Рішення № 54397812, 15.12.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 29/63/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2015 Справа № 908/5101/15

м. Запоріжжя

Позивач Публічне акціонерне товариство Завод залізобетонних конструкцій №1, код з ЄДР 13628220 (69106 м.Запоріжжя вул.Фінальна, 1-б)

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю ПІВДЕНСПЕЦБУД, код з ЄДР 34975625 (69041 м.Запоріжжя провулок Вологодський, 30)

про стягнення заборгованості за договором

Суддя В.А. Кричмаржевський

За участю представників:

- позивача ОСОБА_1

- відповідача ОСОБА_2

Установив:

До господарського суду Запорізької області 22.09.2015 року з позовом звернулось Публічне акціонерне товариство Завод залізобетонних конструкцій №1, м.Запоріжжя, до ТОВ ПІВДЕНСПЕЦБУД, м.Запоріжжя, про стягнення заборгованості за договором поставки №37 (15) від 27.04.2015р. у розмірі 1.346.195,95 грн. основного боргу.

Ухвалою господарського суду від 23.09.2015р. порушено провадження у справі № 908/5101/15, судове засідання призначене на 22 жовтня 2015р. о 09-30 год.

Але судового засідання не відбулось у звязку з надсиланням справи до Донецького апеляційного господарського суду за апеляційною скаргою відповідача на вищезгадану ухвалу господарського суду.

Згідно з ухвалою суду від 06.11.2015р. прийнято справу до розгляду та призначено судове засідання на 18.11.2015р. о 10-30 год.

В судовому засіданні, яке відбулось 18.11.2015р., з метою проведення звірки взаєморозрахунків сторонами оголошувалась перерва до 15.12.2015р. на 10-30 год.

Позивачем 01 грудня 2015р. подані додаткові пояснення у справі.

В судовому засіданні - 15.12.2015р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просить позов задовольнити. В обґрунтування своєї позиції послався на порушення відповідачем умов договору поставки № 37 (15) від 27.04.2015р. Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобовязань за цим договором позивач просить суд стягнути з ТОВ «ПІВДЕНСПЕЦБУД» на підставі статей 526, 530, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, статей 193, 216, 230 Господарського кодексу України 1.346.195,95 грн. заборгованості за поставлений товар.

Також додав, що представники позивача виїзжали за юридичною адресою відповідача з метою проведення звірки взаєморозрахунків на вимогу суду, але охорона відповідача не пропустила їх на територію, у звязку з чим позивачем були надіслані на адресу відповідача три примірники актів звірки взаєморозрахунків станом на 17.11.2015р. за договором поставки №37 (15) від 27.04.2015р., з метою їх перевірки, підписання і надсилання позивачеві.

Але станом на день розгляду справи відповіді позивачем не отримано.

Відповідач відзиву на позов не надав.

В судових засіданнях його представник пояснив, що з позовом не погоджується, посилаючись на те, що у 2014р. між сторонами був укладений інший договір поставки, і розрахунки за яким не були здійснені в повному обсязі. Але самого договору представники суду не надали.

У судовому засіданні 15 грудня 2015р. представник відповідача не підтвердила факт існування договору, на який посилалась у попередньому засіданні, що свідчить про його відсутність.

Стосовно ухилення від проведення звірки взаєморозрахунків суду пояснила про те, що вони знаходяться у керівництва, та залишились не підписаними і не надані суду. Також представник просить суд відкласти судове засідання на 14 днів для вирішення питання про підписання мирової угоди між сторонами. Зазначене клопотання суд відхилив, обґрунтовуючи це тим, що у відповідача було достатньо часу для вирішення цього питання.

Крім того, суд обмежений у розгляді справи визначеними законом процесуальними строками.

Представник позивача заявив в судовому засіданні про те, що відповідач та його представник намагаються ввести суд в оману, даючи неправдиві пояснення, та заявляючи клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши законодавство, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Між Публічним акціонерним товариством «Завод залізобетонних конструкцій №1», м.Запоріжжя, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНСПЕЦБУД», м.Запоріжжя, 27 квітня 2015р. укладено договір поставки № 37(15), за умовами якого позивач зобовязався виготовити та передати, а відповідач прийняти та оплатити продукцію, іменовану надалі «Товар», найменування, кількість, асортимент якого зазначаються у відповідних специфікаціях, що підписуються обома сторонами та є невідємною частиною цього договору.

Згідно з п.2.2 договору партією товару сторони домовилися вважати товар в кількості, що зазначається в накладній. На кожну партію товару позивач представляє відповідачеві оригінали рахунку, накладної, паспорта на продукцію.

У відповідності до п.3.1 договору ціна товару, що постачається, визначається сторонами у відповідних специфікаціях, які є невідємною частиною договору.

Відповідно до п.3.3 Покупець оплачує товар, який постачається за цим договором, на умовах та в строки, що оговорені сторонами у відповідних специфікаціях, які є невідємною частиною договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Цього ж дня сторони підписали специфікацію №1 до договору поставки товару № 37(15) від 27.04.2015р., в п.1 якої визначили найменування, асортимент, кількість, ціну товару. Також сторонами були узгоджені умови оплати: аванс - 60% від загального замовлення, - 40% від загального замовлення протягом 2-х днів з дати поставки.

У звязку з тим, що відповідачем у відповідні строки не були виконані зобовязання за договором, сторонами було укладено додаткову угоду №2 від 20.05.2015р., за умовами якої позивач взяв на себе зобовязання в обумовлені строки та на умовах самовивезення виготовити залізобетонні споруди на загальну суму - 3.060.752,55 грн. з урахуванням податку на додану вартість (ПДВ), а відповідач зобовязався оплатити на умовах передоплати.

Між сторонами 13.05.2015р. була укладена додаткова угода №1, якою введено в дію специфікацію №2, згідно з якою позивач зобовязався виготовити на умовах самовивезення плити покриття ПП-1 на загальну суму 167.684,04 грн. з ПДВ, а відповідач оплатити на умовах передоплати.

Шляхом підписання додаткової угоди № 3 сторонами 25.05.2015р. узгоджена специфікація №3 на поставку стінових панелей та плит покриття на загальну суму 286.575,41 грн. з ПДВ на умовах передоплати та самовивезення.

На виконання умов договору № 37 (15) від 27.04.2015р., додаткових угод №№ 1, 2, 3 та специфікацій №№ 1, 2, 3 до нього позивач передав відповідачеві товар на загальну суму 3.941.416,75 грн.

Але відповідач виконав частково зобовязання щодо оплати за поставлений товар, перерахувавши лише - 2.595.220,80 грн., чим порушив умови договору.

Про факт поставки товару відповідачеві свідчать видаткові накладні за період з 07 травня 2015 року по 22 липня 2015 року, довіреності на імя ОСОБА_3 за період з 07 травня 2015 року по 22 липня 2015 року у кількості 84-х штук, які долучені до матеріалів справи.

Таким чином, залишок несплаченої суми за поставлений відповідачеві товару на день розгляду справи складає 1.346.195,95 грн.

Сума боргу підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків станом на 08.09.2015р., підписаний обома сторонами.

Внаслідок порушення відповідачем умов договору в частині оплати товару позивач за захистом своїх порушених прав та законних інтересів звернувся з позовом до суду про стягнення боргу.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що між сторонами склалися правовідносини з поставки товару.

Приписами статті 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частинами 1, 2 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

За приписами статті 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобовязання щодо його виконання, однак відповідач покладеного на нього обовязку про оплату поставленого позивачем товару на суму 1.346.195,95грн. у встановлений договором та специфікацією строк не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 1.346.195,95 грн. основного боргу обґрунтована та задовольняється судом.

Стягнення судового збору у цій справі в розмірі 20.192,94 грн. відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 49, 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНСПЕЦБУД» (69041 м.Запоріжжя провулок Вологодський, 30, код з ЄДР 34975625, п/р №2600610685601 в ПАТ «МетаБанк», МФО 313582) на користь Публічного акціонерного товариство Завод залізобетонних конструкцій № 1 (69106 м.Запоріжжя вулиця Фінальна, 1Б, код з ЄДР 13628220) - 1.346.195 (один мільйон триста сорок шість тисяч сто девяносто пять) грн. 95 коп. основного боргу, 20.192 (двадцять тисяч сто девяносто дві) грн. 94 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.А. Кричмаржевський

Рішення підписане та оформлене згідно з вимогами статті 85 ГПК України 16.12.2015р.