Постанова № 54393747, 27.11.2015, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/2300/15-а

Провадження № 2-а/242/303/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2015 року Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Владимирської І.М., за участю секретаря Сорока Т.О., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Селидове адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в призначенні пенсії, зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 02.06.2015 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в призначенні пенсії, зобовязання вчинити певні дії. В обґрунтування заявлених вимог вказав, що 22.01.2015 року він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням УПФУ від 21.04.2015 року № 1209 йому відмовлено в призначенні пенсії за нормами статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у звязку з недостатністю необхідного пільгового стажу 10 років в підземних умовах. За цим рішення страховий стаж позивача складає 30 років 07 місяців 20 днів, в тому числі стаж підземної роботи за Списком № 1 - 07 років 11 місяців 20 днів. Недостатність спеціального стажу 10 років сталася в результаті не зарахування УПФУ періоду роботи позивача в Управлінні по монтажу, демонтажу і ремонту гірничошахтного обладнання в/о «Селидіввугілля» з 23.11.1988 року по 31.03.1997 року повністю до пільгового стажу за Списком № 1. Вищевказаний період роботи позивача зараховано до пільгового стажу за фактично відпрацьований час під землею згідно до п. 6 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи,що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах,затверджених Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 року. Згідно розрахунку стажу № п/с 211 зі спірного періоду роботи в УМДО в/о «Селидіввугілля», - з 23.11.1988 по 31.03.1997р., що разом складає 8 років 04 місяці 09 днів, до пільгового стажу за Списком № 1 відповідачем зараховано період з 15.12.1988 по 02.11.1992 року тривалістю 3 роки 10 місяців 18 днів. Періодитрудової діяльності на даномупідприємстві з 23.11.1988 року по 14.12.1988 року і з 03.11.1992 року по 31.03.1997 року тривалістю 04 роки 05 місяців 21 день до пільгового стажу Списком № 1 не зараховано. Вважає , що дії відповідача по незарахуванню повністю спірного періоду роботи до пільгового стажу і рішення про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах є неправомірними, оскільки УПФУ не враховано записи у трудовій книжці та інші документи, що свідчать про зайнятість на підземних роботах на умовах повного робочого дня під землею. Посилаючись на вимоги пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», вважає, що право на пенсійне забезпечення на пільгових умовах у нього виникло після досягнення 50 років, - з 18.11.2014 року, тому що на цю дату позивач мав достатній пільговий стаж.

Позивач неодноразово уточнював позовні вимоги, в остаточній редакції позову просить суд визнати протиправними дії УПФУ в м.Селидове Донецької області щодо відмови в призначенні пенсії, скасувати рішення УПФУ в м.Селидове Донецької області № 1209 від 21.04.2015 року, зобовязати УПФУ в м.Селидове Донецької області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 час роботи в Управлінні по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання в/о «Селидіввугілля» з 23.11.1988 року по 29.11.1988 року та з 15.12.1988 року по 31.03.1997 року, зобовязати УПФУ в м.Селидове Донецької області призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 18.11.2014 року, стягнути сплачені ним судові витрати.

В судове засідання позивач не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність та в якій наполягає на задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримала повністю, пославшись у їх обґрунтування на обставини, викладені в позові, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав суду письмові заперечення. На обґрунтування не погодження з позовними вимогами вказав, що ОСОБА_3 22.01.2015 року звернувся до УПФУ в м. Селидове з заявою №211 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII. На період звернення позивача із заявою про призначення пенсії страховий стаж ОСОБА_4 склав 30 роки 07 місяців 20 днів, стаж пільгової роботи складає 07 роки 11 місяців 04днів. Наявність такого пільгового стажу обумовлена зокрема: зарахуванням періоду роботи з 23.11.1988 р. по 31.03.1997 р. до пільгового стажу за фактично відпрацьований час у пільгових умовах. Зазначив, що до пільгового стажу зараховується лише повний робочий день на посадах і за професіями за Списком № 1. Документами, що можуть підтверджувати фактичну зайнятість повний робочий день на підземних роботах є журнали спусків в шахту, табелі використання робочого часу, деякі накази чи розпорядження по шахті. Трудова книжка не може підтверджувати пільговий характер роботи позивача у спірний період, оскільки не містить інформації про можливі прогули, страйки, перебування на лікарняному, у безоплатній відпустці, тощо. Підтвердження пільгового характеру роботи позивача у спірний період належить до виключної компетенції комісії з питань підтвердження трудового стажу Головного управління ПФУ в Донецькій області. Заперечення щодо пільгової роботи позивача в якості учня гірника очисного вибою, а потім проходження виробничої практики за провідною професією відповідач обґрунтовує відсутністю відомостей про отримання тарифної ставки підземного робітника, застосовуючи КЗпП України, Закон України «Про оплату праці», постанови КМУ від 28.06.1997р. № 695, № 700. Просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, законодавство,що регулює спірні правовідносини, судом встановив наступне.

