Рішення № 54395039, 16.12.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 313/1065/14-ц Головуючий у 1 інстанції Нагорний А.О.

Номер провадження 22-ц/778/6683/15 Суддя-доповідач Краснокутська О.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Пільщик Л.В.,

Суддів: Краснокутської О.М.,

Сапун О.А.,

При секретарі Евальд Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 21 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба» про відшкодування збитків, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба» про відшкодування збитків.

В обґрунтування позову позивачка зазначала, що вона на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, який виданий Менчикурівською сільською радою народних депутатів 06 листопада 2001 року, є власницею земельної ділянки площею 10,57 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Менчикурівської сільської ради Веселівського району Запорізької області.

30 грудня 2005 року позивачка та СТОВ "Дружба" уклали договір оренди землі строком на 5 років. Договір зареєстрований у Веселівському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП " Центр державного земельного кадастру ", про що у Державному реєстрі земель зроблено запис № 040526800144 від 30 грудня 2005 року.

30.12.2010 року закінчився строк дії зазначеного договору оренди землі, строк дії договору не подовжувався, додаткова угода до договору не укладалася.

Після закінчення строку дії договору від 30 грудня 2005 року, на всій площі земельної ділянки знаходився посів озимої пшениці відповідача. Вказані роботи щодо посіву озимої пшениці на земельній ділянці проведені відповідачем ще в межах дії договору оренди землі від 30 грудня 2005 року, проте, після закінчення строку дії оренди землі, посіви озимої пшениці, які належать відповідачу залишилися на її земельній ділянці, у зв'язку з чим, вона не мала змоги належним чином скористатися та розпорядитися своїм майном, а саме, здійснити обробіток належної їй на праві власності земельної ділянки та посіяти врожай у 2011 році, у зв'язку з чим відповідач спричинив їй матеріальні збитки у вигляді упущеної вигоди.

У липні 2011 року відповідач власними засобами та технікою без будь-якого погодження з нею, як власником земельної ділянки, скосив зазначений посів озимої пшениці на всій посівній площі і зібраним врожаєм розпорядився на власний розсуд, тобто позивачка у 2011 році не мала змоги скористатися своїм майном на власний розсуд. Відповідач СТОВ "Дружба" своїми неправомірними діями завдав їй збитків у вигляді упущеної вигоди відповідно до розрахунку у сумі 49721,10 грн. В основу розрахунку взяла довідку № 33-04/128 від 15 серпня 2011 року, видану відділом статистики у Веселівському районі про середню врожайність озимої пшениці, яка склала 32,9 центнерів з 1 гектара, а також реалізаційну вартість пшениці фуражної 6 класу ДСТУ 3768-2010, врожаю 2011 року, яка складає 1430,00 грн.

На підставі викладеного позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь збитки, спричиненні незаконним скошенням посіву , у вигляді упущеної вигоди в сумі 49721,10 грн. та понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 497,21 грн.

Рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 21 листопада 2014 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" на користь ОСОБА_3 4700,00 грн.

Стягнуто з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" на користь ОСОБА_3 243,60 грн. на відшкодування судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 17 лютого 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено.

Рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 21 листопада 2014 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 28 жовтня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.

Ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 17 лютого 2015 року в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції про стягнення з сільськогосподарського ТОВ «Дружба» на користь ОСОБА_3 4700 грн. скасовано.

Справу в цій частині передано до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

В іншій частині рішення судів першої та апеляційної інстанції залишено без змін.

В засідання судової колегії сторони не з»явились, повідомлені про час і місце розгляду справи,що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення повісток. Про причини своєї неявки не заявили.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині стягнення з сільськогосподарського ТОВ «Дружба» на користь ОСОБА_3 4700 грн. і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є власником земельної ділянки розміром 10,57 га згідно з державним актом серії НОМЕР_1, виданим 06 листопада 2001 року Менчикурівською сільською радою Веселівського району Запорізької області ( а.с.5).

30 грудня 2005 року сторони уклали договір оренди землі строком на 5 років, що підтверджується договором оренди, який зареєстрований у Веселівському РВ ЗРФ ДП "Центр державного земельного кадастру " за № 040526800144 від 30 грудня 2005 року ( а.с. 6-11).Строк дії зазначеного договору закінчився 30 грудня 2010 року і строк його дії сторони не подовжували, додаткову угоду до договору не укладали.ТОВ "Дружба" в межах дії вказаного договору засіяв земельну ділянку озимою пшеницею, врожай якої було зібрано відповідачем власними засобами та технікою у липні 2011 року.

Пунктом 30 Договору оренди землі від 30 грудня 2005 року встановлено, що орендар має право власності на посіви та насадження сільськогосподарських культур, а також на одержання продукції та доходи.

Стягуючи з СТОВ «Дружба» на користь ОСОБА_3 4700 грн. орендної плати за користування земельною ділянкою, суд першої інстанції виходив із того, що компенсація за користування земельною ділянкою у 2010-2011 роках в сумі 4700 грн., яка визнана відповідачем, повністю відповідає захисту права власності.

Скасовуючи ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 17 лютого 2015року в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції про стягнення з сільськогосподарського ТОВ «Дружба» на користь ОСОБА_3 4700гр. і залишаючи постановлені судові рішення у цій справі в іншій частині без змін, Вищий спеціалізований суд України в ухвалі від 28 жовтня 2015 року зазначив,що суди першої і апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про відмову у задоволенні позову про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди.

Разом із тим в частині стягнення з відповідача на користь позивачки орендної плати в сумі 4700гр. за користування земельною ділянкою, апеляційний суд не врахував того,що звертаючись до суду з позовом у цій справі, позивачка вимог про стягнення орендної плати не заявляла, не надав належної оцінки цьому і не здійснив своїх висновків щодо законності і обгунтованості рішення суду першої інстанції в цій частині.

Згідно з вимогами ч.4 ст.338 ЦПК України висновки і мотиви,з яких скасовані рішення, є обов»язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Згідно з вимогами ч.3 ст.303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Згідно до вимог ст.. 213 ЦПК України Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення,яким суд,виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення,ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин ,на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,підтверджених тими доказами,які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно до вимог ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивачка ставила питання про стягнення з відповідача на її користь збитків у вигляді упущеної вигоди на підставі ст.ст. 22, 1166 ЦК України. Вимоги про стягнення орендної плати позовна заява не містить і такі вимоги позивачкою не заявлялися.

Визначаючи суму, що підлягає стягненню з відповідача, суд першої інстанції у порушення вимог ст. 11 ЦПК України вийшов за межі позовних вимог і стягнув на користь позивачки суму орендної плати в розмірі 4700 грн., про що не заявлено в позовних вимог.

З огляду на зазначене, рішення суду в частині стягнення з ТОВ «Дружба» на користь позивачки орендної плати в сумі 4700 грн. підлягає скасуванню .

Згідно до вимог ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 21 листопада 2014 року у цій справі в частині стягнення з сільськогосподарського ТОВ «Дружба» на користь позивачки орендної плати в сумі 4700 грн. скасувати.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: