаний про перебування даної справи в в провадженні судді господарському суду Київської області Подоляка Ю.В., знав номер справи, та сторін за позовом, він міг за допомогою відкритого доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень, ознайомитись з ухвалою господарського суду Київської області від 02.11.2015, якою порушено провадження у даній справі, зокрема, ознайомитись з місцем та часом розгляду даної справи в судовому засіданні.

Щодо застосування до позовної заяви п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України оскільки вона не містить вірної адреси першого відповідача, то суд зазначає, що нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості застосування ст. 63 Господарського процесуального кодексу України після порушення провадження у справі.

Також від представника першого відповідача на адресу суду надійшла заява, в якій останній просить суд захистити права та законні інтереси відповідача, застосувати ст. 83 ГПК України та визнати недійним повністю договір-заявку № 2014-101 від 10.11.2014 на надання транспортно-експедиційних послуг укладений між позивачем та першим відповідачем.

Розглянувши подану заяву, суд відмовляє в її задоволенні з огляду на те, що визнання недійним договір-заявку № 2014-101 від 10.11.2014 на надання транспортно-експедиційних послуг, укладений між позивачем та першим відповідачем не є предметом розгляду даної справи. Застосування ст. 83 Господарського процесуального кодексу України не є обовязком господарського суду, а є його правом.

Присутні в судовому засіданні представники позивача повністю підтримали позовні вимоги в редакції заяви від 24.11.2015 та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Перший відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не зявився. Проте, з поданих до суду письмових пояснень вбачається, що перший відповідач проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позову.

Другий відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не зявився. Проте, з поданого до суду відзиву на позовну заяву вбачається, що він визнає борг у сумі 200 грн.

Враховуючи, що неявка відповідачів в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представників відповідачів за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Відповідно до узгодженого договору-заявки на надання транспортно-експедиційних послуг від 10.11.2014 № 2014-101 (далі договір-заявка), завірена копія якого залучена до матеріалів справи, позивач зобовязався надати відповідачу транспортні послуги з перевезення вантажу.

Опис вантажу мед в бочках, 71 бочка.

Дата та час завантаження згідно умов договору-заявки є 12.11.2014, 8:00-15:00.

Маршрут перевезення, строк доставки: Україна Франція, 17-18.11.2014, 8:00-15:00.

Адреса завантаження Tow Bartnik, Stanislavskiego 4A.

Адреса розвантаження Resono, Famille Michaund Apiculturs, Avenue du Cramat, FR-40140 Soustons.

Вартість перевезення 2200 євро. Оплата здійснюється протягом 14 банківських днів після виставлення рахунку та акта виконаних робі, наявності оригіналів CMR. Після розвантаження надати кольорову копію CMR на мейл.

На виконання умов договору-заявки, позивачем було здійснено перевезення вантажу до місця призначення і видано його вантажоотримувачу, що підтверджується відміткою отримувача у міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR), завірена копія якої залучена до матеріалів справи.

Для оплати наданих транспортних послуг з перевезення вантажу позивач надіслав відповідачу рахунок від 19.11.2014 № 418 на суму 41847,12 грн., який останній отримав 28.11.2014, що підтверджується відміткою на рекомендованому поштовому повідомлені про вручення поштового відправлення. Завірені копії зазначених документів залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач свої зобовязання щодо здійснення розрахунку за надані транспортні послуги з перевезення вантажу не виконав, в звязку з чим за ним рахується борг у розмірі 41847,12 грн.

Розмір зазначеної заборгованості визнається відповідачем в гарантійному листі останнього від 19.01.2015 № 002, завірена копія якого залучена до матеріалів справи. У вказаному гарантійному листі про оплату відповідач просив надати йому відстрочку в оплаті заборгованості та гарантував оплату не пізніше 09.02.2015.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобовязується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Положеннями ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору-заявки, відповідач не виконав своїх зобовязань щодо здійснення розрахунку за надані транспортні послуги з перевезення вантажу, у звязку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 41847,12 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 41847,12 грн. заборгованості за надані транспортно-експедиторські послуги.

Між позивачем та другим відповідачем було укладено договір поруки від 10.11.2014 (далі договір поруки), відповідно до умов якого ТОВ «Гонта» поручитель зобовязався солідарно відповідати перед позивачем кредитором за виконання обовязків першим відповідачем ПП фірма «Кентавр» (далі боржник) перед кредитором за договором заявою № 2014-101 про надання транспортно-експедиційних послуг від 10.11.2014, укладеним між кредитором і боржником, частково на суму 200 грн. (п. 1.1 договору поруки).

Згідно п. 2.1 договору поруки у разі порушення боржником обовязків за договором поручитель та боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність. Але в будь-якому випадку розмір відповідальності поручителя не повинен перевищувати суму, яка на день одержання поручителем вимоги кредитора є 200 грн.

Цей договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (п. 4.1 договору поруки)

Враховуючи те, що перший відповідач свої зобовязання за договором-заявкою на надання транспортно-експедиційний послуг від 10.11.2014 № 2014-101 щодо здійснення розрахунку за надані послуги належним чином не виконав, позивач виставив другому відповідачу вимогу від 01.09.2015 № 15 про оплату суми боргу за надані послуги боржнику. Другий відповідач отримав зазначену вимогу, що підтверджується підписом уповноваженої особи на вказаній вимозі, який скріплений печаткою товариства. Завірена копія вимоги залучена до матеріалів справи.

Разом з тим, другий відповідач вказану вимогу про сплату боргу залишив без відповіді та без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до вимог ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Статтею 554 названого Кодексу встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи те, що перший відповідач не виконав свої зобовязання щодо здійснення розрахунку за надані послуги, які забезпечені порукою, яка не припинена в порядку ст. 559 ЦК України, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно заявлено позов про солідарне стягнення з відповідачів 200 грн. основного боргу та стягнення з першого відповідача 41647,12 грн. основного боргу.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги солідарне стягнення з відповідачів 200 грн. основного боргу та стягнення з першого відповідача 41647,12 грн. основного боргу є доведеними, обґрунтованими, відповідачами не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до абз. 3 пп. 4.1 п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. № 7 у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

З огляду на зазначене, відшкодування витрат зі сплати судового збору відповідно до вимог ст. 49 ГПК України та абз. 3 пп. 4.1 п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. № 7 покладається судом на відповідачів.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з першого відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 9874,08 грн., інфляційних втрат в розмірі 20145,44 грн. та 3% річних в розмірі 1049,04 грн.

2.Решту позовних вимог задовольнити повністю.

3.Стягнути з Приватного підприємства фірма «Кентавр» (40021, Сумська область, м. Суми, вул. Малиновського, 12, ідентифікаційний код 21106524) на користь Приватного підприємства «Стас» (07400, Київська обл, м. Бровари, вул. Красовського, 26, ідентифікаційний код 25299750) 41647 (сорок одну тисячу шістсот сорок сім) грн. 12 коп. основного боргу, 1215 (одну тисячу двісті п'ятнадцять) грн. 09 коп. витрат по сплаті судового збору.

4.Стягнути солідарно з Приватного підприємства фірма «Кентавр» (40021, Сумська область, м. Суми, вул. Малиновського, 12, ідентифікаційний код 21106524) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Гонта» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Андреєва, 2, ідентифікаційний код 20585557) на користь Приватного підприємства «Стас» (07400, Київська обл, м. Бровари, вул. Красовського, 26, ідентифікаційний код 25299750) 200 (двісті) грн. основного боргу.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гонта» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Андреєва, 2, ідентифікаційний код 20585557) на користь Приватного підприємства «Стас» (07400, Київська обл, м. Бровари, вул. Красовського, 26, ідентифікаційний код 25299750) 2 (дві) грн. 91 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 17.12.2015.