Ухвала суду № 54394948, 15.12.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №478/1484/15-ц 15.12.2015 15.12.2015

Провадження №22-ц/784/2921/15

Справа № 478/1484/15-ц

Провадження: № 22-ц/784/2921/15 Головуючий першої інстанції: Іщенко Х.В.

Категорія: 48 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

15 грудня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М.,

суддів: Кушніровій Т.Б.,

Яворської Ж.М.,

із секретарем судового засідання: Тищенком Л.С.,

без участі осіб, які беруть участь у справі і належним чином повідомлені про час та місце судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 03 листопада 2015 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2015 року ОСОБА_4 звернулася з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог вказувала, що з 23 жовтня 2009 р. перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась донька ОСОБА_5. Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 01 листопада 2012 р. їх шлюб було розірвано, а спільно нажите майно вони поділили добровільно, внаслідок чого позивач отримала: кухонний гарнітур, меблеву стінку, меблеву спальню, ліжко дитяче, парту дитячу, холодильник, пральну машину («Малютка»), кухонний посуд, килим та дві килимові доріжки, мережеві занавіски, занавіски з тканини (порт'єри), подушки та постіль. З березня 2013 р. вони з відповідачем поновили подружні стосунки та спільне проживання, у зв'язку з чим вказане майно позивач перевезла до їх помешкання. Однак спільне проживання сторін не склалося.

Посилаючись на вказані обставини, а також на відмову відповідача провести поділ майна, ОСОБА_4 просила суд поділити спільне майно подружжя, виділивши їй кухонний гарнітур, меблеву стінку, меблеву спальню, ліжко дитяче, парту дитячу, холодильник, пральну машину («Малютка»), кухонний посуд, килим та дві килимові доріжки, мережеві занавіски, занавіски з тканини (порт'єри), подушки та постіль загальною вартістю 15 780 грн. та зобов'язавши відповідача передати їй вказане майно.

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 03 листопада 2015 р. позов ОСОБА_6 задоволено частково. Постановлено провести поділ між сторонами належного їм спільного майна: виділити ОСОБА_4 меблеву стінку «Франек» вартістю 2 600 грн., холодильник «Nord Group» ДХ-239-7 вартістю 3 100 грн., виділити ОСОБА_3 кухонний гарнітур вартістю 900 грн., меблеву спальню вартістю 4 500 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 300 грн. компенсації різниці у вартості виділеного майна. Стягнуто з відповідача на користь позивача 243 грн. 60 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 вказує на те, що рішення суду не відповідає дійсним обставинам спору, вимогам закону, що регулює спірні правовідносини, і просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 23 жовтня 2009 р. сторони зареєстрували шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась донька ОСОБА_5. Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 01 листопада 2012 р. їх шлюб було розірвано, але з березня 2013 р. вони з відповідачем поновили сімейні стосунки та спільне проживання. Однак, в подальшому сімейні стосунки сторін не склалися і спільне проживання вони припинили.

В силу ст.60 СК України презумується, що все майно, набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності (крім майна, зазначеного в ст. 57 СК України).

Поділ майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст. ст. 69-72 СК України.

Відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» (далі - Постанова), вирішуючи спір про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

Судом встановлено та визнано ОСОБА_3 (зокрема про таке зазначено в тексті апеляційної скарги), а тому в силу ч. 1 ст. 61 ЦПК України не потребує доказуванню, що за час спільного проживання сторонами було придбано таке майно: меблева стінка «Франек» вартістю 2 600 грн., холодильник «Nord Group» ДХ-239-7 вартістю 3 100 грн., кухонний гарнітур вартістю 900 грн., меблева спальня вартістю 4 500 грн.

З урахуванням викладеного, виходячи з визначених ст. 70 СК України рівності часток кожного з подружжя та встановлених ст. 71 СК України правил поділу спільного майна, суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що зазначене вище майно є спільною власністю сторін, підлягає поділу та вірно визначив частки сторін у цьому майні рівними.

Частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки відповідачем визнано придбання у шлюбі з позивачем спірного майна, але не надано належних та переконливих доказів того, що у сторін у користуванні було аналогічне майно, придбане за власні кошти іншою особою та яке перебуло у сторін лише у тимчасовому користуванні і ОСОБА_4 претендує на поділ саме цього майна, доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу.

Також не підтверджені доказами посилання апелянта на порушення судом положень п.2 ч. 1 ст. 20 ЦПК України щодо недопустимості участі у розгляді справи судді Іщенко Х.В.

За такого доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах закону та встановлених обставинах спору, а тому не заслуговують на увагу і колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 03 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді: