Ухвала суду № 54396413, 15.12.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УКРАЇНА

Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2015 р.Справа № 816/1880/15

Головуючий 1 інстанції: Іваненко С.А.

Доповідач: Водолажська Н.С.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Калиновський В.А., Суддя Філатов Ю.М.

при секретарі Тітовій А.В.

за участю:

представника позивача ? Дробот Р.Д.

представника відповідача ? Курило В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2015р. по справі № 816/1880/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «Полтавський автоагрегатний завод»

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПАТ «Полтавський автоагрегатний завод», звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив: скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області № 0016001502 від 29.04.15 р. про зменшення розміру від'ємного значення ПДВ у розмірі 63333,0 грн. та № 0018031502 від 25.05.15 р. про зменшення бюджетного відшкодування (в т.ч. заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ в сумі 63333,0 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 31666,5 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.15 р. по справі № 816/1880/15 позовні вимоги були задоволені.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.15 р. по справі № 816/1880/15 та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та пояснення представників сторін в судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ «Полтавський автоагрегатний завод» зареєстроване як юридична особа 03.09.93 р., код ЄДРПОУ 00232124.

Підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень є акти від № 1756/16-01-15-02/00232124 від 21.04.15 р. (а.с. 9-49) та № 39/16-01-15-02/00232124 від 08.05.15 р. (а.с. 59-89) документальних позапланових виїзних перевірок підприємства позивача з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за січень-лютий 2015 р., в яких зафіксовані порушення платником податків вимог п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 ПК України, яки призвели до завищено від'ємне значення ПДВ за січень 2015 р. на 63333,0 грн. та завищення бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2015 р. на 63333,0 грн.

Не погодившись з прийнятими контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів та не надано належних доказів наявності в діях позивача ознак протиправної діяльності, а тому і не доведено правомірності спірних податкових повідомлень-рішень.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведених відповідачем перевірок контролюючий орган дійшов до висновку про безпідставне зарахування до складу податкового кредиту за січень 2015 р. ПДВ за податковими накладними № 2511/231 від 26.01.15 р. (а.с. 94а), № 3820/231 від 29.01.15 р. (а.с. 95), № 1696/231 від 17.01.15 р. (а.с. 94), отримані від ПАТ «Полтаваобленерго» у зв'язку з придбанням у нього електричної енергії на загальну суму ПДВ 63333,0 грн. Висновок податкового органу вмотивований порушенням постачальником електричної енергії (ПАТ «Полтаваобленерго») порядку складання податкових накладних, оскільки ним виписані податкові накладні впродовж місяця по даті отримання коштів від ПАТ «Полтавський автоагрегатний завод» на суму ПДВ 63333,0 грн., що на думку відповідача є порушенням вимог п. 201.4 ст. 201 ПК України.

В доводах апеляційної скарги відповідач по справі зазначив, що в ході перевірки щодо правомірності визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту, розрахунків з бюджетом та показників, відображених у декларації за грудень 2014 р. та січень 2015 р., встановлено, що до податкового кредиту позивачем за січень 2015 р. включені податкові накладні № 2511/231 від 26.01.15 р. на загальну суму 278020,13 грн., в т.ч. ПДВ 46336,69 грн.; № 3820/231 від 29.01.15 р. на загальну суму 1979,87 грн. в т.ч. ПДВ 329,98 грн.; № 1696/231 від 17.01.15 р. на загальну суму 100000,0 грн., в т.ч. ПДВ 16666,67 грн. Проте, відповідно п. 201.4 ст. 201 ПК України платники податку, які постачають електричну енергію, складають податкові накладні щодекадно на суму коштів, що надійшли в рахунок оплати за таку електричну енергію на їх поточні рахунки протягом відповідної декади. В останній день місяця такі платники податку складають податкові накладні/розрахунки коригування за результатами остаточного розрахунку зі споживачами електричної енергії та отриманих коштів протягом такого місяця.

Апелянт зазначив, що судом першої інстанції не взято до уваги, що оплата за електричну енергію здійснювалася платіжними дорученнями № 29840 від 17.01.15 р. на загальну суму 100000,0 грн., в т.ч. ПДВ 16666,67 грн., № 30201 від 27.01.15 р. на загальну суму 150000,0 грн., в т.ч. ПДВ 25000,0 грн. та № 30233 від 29.01.15 р. на загальну суму 130000,0 грн., в т.ч. ПДВ 21666,67 грн., тобто у другій та третій декаді місяця, а тому податкові накладні повинні бути виписані 20.01.15 р. на загальну суму 100000,0 грн. в т.ч. ПДВ 16666,67 грн.; 30.01.15 р. на загальну суму 280000,0 грн., в т.ч. ПДВ 46666,67 грн. При цьому апелянт вказав на те, що відповідно п. 201.1 ст. 201 ПК України обов'язковими реквізитами податкової накладної є дата виписування податкової накладної, ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні, загальна сума коштів, що підлягає сплаті з урахуванням податку. Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

На підставі викладеного, апелянт зазначив, що в порушення приписів п. 201.10 ст. 201 ПК України ПАТ «Полтавський автоагрегатний завод» неправомірно включено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за січень 2015 р. суму 63333,34 грн. по вищезазначених податкових накладних, складених ПАТ «Полтаваобленерго» з порушенням вимог, встановлених п. 201.4 ст. 201 ПК України, у зв'язку з чим відповідачем зроблений висновок, що ПАТ «Полтавський автоагрегатний завод» завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за січень 2015 р. в розмірі 63333,0 грн., що в свою чергу призвело до завищення бюджетного відшкодування за лютий 2015 р. в розмірі 63333,0 грн.

