Ухвала суду № 54396141, 17.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/21450/15 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

17 грудня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.,

суддів: Грищенко В.Е., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Сергійчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно ст. 41 КАС України, в залі суду апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві - Гучка Віктора Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги мотивує тим, що податковим органом безпідставно зроблено висновки щодо заниження позивачем у перевіряємий період доходу, у зв'язку із не відображення отриманого від ПАТ «КБ «Надра» додаткового блага у вигляді анулювання кредитної заборгованості.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року задоволено вказаний позов. Скасувано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 05.05.2015 року № 0016741701.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві - Гучко Віктор Володимирович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб від доходів, отриманих у вигляді додаткового блага фізичної особи ОСОБА_3 за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 рік.

За результатами податковим органом складено акт перевірки від 17.04.2015 року № 632/17-01/2148604083, за змістом якого вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме: неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік та пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, в результаті чого занижено суму податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 7696,68 грн.

На підставі висновків акту перевірки Державною податковою інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.05.2015 року № 0016741701, яким ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 10786,89грн., у тому числі: за основним платежем - 8493,51 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2293,38 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивачем подано скарги до ГУ ДФС у м. Києві, за результатами розгляду скарги ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення від 19.08.2015 року № 2400/Р/26-15-10-08-16, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За змістом акту перевірки, висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на те, що позивачем не задекларовано дохід у розмірі 51311,22 грн. у вигляді анульованої заборгованості за кредитним договором та не сплачено податок на доходи фізичних осіб за 2013 рік.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем (Позичальник), з однієї сторони, та ПАТ «КБ «Надра» (Банк), з іншої сторони, укладено кредитний договір від 31.05.2007 року № 90/П/05/2007-980.

Крім того, між позивачем та Банком до кредитного Договору від 31.05.2007 року № 90/П/05/2007-980 укладено Додаткову угоду № 1 від 23.08.2013 р., відповідно до змісту якої сторони домовились про припинення дії кредитного Договору шляхом прощення частини боргу за нарахованими/простороченими відсотками, відміни стягнення штрафних санкцій за умови погашення боржником заборгованості за тілом кредиту та за нарахованими/простороченими відсотками.

При цьому судом першої інстанції було встановлено, що висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено відповідачем на підставі листа ПАТ «КБ «Надра» від 15.10.2014 року № 3388 щодо нарахування позивачу доходу за ознакою « 126» у вигляді анулювання (прощення) заборгованості, з повідомленням боржника про таке анулювання боргу.

За результатами перевірки, контролюючим органом встановлено, що декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік позивачем до податкового органу не подавалось.

Згідно з абзацом "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Відтак, обов'язок для сплати фізичною особою податку на доходи фізичних осіб від отриманого додаткового блага, згідно абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, виникає за наступних обов'язкових умов: повідомлення кредитором щодо прощення кредитної заборгованості та отримання позичальником додаткового блага у формі суми анульованого боргу (що було виконано банком); включення кредитором суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного).

Разом з тим пп.165.1.55 п. 165.1 ст.165 Податкового кодексу України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Судом першої інстанції було встановлено та не заперечувалося відповідачем, що укладеною Додатковою угодою позивачу прощено нараховані раніше частину боргу за нарахованими/простроченими відсотками та відмінено стягнення штрафних санкцій в розмірі 51311,22 грн.

Таким чином, з урахуванням вимог пп. 165.1.55 п. 165.1 ст.165 Податкового кодексу України колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що прощена сума не підлягає включенню до оподатковуваного доходу платника податку.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав скасування спірного податкового повідомлення-рішення, а тому позов є таким, що підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним вище, а тому підстави для її задоволення відсутні.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Крім цього, представником Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві - Гучком Віктором Володимировичем подано клопотання про звільнення від судового збору.

Виходячи зі змісту даного клопотання та вказаних у ньому доводів, колегія суддів вважає, що підстави для звільнення від сплати судового збору відсутні.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У зв'язку з тим, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві при зверненні до суду з апеляційною скаргою не було сплачено судовий збір, колегія суддів вважає наявними підстави для його стягнення з вказаного суб'єкта владних повноважень у розмірі за ставкою звернення до суду з адміністративним позовом немайнового характеру та з урахуванням змін до Закону України «Про судовий збір», що набрали чинності з 01 вересня 2015 року, а саме: 1218,00 грн. * 110% = 1339,80 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 41, 94, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві - Гучка Віктора Володимировича - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві ( адреса: 04107, вул. Багговутівська, 26, м. Київ, код ЄДРПОУ 39561761) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1339,80 грн. (одержувач платежу: УДКСУ у Печерському районі м. Києва; код з ЄДР одержувача 38004897; банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019; рахунок 31211206781007, код бюджетної класифікації 00015622; код ЄДР суду 38004897).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

Повний текст виготовлено 17.12.2015 року.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.