ОСОБА_3, 17 листопада 2014 року досягнув 50-тирічного віку, його загальний страховий стаж складає 30 років 07 місяців 20 днів, що визнається сторонами.

22 січня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до УПФУ в м. Селидове з заявою № 211 про призначення пенсії відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням УПФУ від 21.04.2015 р. № 1209 ОСОБА_3 відмовлено в призначені пенсії за нормами пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 р. XV Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» у звязку з відсутністю необхідного пільгового стажу 10 років в підземних умовах, період роботи в УМДО з 23.11.1988 по 31.03.1997 року зараховано до пільгового стажу за фактично відпрацьований час під землею згідно пункту 6 Постанови від 18.11.2005 року №383.

Відповідно розрахунку стажу № п/с 211 пільговий стаж позивача за Списком 1 становить 07 років 11 місяців 04 дні, зі спірного періоду роботи - з 23.11.1988 по 31.03.1997, до пільгового стажу зараховано період з 15.12.1988 по 02.11.1992, тривалістю 3 роки 10 місяців 18 днів. Періоди з 23.11.1988 по 29.11.1988 і з 03.11.1992 по 31.03.1997 до пільгового стажу за Списком № 1 не зараховано, що оспорюється позивачем.

З трудової книжки ОСОБА_3 серії БТ-І № 6797181 від 14.10.1982 року вбачається, що у період з 23.11.1988 року по 31.03.1997 року позивач працював в Управлінні по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання в/о «Селидіввугілля». З 23.11.1988 року по 29.11.1998 року працював учнем гірничоробочого очисного вибою, в період часу з 29.11.1988 року по 15.12.1988 року працював на дільниці підсобного виробництва учнем слюсаря з ремонту обладнання до початку зайняття в УКК, з 24.01.1989року направлений на виробничу практику на дільницю №1 за професією гірничоробочого очисного вибою з повним робочим днем в шахті, з 13.03.1989 року переведений гірничоробочим очисного вибою з повним робочим днем в шахті (записи за № 10-14), 01.12.1990 року позивачу присвоєно пятий розряд гірничоробочого очисного вибою (запис за № 15). Звільнений за статтею 40 пункт 1 КЗпП України, в звязку з ліквідацією підприємства, останній день роботи 31 березня 1997 року, що підтверджене записом № 16 (а.с. 9-11).

Згідно наказу від 04.10.1993року №98 «Про проведення атестації робочих місць» Управлінням по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання в/о «Селидіввугілля» проведено атестацію робочих місць (а.с.15-19).

Згідно довідки, що уточнює пільговий характер роботи, виданої підприємством УМДО у березні 1997року, позивач працював повний робочий день в УМДО в/о «Селидіввугілля», а саме, у періоди з 23.11.88р. по 29.11.88 р. у гірничому виробництві в якості учня ГРОВ, з 15.12.88р. по 24.01.89р. проходив навчання по професії ГРОВ у гірничому виробництві, з 24.01.89р. по 31.03.97р. у гірничому виробництві в якості ГРОВ. Підставою видачі довідки є картка ф.Т-2, табелі спуску і виїзду, розрахункові відомості.

Наказом ДХК «Селидіввугілля» від 28.01.1997 року № 5 прийнято рішення про ліквідацію структурної одиниці в/о «Селидіввугілля» - Управління з монтажу і демонтажу, ремонту гірничого обладнання в строк до 1 квітня. Згідно з пунктом 5.1. цього наказу документи постійного зберігання щодо трудової діяльності передані в Селидівський міський архів. Пунктом 10 встановлено, що правонаступником з фінансових зобовязань УМДО є шахта «Гірник».

З довідок від 15.05.2015 року №14-47-103/01 «Про трудовий стаж ОСОБА_3А.», № 14-47-103 про роботу за даними особової картки, №14-47-104 про відпустки, №14-47-105 і №14-47-106 про заробітну плату і кількість виходів, що видані архівною установою Селидівської міської ради, вбачається, що у спірний час позивач працював в Управлінні по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання в/о «Селидіввугілля», його робота за виключенням роботи на дільниці підсобного виробництва в якості учня слюсаря з ремонту обладнання з 29.11.1998р., належить до пільгової за списком, за весь час отримував заробітну плату, користувався відпустками.

Згідно довідки ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» від 08.05.2015 року № 26/268 контрольні табелі обліку робочого часу під землею УМДО до архіву шахти не здавало. Аналогічну інформацію надано ВП «Шахта «Курахівська» у довідці від 21.04.2015 року № 154.

