Рішення № 54398363, 16.12.2015, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Іменем України

РІШЕННЯ

16 грудня 2015 року Справа № 927/1371/15

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Авантранс",

вул. Леніна, 1, с. Ківшовата, Таращанський район, Київська область, 09543;

адреса для листування: ОСОБА_1, АДРЕСА_1

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фідленс Агро",

АДРЕСА_2, 17600;

поштова адреса: а/с № 5, м. Монастирище, Монастирищенський район, Черкаська область, 19100

Про стягнення 9396,30грн.

Суддя Моцьор В.В.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 (довіреність №1 від 27 жовтня 2015 року),

відповідача: ОСОБА_2 (довіреність №2 від 01 вересня 2014 року).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Авантранс" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідленс Агро" про стягнення 9396,30грн. боргу, з яких 4066,58грн. пені, 5086,57грн. інфляційних втрат, 243,16грн. 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання транспортних послуг №02/12/14 від 02 грудня 2014 року.

Ухвалою суду від 07 грудня 2015 року відхилено клопотання відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 08 грудня 2015 року розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 16 грудня 2015 року суд оглянув оригінали документів, доданих до позовної заяви та перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача надав суду письмові пояснення до контррозрахунку відповідача, які долучені судом до матеріалів справи, та просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача визнав позовні вимоги частково, зауваживши, що позивачем невірно виконаний розрахунок пені.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив:

02 грудня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авантранс" (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фідленс Агро" (замовник) укладено договір про надання транспортних послуг №02/12/14 (далі договір) (а.с. 10-11).

Згідно умов пункту 1.2 договору перевізник зобов'язався протягом строку дії даного договору приймати і доставляти належним йому або найманим вантажним автомобільним транспортом, у встановлені даним договором строки, ввірені йому замовником вантажі до пунктів призначення та видавати зазначені вантажі уповноваженим на одержання вантажів особам (вантажоодержувачам), при цьому, перевізник підтверджує та гарантує, що у нього є всі необхідні дозвільні документи, необхідні при виконанні перевезень вантажів автомобільним транспортом. Замовник зобов'язався подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі та сплачувати перевізнику за перевезення вантажів плату згідно умов даного договору.

Відповідно до вимог п. 2.2.1, 2.2.3 договору замовник зобов'язаний своєчасно передавати перевізнику заявки на організацію міжміських автомобільних перевезень вантажів або на надання інших послуг, зазначених в даному договорі. Замовник зобов'язаний своєчасно, в строки, обумовлені в кожному окремому випадку, здійснювати розрахунки з перевізником.

Згідно п. 3.4, 3.5 договору оплата послуг перевізника здійснюється замовником на розрахунковий рахунок перевізника на підставі належним чином оформлених рахунків, актів надання послуг або ТТН завірених підписом уповноваженої особи та оригінальною печаткою перевізника протягом 5 банківських днів. Оплата за перевезені вантажі здійснюється в безготівковій формі із застосуванням платіжних доручень, шляхом перерахування замовником суми вартості перевезень вантажів в гривні на поточний банківський рахунок перевізника протягом 5 банківських днів.

Позивач виконав умови вищезазначеного договору, у період з 03 грудня 2014 року по 02 лютого 2015 року надав відповідачу послуги з перевезення, що підтверджується актами надання послуг: №154 від 03 грудня 2014 року на суму 6392,00грн.; № 156 від 05 грудня 2014 року на суму 9408,00грн.; № 157 від 12 грудня 2014 року на суму 4904,00грн., №166 від 24 грудня 2014 року на суму 5620,00грн.; № 165 від 26 грудня 2014 року на суму 8283,00грн.; № 168 від 27 грудня 2014 року на суму 5792,00грн.; №169 від 28 грудня 2014 року на суму 9978,00грн.; № 9 від 26 січня 2015 року на суму 16326,00грн.; № 10 від 26 січня 2015 року на суму 16578,00грн.; № 26 від 30 січня 2015 року на суму 9326,40грн.; № 12 від 30 січня 2015 року на суму 9505,60грн.; № 18 від 02 лютого 2015 року на суму 9816,00грн. (а.с. 15-17,19-21, 23, 25-27, 29-30).

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, відповідач взяті на себе зобовязання щодо оплати вартості послуг з перевезення виконав, але з порушенням строків, встановлених п. 3.4, 3.5 договору.

Так, останній строк оплати:

- по акту №154 від 03 грудня 2014 року 10 грудня 2014 року. Згідно банківських виписок (а.с. 22) відповідачем оплачено послуги по перевезенню 17 грудня 2014 року, тобто прострочено оплату на 7 днів;

- по акту №156 від 05 грудня 2014 року 12 грудня 2014 року. Згідно банківських виписок (а.с. 22) відповідачем оплачено послуги по перевезенню 17 грудня 2014 року, тобто прострочено оплату на 5 днів;

- по акту №157 від 12 грудня 2014 року 19 грудня 2014 року. Згідно банківських виписок (а.с. 22) відповідачем оплачено послуги по перевезенню 17 грудня 2014 року, тобто послуги оплачено вчасно;

- по акту №166 від 24 грудня 2014 року 31 грудня 2014 року. Згідно банківських виписок (а.с. 28) відповідачем оплачено послуги по перевезенню 20 лютого 2015 року, тобто прострочено оплату на 51 день;

- по акту № 165 від 26 грудня 2014 року 06 січня 2015 року. Згідно банківських виписок (а.с. 28) відповідачем оплачено послуги по перевезенню 20 лютого 2015 року, тобто прострочено оплату на 45 днів;

- по акту № 168 від 27 грудня 2014 року 06 січня 2015 року. Згідно банківських виписок (а.с. 24) відповідачем оплачено послуги по перевезенню 17 лютого 2015 року, тобто прострочено оплату на 42 дня;

- по акту № 169 від 28 грудня 2014 року 06 січня 2015 року. Згідно банківських виписок (а.с. 28) відповідачем оплачено послуги по перевезенню 20 лютого 2015 року, тобто прострочено оплату на 45 днів;

- по акту № 9 від 26 січня 2015 року 02 лютого 2015 року. Згідно банківських виписок (а.с. 31) відповідачем оплачено послуги по перевезенню 24 лютого 2015 року, тобто прострочено оплату на 22 дня;

- по акту № 10 від 26 січня 2015 року - 02 лютого 2015 року. Згідно банківських виписок (а.с. 31) відповідачем оплачено послуги по перевезенню 24 лютого 2015 року, тобто прострочено оплату на 22 дня;

- по акту № 26 від 30 січня 2015 року 06 лютого 2015 року. Згідно банківських виписок (а.с. 18) відповідачем оплачено послуги по перевезенню 31 березня 2015 року, тобто прострочено оплату на 53 дня;

- по акту № 12 від 30 січня 2015 року 06 лютого 2015 року. Згідно банківських виписок (а.с. 18) відповідачем оплачено послуги по перевезенню 31 березня 2015 року, тобто прострочено оплату на 53 дня;

- по акту №18 від 02 лютого 2015 року 09 лютого 2015 року. Згідно банківських виписок (а.с. 18) відповідачем оплачено послуги по перевезенню 31 березня 2015 року, тобто прострочено оплату на 50 днів.

Відповідно до ст.ст.546,549 Цивільного кодексу України, виконання зобовязань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобовязання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобовязання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.2 договору у випадку прострочення платежу замовник сплачує перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Позивачем заявлено до стягнення 4066,58грн. пені за період з 10 грудня 2014 року по 31 березня 2015 року.

Відповідач заперечив щодо розміру нарахованої позивачем пені та надав суду контррозрахунок. Проте, судом встановлено, що даний контрозрахунок не відповідає дійсності та є неправильним. Дійсно, в розрахунку позивача не враховано, що договором передбачена оплата за послуги з перевезення протягом 5 банківських днів, а тому позивачем невірно визначено період нарахування пені. Пеня повинна нараховуватись за період з 11 грудня 2014 року по 31 березня 2015 року. Таким чином, за розрахунком суду пеня становить 4032,28грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 5086,57грн. інфляційних втрат за період з грудня 2014 року по березень 2015 року, 243,16грн. 3% річних за період з 10 грудня по 31 березня 2015 року.

Перевіривши розрахунки здійснені позивачем, суд дійшов висновку, що позивачем розрахунки виконані невірно.

В розрахунку 3% річних позивачем невірно визначено періоди нарахування, а тому, за розрахунком суду, три відсотки річних за період з 11 грудня 2014 року по 31 березня 2015 року становлять 300,52грн.

В розрахунку інфляційних втрат позивачем нараховувались інфляційні втрати з визначенням конкретних днів прострочки. Проте, згідно п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17 грудня 2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Аналогічні висновки викладені у листі Верховного суду України від 03 квітня 1997 року №62-97р. "Про рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ".

Таким чином, за розрахунком суду інфляційні втрати за період з грудня 2014 року по березень 2015 року становлять 7750,10грн.

Оскільки позивачем заявлено до стягнення 243,16грн. 3% річних та 5086,57грн. інфляційних втрат, суд не може вийти за межі заявлених до стягнення позивачем сум.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 9362,01грн., в тому числі 4032,28грн. пені, 243,16грн. 3% річних та 5086,57грн. інфляційних втрат. В решті позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 34,30грн. слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1372,97грн.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідленс Агро" (АДРЕСА_2, 17600, код ЄДРПОУ 39057541, р/р 26007052722453 в ПАТ КБ "Приват Банк", МФО 300711) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантранс" (вул. Леніна, 1, с. Ківшовата, Таращанський район, Київська область, 09543, код ЄДРПОУ 38230339, р/р 26008476065 в ПрАТ "ОСОБА_3 ОСОБА_2", МФО 380805) 4032,28грн. пені, 5086,57грн. інфляційних втрат, 243,16грн. 3% річних та 1372,97грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.Відмовити в решті позовних вимог.

Суддя В.В. Моцьор