Рішення № 54398102, 11.12.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2015 р.

Справа № 916/4239/15

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Волкова Р.В.

при секретарі судового засідання Кришталь Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Насіння” (м.Київ);

До відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства „Перемога” (Одеська обл., Балтський р-н, с. Лісничівка);

про стягнення 394307,21 грн.

Представники:

Від позивача: не з’явився;

Від відповідача: не з’явився;

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Насіння”, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Приватного сільськогосподарського підприємства „Перемога” про стягнення 394307,21 грн. заборгованості, з яких 211 341,50 грн. - основного боргу, 19 020,74 грн. – 3 % річних, 163 944,97 грн. - інфляційних втрат, нарахованих у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором поставки № 2-0603/пр 214сг від 06.03.2012 р.

В обґрунтування своїх вимог посилається на укладання з відповідачем 06.03.2012 р. договору № 2-0603/пр 214сг поставки насіння сільськогосподарських культур в асортименті. Та на недоплату відповідачем поставленої продукції.

Під час розгляду справи, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Насіння” подало до суду клопотання (зареєстроване за вхід. № 2-6523/15 від 27.11.2015 р.) про припинення провадження в частині стягнення основного боргу у сумі 211341,50 грн. з посиланнями на оплату відповідачем боргу в цій частині.

Приватне сільськогосподарське підприємство „Перемога” надало відзив на позовну заяву, в якій заперечує проти позову в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві. З посиланнями на виконання відповідачем своїх зобов’язань в повному обсязі, доказом чого є платіжне доручення від 12.11.2015 р.

У судовому засіданні від 11.12.2015 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку ст.85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд встановив наступне.

06.03.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Насіння” та Приватним сільськогосподарським підприємством „Перемога” укладено договір № 2-0603/пр 214сг поставки насіння сільськогосподарських культур в асортименті.

На виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 301 916,50 грн., про що свідчить видаткова накладна № ВК-1204-25 від 12.04.2012 р. та довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей 3 13. від 11.04.2012 р.

13.03.2012 р. відповідачем перераховано позивачу 215 829,00 грн., проте 28.03.2012 р. Приватне сільськогосподарське підприємство „Перемога” направило позивачу лист, в якому просило повернути кошти в сумі 125 254,00 грн., як помилково та передчасно сплачені.

Позивачем на підставі вказаного листа повернуто відповідачу 125 254,00 грн.

Згідно з додатком № 2 від 06.03.2012 р. до договору відповідач зобов’язаний сплатити вартість товару в наступні строки:

-30% вартості товару (90 574,95 грн.) в строк до 15.04.2012,

-70% вартості товару (211341,55 грн.) в строк до 15.10.2012 р.

Таким чином, на дату подачі позову залишились несплаченими кошти в сумі 211 341,50 грн. (розрахунок наявний в матеріалах справи).

Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань відповідно до ст.175 Господарського Кодексу України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного Кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст.193 Господарського Кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 Цивільного Кодексу України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного Кодексу України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або зміну його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

В порушення наведених вище норм закону, а також умов договору, відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконав частково, у зв‘язку з чим позивачем заявлено до стягнення 211 341,50 грн. основного боргу. Разом з цим, під час розгляду справи відповідачем здійснена оплата вказаної суми заборгованості, про що свідчить витяг з банківської виписки від 12.11.2015 р. В зв‘язку з цим провадження по справі в частині стягнення основного боргу у сумі211 341,50 грн. підлягає припиненню відповідно до вимог п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального Кодексу України внаслідок відсутності предмету спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного Кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного Кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Частина 2 ст.625 ЦК України закріплює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В зв‘язку з цим, з посиланням на невиконання умов договору та вказані правові норми, позивачем нараховано 19 020,74 грн. – 3 % річних та 163 944,97 грн. інфляційних втрат за період з 16.10.2012 р. по 15.10.2015 р.

З урахуванням вказаних обставин, перевіривши розрахунок позивача, суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального Кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 611, 612, 629 Цивільного Кодексу України, ст.ст.175, 193, 216, 218, 230, 231, 233 Господарського Кодексу України ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Насіння” -задовольнити.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства „Перемога” (66127, Одеська обл., Балтський р-н, с. Лісничівка, код 05530792) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Насіння” (03141, м. Київ, вул. Клінічна,25, код 30674952) 19 020/дев'ятнадцять тисяч двадцять/грн.74 коп. – 3 % річних, 163 944/сто шістдесят три тисячі дев’ятсот сорок чотири/грн. 97 коп. інфляційних втрат та 5 914/п’ять тисяч дев’ятсот чотирнадцять/грн. 61 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Провадження в частині стягнення 211 341,50 грн. основного боргу припинити відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального Кодексу України.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 11.12.2015 року.

Повний текст рішення складений 16 грудня 2015 р.

Суддя Р.В. Волков