Рішення № 5439378, 26.05.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/5326.05.09 За позовомСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Камсит»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Глобус і Ко»

Про стягнення 346890,26грн.

Суддя В.В. Палій

Секретар Н.С. Молочна

Представники:

Від позивача Биховченко Р.І.- предст. (дов. від 24.03.2009р.)

Від відповідача Димитрієв В.В.- предст. (дов. від 25.02.2009р.)

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про стягнення заборгованості в сумі 346890,26грн. (199840,00грн.-основного боргу, 18593,11грн. -3% річних, 128457,15грн.-збитків від інфляції), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобовязання з поставки попередньо оплаченого дизпалива.

Ухвалою суду від 03.04.2009р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/53 та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 21.04.2009р.

21.04.2009р. через відділ діловодства суду надійшло клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи, у звязку з неможливістю надати витребувані судом документи у судовому засіданні 21.04.2009р.

У судовому засіданні 21.04.2009р. клопотання відповідача судом не задоволено, оскільки у клопотанні не зазначено причин, за яких відповідач позбавлений можливості виконати вимоги ухвали суду від 03.04.2009р. по справі №20/53, з урахуванням того, що зазначена ухвала одержана відповідачем 10.04.2009р. (що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення).

У звязку з неявкою у судове засідання представника відповідача та необхідністю витребувати неподані суду документи, розгляд справи 21.04.2009р. відкладено.

29.04.2009р. судом одержано заяву від позивача про уточнення позовних вимог, а саме, позивач просить суд стягнути з відповідача 199840,00грн. основного боргу, 57625,87грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

12.05.2009р. судом одержано відзив на позовну заяву від відповідача, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, у звязку з тим, що рахунок-фактура №32 від 16.01.2006р., на який посилається позивач як на підставу попередньої оплати, ніколи відповідачем не видавався; факт одержання позивачем дизельного палива підтверджується видатковою накладною №РН-000055 від 15.05.2006р. та довіреністю суворої звітності №ЯЛБ 258636 від 15.05.2006р., які повністю спростовують позовні вимоги позивача. Інших відносин, зокрема, щодо купівлі-продажу пального, між сторонами ніколи не існувало. Також відповідач зазначає, що спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав вже було розглянуто 18.03.2009р. Київським апеляційним господарським судом. Крім того, позивачем пропущено трирічний строк для звернення з позовом до суду.

У судовому засіданні 13.05.2009р. уточнені позовні вимоги прийняті судом до розгляду.

У судовому засіданні 13.05.2009р. представник позивача звернувся до суду з усним клопотанням про оголошення перерви у судовому засіданні, для надання можливості позивачу підготувати письмові заперечення на відзив відповідача.

Клопотання судом задоволено.

У судовому засіданні 13.05.2009р. судом оголошено перерву до 19.05.2009р.

18.05.2009р. судом одержано клопотання від позивача про призначення у справі почеркознавчої експертизи підписів на видатковій накладній №РН-000055 від 15.05.2006р. та довіреності серії ЯЛБ №258636 від 15.05.2006р.

18.05.2009р. судом одержано клопотання від позивача про призначення у справі бухгалтерської експертизи щодо факту поставки відповідачем дизельного палива та бензину А-76 позивачу.

18.05.2009р. судом одержано заперечення від позивача на відзив відповідача, у яких позивач посилається на відсутність факту поставки дизельного пального та бензину марки А-76 відповідачем на користь позивача. Кошти були перераховані позивачем саме на підставі рахунку №32 від 16.01.2006р., а не на підставі будь-якого іншого рахунку, позивач не міг знати, що відповідач буде рахувати такий рахунок підробленим. Накладна №РН-0000055 від 15.05.2006р. та довіреність серії ЯЛБ №258636 від 15.05.2006р. є підробленими, а саме, у зазначених документах підроблено підпис ОСОБА_4, що встановлено у висновку спеціаліста в рамках кримінальної справи №10-14540 від 15.11.2007р. У запереченні на відзив міститься клопотання про витребування факсової копії рахунку №32 від 16.01.2006р. у банку, який перевіряв цільове використання кредитних коштів, відповідно в матеріалах кредитної справи є факсова копія рахунку.

У судовому засіданні 19.05.2009р. розгляд заявлених позивачем клопотань перенесено судом на наступне судове засідання.

