Ухвала суду № 54393965, 17.12.2015, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/2810/15-ц

Провадження№ 2/306/1101/15

У Х В А Л А

17.12.15 року м. Свалява

Суддя Свалявського районного суду Закарпатської області Василиха Ж.В., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В :

ПАТ ВіЕс Банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з останньої на користь позивача заборгованості за кредитним договором № KF 48095 від 27 березня 2008 року в розмірі 11949,67 доларів США, що дорівнює 286607,77 грн.

17 грудня 2015 року ухвалою судді Свалявського районного суду провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором відкрито.

Разом з позовною заявою, ПАТ ВіЕс Банк подав до суду заяву, у якій просить в якості забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1, а також обмежити її право виїзду за межі України шляхом тимчасової відмови їй у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, тимчасового затримання або вилучення паспорта, якщо він був виданий раніше. У заяві зазначає, що відповідач є недобросовісним боржником, оскільки у будь-який спосіб ухиляється від виконання обовязків, покладених на неї кредитним договором.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Частиною 3 ст. 151 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно може зникнути, зменшитись, погіршитись або може бути відчуженим.

Зважаючи, що предметом позову є стягнення з відповідачки ОСОБА_1 грошових коштів, правомірним є накладення арешту на нерухоме та рухоме майно, грошові кошти відповідачки, оскільки припущення про можливе зникнення або зменшення такого майна є достатньо обґрунтованим.

Що стосується заяви про забезпечення позову в частині обмеження права виїзду ОСОБА_1 за межі України шляхом тимчасової відмови їй у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, тимчасового затримання або вилучення паспорта, якщо він був виданий раніше, то суддя приходить до наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 152 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Як розяснено у п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин № 5 від 30 березня 2012 року заява про забезпечення позову у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, шляхом заборони виїзду відповідача за межі України не може бути задоволена, оскільки згідно з частиною першою статті 151 ЦПК суд вживає лише ті заходи забезпечення позову, які передбачені цим Кодексом. Заборона виїзду відповідача за межі України не може належати і до інших видів забезпечення позову (частина друга статті 152 ЦПК), оскільки відповідно до статті 33 Конституції України свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України можуть бути обмежені лише законом.

З урахуванням того, що забезпечення позову у виді обмеження права виїзду за межі України шляхом тимчасової відмови ОСОБА_1 у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, тимчасового затримання або вилучення паспорта, якщо він був виданий раніше не передбачено ст. 151 ЦПК України, суддя приходить до висновку, що в цій частині заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Тому, керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» (79000, м. Львів, вул. Грабовського, 11, рах. № 32002100500 в ЛТУ НБУ м. Львова, МФО 325213, код ЄДРПОУ 19358632) про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на нерухоме та рухоме майно та грошові кошти, що належать ОСОБА_1 (89300, м. Свалява, вул. Мукачівська, буд 27, ІНД НОМЕР_1) в межах суми 286607,77 грн.

Копію ухвали для виконання надіслати у відділ ДВС Свалявського РУЮ.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в пятиденний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Свалявського

районного суду ОСОБА_2