Ухвала суду № 54396939, 15.12.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УКРАЇНА

Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2015 р.Справа № 818/3026/15

Головуючий 1 інстанції: Гелета С.М.

Доповідач: Водолажська Н.С.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Калиновський В.А., Суддя Філатов Ю.М.

при секретарі Тітовій А.В.

за участю:

спеціаліста ? Щетініна В.О.

представника позивача ? Павленко О.М.

представника відповідача ? Сумцової С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.10.2015р. по справі № 818/3026/15

за позовом Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів

до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державний науково-дослідний інститут хімічних продуктів, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення Шосткинської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області № 0008181702 від 06.08.15 р. про застосування штрафних санкцій по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 2042261,62 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 01.10.15 р. по справі № 818/3026/15 позовні вимоги були задоволені в повному обсязі.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.10.15 р. по справі № 818/3026/15 та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та пояснення представників сторін в судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є акт № 313/18-17-22-0005/14015318 від 20.07.15 р. документальної планової виїзної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.13 р. по 31.12.14 р., в якому були зафіксовані порушення платником податків вимог п. 57.1 ст. 57, п. 168.1.2, п. 168.1.5 ст. 168 ПК України у зв'язку з несвоєчасною сплатою податку на доходи фізичних осіб.

Позивач правом адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення-рішення не скористався.

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням № 0008181702 від 06.08.15 р., позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що Шосткинська ОДПІ безпідставно застосувала до ДНДІ хімічних продуктів штрафні санкції відповідно до ст. 127 ПК України, якою передбачено накладення штрафу за не нарахування, неутримання та несплату (неперерахування) податків, оскільки до спірних правовідносин застосуванню підлягає положення ст. 126 ПК України, якою передбачена відповідальність платника податків за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання протягом встановлених строків .

З матеріалів справи вбачається, що в ході проведення перевірки фахівцями податкового органу було встановлено, що позивач в період з серпня 2012 р. по грудень 2014 р. допустив несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб при нарахування та виплаті доходів фізичним особам у вигляді заробітної плати, чим, на думку відповідача, порушив вимоги п. 168.1.5 ст. 168 ПК України.

В доводах апеляційної скарги відповідач по справі зазначив, що позивачем фактично не заперечується факт несвоєчасного перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, про що зазначено в рішенні суду першої інстанції. Також відповідач вказав на те, що суд першої інстанції також підтвердив і факт порушення позивачем строків перерахування податку до бюджету, визначених п. 168.1.5 ст. 168 ПК України, але зазначивши при цьому, що до спірних правовідносин необхідно було застосувати норми ст. 126 ПК України, а не ст. 127, як було зроблено податковим органом.

Не погоджуючись з такими висновками суду першої інстанції, відповідач по справі зазначив, що аналогічна ситуація вже була предметом дослідження ВАС України, який 25.02.15 р. розглядав справу № 818/2927/13-а за касаційною скаргою Шосткинської ОДПІ на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.11.13 р. за позовом Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів до Шосткинської ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов'язанні з податку на доходи фізичних осіб у вигляді застосованих штрафних санкцій згідно ст. 127 ПК України за порушення строків перерахування податку до бюджету згідно п. 168.1.5 ст. 168 цього Кодексу. Вищий адміністративний суд України, задовольняючи касаційну скаргу Шосткинської ОДПІ, погодився з правовою позицією податкового органу, що за вчинене порушення наведеної норми застосовується штрафна санкція саме згідно ст.127 цього Кодексу.

Крім того, апелянт зазначив, що суд першої інстанції неоднозначно трактує вищевказані норми ПК України, зокрема, постановою від 30.03.15 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.07.15 р. в аналогічній справі № 818/815/15, суд визнав, що при нарахуванні оподатковуваних доходів та не виплаті їх платникам податку, податок, який підлягав утриманню з таких нарахованих доходів, сплачувався (перераховувався) до бюджету з порушенням строків сплати, встановлених законом для місячного податкового періоду, що є порушенням вимог п. 168.1.5 ст. 168 ПК України, відповідальність за яке встановлена ст. 127 цього кодексу.

Колегія суддів зазначає, що відповідно п. 168.1.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 цього Кодексу. Згідно п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно п. 54.1, п. 54.2 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно п. 168.1.2 ст. 168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Згідно п. 168.1.5 наведеної норми якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Як правильно зазначив суд першої інстанції та це не заперечується сторонами у справі, виплата заробітної плати була проведена підприємством позивача із затримкою, що підтверджується платіжними дорученнями на виплату заробітної плати (а.с.29, 31, 33, 35, 37, 40, 42, 44, 46, 68, 70, 72, 74, 76, 78, 80, 82, 84, 86, 88, 90, 92, 94, 96, 99, 101), але разом з тим, суми податку з доходів фізичних осіб перераховані до бюджету одночасно із виплатою заробітної плати, що також підтверджується платіжними дорученнями на перерахування вказаного податку до бюджету в день виплати заробітної плати (а.с.30, 32, 34, 36, 38, 39, 41, 43, 45, 47, 69, 71, 73, 75, 77, 79, 81, 83, 85, 87, 89, 91, 93, 95, 97, 98, 100, 102).

Відповідно п. 127.1 ст. 127 ПК України не нарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абз. 1 цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Положеннями п. 126.1 ст. 126 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом виявлено порушення підприємством позивача податкового законодавства у вигляді прострочення (несвоєчасного перерахування) встановленого строку сплати податку на доходи фізичних осіб, утриманого із заробітної плати, що відповідає, передбаченому ст. 126 ПК України складу порушення, однак оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням відповідач застосував штраф на підставі п. 127.1 ст. 127 ПК України, яким передбачена відповідальність за не нарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.

Таким суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що дії позивача, що полягають у несвоєчасній сплаті податку на доходи фізичних осіб (узгодженого податкового зобов'язання), не відповідають складу правопорушення, встановленого ст. 127 ПК України.

Посилання апелянта на те, що аналогічна ситуація вже була предметом дослідження ВАС України, який 25.02.15 р. розглядав справу № 818/2927/13-а за касаційною скаргою Шосткинської ОДПІ на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.11.13 р. за позовом Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів до Шосткинської ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов'язанні з податку на доходи фізичних осіб у вигляді застосованих штрафних санкцій згідно ст. 127 ПК України за порушення строків перерахування податку до бюджету згідно п. 168.1.5 ст. 168 цього Кодексу в даному випадку є безпідставним, оскільки вказане рішення ВАС України не має преюдиціального значення для вирішення даної справи в розумінні КАС України.

Також слід відмітити, що твердження представника відповідача в судовому засіданні про те, що не сплачений податок з доходів фізичних осіб не є податковим зобов'язання і не узгоджений, є хибним, оскільки зобов'язання по сплаті даного податку узгоджується при направленні податковим агентом до органу податкової служби податкового розрахунку за формою 1ДФ, а тому є узгодженими податковими зобов'язаннями.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно пояснень позивача, що були ним надані до суду першої інстанції, ключовим доводом в обґрунтування своїх позовних вимог в межах розгляду справи № 818/2927/13-а слугувало те, що позивач вважав, що заборгованість повинна була бути списана за Законом України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку». В свою чергу, в обґрунтування позовних вимог в межах даної справи позивач вказані інші обґрунтування, правова оцінка яким і була надана в рішенні суду першої інстанції.

Також колегія суддів вважає за доцільне зауважити, що суд першої інстанції правомірно в своєму рішенні вказав на те, що у суду відсутні підстави для самостійного визначення суми штрафних (фінансових) санкцій на підставі ст. 126 ПК України замість помилково застосованої Шосткинською ОДПІ норми ст. 127 ПК України, оскільки дані функції належать виключно податковому органу, який має право визначати суми грошових зобов'язань та застосовувати штрафні санкції на підставі проведеної перевірки згідно вимог ПК України в разі виявлення порушень податкового законодавства.

Наведені обставини зумовили висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Зважаючи на те, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 01.10.15 р. по справі № 818/3026/15 прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.10.15 р. по справі № 818/3026/15 - залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.10.15 р. по справі № 818/3026/15 за позовом Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Стягнути з Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (вул. Комуністична, 2, м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 39521341) на користь Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову суду у розмірі 5359 (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять гривень) 20 коп.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя (підпис)Водолажська Н.С.Судді(підпис) (підпис) Калиновський В.А. Філатов Ю.М.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 17.12.2015 року.