Суд приходить до висновку, що даних про зміну істотних умов праці ОСОБА_3, зокрема, зміну умов зайнятості з повного робочого дня на неповний, щодо неритмічної роботи підприємства УМДО у спірний час, наведені документи не містять.

Судом також встановлено, що документи про трудовий стаж і умови роботи містяться в матеріалах пенсійної справи позивача в УПФУ в м.Селидове і були ним подані своєчасно, що не спростовується відповідачем.

Перевіривши доводи позову і заперечень проти нього, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази з позиції відповідності їх вимогам щодо належності та допустимості, офіційно зясувавши всі обставини у справі, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Даний висновок суду ґрунтується на наступному.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » від 09.07.2003 № 1058-ІУ передбачені періоди, з яких складається страховий стаж, згідно якому періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-ІУ). До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» (п. 2 р. XV Закону № 1058-ІУ).

Аналіз цих норм свідчить, що обчислення страхового стажу за спірні періоди роботи позивача, має проводитись в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року N 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

У відповідності до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється КМУ.

Постановою КМУ від 12.06.1993 р. № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, згідно якому основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці та соцполітики України від 18.11.2005 № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Суд зазначає, що на період роботи позивача в Управлінні по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання в/о «Селидіввугілля» був чинним Список № 1, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 року № 1173, а потім Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162. Професія гірничоробочий підземний очисного вибою входить до Списку № 1, а саме, передбачена розділом 1 «Гірничі роботи», підрозділом 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копали, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень», пунктом (а).

Трудова книжка позивача з оформленими належним чином записами щодо роботи в підземних умовах за №№ 10, 11, 13-16 підтверджує пільговий стаж його роботи протягом повного робочого дня під землею з 23.11.1988р. по 29.11.1988р. і з 24.01.1989 р. по 31.03.1997 р. в Управлінні по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання в/о «Селидіввугілля» за провідною професією гірничоробочого очисного вибою.

Суд зазначає, що записи у трудовій книжці позивача відповідають вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої Постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974року № 162 (яка була чинною на час заповнення), із зазначенням особливих умов праці.

З урахуванням вимог статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» трудова книжка позивача є тим основним документом, на підставі якого відповідач зобов'язаний був зарахувати його роботу в Управлінні по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання в/о «Селидіввугілля» до пільгового стажу, за виключенням часу роботи на дільниці підсобного виробництва учнем слюсаря з ремонту обладнання з 29.11.1988 року по 15.12.1988 року.

Крім того, відповідачем не заперечувалось факту подання трудової книжки, оформленої належним чином, для підтвердження страхового стажу роботи.

Пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству проведення атестації на відповідному робочому місці та у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637. У відповідності з абзацем 2 пункту 1 вищезазначеного Порядку, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Про пільговий характер роботи позивача у спірний період в Управлінні по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання в/о «Селидіввугілля» свідчать : довідка, що видана цим підприємством у березні 1997 року, довідки про роботу позивача від 15.05.2015 року № 14-47-103, №14-47-105 та №14-47-106, видані архівним відділом Селидівської міської ради, а також довідки про підземні спуски, а саме, довідка ДП «Шахта ім.Д.С.Кортченко» від 27.03.2015 року, довідка ВП «Шахта «Росія» від 08.05.2015 року № 04-22/1032, що підтверджують зайнятість на умовах повного робочого дня під землею. Обгрунтованість їх видачі підтверджена пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового № 637 , достовірність наявних в них даних не викликає у суду сумніву.

Порядком подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління ПФУ від 25.11.2005року №22-1 , передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і обєктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію (пункт 4.7. Порядку №22-1).

Пунктом 4.2. цього Порядку передбачено, що при прийманні документів відповідач зобовязаний перевірити правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевірити зміст і належне оформлення наданих документів; перевірити копії відповідних документів, фіксувати й засвідчувати виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

При обчисленні стажу позивача за спірний період відповідач безпідставно не врахував записи в трудовій книжці за №№ 13, 14 щодо умов зайнятості позивача з повним робочим днем під землею, архівні довідки про заробітну плату та виходи позивача на роботу, а також дані щодо спусків позивача до шахти «Росія» за довідкою № 04-22/1032.

З огляду на це, суд приходить висновку про недотримання відповідачем вимог законодавства при вирішенні питання щодо права ОСОБА_3 на одержання пенсії.