З метою ознайомлення з наданими позивачем клопотаннями по справі, у судовому засіданні 19.05.2009р. судом оголошено перерву до 26.05.2009р.

21.05.2009р. судом одержано заяву від відповідача про застосування строку позовної давності, у звязку з чим, відповідач просить суд відмовити у позові.

21.05.2009р. судом одержано письмові пояснення від відповідача, відповідно до яких відповідач вважає, що надані відповідачем документи є достатніми доказами поставки товару, передбаченими чинним на день здійснення поставки законодавством.

22.05.2009р. судом одержано письмові пояснення від позивача, відповідно до яких позивач посилається на те, що відповідач не надав жодної товарно-транспортної накладної, форми №11-НП, графіку відвантаження нафтопродуктів позивачу, шляхових листів автотранспортної організації. У звязку з наведеним, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

25.05.2009р. судом одержано заяву від позивача про уточнення позовних вимог, а саме, позивач просить суд стягнути з відповідача 199840,00грн. безпідставно перерахованих відповідачу коштів. Уточнені позовні вимоги в частині підстави позову мотивовані тим, що зазначені кошти перераховані відповідачу помилково на підставі рахунку №32. У свою чергу, у накладній №РН-0000055 від 15.05.2006р. у графі «замовлення»зазначено рахунок-фактуру №СФ0000002 від 16.01.2006р., тобто така видаткова накладна оформлена на іншу поставку, яка не стосується даного предмету спору.

У судовому засіданні 26.05.2009р. представник позивача надав суду додаткові письмові пояснення по справі, у яких зазначає про те, що кошти у розмірі 199840,00грн. знаходяться у відповідача без достатньої правої підстави та підлягають поверненню позивачу, з урахуванням того, що відповідач заперечує проти факту виставлення рахунку №32, а поставка товару за накладною №РН-0000055 не стосується даного предмету спору, оскільки у видатковій накладній у графі «замовлення»зазначено рахунок-фактуру №СФ-0000002 від 16.01.2006р., а не той рахунок, на підставі якого здійснив перерахування коштів позивач. Строк позовної давності для звернення з даним позовом до суду позивачем не пропущений, так як ні в рахунку №32, ні в інших документах сторонами не було погоджено строку здійснення поставки товару. Відповідно, 20.02.2009р. позивач направив відповідачу вимогу у відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України, проте, відповідач протягом семи днів з дня предявлення вимоги товар не поставив, кошти не повернув. При цьому у поясненнях позивач зазначив про те, що клопотання про призначення у справі почеркознавчої та бухгалтерської експертиз позивач відкликає і просить суд їх не розглядати. Також позивач у поясненнях відкликав клопотання про витребування у банка факсової копії рахунка №32 від 16.01.2006р. та просить суд його не розглядати.

У звязку з відкликанням позивачем клопотань про призначення у справі почеркознавчої та бухгалтерської експертиз та клопотання про витребування у банка факсової копії рахунка №32 від 16.01.2006р., суд залишає зазначені клопотання без розгляду.

У судовому засіданні 26.05.2009р. представник позивача в усних поясненнях підтримав уточнені позовні вимоги від 25.05.2009р., з урахуванням додаткових пояснень в описовій частині та просить суд стягнути з відповідача 199840,00грн., які знаходяться у відповідача без достатньої правої підстави.

Представник відповідача не надав суду пояснень на уточнені позовні вимоги позивача.

Ознайомившись з матеріалами справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

В С Т А Н О В И В :

16.01.2006р. позивачем на користь відповідача було здійснено попередню оплату за дизпаливо у сумі 199840,00грн.. Факт перерахування коштів підтверджується платіжним дорученням №9 від 16.01.2006р. та не заперечується відповідачем. Призначення платежу: рахунок №32 від 16.01.2006р

У позові позивач зазначає про те, що відповідач поставку товару на суму попередньої оплати не здійснив, відповідно просить суд стягнути з відповідача 199840,00грн. здійсненої суми попередньої оплати та нараховані штрафні санкції.

Проте, як зазначив у відзиві відповідач, рахунок №32 від 16.01.2006р. ніколи відповідачем не виставлявся, а на здійснену позивачем суму попередньої оплати відповідачем було здійснено поставку товару за видатковою накладною №РН-0000055 від 15.05.2006р. на суму 199840,00грн., що повністю спростовує позовні вимоги позивача.