В своєму рішенні суд першої інстанції зазначив, що згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції було встановлено та апелянтом по справі не спростовано, що податкові накладні виписувались ПАТ «Полтаваобленерго» по першій події відповідно п. 187.1 ст. 187 ПК України, а саме в день зарахування коштів від ПАТ «Полтавський автоагрегатний завод» за електричну енергію згідно платіжних доручень № 30201 від 27.01.15 р., № 30233 від 29.01.15 р. та № 29840 від 17.01.15 р.

Відповідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. В п. 201.1 ст. 201 ПК України (в редакції, чинній на час виписки податкових накладних) було визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, які визначені п. 201.1 ст. 201 ПК України. Згідно п. 201.2 наведеної норми форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

На виконання вимог вказаного вище припису п. 201.2 ст. 201 ПК України, наказом Міністерства фінансів України № 957 від 22.09.14 р. затверджена форма та Порядок заповнення податкової накладної, в п. 4 (в редакції, чинній на дату складання податкових накладних) якого передбачено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань постачальника (продавця), а в п. 17 визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

В ході розгляду справи в суді першої інстанції була встановлена наявність всіх обов'язкових реквізитів, визначених п. 201.1 ст. 201 ПК України та вказаним вище Порядком, а дата складання податкових накладних відповідає даті виникнення податкових зобов'язань постачальника (продавця), яка передбачена п. 187.1 ст. 187 ПК України та зазначена в графі 2 накладних «дата виникнення податкового зобов'язання (постачання/оплати)».

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Положеннями п. 7 Порядку заповнення податкової накладної визначено, що не дає права отримувачу (покупцю) на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - постачальником (продавцем) товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (для податкових накладних, складених до 01.01.15 р.: відсутність факту такої реєстрації у разі, якщо такі накладні складені в електронній формі або якщо такі накладні відповідають вимогам п. 11 підрозділу 2 розділу XX ПК України у разі складання податкової накладної у паперовому вигляді); порушення порядку заповнення податкової накладної; складення податкової накладної платником податку, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

На підставі наведеного судом першої інстанції був зроблений висновок, що позивачем правомірно, на підставі належним чином оформлених податкових накладних, включено до складу податкового кредиту ПДВ в розмірі 63333,0 грн., обґрунтовано визначена сума від'ємного значення ПДВ у січні 2015 р. та правомірно заявлено її до бюджетного відшкодування у лютому 2015 р.

При цьому суд першої інстанції визнав безпідставними посилання відповідача на приписи п. 201.4 ст. 201 ПК України, які за Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.14 р. передбачали, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Платники податку, які постачають електричну енергію, складають податкові накладні щодекадно на суму коштів, що надійшли в рахунок оплати за таку електричну енергію на їх поточні рахунки протягом відповідної декади. В останній день місяця такі платники податку складають податкові накладні/розрахунки коригування за результатами остаточного розрахунку зі споживачами електричної енергії з урахуванням поставленої електричної енергії та отриманих коштів протягом такого місяця, оскільки на момент їх виписки Порядок заповнення податкової накладної не містив приписів, передбачених п. 201.4 ст. 201 ПК України, викладених в новій редакції.

Як правомірно зазначив суд першої інстанції, на момент виписування податкових накладних у січні 2015 р. центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, не вчинено дій щодо приведення нормативно-правових актів центральних органів виконавчої влади у відповідність до ПК України. В свою чергу, відповідні зміни до Порядку заповнення податкової накладної внесені наказом Міністерства фінансів України «Зміни до Порядку заповнення податкової накладної» № 13 від 23.01.15 р., яким п. 4 Порядку доповнено новим абзацом такого змісту: «Платники податку, які постачають електричну енергію, складають податкові накладні щодекадно на суму коштів, що надійшли в рахунок оплати за таку електричну енергію на їх поточні рахунки протягом відповідної декади. В останній день місяця такі платники податку складають податкові накладні/розрахунки коригування за результатами остаточного розрахунку зі споживачами електричної енергії з урахуванням поставленої електричної енергії та отриманих коштів протягом такого місяця.» Вказані зміни набули чинності 30.01.15 р.

Колегія суддів зазначає, що п. 201.1 ст. 201 ПК України (викладений в новій редакції), який набув чинності 01.01.15 р., передбачає, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, відповідно п. 11 підрозділу 2 Перехідних положень ПК України, реєстрація всіх без виключення подач нових накладних в Єдиному реєстрі є обов'язковою лише з 01.02.15 р.

Таким чином, податкові накладні, виписані ПАТ «Полтаваобленерго», складені за формою та у порядку, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в редакції, чинній на час їх складення, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що спірними податковими повідомленнями-рішеннями безпідставно зменшено ПАТ «Полтавський автоагрегатний завод» розмір від'ємного значення суми ПДВ у січні 2015 р. на 63333,0 грн. та безпідставно визнано неправомірним заявлення зазначеної суми до відшкодування у лютому 2015 р.

Наведені обставини зумовили висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Зважаючи на те, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.15 р. по справі № 816/1880/15 прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.15 р. по справі № 816/1880/15 - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.15 р. по справі № 816/1880/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Полтавський автоагрегатний завод» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області (вул. Фрунзе, 155, м. Полтава, 36008, код ЄДРПОУ 39680655) на користь Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову суду у розмірі 1899 (одна тисяча вісімсот дев'яносто дев'ять гривень) 99 коп.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя Водолажська Н.С.Судді Калиновський В.А. Філатов Ю.М.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 17.12.2015 року.