Ухвала суду № 54393144, 16.12.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 р.Справа № 539/595/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Яковенка М.М.

Суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.

при секретарі судового засідання Котелевець Н.В.

за участю позивача, представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області на ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20 жовтня 2015 року по справі № 539/595/14-а за заявою ОСОБА_1 в порядку 267 КАС України про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду в частині поновлення на роботі,

ВСТАНОВИЛА:

17.07.2015 року ОСОБА_1 звернулась до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області із письмовою заявою поданою в порядку 267 КАС України про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки виконання судового рішення щодо поновлення на посаді заступника сільського голови з питань діяльності виконавчого органу з 14.01.2014 року (а.с.1-4 т.3).

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20 жовтня 2015 року задоволено дану заяву (а.с.36-37 т.3).

Стягнуто з Виконавчого комітету Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 47989 грн. 73 коп. середньомісячного заробітку за час затримки виконання Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 25.06.2014 року в частині негайного поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника сільського голови з питань діяльності виконавчого органу.

Відповідач, Виконавчий комітет Засульської сільської ради Лубенського району, не погодившись з судовим рішенням подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на допущенні порушення норм матеріального та процесуального права просить суд скасувати ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20 жовтня 2015 року, і постановити нову ухвалу якою відмовити в задоволенні заяви у повному обсязі.

Апелянт вказує на безпідставний розгляд справи судом у відсутність відповідача не зважаючи на клопотання про відкладення розгляду.

Крім того, апелянт зазначає, що застосування ст.236 КЗпП не в повній мірі узгоджується з вимогами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», відповідно до яких, призначення та звільнення з посади заступника сільського голови здійснюється тільки за рішенням ради, яка не підтверджує відновлення посади, підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 відсутні.

Позивач та його представник заперечували проти апеляційної скарги та наполягали на залишенні її без задоволення.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомленні про дату, час та місце розгляду справи. Подані заяви про відкладення розгляду справи не прийняті судом до уваги. Колегія суддів вважає за можливе провести розгляд справи у їх відсутність та вирішити спірне питання за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторони позивача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, що рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 25.06.2014 р. по справі № 539/595/14-а року за позовом ОСОБА_1 до Засульської сільської ради, Виконавчого комітету Засульської сільської ради, тимчасово виконуючого обов'язки голови Засульської сільської ради Лубенського району ОСОБА_3 про визнання дій незаконними, скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано п. 3 розпорядження т.в.п. голови Засульської сільської ради

Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника сільського голови з питань діяльності виконавчого органу з 14.01.2014 року.

Стягнуто з Виконавчого комітету Засульської сільської ради Лубенського району на користь ОСОБА_1 16456 гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 14.01.2014 року по 24.06.2014 року .

Допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника сільського голови з питань діяльності виконавчого органу Засульської сільської ради з 14.01.2014 р.

Зазначене рішення суду є таким, що набуло законної сили.

26 червня 2014 року листом № 02-26/934 ОСОБА_3 повідомила ОСОБА_1 про неможливість виконання удового рішення в частині негайного поновлення її на роботі, та про направлення до суду заяви про надання роз'яснення судового рішення.

29 липня 2014 року ухвалою Лубенського міськрайонного суду відмовлено у задоволенні заяви тимчасово виконуючого обов'язки голови Засульської сільської ради ОСОБА_3 про роз'яснення вищезазначеного рішення суду.

07липня 2014 р. ОСОБА_1 прибула на своє робоче місце в Засульську сільську раду з метою продовжити свою трудову діяльність, однак не була фактично допущена до роботи ОСОБА_3 про що було складено відповідний акт. Цього ж дня ОСОБА_1 було направлено заяву на ім'я т.в.о. голови Засульської сільської ради в якій вона прохала повідомити її про можливу дату та час прибуття на своє робоче місце для виконання своїх службових обов'язків.

У відповіді, що була надана 21.07.2014 р. № 02-26/1090 повідомлялося про скликання сесії ради 01.08.2014 р., де буде розглядатися пропозиція т.в.о. нільського голови про кількісний та персональний склад виконавчого комітету та затвердження її кандидатури на посаду заступника сільського голови.

Одночасно т.в.о сільського голови звернулася до апеляційної інстанції із апеляційною скаргою про скасування постанови Лубенського міськрайонного суду від 25.06.2014 року. 02.09.2014 року ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду вищевказану апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

03 вересня 2014 року ОСОБА_1 також було здійснено спробу приступити до роботи. Вона прибула на, своє робоче місце в Засульську сільську раду з метою продовжити свою трудову діяльність, однак не була фактично допущена до роботи ОСОБА_3 про що було знову складено відповідний акт. Сплату їй коштів за час вимушеного прогулу в сумі, зазначеній в судовому рішенні - 16456,00 гри проведено Управлінням державної казначейської служби України в Лубенському районі 26.11.2014 р. в порядку примусового списання з рахунків боржника.

08 липня 2014 року ОСОБА_1 отримала виконавчі листи по даній справі, які було передано до ВДВС Лубенського МРУЮ для примусового виконання рішення. 20.10.2014 р. головним державним виконавцем ВДВС Лубенського МРУЮ Поліщуком В.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 539/595/14-а, виданого 08.07.2014 р. Лубенським міськрайонним судом Полтавської області про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника сільського голови з питань діяльності виконавчого органу з 14.01.2014 р. Актами державного виконавця від 23.10.2014 р, 12.11.2014 р. зафіксовано, що рішення суду не виконано. За таких обставин ВДВС Лубенського МРУЮ направило до Лубенської міжрайонної прокуратурі подання про порушення кримінальної справи за ознаками протиправних дій посадової особи Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області в порядку ст.. 382 КК України.

16 вересня 2015 року ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду за невиконання постанови Лубенського міськрайонного суду від 25.06.2014 року в частині негайного поновлення ОСОБА_1 за роботі на тимчасово виконуючу обов'язки голови Засульської сільської ради Лубенського району ОСОБА_3 накладено штраф в розмірі 10 мінімальних заробітних плат (Т.2 а.с.206-210).

В даному випадку суд першої інстанції обґрунтовано зазначив на невиконанні відповідачем судового рішення в частині негайного поновлення ОСОБА_1 на відповідній посаді в Засульській сільській раді. На момент розгляду даної заяви про стягнення середнього заробітку, вона так і не була поновлена на роботі.

Задовольняючи заяву суд першої інстанції з урахуванням ст.236 КЗпП виходив з того, що дані правовідносини виникають на стадії виконання судового рішення про поновлення на посаді (службі) та працівник має право заявляти вимогу про виплату середнього заробітку і до фактичного його поновлення (а не тільки за фактом поновлення на посаді (службі), то процесуальною нормою, яка регулює процедуру вирішення порушеного питання є стаття 267 КАС України, що встановлює правила судового контролю за виконання судових рішень в адміністративних справах.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Дійсно положеннями ст.236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

В той же час, положеннями ст.267 КАС України передбачено можливість встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, при чому зазначеною нормою передбачено два можливих виду такого контролю. При чому, колегія суддів вважає, що застосування такого контролю, не залежить від виконання судового рішення в порядку примусового виконання.

Так, ч.9 ст.267 КАС України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання постановою законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день отримання виконавчого листа та пред'явлення його до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Таку заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду.

У разі відповідності заяви вказаним вище вимогам вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Частиною 10 ст.267 КАС України встановлено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. У разі наявності підстав для задоволення заяви суд ухвалює одну із постанов, що передбачені частиною другою статті 162 цього Кодексу.

Виходячи з правового змісту та аналізу наведених судом норм, колегія суддів зазначає, що якщо положення ст.236 КЗпП є матеріальною нормою, якою передбачається можливість прийняття рішення за наведених обставин про присудження виплати особі середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки, то ст.267 КАС України містить в собі універсальні положення норм процесуального характеру.

При чому, положення ч.9-10 ст.267 КАС України чітко без розширеного тлумачення встановлює не тільки правові підстави та можливість звернення позивача до суду в такому порядку, але ж визначається конкретні вимоги, які можуть бути сформовані при такому зверненні, та можливість для суду прийняти те чи інше рішення. В даному випадку мова йде про визнання судом протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду. Іншого можливого рішення, ніж того, що наведено у цій нормі суд прийняти не може, тобто цією нормою не передбачено можливості здійснити нарахування та стягнути середній заробіток за час затримки виконання рішення суду в частині поновлення на роботі. Такі вимоги перебувають за межами правового регулювання цієї норми.

Окрім того, не можна встановлювати порівняння між ст.236 КЗпП та ст.267 КАС України, щодо рішення, яким може бути вирішене відповідне питання. В даному випадку положення ст.267 КАС України має пріоритет по застосуванню в межах спірних правовідносинах у порівнянні із ст.236 КЗпП.

Колегія суддів зазначає, що якщо суд першої інстанції здійснював розгляд справи за правилами ст.267 КАС України та прийшов до переконання про задоволення заяви позивача, то не яке інше рішення ніж встановлено положеннями цієї статті він прийняти і не міг. Положеннями ч.10 цієї статті чітко встановлено, що у разі наявності підстав для задоволення заяви суд ухвалює одну із постанов, що передбачені частиною другою статті 162 цього Кодексу. Тобто, належним процесуальним документом, судовим рішенням може бути тільки у вигляді постанови, а ні як ухвала.

На підставі викладено, з огляду на зазначені недоліки, які суд першої інстанції припустився під час розгляду та вирішення справи, надання неналежної правової оцінки призвело суд першої інстанції до неправильного висновку про задоволення поданої ОСОБА_1 заяви в порядку 267 КАС України про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.

З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції порушень допущених судом першої інстанції, з урахуванням ст.202 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та відмови у задоволенні поданої заяви.

Керуючись ст. ст.2, 11, 159, 160, 167, 195, 197, 196, 198, 202, 205, 206, 209, 211-212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Засульської сільської ради Лубенського району - задовольнити.

Ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20 жовтня 2015 року по справі № 539/595/14 - скасувати та прийняти нову.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 в порядку 267 КАС України про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду в частині поновлення на роботі - відмовити.

Вступна та резолютивна частина ухвали прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 16 грудня 2015 року. У повному обсязі складена 17 грудня 2015 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя (підпис)Яковенко М.М.Судді(підпис) (підпис) Лях О.П. Старосуд М.І.