З урахуванням наданих відповідачем пояснень, позивач уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача кошти у розмірі 199840,00грн. як такі, що знаходять у відповідача без достатньої правової підстави, оскільки відповідач заперечує проти факту виставлення рахунку №32, а поставка товару за накладною №РН-0000055 не стосується даного предмету спору, так як у видатковій накладній у графі «замовлення»зазначено рахунок-фактуру №СФ0000002 від 16.01.2006р., а не той рахунок, на підставі якого здійснив перерахування коштів позивач.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та задовольняє позовні вимоги (з урахуванням уточнень) у повному обсязі, з огляду на наступне.

До відзиву відповідача додано постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2009р. по справі №49/79, на яку відповідач посилається в обґрунтування того, що спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав вже було розглянуто.

Суд вважає зазначене твердження відповідача помилковим, оскільки підставою позовних вимог у справі №49/79, яка розглядалась між тими ж сторонами, було стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу дизпалива №4 від 26.12.2005р., у той час як предметом даного спору є стягнення коштів, які знаходяться у відповідача без достатньої правої підстави.

У той же час, у зазначеній постанові Київського апеляційного господарського суду було здійснено дослідження рахунку-фактури №32 від 16.01.2006р. та встановлено, що у ньому зазначено неіснуючі на момент виставлення рахунку реквізити відповідача.

З урахуванням встановленого факту у постанові Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2009р. по справі №49/79 та оскільки відповідач у відзиві заперечує проти факту виставлення рахунку-фактури №32, а позивач не надав суду належні та допустимі докази його виставлення відповідачем (проте, перерахування коштів позивачем було здійснено саме на підставі даного рахунку), суд приходить до висновку, що зазначені кошти знаходяться у відповідача без достатньої правової підстави.

Посилання відповідача на те, що на суму здійсненої позивачем попередньої оплати відповідачем було поставлено дизпаливо за видатковою накладною №РН-0000055 від 15.05.2006р. не приймається судом до уваги, оскільки у зазначеній накладній у графі «замовлення»зазначено рахунок-фактуру №СФ-0000002 від 16.01.2006р., а не той рахунок, на підставі якого здійснив перерахування коштів позивач. Доказів того, що сторонами було погоджено здійснення даної поставки товару в рахунок здійсненої позивачем попередньої оплати на підставі іншого рахунку-фактури, сторонами суду не надано.

Як правильно зазначив у додаткових письмових поясненнях позивач, якщо відповідач вважає, що вказана поставка товару за накладною №СФ- 0000055 від 15.05.2006р. позивачем не оплачена, то зазначені обставини підлягають доведенню у межах іншої справи та жодним чином не стосуються даних спірних правовідносин сторін, що є предметом розгляду справи №20/53.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Як встановлено судом, перераховані позивачем кошти знаходяться у відповідача без достатньої правової підстави, відповідно підлягають поверненню позивачу.

Посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності для звернення з позовом до суду не приймається судом до уваги, оскільки сторонами не надано суду доказів погодження строку, у який відповідач зобовязаний був повернути безпідставно набуті кошти позивачу.

Натомість, матеріали справи містять вимогу позивача, адресовану відповідачу про повернення 199840,00грн. Дана вимога була направлена на адресу відповідача 22.02.2009р., що підтверджується фіскальним чеком №4027, який доданий до позовної заяви.

Відповідно до п.2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За наведених обставин, трирічний строк позовної давності для звернення з позовом до суду позивачем не пропущений.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

В уточнених позовних вимогах позивач просив суд повернуто зайво сплачене державне мито у розмірі 1470,51грн., проте, суд не задовольняє зазначене клопотання позивача, оскільки чинним законодавством України не передбачено повернення державного мита у випадку зміни позовних вимог (шляхом зменшення ціни позову) або часткової відмови від позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус і Ко»(м. Київ, вул. Р. Ролана, 4-Б, кв. 52, код ЄДРПОУ 30151061) на користь Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Камсит»(Вінницька область, Іллінецький район, с. Камяногірка, вул. Центральна, 10-А, код ЄДРПОУ 32701406) 199840,00грн.-основного боргу, 1998,40грн.-державного мита, 118,00грн.-витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя В.В. Палій