Аналіз статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно якій до стажу роботи зараховується навчання за цією професією в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, а також вимог, визначених частиною 1 статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту», свідчать про зобовязання відповідача зарахувати період теоретичного навчання позивача за професією гірник очисного вибою з 15.12.1988р. по 24.01.1989 р. до спеціального стажу.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на необхідність підтвердження пільгового стажу роботи журналами спусків в шахту, табелями використання робочого часу, оскільки цей довід не ґрунтується на законодавстві, чинному на час роботи позивача.

Суд не приймає до уваги також посилання відповідача на можливі прогули, безоплатні відпустки або участь позивача у страйках, оскільки вони не доведені у встановленому процесуальним законом порядку, спростовуються наявними у справі доказами.

Безпідставним є посилання відповідача на невідповідність записів в трудовій книжці вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Мінастерства соцзахисту населення від 29.07.1993 року № 58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 17.08.1993 року № 110, оскільки вказана інструкція набула чинності після заповнення відповідних записів про роботу в трудовій книжці позивача, а тому не може бути застосована до спірних правовідносин.

Стосовно посилання відповідача на ліквідацію Управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання в/о «Селидіввугілля» та підтвердження пільгового стажу комісіями, які утворюються при головних управліннях, суд зазначає наступне.

Статтею 55 Конституції України задекларовано, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002року №15-рп/2002 у справі № 1-2/2002 (про досудове врегулювання спорів) встановлено, що положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням субєктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Тому, можливість підтвердження пільгового стажу відповідними комісіями, що встановлена Порядком підтвердження періодів роботи, затвердженим Постановою правління ПФУ від 10.11.2006 року № 18-1, не обмежує право позивача на судовий захист у відповідності до Конституції України, норми якої є нормами прямої дії.

У відповідності до статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » законодавство про пенсійне забезпечення базується наКонституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування », закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

З огляду на це, нормативні акти, на які посилається відповідач, обґрунтовуючи свої дії стосовно не зарахування до пільгового стажу часу теоретичного навчання за професією гірника очисного вибою, зокрема, КЗпП України (стаття 207), Закон України «Про оплату праці» (стаття 12), постанова КМУ «Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації» від 28.06.1997 № 695, постанова КМУ «Про затвердження положення про оплату праці за час виробничого навчання» від 28.06.1997 № 700, не належать застосуванню до спірних правовідносин, оскільки не регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

У відповідності до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження законності дій щодо часткового зарахування до пільгового стажу часу роботи позивача в Управлінні по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання в/о «Селидіввугілля» . Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що позивач у спірні періоди був зайнятий на підземних роботах неповний робочий день, не надано доказів на підтвердження законності рішення від 21.04.2015року №1209 про відмову в призначенні пенсії.

З урахуванням вимог законодавства України про пенсійне забезпечення, а також встановлених обставин, суд прийшов переконання, що не зараховуючи до пільгового стажу за Списком № 1 спірні періоди роботи ОСОБА_3, відповідач діяв не у порядку і не у спосіб, передбачені законодавством в сфері пенсійного забезпечення, рішення УПФУ в м.Селидове, що оскаржуються, є таким, що порушує конституційне право позивача на пенсійне забезпечення на пільгових умовах.

При вирішенні питання щодо строку, з якого позивачу має бути призначена пенсія, суд застосовує вимоги статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » , згідно якій пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше 3 місяців з дня досягнення особою пенсійного віку (пункт 1 частини 1 статті 45 Закону № 1058-IV).

Позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії 22 січня 2015 року, тобто протягом тримісячного строку, перебіг якого починається з дня досягнення пенсійного віку позивачем, з 17 листопада 2014 року. З огляду на правила, визначення строку призначення пенсії, встановлені пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону № 1058-IV, пенсія повинна бути призначена позивачу з 18 листопада 2014 року.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку про обґрунтованість позову і його задоволення в повному обсязі.

Згідно частині 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

В судовому засіданні документально підтверджені витрати позивача на сплату судового збору у розмірі 73 грн. 08 коп., які підлягають стягненню з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 1, 3, 6, 8, 19, 22-24,55,124 Конституції України, статтями 4, 24, 45, п. 2 р. XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статтями 13, 56, 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», статтями 2-15, 94, 158-163, 186, 267 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в призначенні пільгової пенсії, зобовязання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_3 та скасувати рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області від 21.04.2015 року № 1209 про відмову в призначені пенсії ОСОБА_3.

Зобовязати Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області зарахувати періоди роботи ОСОБА_3 в Управлінні по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання в/о «Селидіввугілля» з 23 листопада 1988 року по 29 листопада 1988 року і з 15 грудня 1988 року по 31 березня 1997 року до пільгового стажу за Списком № 1.

Зобовязати Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області призначити ОСОБА_3 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 18 листопада 2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп. шляхом їх безспірного списання з рахунку Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області за рахунок бюджетних асигнувань.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя